- •О. В. Кабацький, в. В. Хорошайло, с. О. Бабенко
- •Умовні позначення
- •Розділ 1. Нарисна геометрія
- •1.1 Метод проекціювання
- •1.1.2 Паралельне проекціювання. Основні властивості
- •1.1.3 Проекціювання на дві площини проекцій
- •1.1.4 Проекціювання на три взаємно перпендикулярні площини проекцій
- •1.2 Проекціювання відрізка прямої лінії
- •1.2.1 Розташування відрізка прямої відносно площин проекцій
- •1.2.2 Правило прямокутного трикутника
- •1.2.3 Взаємне розташування прямих
- •1.2.4 Проекціювання прямого кута
- •1.3 Площина
- •1.3.1 Завдання площини на комплексному кресленні
- •1.3.2 Положення площини відносно площини проекцій
- •1.3.3 Належність точки і прямої площині
- •1.3.4 Головні лінії площини
- •1.4 Методи перетворення ортогональних проекцій
- •1.4.1 Метод заміни площин проекцій
- •1.5 Гранні поверхні
- •1.5.1 Переріз гранних поверхонь площиною
- •1.6 Криві поверхні
- •1.6.1. Переріз кривих поверхонь площиною
- •Розділ 2 . Інженерна графіка
- •2.1 Проекційне креслення. Гост 2.305 –68
- •2.1.1 Зображення. Вигляди
- •2.1.2 Розрізи
- •2.1.3 Перерізи
- •2.1.4 Вимоги щодо зображення та позначення розрізів і перерізів
- •2.2 Аксонометричні проекції
- •2.2.1 Прямокутна ізометрія
- •7.2 Прямокутна диметрія
- •2.3.1 Короткі відомості про бази в машинобудуванні
- •2.3.2 Система проставляння розмірів
- •2.3.3 Методи проставляння розмірів
- •2.3.4 Основні правила нанесення розмірів на креслення
- •2.4 З’єднання деталей. Роз’ємні з’єднання
- •2.4.1. Види з’єднань
- •2.4.2. Зображення та позначення різьби на кресленнях
- •2.4.3 Класифікація різьб
- •2.4.3.1 Метрична різьба
- •2.4.3.2 Трубна циліндрична різьба
- •2.4.3.5 Упорна різьба
- •2.4.3.6 Прямокутна нестандартна різьба.
- •2.4.3.7 Спеціальна різьба
- •2.4.4 Різьбові з’єднання
- •2.4.5 Шпонкові та шліцьові з’єднання
- •2.4.5.1 Шпонкові з’єднання
- •2.4.5.2 Шліцьові з’єднання
- •2.5 З’єднання деталей. Нероз’ємні з’єднання
- •2.5.1 Зварні з’єднання
- •А) б) в) г)
- •А) б) в)
- •Список додаткової літератури
- •Кабацький Олексій Володимирович,
2.4.5.2 Шліцьові з’єднання
Шліцові (зубчасті) з’єднання знайшли широке застосування в машинобудуванні (автотракторна промисловість, верстатобудування, сільськогосподарське будування тощо) завдяки ряду переваг в порівнянні зі шпонковими: а) суттєво підвищується витривалість з’єднань, особливо при динамічних навантаженнях, внаслідок збільшення площі робочої поверхні зубів; б) краще центрування деталей на валах і краще спрямування при осьовому переміщенні.
По формі профілю зубів розрізняють три типи з’єднань: прямобічні (рис. 2.4.16), евольвентні (рис. 2.4.17, а, б) і трикутні (рис. 2.4.17, в). З’єднання з трикутними зубами не стандартизовані і використовуються тільки в якості нерухомого з’єднання при передачі невеликих моментів при тонкостінних втулках.
Рисунок 2.4.16.
Рисунок 2.4.17.
Вибір шліцьових з’єднань
Прямобічні шліцьові з’єднання найбільш поширені. Розміри з’єднань вибирають в залежності від діаметра вала по ГОСТ 1139-80.
Стандартом передбаченні три серії з’єднань: легка, середня і важка, які відрізняються висотою і кількістю зубів.
З’єднання з прямобічними шліцами виконують з центруванням по бічним граням зубів розміру b або по зовнішньому D, чи внутрішньому d діаметрам вала. Центрування по бічним граням забезпечує більш рівномірний розподіл навантаження по зубам, тому його застосовують при важких умовах роботи (ударні навантаження).
Діаметр центрування вибирають виходячи із технологічних умов. Якщо твердість матеріалу втулки дозволяє обробіток протяжкою (НВ<350), то рекомендують центрування по зовнішньому діаметрі, при високій твердості втулки – по внутрішньому діаметрі.
Позначення шліцьових з’єднань валів і втулок повинні містити: літеру, що позначає поверхню центрування; число зубів та номінальні розміри d, D i b з’єднання, вала і втулки; позначення полів допусків чи посадок діаметрів, а також розміри b, розміщенні після відповідних розмірів. Допускається не вказувати позначення допуску не центрованих діаметрів.
Приклад умовного позначення з’єднання з числом зубів z=8, внутрішнім діаметром d=36мм, зовнішнім діаметром D=40мм, шириною зуба b=7мм, з центруванням по внутрішньому діаметру
d – 8 × 36 × 40×7
те ж при центруванні по зовнішньому діаметрі з посадкою по діаметрі
D – 8 × 36 × 40×7
те ж при центруванні по бічним сторонам:
b – 8 × 36 × 40×7
Евольвентні шліцеві з’єднання (ГОСТ 6033-80) розрізняють з центруванням маточини по бічним сторонам, зовнішньому та внутрішньому діаметру. Переважаючий розмірний ряд шліцевих з’єднань наведено в табл. 5 в залежності від номінального (зовнішнього) діаметра D. В порівняні з шліцевими прямобічними з’єднаннями евольвентні мають більш високу міцність, простіші і дешевші у виробництві, що слугувало причиною все більш широкого використання машинобудуванні.
Позначення шліцевих з’єднань, валів і втулок повинні містити: номінальний діаметр з’єднання D; модуль m; позначення посадки з’єднання, яке розміщують після розмірів центрувальних елементів; номер стандарту.