ZhELIBA_Shkilniy_kurs_2014

Римська імперія доби

Учень/ учениця:

принципату. Октавіан

називає хронологічні межі існування Римської імперії,

Август. Марк Аврелій.

•

Боспорського царства, виникнення християнства, роки:

Місто Рим і його

встановлення принципату Октавіана Августа, поділу імперії на

повсякденне життя.

Західну та Східну (Візантію), занепад Західної Римської

Кризові явища в Римській

імперії;

імперії. Реформи Діоклетіана

показує на карті кордони Римської імперії часів розквіту та

і Константина

•

занепаду, Західної і Східної римських імперій та м.

Виникнення християнства

Константинополь, Боспорського царства, а також основні

та християнізація Римської

провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів,

8

імперії. Перетворення

території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами;

християнства на офіційну

застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство»,

релігію Римської імперії.

•

«Символ віри», «Святе письмо», «церква», «діаспора»,

Практичне заняття.

«Велике переселення народів», «Візантія»;

Культура Давнього Риму.

описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської

Розпад Римської імперії на

•

архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському

Західну та Східну

Римі, становище перших християн, заняття, побут, духовне

(Візантію). Початок

життя давніх слов’ян;

Великого переселення

•оцінює внесок Римської цивілізації та культури в історію

народів. Захоплення Риму

варварами.

людства;

20

Ремесло та цехи. Торгівля й

сеньйорами, технічних досягнень;

гільдії. Міська культура.

характеризує структуру середньовічного суспільства, роль

•

Городянин — людина нового

християнської церкви у житті суспільства середньовічної

типу.

доби, особливості повсякденного життя і світосприйняття

Практичне заняття.

різних верств населення;

Розвиток техніки та повсякденне

визначає причини, сутність і наслідки формування нової

життя людини у середні віки.

•

структури суспільства, виникнення міст

Житло, одяг, сім’я

Практичне

Учень/ учениця:

заняття.

•називає хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, об’єднання земель

Виникнення

Північно­Східної Русі навколо Москви, правління Івана ІІІ, гуситських

слов’янської

війн; дати Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви;

писемності. Кирило

показує на карті території зазначених країн у різні часи Середньовіччя,

і Мефодій.

•

напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних

4

Польське

битв;

королівство.

•пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни»,«віче»,

Казимир ІІІ.

Угорське

«Новгородська боярська республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська

дума», «Судебник»;

королівство. Іштван

описує пам’ятки культури і побут Польщі, Угорщини, Чехії та

І. Ян Гус і гуситські

Московської держави;

війни.

22

Новгородська

•характеризує розвиток Польського й Угорського королівств,

боярська республіка.

Московської держави, Новгородської республіки;

Александр

порівнює Новгородську республіку та Московську державу;

Невський.

•

визначає причини, хід, наслідки гуситських війн;

Утворення та

•

аналізує основні напрями діяльності відомих діячів того часу;

зміцнення

•

•оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної

Московської

Європи у світову духовну спадщину

держави. Дмитрій

Донськой.

Правління Івана ІІІ.

ПОВТОРЕННЯ

Учень/ учениця:

Цивілізаційна спадщина

згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з періодом

•

Середньовіччя. Ключові поняття

Середньовіччя;

історії Середніх віків. Світ

•харак­теризує цивілізаційну спадщину Середньовіччя;

напередодні Нового часу.

згадує та визначає особливості світу напередодні Нового

•

2

ВСТУП

часу;

називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу;

Хронологічні межі й періодизація

•

показує на карті європейські країни;

Нового часу. Поняття Нового часу.

•

пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній

Політична карта Європи.

•

Народонаселення. Історичні

Новий час»;

джерела з історії Нового часу

називає історичні джерела з історії Нового часу

•

Особливості абсолютизму в

Учень/ учениця:

•називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни,

різних країнах Європи.

Протекціонізм і меркантилізм.

національно­визвольної війни в Нідерландах, Англійської

Кардинал Рішельє.

революції XVII ст., риси абсолютизму в різних країнах

Національно­визвольна

Європи;

війна у Нідерландах.

описує двір «Короля­Сонця», життя різних верств населення у

•

Народження республіки.

мирний і військовий час, зміни в повсякденному житті

В. Оранський.

населення країн;

Практичне заняття.

показує на карті перебіг національно­визвольної війни в

•

«Величний вік» Людовіка XIV

Нідерландах, Тридцятилітньої війни;

— зразок абсолютної

пояснює і застосовує поняття: «абсолютизм»,

монархії.

•

«протекціонізм»; «мер­кантилізм», «буржуазна революція»,

Англія: від абсолютної — до

«національно­визвольна війна»,«Утрехтська унія», «Криваве

парламентської монархії.

законодавство», «протекторат», «шляхта», «фільварок»,

9

Єлизавета І. Англійська

«опричнина», «церковний розкол», «самодержавство»;

революція.

характеризує діяльність історичних діячів;

Практичне заняття.

•

визначає та пояснює на прикладах характерні риси

Становлення європейського

•

національно­визвольної війни у Нідерландах, Англійської

парламентаризму. Біль про

революції, абсолютизму у Франції, результати реформ

права.

Петра І;

Особливості шляхетської

розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики

демократії у Польщі.

•

Тридцятилітня війна та

вказаних держав;

Вестфальський мир, їх вплив

аналізує причини, характер та значення

•

на Європу.

національно­визвольної війни у Нідерландах,

Московське царство. Іван IV

Тридцятилітньої війни, Англійської революції XVII ст.;

Грозний. Початок правління

порівнює монархії Франції, Англії, Іспанії та Росії;

•

династії Романових.

висловлює судження щодо напрямів економічного, політичного

Петро І. Російська імперія

•

та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ—ХVІІ ст.

Практичне заняття. Еволюція ідеї

Учень/ учениця:

нації: від романтичного націоналізму до

пояснює і застосовує поняття «Весна народів»,

•

«Весни народів». Дж. Мадзіні.

«слов’янські будителі», «національна держава»,

Революції 1848 — 1849 рр.:

«нація», «громадянська війна», «парламентська

особли­вості та наслідки. Соціальні,

реформа», «чартистський рух», «робітничий рух»,

політичні й національні чинники у

«соціал­демократія»;

«Весні народів».

характеризує сутність основних ідейних течій

•

Національний рух слов’янських народів

епохи (лібералізм, консерватизм, соціалізм,

у країнах Центральної, Південної та

марксизм, націоналізм);

Східної Європи.

•аналізує причини появи і роль основних ідейних

Становлення національних держав.

течій епохи в житті суспільства, становлення

Об’єднання Італії та Німеччини.

національних держав та їх особливості, політичні

Джузеппе Гарібальді, Отто Бісмарк.

процеси в ХІХ ст., їх значення;

10

Громадянська війна і Реконструкція в

наводить приклади та порівнює революційний й

США. Авраам Лінкольн. Формування

•

еволюційний шлях розвитку провідних країн у

двопартійної системи (оглядово).

ХІХ ст.;

Практичне заняття.

характеризує та висловлює судження щодо

Політико­ідеологічні течії ХІХ ст. та їх

•

поглядів і діяльності історичних осіб;

витоки. Лібералізм і консерватизм.

синхронізує події, явища і процеси європейської

Політичні зміни та конституційні

•

процеси в Європі.

історії та історії України;

Практичне заняття. Радикалізація

•пояснює взаємовпливи європейських та українських

політичних рухів. Соціалістична ідея.

політичних та соціально­економічних процесів;

Марксизм.

оцінює значення та наслідки революцій 1848—1849 рр.,

•

«Великі» реформи 1860—1870 рр. у

становлення національних держав у Європі в ХІХ ст.,

Росії. Олександр ІІ. Доба Мейдзі в

Громадянської війни у США, реформ у Російській

Японії (оглядово)

імперії 1860—1870 рр.

Науково­технічна революція

Учень/ учениця:

наприкінці ХІХ —на початку ХХ ст. та

показує на карті колоніальні імперії та їх володіння,

•

її вплив на суспільство.

військово­політичні союзи наприкінці ХІХ — на

Індустріалізація. Монополії. Типи

початку ХХ ст.;

(ешелони) модернізації. Особливості

пояснює і застосовує поняття «науково­технічна

розвитку провідних країн на зламі

•

революція», «індустріалізація», «монополія», «типи

ХІХ—ХХ ст.

(ешелони) модернізації», «міграція», «колоніальна

Практичне заняття. Зміни у житті

імперія», «військово­політичний союз»,

і побуті в епоху науково —технічної

«емансипація», «модерн», «масова культура»;

революції.

аналізує і характеризує досягне­ння НТР наприкінці

Завершення утворення колоніальних

•

ХІХ — на початку ХХ ст., зміни в житті та

імперій та початок боротьби за переділ

7

світогляді людей в епоху науково­технічної

світу.

революції, їх причини, прояви, наслідки,

Міжнародні відносини від

міжнародні відносини в другій половині ХІХ — на

франко­прусської війни до створення

початку ХХ ст.;

військово­політичних блоків.

•пояснює і порівнює причи­ни відмінності в темпах

Зміни цінностей європейської

модернізаційних процесів у різних регіонах,

цивілізації.

особливості розвитку провідних країн у зазначений

Модерн як новий погляд на культуру

період;

і мистецтво.

•визначає сутність змін цінностей європейської

Практичне заняття. Нові явища в

житті суспільства (обов’язкова освіта,

цивілізації наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.;

емансипація, зародження масової

висловлює судження щодо змін у житті і світогляді

•

культури — кінематографа)

людей наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

Паризька мирна конференція.

Учень/учениця:

―14 пунктів‖ В Вільсона.

Використовує історичну карту для пояснення умов

Версальський договір. Створення

Версальського договору з Німеччиною та, мирних

Ліги Націй. Мирні договори із

договорів із її союзниками.

союзниками Німеччини. Розпад

Показує на карті кордони нових незалежних держав

багатонаціональних імперій і

Європи.

утворення нових незалежних

Аналізує підсумки роботи Паризької та Вашингтонської

держав в Європі.

конференцій, причини розбіжностей між їх учасниками.

Вашингтонська конференція.

На основі опрацювання історичних джерел дає оцінку

Завершення формування

основним рішенням повоєнних міжнародних конференцій

8

Версальсько-Вашингтонської

та договорам 20-х рр. ХХ ст.

системи, її переваги та недоліки.

Складає історичний портрет визначних політичних

Перегляд повоєнних договорів

діячів того періоду В. Вільсона, Дж. ЛлойдДжорджа,

у 20-х рр. ХХ ст. Договір у

Штреземана, Ж. Клемансо, В. Орландо.

Рапалло.

Характеризує переваги та недоліки Версальсько-

Врегулювання проблеми

Вашингтонської системи, пояснювати її роль у

репарацій (Плани Дауеса та

подальшому загостренні міжнародної обстановки,

Юнга). Найголовніші рішення

Визначає причини невдоволення ряду країн повоєнною

Генуезької, Гаазької, Лозаннської

системою договорів.

та Локарнської конференцій.

Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і

Значення пакту Бріана-Келога у

терміни: ―14 пунктів‖ В Вільсона, Ліга Націй, Версальсько-

системі міжнародних відносин.

Вашингтонська система, плани Дауеса та Юнга, пакт

Особливості соціально-

Учень/учениця:

економічного та політичного

Використовуючи історичну карту, характеризує становище

розвитку нових незалежних

нових незалежних держав Центральної та Східної Європи.

європейських держав:

Співставляє соціально-економічний та політичний розвиток

Польщі, Чехо-Словаччини,

Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів,

Угорщини, Королівства

хорватів і словенців, Румунії, Болгарії.

сербів, хорватів і словенців

Пояснює роль керівників країн регіону в здійсненні

(Югославії) після Першої

державотворчих процесів.

світової війни.

Прослідковує особливості соціально-економічного та

Румунія та Болгарія в 20-

політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи

30-х рр.

(Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія,

7

Формування

Югославія)

демократичних та

Визначає роль провідних країн регіону на

авторитарних режимів в

зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної

країнах регіону. Роль

напруженості

провідних державних та

Виокремлює основні риси демократичних та авторитарних

політичних діячів в історії

режимів, встановлених в країнах Центральної та Східної

цих країн. місце та роль

Європи.

країн Центральної та Східної

Характеризує діяльність Т. Масарика, Ю. Пілсудського,

Європи на

М. Горті, Е. Бенеша

зовнішньополітичній арені в

Застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни:

умовах загострення

режим ―санації‖ (оздоровлення), сепаратистський рух,

міжнародної напруженості.

федерація, конфедерація