
- •О. В. Кабацький, в. В. Хорошайло, с. О. Бабенко
- •Умовні позначення
- •Розділ 1. Нарисна геометрія
- •1.1 Метод проекціювання
- •1.1.2 Паралельне проекціювання. Основні властивості
- •1.1.3 Проекціювання на дві площини проекцій
- •1.1.4 Проекціювання на три взаємно перпендикулярні площини проекцій
- •1.2 Проекціювання відрізка прямої лінії
- •1.2.1 Розташування відрізка прямої відносно площин проекцій
- •1.2.2 Правило прямокутного трикутника
- •1.2.3 Взаємне розташування прямих
- •1.2.4 Проекціювання прямого кута
- •1.3 Площина
- •1.3.1 Завдання площини на комплексному кресленні
- •1.3.2 Положення площини відносно площини проекцій
- •1.3.3 Належність точки і прямої площині
- •1.3.4 Головні лінії площини
- •1.4 Методи перетворення ортогональних проекцій
- •1.4.1 Метод заміни площин проекцій
- •1.5 Гранні поверхні
- •1.5.1 Переріз гранних поверхонь площиною
- •1.6 Криві поверхні
- •1.6.1. Переріз кривих поверхонь площиною
- •Розділ 2 . Інженерна графіка
- •2.1 Проекційне креслення. Гост 2.305 –68
- •2.1.1 Зображення. Вигляди
- •2.1.2 Розрізи
- •2.1.3 Перерізи
- •2.1.4 Вимоги щодо зображення та позначення розрізів і перерізів
- •2.2 Аксонометричні проекції
- •2.2.1 Прямокутна ізометрія
- •7.2 Прямокутна диметрія
- •2.3.1 Короткі відомості про бази в машинобудуванні
- •2.3.2 Система проставляння розмірів
- •2.3.3 Методи проставляння розмірів
- •2.3.4 Основні правила нанесення розмірів на креслення
- •2.4 З’єднання деталей. Роз’ємні з’єднання
- •2.4.1. Види з’єднань
- •2.4.2. Зображення та позначення різьби на кресленнях
- •2.4.3 Класифікація різьб
- •2.4.3.1 Метрична різьба
- •2.4.3.2 Трубна циліндрична різьба
- •2.4.3.5 Упорна різьба
- •2.4.3.6 Прямокутна нестандартна різьба.
- •2.4.3.7 Спеціальна різьба
- •2.4.4 Різьбові з’єднання
- •2.4.5 Шпонкові та шліцьові з’єднання
- •2.4.5.1 Шпонкові з’єднання
- •2.4.5.2 Шліцьові з’єднання
- •2.5 З’єднання деталей. Нероз’ємні з’єднання
- •2.5.1 Зварні з’єднання
- •А) б) в) г)
- •А) б) в)
- •Список додаткової літератури
- •Кабацький Олексій Володимирович,
2.5 З’єднання деталей. Нероз’ємні з’єднання
Як було відмічено раніше, до нероз’ємних відносяться такі з’єднання, які неможливо роз’єднати без пошкодження з’єднувальних деталей. Розглянемо такі види з’єднань, як з’єднання зварюванням, пайкою, склеюванням.
2.5.1 Зварні з’єднання
Зварними з’єднаннями називають сукупність деталей, які з’єднані між собою за допомогою зварювання. Зварним швом називають затверділий після розплавлення метал, який з’єднує зварювані деталі.
Найбільш поширеним видом зварювання являється дугове електрозварювання, яке здійснюється електричною дугою, виникаючою між електродом і зварюваними деталями.
Газове зварювання проводиться полум’ям гарячого газу, який спалюється в потоці кисню.
При контактному зварюванні нагрів здійснюється теплом, яке виділяється при протіканні електричного струму великої сили через зварювані деталі у місці контакту між ними. Контактне зварювання ділиться на стикове, точкове і роликове.
По виду зварного з’єднання (по взаємному розміщенню зварних деталей) розрізняють наступні з’єднань: стикові – С, кутові –У, таврові – Т, нахлесні –Н.
а) б) в) г)
Рисунок 2.5.1
Стикові з’єднання (рис. 2.5.1, а) – це з’єднання двох елементів, розміщених в одній площині або на одній поверхні.
Нахлесточні з’єднання (рис. 2.5.1, б) – це з’єднання в яких елементи що зварюються між собою розміщені паралельно і перекривають один одного.
Кутові з’єднання (рис. 2.5.1, в) – це з’єднання двох елементів, розміщених під прямим кутом і зварених в місці дотикання їх країв.
Таврові з’єднання (рис. 2.5.1, г) – це з’єднання, в яких до бокової поверхні одного елемента дотикається під кутом і приварений інший елемент.
Частина зварного з’єднання, утвореного в місці з’єднання в результаті зварювання і яка має структурну, відмінну від структури основного металу виробу, називається зварним швом.
Зварні шви поділяються на типи по наступним ознакам: по тривалості, по зовнішній формі, по формі підготовки кромок, по характеру виконання шва.
По тривалості зварні шви можуть бути безперервними і переривчастими.
Безперервний – зварний шов без проміжків по довжині (рис. 2.5.2, а).
Переривчастий – це зварний шов з проміжками по довжині (рис. 2.5.2, б). Переривчасті шви можуть бути ланцюговими та шахматними.
Ланцюговий шов – це одно- (рис. 2.5.2, в) або двосторонній переривчастий шов таврового з’єднання в якого проміжки розміщені по обидва боки стінки один проти одного (не зображений).
Шахматний шов – двохсторонній переривчастий шов таврового з’єднання, в якого проміжки на одній стороні стінки розміщенні навпроти зварених ділянок другої її сторони. (рис 2.5.2, г).
А) б) в) г)
Рисунок 2.5.2
По зовнішній формі зварні шви розділяють на підсиленні і ослаблені. Підсилення стикового шва характеризується підвищенням частини металу над поверхнею зварюваних деталей (g – висота підсилення) (рис. 2.5.3).
Рисунок 2.5.3
Ослаблення кутового шва характеризується відстанню m- між площиною, яка проходить через видимі лінії сплавлення шва з основним металом і поверхнею зварного шва, заміряного в місці найбільшої вгнутості кутового шва (див. рис. 2.5.4, а).
Для деяких швів кутових, таврових, а також нахлесних з’єднань характерний розмір катета К (див. рис. 2.5.4, б,в).
Катет кутового шва – це найкоротша відстань від поверхні однієї із зварюваних частин до межі кутового шва та поверхні іншої зварюваної частини.