Pravove_reguljuvannja_okhoroni_praci_-_praktikum_01

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

5.Проаналізуйте ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону праці» та дайте обґрунтовані відповіді на наступні запитання:

1)що потрібно розуміти під шкідливими і небезпечними виробничими факторами, про які роботодавець зобов’язаний поінформувати працівника?

2)які критерії характеризують належне виконання роботодавцем зобов’язання, передбаченого цією статтею?

6.Окресліть коло суб’єктів, які згідно з законодавством України мають обов’язок поширювати інформацію у галузі охорони праці.

7.Законодавець забороняє пропонувати особі роботу, що за медичним висновком протипоказана їй за станом здоров’я. Які правові наслідки можуть настати у разі невиконання цієї норми? Чи можна притягнути роботодавця до юридичної відповідальності за порушення цієї норми (наприклад, якщо йому не буда відома інформація про стан здоров’я особи)?

8.Чи можна звільнити працівника, якщо з ним укладено трудовий договір на виконання робіт, що протипоказані йому за станом здоров’я? Відповідь обґрунтуйте.

9.За станом здоров’я Бородавка потребував надання легшої роботи. Роботодавець запропонував таку працівникові, але останній відмовився від переведення. Як вирішити наведену ситуацію? Чи має право роботодавець звільнити працівника?

10.Як вирішити питання представництва інтересів найманого працівника для встановлення факту наявності виробничої ситуації, яка загрожувала його життю і здоров’ю, якщо працівник не є членом профспілки, що діє на конкретному підприємстві, в установі, організації?

11.Чи може працівник відмовитися від виконання дорученої роботи у зв’язку з тим, що роботодавець не забезпечив його відповідними засобами індивідуального захисту?

12.10. Однією з підстав припинення трудового договору є звільнення працівника за власною ініціативою, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. Як захистити інтереси працівника, якщо роботодавець погоджується звільнити його з власної ініціативи? Чи впливає це на встановлення пільг і компенсацій, встановлених законодавством?

13.Чи повинен працівник повідомити роботодавця за два тижні до звільнення, якщо він звільняється за власним бажанням у зв’язку з порушенням роботодавцем законодавства про охорону праці?

14.Який механізм запровадження пільг і компенсацій для працівників, що працюють у важких і шкідливих умовах праці? Чи є відмінності у механізмі встановлення пільг і компенсацій для працівників, які виконують роботи, що не передбачені списками, переліками, що приймаються вищими органами державної виконавчої влади?

15.Якщо на підприємстві відсутні профспілки, то чи не означає це, що ст. 161 КЗпП України не можна реалізувати?

16.Чи може неповнолітній працювати офіціантом, зокрема у закладах громадського харчування, що торгують спиртними напоями?

III. Творчі завдання

I.Проаналізуйте декілька конституцій зарубіжних держав і вкажіть чи закріплюють вони право на безпечні та здорові умови праці. Виділіть чинники, які зумовлюють відмову багатьох держав від конституційного закріплення цього права.

II.Складіть схему «Види гарантій прав працівників з охорони праці», запропонувавши власні критерії класифікації.

III.Проведіть порівняльно-правову характеристику гарантій прав працівників з охорони праці, передбачених законодавством України та законодавством однієї з зарубіжних країн. Охарактеризуйте гарантії прав з охорони праці:

-працівників, що працюють у небезпечних та шкідливих умовах праці;

-жінок;

-неповнолітніх працівників;

-осіб з пониженою працездатністю.

IV. Сформулюйте власні пропозиції та рекомендації щодо посилення ефективності юридичних гарантій прав працівників на охорону праці в Україні.

11

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

IV. Задачі

1.Працівник Пархоменко, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в результаті падіння з висоти був тяжко травмований. За результатами розслідування встановлено виробничий травматизм. Крім виплат у рамках загальнообов’язкового соціального страхування, керівник заводу призначив працівникові виплату одноразової допомоги, яку працівник одержав наступного місяця.

Працівники заводу, знаючи потерпілого як злісного порушника трудової та виробничої дисципліни, вважали, що керівник діяв неправильно, і вимагали перегляду цього рішення. Вимога працівників була ухвалена на конференції профспілкової організації і передана керівнику.

Керівник звернувся до юрисконсульта заводу, щоб він надав правове обґрунтування законності вимог працівників. Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

2.Згідно з наказом заступника директора приватноuj підприємствf «Ірма» сантехнік Іванків був переведений на легшу роботу з цеху із шкідливими умовами праці у відділ зберігання готової продукції. Проте Іванків наполягав на попередній роботі, від виконання якої він був відсторонений за станом здоров’я.

Звернувшись до комісії по розгляду трудових спорів, Іванків зазначив, що згоди на переведення не давав, адже заробіток за новим місцем праці є значно менший ніж той, що він отримував, виконуючи попередню роботу. Крім того, у результаті переведення він втрачав усі пільги та гарантії, які отримував за роботу у шкідливих умовах праці. Тому просив поновити його на попередній роботі.

Представник роботодавця на засіданні комісії пояснив, що переведення Іванківа на легшу роботу проведено на основі медичного висновку, а відтак згода працівника у цьому разі не вимагається.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації. Яке рішення має прийняти КТС?

3.До комісії по трудових спорах звернулися працівники Ярошенко, Петренко і Козюбра про порушення їх трудових прав у зв’язку з відмовою керівництва заводу надати їм щорічну додаткову відпустку за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

На засіданні комісії юрисконсульт пояснив, що вказані працівники не мають права на щорічну додаткову відпустку, оскільки:

– Ярошенко виконує роботу, хоча і у шкідливих умовах праці, про що свідчить проведена атестація робочих місць, але вона не передбачена у Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року;

– Петренко виконує роботу, яка передбачена вказаним Списком, але щодо його робочого місця не була проведена атестація робочих місць за умовами праці;

– при проведені атестації робочого місця Козюбри за умовами праці встановлено, що показників негативних факторів виробничого середовища недостатньо для підтвердження права на відпустку за цим Списком.

Яке рішення повинна прийняти комісія по трудових спорах. Як захистити інтереси працівників?

4.У листопаді 2009 року Кривенко звернулася в суд з позовом до ТзОВ «Ранок» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що працювала у ТзОВ прибиральницею офісних приміщень. Після закінчення у 2006 році відпустки по догляду за дитиною тривалий час перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. З 10 вересня 2007 року вона збиралася стати до роботи, проте без її згоди була переведена на іншу ділянку роботи – прибирання у гарячих пекарський цехах. Позивачка відмовилася від виконання нових обов’язків, оскільки за станом здоров’я має протипоказання до такої роботи. У зв’язку з тим, що її не допускали до попередньої роботи, вона неодноразово зверталася до органів прокуратури. На думку Кривенко, внаслідок таких звернень ставлення керівництва ТзОВ до неї стало упередженим, і наказом від 1 жовтня 2008 року її було звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення з таких підстав незаконним, оскільки її не допускали

12

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

до виконання обов’язків. Крім того, вона є вдовою і сама виховує дитину 7-ми років. Посилаючись на зазначене, Кривенко просила поновити її на роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Як суд повинен вирішити справу?

5.Волощук, яка працювала у будівельно-монтажному управлінні, звернулася до суду з позовом про стягнення 320 грн. за вимушений прогул, що виник у результаті її усунення від роботи за відмову виїхати у відрядження. Відмову вона мотивувала тим, що є вагітною. Волощук просила забезпечити її роботою за місцем знаходження БМУ, проте у цьому їй було відмовлено. На суді представник будівельно-монтажного управління пояснив, що в трудовому договорі з Волощук передбачена умова, як постійні поїздки в інші міста на будівельні дільниці, за це вона отримувала спеціальну доплату.

Яке рішення повинен прийняти суд?

6.За угодою про співпрацю між взуттєвою фабрикою та середньою школою передбачалось, що учні старших класів за їх бажанням можуть працювати на фабриці у вільний від навчання час. Списки бажаючих працювати затверджувалися директором школи і це дозволяло їм у дні роботи на фабриці пропускати останні два уроки.

Тривалість роботи учнів за цією ж угодою встановлювалась 6 годин на день. Оплата праці здійснювалася за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників. У рахунок коштів, виділених для оплати відпусток учням, фабрика зобов’язувалася побудувати для школи плавальний басейн.

Оцініть вказані дії на їх відповідність чинному законодавству України.

7.Здійснюючи перевірку дотримання трудового законодавства на приватному підприємстві «Ватра» правовий інспектор праці виявив, що на роботу було прийнято декілька осіб молодше 16-ти років без отримання на це дозволу їхніх батьків.

У відповідь на вказане порушення юридичний відділ підготував довідку, де зазначалося, що міжнародними актами МОП мінімальним віком для прийняття на роботу є 15 років. А тому при прийнятті на роботу осіб молодше 16-ти років без згоди їхніх батьків керувались ст. 81 КЗпП України, якою передбачено, що у разі суперечності законодавства України та міжнародного договору необхідно застосовувати правила міжнародного договору.

Проаналізуйте наведену ситуацію та заперечення юридичного відділу підприємства.

8.Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів оштрафувало ВАТ «Явір» на суму 200000 грн. Не погодившись із накладенням штрафних санкцій, представник ВАТ «Явір» вирішив звернутись до суду. У судовому засіданні представник роботодавця пояснив, що останнім вжито усі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, проте інвалідів, бажаючих працевлаштуватись на ВАТ «Явір», не виявилось. Зокрема на виконання вимог законодавства роботодавцем було внесено зміни і доповнення до колективного договору, проведено атестацію та визначено робочі місця, де можливе працевлаштування інвалідів, було також отримано дозвіл головного державного санітарного лікаря області про можливість застосування праці інвалідів на визначених робочих місцях. Крім цього, представник ВАТ «Явір» представив лист, що підтвердив його звернення до Львівського міського центру зайнятості з проханням направляти до нього інвалідів для працевлаштування, а також документи, що свідчать про розміщення ВАТ «Явір» оголошень у місцевій газеті про наявність вакантних посад для інвалідів.

Представник Фонду стверджував, що ВАТ «Явір» не проінформувало Фонд про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, хоча повинно було надати таку інформацію Фонду, а не службі зайнятості. Крім того підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, а відтак накладення штрафу.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації. Чи правомірні дії представників Фонду соціального захисту інвалідів?

13

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Література

1.Бабаскин А. Правове регулювання зайнятості молоді в умовах переходу до ринку // Право України. – 1992. – № 10.

2.Бойко Л. Принципу рівності з чоловіками – законодавчу основу // Радянське право. – 1990. – № 3.

3.Верланов С. Стандарти соціально-економічних прав людини у інтерпретації Європейського комітету соціальних прав / С. Верланов // Право України. – 2007. - № 10. – С. 23 – 27.

4.Ветухова І. Право матерів на поінформованість про умови праці // Право України. – 2000. – № 8. – С. 87.

5.Гармонізація трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу: Монографія / Н. М. Хуторян, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана, Л. П. Гаращенко, І. П. Лаврінчук, О. В. Макогон, М.П. Стадник, Г. І. Чанишева; Відп. ред. Н. М. Хуторян. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 304 с.

6.Гейц И. В. Охрана труда: Учебно-практическое пособие. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004. – 560 с.

7.Гетьманцева Н. Д. Право працівника на охорону праці та його гарантії // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 1999, Вип. 70.

8.Головистикова А. Н. Права человека: учебник / А.Н. Головистикова, Л. Ю. Грудцына. – М.: Эксмо, 2008. – 448 с.

9.Голощапов С. А. Правовые вопросы охраны труда в СССР. – М.: Юрид. лит., 1982.

10.Гончарова Г. С. Охорона праці: конспект лекцій. – Х.: УкрДЮА, 1994. – 24 с.

11.Горбань Л., Тимошина Д. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу // Охорона праці. – 1998. – № 6 (48). – с. 29.

12.Горбань Л., Тимошина Д. Уніфікувати оцінку умов праці // Охорона праці. – 1998. – № 6 (48). – с. 27.

13.Грекова М. Визначення поняття та ознаки міжнародних трудових стандартів / М. Грекова // Право України. –

2008. - № 4. - С. 50-53.

14.Данченко М. Проблеми охорони праці і здоров’я жінок // Радянське право. – 1990. – № 3.

15.Ершов В. А. Правовое регулирование охраны труда / В.А . Ершов – М.: Гросс-Медиа: РОСБУХ, 2008. – 184 с.

16.Жолнович О. І. Про деякі гарантії права жінок на працю // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науковопрактичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 235 – 237.

17.Ізуїта П. О. Поняття належних та безпечних умов праці // Форум права. – 2007. – № 2. – С. 70-74.

18.Киселев И. Я. Сравнительное трудовое право: Учебник. – М.: ТК Велби Изд-во «Проспект», 2005. – 360 с.

19.Козак З. Я. Окремі питання договірного регулювання правових гарантій з охорони праці // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 29-30 травня 2009р. / Уклад. Т.Д. Климчук. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2009. – С. 404 – 405.

20.Козак З. Я. Правове регулювання гарантій прав працівників з охорони праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 142 – 144.

21.Козак З. Я. Правове регулювання охорони праці: навч. посібн. / З. Я. Козак. – Львів, 2003. – 168 с.

22.Мумладзе Н. Т. Обмеження застосування жіночої праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науковопрактичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 352-354.

23.Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань.

– 2-ге вид., доп. та пер. – К.: А.К.С., 2000. – 1072 с.

24.Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». – Київ: Основа,1997. – 528с.

25.Охорона праці: Європейські міжнародні стандарти та законодавство України (порівняльний аналіз): Наук.- практ. посіб. / За заг. ред. В. С. Венедиктова. – Х.; К.: Вид. дім «Райдер», 2006. – 680 с.

26.Парпан Т. В. Істотні умови трудового договору. Автореферат дисерт. на здобуття наук. ступ. к.ю.н. – Київ,

2005. – 16 с.

27.Парпан Т. В. Про недійсність умов трудового договору // Вісник Львів. ун-ту. – Сер. юрид., 2002. – Вип.37. – С. 354-358.

28.Пересунько В. Класифікація юридичних гарантій трудових прав громадян // Право України. – 2000. – № 2. – с.

93-95.

29.Петрова Н. Законодавство про охорону здоров’я жінок та дітей потребує вдосконалення // Право України. – 1997. – № 10. – с. 28.

30.Реус О. Особливості укладання трудового договору з неповнолітніми // Право України. – 1998. – № 8. – с. 6971.

31.Ріхтхофен, фон В. Інспекція праці: Введення в професію. – Женева, Міжнародне бюро праці, 2002. – 411 с.

32.Свистельников М. Праця дітей, які не досягни 16-річного віку, потребує правового врегулювання // Право України. – 1998. – № 4. – С. 88.

33.Севостьянов Г.М., Штифанов В.Й. Охрана труда. Труд женщин. Труд молодежи. – М.: Профиздат, 1991. – 78с.

34.Токар А. Ю. Правове регулювання працевлаштування молоді в Україні // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 395 – 397 .

35.Трудове право України: Академічний курс: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 536 с.

14

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

36.Трудовое право России: ученик / под ред. С.П. Маврина, Е. Б. Хохлова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Норма, 2007. – 656 с.

37.Урганова А. Ю. Правові гарантії забезпечення права на охорону праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 397-399.

38.Шептулина Н. Н. Охрана труда работников, занятых на работах с неблагоприятными условиями труда // Трудовое право. – 1998. – № 3.

39.Яблоновська Г. Г. Щодо необхідності поширення юридичних гарантій правового регулювання праці жінок на осіб із сімейними обов’язками // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 406409.

Нормативний матеріал

1.Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

2.Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III // Офіційний вісник України, 2001. – № 21. – Ст. 920

3.Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р., у редакції Закону України від 21.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10.

4.Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.

5.Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.

6.Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.

7.Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – Ст. 252.

8.Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року, схвалені Указом Президента України від 24.05.2000 р. № 717/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 21. – Ст. 858.

9.Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року, схвалені Указом Президента України від 03.08.1999 р. № 958/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 31. – Ст. 1608.

10.Концепція запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 р. № 364-р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – Ст. 1214.

11.Програма вивільнення жінок із виробництв, пов’язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996-1998 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 р. № 381 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 10. – Ст. 277.

12.Постанова Кабінету Міністрів України про державну експертизу умов праці від 01.12.1990р. № 357.

13.Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 352.

14.Список виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 48.

15.Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.1994 р. // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т.З. – С.33.

16.Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 р. // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т. 3. – С. 71.

17.Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджені, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1993 р. // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т. 3. – с. 62.

18.Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1993 р. // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. –

1996. – № 6.

19.Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Державний комітет України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 38 (06.06.2008). –

Ст. 1275

20.Постановление Госкомтруда СССР Президиума ВЦСПС от 16.12.1987г. № 731/П-13 «Об порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда» // Бюллетень Госкомтруда СССР.–1988. – № 4.

21.Постановление Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 07.01.1977г. № 4/П-1 «Об утверждении Перечня производств, профессий и должностей, работа в которых дает право на бесплатное получение лечебнопрофилактического питания в связи с особо вредными условиями труда, рационов этого питания, норм бесплатной выдачи лечебно-профилактического питания» // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1979. – № 7-9.

22.Обязательное Постановление Секретариата ВЦСПС от 11.06.1934 г. «О снабжении рабочих горячих цехов газированной соленой водой» // Бюллетень ВЦСПС. – 1934. – № 13-14.

23.Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах, утверждены НКТ СССР

20.09.1931г. // Известия НКТ СССР. – 1931. – № 30.

15

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

24.Обязательное Постановление НКТ СССР от 11.12.1929 г. «Правила о работе на открытом воздухе в холодное время года» // Известия НКТ СССР. – 1929. – № 51-59.

25.Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.

26.Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.

27.Наказ Міністерства фінансів України про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон від 13.03.1998 № 59 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 515.

28.Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008 - 2009 роки, укладена 15.04.2008 // Урядовий кур’єр. – 2008є – № 86.

29.Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 250.

30.Постанова Пленуму Верховного Суду України ―Про практику розгляду судами трудових спорів‖ від 06.11.92р. // Урядовий кур’єр. – 21.01.93 р.

31.Оглядовий лист Вищого Адміністративного суду України «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку» від 14.08.2008 р. № 1406/100/13-08 // Орієнтир. – 2008. – № 31.

Тема 3. Організація охорони праці на виробничому рівні

I. Основні питання

1.Система управління охороною праці на виробничому рівні:

1.1.Поняття, цілі та завдання системи управління охороною праці.

1.2.Методи та функції системи управління охороною праці.

2.Суб’єкти управління охороною праці на виробничому рівні:

2.1.Види суб’єктів управління охороною праці на виробничому рівні та їх повноваження.

2.2.Служба охорони праці: поняття, порядок створення та ліквідації, функції та повноваження.

2.3.Комісія з питань охорони праці: поняття, порядок створення та ліквідації, функції та повноваження.

3.Правове регулювання здійснення окремих заходів і засобів з охорони праці:

3.1.Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві

(виготовленні) та реконструкції підприємств.

3.2.Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.

3.3.Правове регулювання проведення медичних оглядів.

3.4.Правове регулювання проведення навчання з охорони праці.

3.5.Правове регулювання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що трапилися на підприємстві, в установі, організації.

4.Правове регулювання фінансування заходів з охорони праці.

II. Питання для самоконтролю, дискусій та обговорень

1.Проаналізуйте Конвенцію МОП № 187 «Про основи, що сприяють професійній безпеці та здоров’ю» (2006 р.) та вкажіть, які заходи для створення безпечного і здорового виробничого середовища повинні бути запровадженні на національному рівні, а також на рівні окремих підприємств, згідно з положеннями цієї конвенції.

2.Наведіть приклади нормативно-методичних, організаційних, технічних, санітарногігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних, наукових та інформаційних заходів, які складають систему управління охороною праці, що повинна бути запроваджена роботодавцем.

16

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

3.Згідно з ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства щодо створення системи охорони праці на виробничому рівні. На Вашу думку, що треба розуміти під «безпосередньою відповідальністю роботодавця»? Наведіть приклади такої відповідальності роботодавця.

4.Чи міжнародні угоди передбачають створення служби охорони праці як одного із заходів створення та забезпечення безпечних і здорових умов праці? Чи створюються аналогічні служби в інших державах?

5.Проаналізуйте порядок створення та ліквідації служби охорони праці та обґрунтуйте відповіді на наступні питання:

1)створення служби охорони праці є правом чи обов’язком роботодавця;

2)чи створюється служба охорони праці роботодавцем-фізичною особою;

6.Які критерії впливають на організаційно-правову форму служби охорони праці?

7.Проаналізуйте ст. 15 Закону України «Про охорону праці» та Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 р. № 255, і дайте відповіді на наступні питання:

1)чи є обов’язковими приписи спеціалістів служби охорони праці для керівників юридичних осіб?

2)хто має право скасовувати приписи спеціаліста служби охорони праці? Чи заступник керівника юридичної особи може скасувати припис спеціаліста служби охорони праці? А керівник служби охорони праці?

3)які правові наслідки настають у разі скасування припису спеціаліста служби охорони праці? Які правові наслідки настануть у разі відмови посадової особи одержати чи виконати припис спеціаліста служби охорони праці?

8.Чи встановлюються чинним законодавством вимоги до спеціалістів служби охорони праці?

9.Чи буде нести юридичну відповідальність роботодавець за відмову від надання аргументованої відповіді, якщо він не погоджується з рекомендація, винесеними комісією з питань охорони праці?

10.Чи зобов’язаний роботодавець забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників, які зайнятті на роботах з важкими і шкідливими чи небезпечними умовами праці?

11.Як проводиться працевлаштування працівника у разі незадовільних результатів при повторній перевірці знань з охорони праці?

12.Що таке аудит охорони праці? Які заходи потрібно втілити в Україні з метою його запровадження?

13.Чи всі роботодавці (юридичні та фізичні особи) повинні виділяти кошти на витрати з охорони праці? Чи здійснюється фінансування охорони праці у громадській організації, фізичною особою, що найняла няньку? Якщо так, то у якому розмірі?

14.Назвіть джерела фінансування заходів з охорони праці.

III. Творчі завдання

I.Дайте письмову характеристику відповідності законодавства України міжнародним стандартам з організації управління охороною праці.

II.Проведіть порівняльний аналіз правового регулювання організації управління охороною праці в Україні та в одній з іноземних держав, щодо:

-створення служб з охорони праці,

-проведення атестації робочих місць за умовами праці,

-здійснення фінансування заходів з охорони праці,

-проведення медичних оглядів працівників,

-проведення навчання з охорони праці,

-проведення розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві чи

професійних захворювань.

III. Дослідіть правові питання зарубіжного та національного досвіду з економічного стимулювання роботодавців у забезпеченні безпечних і здорових умов праці.

IV. Підготовте пакет документів з розслідування нещасного випадку, що трапився на виробництві.

17

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

IV. Задачі

1.Слюсарі Петренко та Іваненко відмовились проходити вступний інструктаж при прийнятті їх на роботу. Головному інженеру Охріменку вони пояснили, що мають високу кваліфікацію і стаж роботи більше 18 років, а тому витрачати час на проведення інструктажу, який з ними проводили вже десятки разів, немає потреби. Інженер погодився і запропонував формально розписатись в журналі реєстрації про проходження навчання.

Через місяць Іваненко у результаті отруєння вуглекислим газом під час проведення ремонтних робіт у каналізаційному колодязі помер. Головного інженера Охріменко було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Чи повинен нести відповідальність головний інженер? Проаналізуйте ситуацію.

2.На підприємстві у червні проводилося навчання та перевірка знань з охорони праці. Згідно з наказом керівника таке навчання мав пройти майстер Пимоненко. Останній відмовився проходити навчання, посилаючись на те, що у травні цього ж року він проходив підвищення кваліфікації у столичному вищому навчальному закладі, у тому числі з питань охорони праці. До того ж у склад комісії підприємства, що проводила навчання і перевірку знань, входив викладач, який навчав Пимоненка під час підвищення кваліфікації.Не звертаючи уваги на доводи Пимоненка, керівник підприємства видав наказ про накладення на нього догани за порушення трудової дисципліни. Оскарживши наказ до комісії по трудових спорах, працівник зазначив, що комісія підприємства з навчання та перевірки знань не навчала його питанням охорони праці, а тому не мала морального права перевіряти його знання. До того ж комісія була нелегітимною, оскільки у її складі приймав участь державний інспектор територіального управління Держгірпромнагляду, роботу якого підприємство не оплатило, та новоприйнятий член профспілки, до складу якої сам Пимоненко не входить.

Дайте правовий аналіз ситуації. Чи правомірні вимоги Пимоненка?

3.Слюсар Півень, виконуючи роботу у стані алкогольного сп’яніння, отримав травму голови. У результаті проведеного розслідування нещасного випадку комісією було складено акт за формою Н-1, у якому зазначалось, що причиною нещасного випадку стала винна поведінка потерпілого. З огляду на це, директор заводу видав наказ про накладення на слюсаря Півня догани і про позбавлення його виплат по листку тимчасової непрацездатності.

Чи правомірні дії директора?

4.Територія підприємства розміщена по обидва боки міської вулиці. Працівник Іщенко по дорозі до свого робочого місця йшов через вулицю по пішохідному переходу, послизнувся на слизькій поверхні, впав і отримав травму. Нещасний випадок трапився о 07:45 год. Враховуючи викладене і те, що робочий час Іщенка розпочинається о 08:00 год., комісія з розслідування цього нещасного випадку прийшла до висновку, що у результаті травмування працівника необхідно скласти акт за формою НТ – невиробничий травматизм. Іщенко не погодився з доводами комісії. Він вважав, що у його ситуації наявний виробничий травматизм, оскільки він у цей час також вирішував виробничі питання. Не погоджуючись з висновками комісії, працівник оскаржив її дії до територіального управління Держгірпромнагляду. Керівник управління прийняв рішення, яким зобов’язав адміністрацію підприємства скласти акт за формою Н-1 – виробничий травматизм.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

5.З метою профілактики грипу ТзОВ «Ярів» провело вакцинацію своїх працівників. Витрати на зазначені заходи були включені до складу валових витрат. У ході податкової перевірки інспектором було звернуто увагу на невідповідність таких дій вимогам чинного законодавства. Податковий інспектор також стверджував, що витрати роботодавця, пов’язані із забезпеченням працівників питною водою, зокрема придбання питної води, склянок, тримачів склянок та пляшок не можуть бути віднесені до таких. Так само, на думку інспектора, не можна зараховувати до валових витрати, що здійсненні на придбання фірмового одягу для вантажників, а саме, чоловічих спортивних костюмів із зображенням товарного знаку підприємства. Відтак, за результатами первірки на підприємство було накладено штраф у розмірі 10000 грн.

18

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Директор підприємства не погодився з доводами податкового інспектора. Спростовуючи їх, він звернув увагу на те, що частина найманих працівників ТзОВ «Явір» зайняті у сфері обслуговування населення і постійно контактують з людьми, а відтак, обов’язково повинні мати щеплення від грипу. Крім цього, у зимовий період вологість у приміщеннях ТзОВ зменшується у зв’зку з постійним опаленням, що, безперечно, вимагає забезпечення працівників питною водою. Забезпечення вантажників спортивними костюмати, вважав директор, є заходом необхідним для виконання ними своїх професійних обов’язків.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

Література

1.Абрамов В. Ю. Порядок компенсации работникам ущерба, возникшего в результате несчастного случая на производстве и профессионального заболевания // Трудовое право. – 2003. – № 7. – С. 47.

2.Алексеева Д., Швецов А. Охрана труда – обязанность работодателя // Закон. – 2003. – № 5.

3.Бугров Л. Ю. Медицинское освидетельствование при заключении трудового договора // Российский ежегодник трудового права. – 2008. – № 4. – С. 200-220.

4.Винокурові Л. Навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб та фахівців // Праця і закон. – 2003.

–№ 8. – С. 10-12.

5.Винокурові Л. Організація навчання на підприємстві // Праця і закон. – 2003. – № 7. – С. 23-28.

6.Габдрахманов Ф. Охрана труда: как оценить эффективность целевых программ // Человек и труд. – 2004. –

№ 4.

7.Гармонізація трудового законодавства України із законодавством Європейського Союзу: Монографія / Н. М. Хуторян, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана, Л. П. Гаращенко, І. П. Лаврінчук, О. В. Макогон, М.П. Стадник, Г. І. Чанишева; Відп. ред. Н. М. Хуторян. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 304 с.

8.Гейц И. В. Охрана труда: Учебно-практическое пособие. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004. – 560 с.

9.Гогіташвілі Г. Г., Лапін В. М. Основи охорони праці: Навч. Посібник. – Львів: «Новий світ – 2000», 2004. – 232 с.

10.Гогіташвілі Г. Система управління охороною праці на підприємстві // Охорона праці. – 1998. – № 3. – С. 14.

11.Голощапов С. А. Правовые вопросы охраны труда в СССР. – М.: Юрид. лит., 1982.

12.Гончарова Г. С. Охорона праці: конспект лекцій. – Х.: УкрДЮА, 1994. – 24 с.

13.Горденко О. О. Медичний огляд як засіб забезпечення права на охорону праці // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення: тези доповідей і наукових повідомлень учасників Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. / За ред. В. В. Жернакова. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2009. – С. 306-308.

14.Ершов В. А. Правовое регулирование охраны труда / В.А . Ершов. – М.: Гросс-Медиа: РОСБУХ, 2008. – 184 с.

15.Киселев И. Я. Сравнительное трудовое право: Учебник. – М.: ТК Велби Изд-во «Проспект», 2005. – 360 с.

16.Козак З. Я. Правове регулювання охорони праці: навч. посібн. / З. Я. Козак. – Львів, 2003. – 168 с.

17.Кузнєцов Г. Базовий принцип зацікавленості. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці // Інформаційний бюлетень з охорони праці. – 2001. – № 2. – С. 22-25.

18.Кузнєцов Ю. Попередні та періодичні медичні огляди // Охорона праці. – 1998. – № 5. – С. 30.

19.Миценко І. Управління умовами праці на підприємстві // Охорона праці. – 1998. – № 2. – С. 9.

20.Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань.

–2-ге вид., доп. та пер. – К.: А.К.С., 2000. – 1072 с.

21.Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці» – Київ: Основа, 1997. – 528 с.

22.Неваленний М. Розслідування хронічних професійних захворювань // Охорона праці. – 1997. – № 4. – С. 5056.

23.Охорона праці: Європейські міжнародні стандарти та законодавство України (порівняльний аналіз): Наук.- практ. посіб. / За заг. ред. В. С. Венедиктова. – Х.; К.: Вид. дім «Райдер», 2006. – 680 с.

24.Романчик А. Управління охороною праці на підприємстві: деякі концептуальні підходи // Охорона праці. –

2000. – № 7. – С. 10-13.

25.Сахань І. Служба охорони праці: на перехрестях життя // Охорона праці. – 1998. – № 10. – С. 8.

26.Сілін А. Деякі аспекти організації охорони праці в Японії // Охорона праці. – 1999. – № 6. – С. 16.

27.Соловйов О. В. Правові проблеми визнання нещасного випадку таким, що має виробничий характер // Актуальні проблеми трудового права та права соціального забезпечення: до 80-ти річчя проф. P. I. Кондратьева: Збірник наукових праць. – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління і права. – 2007. – С. 185-188.

28.Стребко С. К., Романчук А. О. Управление охраной труда на предприятии. – Одесса: Друк, 2001. – 210 с.

29.Трудове право України: Академічний курс: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 536 с.

30.Трудовое право России: учебник / под ред. С.П. Маврина, Е. Б. Хохлова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Норма, 2007. – 656 с.

31.Чинков В., Разладов В., Костанян В. Концепція побудови системи управління охороною праці підприємства // Охорона праці. – 2001. – № 3. С. 22-24.

Нормативний матеріал

1.Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

19

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

2.Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р., в редакції Закону України від 21.11.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10.

3.Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 р. // Офіційний вісник України.

– 2001. – № 31. – Ст. 1384.

4.Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.

5.Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 29. – Ст. 228.

6.Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Ст. 2222.

7.Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат від 27.06.2003 р. № 994 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 27. – Ст. 1330.

8.Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923 // Офіційний вісник України. – 2008, N 80 (31.10.2008). – Ст. 2694

9.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – Ст. 2337.

10.Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 950.

11.Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 950.

12.Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1994 р. № 431 // Зібрання постанов уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 254.

13.Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 // Зібрання постанов уряду України. – 1992. – № 9. – Ст. 211.

14.Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.12.2004р. № 614 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 9. – Ст. 486.

15.Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.1994 р № 263/121. – Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. – Київ, 1995. – Т. 3. – С. 64.

16.Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246. – Офіційний вісник України. – 2007, N 55 (06.08.2007). – Ст.

2241.

17.Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.

18.Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.

19.Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 р. № 255 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 48. – Ст. 3191.

20.Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.06.1999 р. № 112 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 27.

21.Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов’язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.12.1994 р. № 130 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – № 3-4.

22.Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 № 55 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 26. – Ст. 1069

23.Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затверджені головою Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду 07.02.2008 р. // Охорона праці та соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві. – 2008. – № 3.

24.Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1994 р. № 431 // Зібрання постанов уряду України. – 1994. – № 10. – Ст. 254.

25.Методика проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженою наказом Державного комітету України по нагляду за охороню праці від 30.09.1994 р. за № 95.

26.Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці «Про затвердження Інструкції щодо застосування Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» від 21.01.2004 р. № 13.

20