Інформаційно-комунікаційне забезпечення фінансової діяльності навчальний посібник

Тести

1.Спосіб організації БД, за якого система працює з невеликими за розмірами транзакціями, але які йдуть великим потоком, і при цьому клієнтові потрібен від системи максимально швидкий час відповіді, називається:

а) OLAP-технологією; б) OLТP-технологією; в) реляційною БД.

2.Базова OLAP-структура, створена з робочих даних, називається: а) OLAP-кубом;

б) OLAP-технологією; в) OLТP-технологією.

3.Технологія обробки інформації, що включає складання і динамічну публікацію звітів і документів, називається:

а) OLAP-кубом;

б) OLAP-технологією; в) OLТP-технологією.

4.Який OLAP є поєднанням інструментів, що реалізують реляційну

ібагатовимірну модель даних:

а) багатовимірний; б) реляційний;

в) змішаний або гібридний?

5.Які таблиці містять числові або якісні (змістовні) значення: а) консольні таблиці; б) таблиці факту; в) таблиці розмірності?

6.Таблиці, що містять усі дані щодо узагальнюючого показника, який цікавить користувача, називаються:

а) консольними таблицями; б) таблицями факту; в) таблицями розмірності.

7.Таблиці, що приєднуються до таблиць розмірності і деталізують окремі атрибути, називаються:

а) консольними таблицями; б) таблицями факту; в) таблицями розмірності.

91

8.Схема "зірка" складається тільки з: а) консольних таблиць; б) таблиць факту; в) таблиць розмірності.

9.Яка зі схем будується з декількох таблиць фактів: а) зірка; б) сніжинка; в) сузір'я?

10.Яка з МЗД забезпечує файловий доступ до даних: а) прямо підключене сховище; б) мережеві файлові системи; в) мережі збереження?

Завдання 3.2. Перевірте правильність заповнення інформації для OLTPта OLAP-технологій (табл. 3.4).

Завдання 3.3. Підберіть для кожної концепції її характеристику

(табл. 3.5).

92

Література: [2; 7; 19; 31; 37; 65; 71; 72; 75; 80; 86; 91; 95; 101; 126: 133; 140; 141; 145; 148; 150; 152].

93

Тема 4. Захист інформації в автоматизованих інформаційних системах фінансової діяльності

Мета – вивчення теоретичних основ і принципів побудови сховищ даних, набуття практичних навичок операційної та аналітичної обробки даних.

Основні питання

4.1.Класифікація інформації.

4.2.Цілі та завдання захисту інформації.

4.3.Види загроз безпеки ІС.

4.4.Види, методи й засоби захисту інформації в АІС фінансів.

Компетентності, що формуються за темою:

знання: цілей та завдань захисту інформації, видів загроз безпеці ІС, видів, методів і засобів захисту інформації в АІС фінансів;

уміння: аналізувати структуру, склад та ступінь секретності фінансової інформації, обирати методи та засоби захисту інформації;

комунікації: донесення до фахівців і нефахівців інформації, проблем, рішень та власного досвіду в галузі захисту фінансової інформації;

автономність та відповідальність: визначення особливостей і за-

кономірностей формування систем захисту інформації фінансової діяльності.

Ключові терміни: інформація, комерційна таємниця, захист інформації, гриф секретності, безпека інформації, загрози, вірус, атака, логічна бомба.

4.1. Класифікація інформації

Інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигля-

ді [31].

Інформація з погляду інформаційної безпеки має відповідати наступним вимогам:

94

праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри завданих при цьому збитків; 7) документи про платоспроможність; 8) відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю; 9) відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Власниками інформації даної категорії є ми самі. Усвідомлюючи ступінь важливості цієї інформації та її роль у забезпеченні безпеки кожної окремо взятої особи, держава розглядає її захист як одне зі своїх важливих завдань. Будь-яка організація незалежно від розмірів і форми власності має достатні обсяги інформації, яку необхідно захищати. До такої інформації зазвичай належать:

уся інформація, що має комерційну значущість, а саме відомості про клієнтів, постачальників, нові розробки і ноу-хау, факти і зміст укладених договорів із партнерами;

дані про собівартість продукції й послуг підприємства; результати аналітичних і маркетингових досліджень і відповідні їм

практичні висновки; плани організації, тактика та стратегія дій на ринку;

дані про фінансовий стан організації, розміри окладів, премій, грошовий готівковий оборот.

4.2. Цілі та завдання захисту інформації

Формулювання цілей і завдань захисту інформації, як і будь-якої іншої діяльності, є початковим і значущим етапом забезпечення безпеки інформації. Важливість цього етапу часто недооцінюється і обмежується цілями і завданнями, що нагадують гасла. Водночас фахівці в галузі системного аналізу вважають, що від чіткості й конкретності цілей і постановок завдань багато в чому залежить успіх їх досягнення та вирішення. Інформацію треба захищати, тому що в кінцевому рахунку вона надалі матеріалізується в продукцію або послуги, що дають компаніям прибуток. За недостатнього рівня захисту інформації різко зростає ймовірність

98

зниження прибутку й появи збитків унаслідок вторгнення зловмисників в інформаційний простір компанії.

За даними компанії Ernst & Young, більше 70 % опитаних не впевнені в захищеності своєї мережі. Основними цілями захисту інформації є:

•запобігання її витоку, розкраданню, спотворенню, підробці;

•забезпечення безпеки особистості, суспільства, держави;

•запобігання несанкціонованому ознайомленню, знищенню, перекрученню, копіюванню, блокуванню інформації в інформаційних системах;

•захист конституційних прав громадян на збереження особистої таємниці та конфіденційності персональних даних;

•збереження державної таємниці, конфіденційності документованої інформації;

•дотримання правового режиму використання масивів, програм обробки інформації, забезпечення повноти, цілісності, достовірності інформації в системах обробки;

•збереження можливості управління процесом обробки та користування інформацією.

Технології захисту інформації є реалізацією вказівок керівництва, що містяться у відповідних керівних документах. Прийняття рішення про вибір рівня складності технологій для захисту системи потребує встановлення критичності інформації та подальшого визначення адекватного рівня безпеки. До критичних даних слід віднести відомості, які вимагають захисту від можливого нанесення шкоди, а також прогнозований розмір збитку в тому випадку, якщо відбудеться випадкове або навмисне розкриття, зміна або руйнування даних.

Основними завданнями захисту інформації традиційно вважаються забезпечення [62]:

•доступності (можливості за прийнятний час отримати необхідну інформаційну послугу);

•конфіденційності (захищеності інформації від несанкціонованого ознайомлення);

•цілісності (актуальності й несуперечливості інформації, її захищеності від руйнування та несанкціонованої зміни);

•юридичної значущості.

Існують наступні тлумачення захищеності ІС:

це сукупність засобів і технологічних прийомів, що забезпечують захист компонентів ІС;

99

це мінімізація ризику, якому можуть бути піддані компоненти і ресурси ІС;

це комплекс процедурних, логічних і фізичних заходів, спрямованих на запобігання загрозам інформації та компонентам ІС.

Для спрощення подання матеріалу пропонується наступне визначення захищеної ІС.

Захищеною слід називати ІС, в якій реалізовані механізми виконання правил, що задовольняють встановлені на основі аналізу загроз переліку вимоги щодо захисту інформації та компонентів цієї ІС.

При цьому механізми виконання зазначених правил найчастіше реалізуються у вигляді системи захисту інформації (СЗІ).

Отже, під СЗІ слід розуміти сукупність механізмів захисту, які реалізують встановлені правила, що задовольняють зазначені вимоги. Сучасна автоматизована система обробки інформації є складною системою, що складається з великої кількості компонентів різного ступеня автономності, які пов'язані між собою і обмінюються даними. Практично кожен компонент може піддатися зовнішньому впливу або вийти з ладу. Компоненти системи можна розбити на наступні групи:

•апаратні засоби – комп'ютери та їх складові (процесори, монітори, термінали, периферійні пристрої – дисководи, принтери, контролери, кабелі, лінії зв'язку і т. д.);

•програмне забезпечення – придбані програми, вихідні, об'єктні, завантажувальні модулі; операційна система і системні програми (компілятори, компоновальники тощо), утиліти, діагностичні програми і т. д.;

•дані – збережені тимчасово і постійно, на магнітних носіях, друковані, архіви, системні журнали і т. д.;

•персонал – обслуговчий персонал і користувачі.

Проблеми інформаційної безпеки вирішуються, як правило, за допомогою створення спеціалізованих систем захисту інформації, які повинні забезпечувати безпеку інформаційної системи від несанкціонованого доступу до інформації та ресурсів, несанкціонованих і ненавмисних шкідливих впливів. Система захисту інформації є інструментом адміністраторів інформаційної безпеки, що виконують функції щодо забезпечення захисту інформаційної системи та контролю її захищеності.

Система захисту інформації має гарантувати дотримання наступних положень [21; 62]:

100