Аналіз ліквідності активів ват «патент»

Стаття активу	Джерело інформації,	На початок 1-ого періоду, тис. грн.	На кінець 1-ого періоду, тис. грн.	На кінець 2-ого періоду, тис. грн.	На кінець 3-ого періоду, тис. грн.
	форма №1
1.Найбільш ліквідні активи, А1	р. (220 + ... + 240)	46772	23030	46772	23988
2.Активи, що швидко реалізуються, А2	р. (150 + ... + 210)*	121694	119772	121694	70634
3.Активи, що повільно реалізуються, А3	р. (100 + ... + 140+250+270)	167088	163728	167088	139574
4.Активи, що важко реалізуються А4	р. (080)	127887	273950	127887	251828

Таблиця 2.2

Аналіз ліквідності пасивів ват «патент»

Стаття пасиву	Джерело інформації, форма №1	На початок 1-ого періоду, тис. грн.	На кінець 1-ого періоду, тис. грн.	На кінець 2-ого періоду, тис. грн.	На кінець 3-ого періоду, тис. грн.
1.Найбільш термінові зобов'язання, П1	р. (520 + ... + 610)	98143	66764	98143	50721
2.Короткострокові пасиви, П2	р. (500 + 510)	11985	7993	11985	20780
3.Довгострокові пасиви, П3	р. 480	57455	55855	57455	49536
4.Постійні пасиви, П4	р. (380 + 430 + 630)	425858	449868	425858	364987

Виходячи з даних таблиць можемо сформувати наступні нерівності, що характеризують ліквідність балансу:

Протягом 4 проаналізованих періодів не виконується перша обов’язкова умова А1≥П1. Таке невиконання свідчить про порушення ліквідності балансу. Співставлення найбільш ліквідних активів та їх швидко реалізованих елементів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дає можливість оцінити поточну ліквідність. Таким чином, підприємство не є повністю платоспроможним в найближчий до моменту проведення аналізу час.

Друга обов’язкова умова А2≥П2 навпаки виконується і зберігається протягом усього проаналізованого періоду. Порівняння повільно реалізованих активів з довгостроковими зобов’язаннями відображає перспективну ліквідність. Перспективна ліквідність представляє собою прогноз платоспроможності на основі співставлення потенційних надходжень і платежів. Отже, в перспективі, підприємство є платоспроможним.

Третя обов’язкова умова щодо ліквідності балансу А3≥П3 також дотримується, що забезпечує платоспроможність підприємства в далекій перспективі.

теж саме забезпечує і збереження останньої, четвертої умови ліквідності балансу: А4≤П4.

Таким чином, в кожному звітному періоді спостерігається недостатність найбільш ліквідних активів для покриття найтерміновіших зобов’язань. Це є негативним явищем для підприємства, оскільки воно не спроможне здійснити виплати по всім короткостроковим зобов’язанням, у разі звертання всіх кредиторів.

Наступним етапом проведення аналізу ліквідності підприємства є аналіз за допомогою відносних показників – коефіцієнтів, що дозволяють більш детально розглянути стан ліквідності підприємства. Результати коефіцієнтного аналізу наведені у таблиці 2.3.

Коефіцієнт загальної ліквідності (у зарубіжних джерелах даний коефіцієнт називається коефіцієнтом поточної ліквідності) показує, в якій мірі наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Логіка, що стоїть за розрахунком даного коефіцієнта, полягає в тому, що оборотні активи повинні бути повністю переведені в грошові кошти протягом одного року, а поточні зобов'язання також необхідно сплатити протягом року.

Згідно загальноприйнятим стандартам, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох. Нижня межа обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під загрозою банкрутства [27].

Значне перевищення коефіцієнту поточної ліквідності над нормою свідчить про те, що підприємство має значні обороні активи, сформовані завдяки власним фінансовим ресурсам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних активів є найбільш прийнятним. Проте, з погляду підприємства, значне накопичення товарних запасів на підприємстві, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може розглядатись як незадовільне управління активами. Перевищення короткострокових коштів над зобов’язаннями в кожному з проаналізованих періодів свідчить про порушення в структурі капіталу і з кожним роком це порушення стає все більш значущим. Таке явище є негативним у діяльності підприємства.

Таблиця 2.3