2.2. Визначення витрат на здійснення інноваційного проекту

При розрахунку інтегрального економічного ефекту сукупні витрати на реалізацію інноваційного проекту за розрахунковий період включають витрати у сфері розробки і виробництва нової техніки, а також витрати у сфері її використання.

, (2.14)

де – сукупні витрати на реалізацію проекту за розрахунковий період;

–витрати на розробку і виробництво нової продукції за розрахунковий період;

–витрати при використанні нової продукції за розрахунковий період.

Витрати на розробку і виробництво нової продукції, а також витрати при її використанні враховуються однаково підсумовуванням поточних та одноразових витрат з урахуванням зміни вартості грошей протягом розрахункового періоду за формулою:

, (2.15)

де – величина витрат у сфері виробництва або використання нової продукції за розрахунковий період;

–величина витрат у сфері виробництва або використання нової продукції у році t;

–поточні витрати при виробництві або використанні нових пристроїв без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію в році t;

–одноразові витрати ( витрати на науково-дослідницькі і проектно-конструкторські роботи, капітальні вкладення в основні фонди і т.п.) при виробництві чи використанні нової техніки в році t;

–залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають у році t.

Поточні витрати () в роціt на утримання нових пристроїв складаються:

, (2.16)

де – витрати на зарплату персоналу, що обслуговує пристрої СЦБ;

–витрати на соціальні потреби;

–витрати на електроенергію;

–інші витрати.

Витрати на заробітну плату визначаються:

, (2.17)

де – додатковий технічний штат, який обслуговує пристрої СЦБ;

–середньомісячна заробітна плата, грн.;

–коефіцієнт, який враховує доплати, премії, винагороду за вислугу років (можна прийняти = 1,5).

грн.

Витрати на соціальні потреби визначаються:

(2.18)

де – річний фонд заробітної плати додаткового технічного штату;

–коефіцієнт відрахування на соціальні потреби (можна прийняти = 1,37).

грн.

Витрати на електроенергію визначаються:

, (2.19)

де – потужність пристроїв в кВт-год.;

–час роботи пристроїв за рік. Прийняти 8760 год.

–коефіцієнт завантаження пристроїв. Прийняти 0,25.

–ціна одного кВт-год. Електроенергії. Прийняти 0,29 грн.

грн.

Інші витрати на розробку технічної документації, випробування, відрядження, і т.п. визначаються:

0,2, (2.20)

грн.

Поточні витрати враховуються у будь-яких системах та пристроях ЗА на базі МП техніки.

До складу одноразових витрат включають як капітальні вкладення в пристрої, так і інші витрати одноразового характеру, необхідні для створення і використання продукції.

До одноразових витрат відносяться:

• витрати на науково-дослідні, експериментальні, конструкторські, технологічні і проектні роботи;

• витрати на освоєння виробництва і доробку дослідних зразків продукції;

• витрати на придбання, доставку, монтаж, налагодження, освоєння, демонтаж пристроїв;

• витрати на будівництво, реконструкцію будівель і споруджень, на необхідні виробничі площі й інші елементи основних фондів, пов’язаних зі здійсненням заходу.

Одноразові витрати є суто індивідуальними і визначаються переліченими вище складовими та станом об’єкту автоматизації, на якому впроваджується нова система ЗА. Вони можуть бути враховані у відповідному кошторисі за результатами проведених проектно-вишукувальних робіт та моніторингу стану об’єкту автоматизації.

Сумарні одноразові витрати в році t розрахункового періоду визначаються:

, (2.21)

де – вкладення коштів в будівельні роботи.

Згідно укрупнених показників проектування на одну централізовану стрілку:

, (2.22)

де – питомі капітальні вкладення на 1 централізовану стрілку, грн.;

- кількість стрілок на станції, шт. (у даному випадку – 15 стрілок);

–кошти на обчислювальну техніку та програмне забезпечення;

–кошти на засоби і канали зв’язку;

–кошти в локальні обчислювальні мережі;

–кошти в науково-дослідні і проектні роботи;

– кошти в соціальний захист робітників, що підлягають звільненню.

Ці витрати визначаються на основі об’єктно-орієнтованих проектів, діючими кошторисами, циніками, а також за аналогами раніше здійснюваних проектів і мають місце у будь-яких системах ЗА на базі МП техніки. В курсовій роботі ці кошти приблизно складають 85000 грн.

Розрахунки кількісних значень показників результатів та витрат на обраний горизонт розрахунку (Т років) доцільно виконати в табличній формі, яка має наглядну форму і дає можливість за наростаючим підсумком простежити ефективність від впровадження та використання системи ЗА, наприклад, за обраний період її експлуатації (горизонт в Т років), який у таблиці 2.1 обраний на 8 років.

За результатами розрахованих в таблиці 2.1 потоків грошових коштів можна визначити:

• термін окупності інвестицій в проект

(років); (2.23)

• термін окупності інвестицій у проект:

(років); (2.24)

• внутрішня норма дохідності інвестицій:

, (2.25)

де – останній рік, коли ЧПГК (ЧДД) мали негативне значення (ЧПГК _t1, ЧДД _t1);

–перший рік, коли ЧПГК (ЧДД) мали позитивне значення (ЧПГК _t2, ЧДД _t2).

, років

, років

З розрахунків можна побачити, що дохід від впровадження МПЦ значно перевищує витрати. Тобто можна зробити висновок:

- впровадження МПЦ у даному випадку є економічно вигідним;

- система окупить себе менше ніж за 1 рік.

Висновок

В курсовій роботі був проведений розрахунок визначення економічної ефективності заходів у галузі автоматики, телемеханіки та зв'язку на залізничному транспорті. У першому розділі роботи виконано розрахунки економічної ефективності впровадження автоблокування АБ (ДЦ) з електричною централізацією (ЕЦ) стрілок замість напівавтоматичного блокування (НАБ) на дільниці. Розрахунок довів необхідність заміни НАБ на АБ з ЕЦ. Економічна ефективність більша при АБ (ДЦ) з ЕЦ, ніж при НАБ.

В другому розділі було виконано розрахунок визначення економічної ефективності впровадження мікропроцесорної централізації стрілок і сигналів (МПЦ) на зразковій залізничній станції.

Список літератури

1. Методические рекомендации по определению экономической зффективности мероприятий научно-технического прогресса на железнодорожном транспорте.-М: Транспорт,1991. – 239 с.

2. 0ценка экономической эффективности инвестиций мероприятий научно-технического прогресса . Под ред. В.Л. Диканя.-Харьков”Основа”, 1995 - с. 73.

3. Ю.Ф. Кулаєв. Методи економічної оцінки інвестиційних проектів на залізничному транспорті. – Київ, 2001- 184 с.

4. Номенклатура витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України.-Київ. ВАТ”ІКТП – Центр”. 2001 – 139 с.

5. М.В.Макаренко. Краткий справочник показателей эксплуатационной работы железных дорог Украины. Киев.”Юникон пресс”. 2001 – 154 с.