3. Особливості контролю доходів від реалізації продукції на експорт

За наявності доходів від реалізації продукції на експорт основними напрямами контролю є:

1. Контроль правомірності здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Перевірці підлягає не тільки дотримання підприємством законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність (валютне законодавство, принципи здійснення валютних операцій, види валют, що застосовуються, організація міжнародних розрахунків тощо), а й виконання митного режиму - дотримання чинного порядку акредитації на митниці для роботи на зовнішньому ринку та встановлених вимог щодо оформлення митної документації, яка засвідчує експорт продукції (товару). Нормативним, формальним та візуальним методами перевіряється наявність і достовірність договорів з покупцями-нерезидентами України, митних декларацій, банківських документів, ліцензій, квот залежно від номенклатури продукції, що експортується.

2. Перевірка обґрунтованості цін на експортовану продукцію. Застосовуючи методи аналізу діючих цін на зовнішньому ринку та порівняння їх з передбаченими в договорах, контролер повинен з'ясувати, чи не є ціни на експортовану продукцію нижчими за встановлені державою мінімальні ціни або вищими за встановлені контрактами ціни відповідно до умов поставки на експорт. Потрібно також звернути увагу на те, чи обліковується вартість експортованої продукції, виходячи з розрахункових контрактних цін, та чи входить до останніх вартість тари й упаковки для цієї продукції.

3. Перевірка виконання обсягів реалізації продукції на експорт здійснюється шляхом аналізу виконання договорів з покупцями-нерезидентами України чи посередниками, трейдерами-резидентами України і порівняння договорів з даними журналу № 6 за кредитом субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» та оперативного обліку виконання договорів.

1. Контроль повноти та своєчасності надходження коштів від покупців-нерезидентів за експортовану ними продукцію, виконані на експорт роботи (послуги) здійснюється методами порівняння і нормативної перевірки даних про оплату рахунків покупцями за датами та обсягами відвантаження. Перевірці підлягають також дотримання ревізованим підприємством при укладанні контрактів з іноземними покупцями вимог щодо форм розрахунків (документарний акредитив і документарне інкасо (з гарантією)), нормативного терміну оплати за експортовану продукцію (не пізніше 90 днів від дати митного оформлення) та санкцій, передбачених до імпортерів-нерезидентів, якщо ті не повною мірою виконують зобов'язання щодо розрахунків за експортовану продукцію.

4. Правильність відображення й оцінки доходів від реалізації продукції на експорт перевіряється за допомогою методів аналізу, нормативної, логічної і зустрічної перевірки договорів з покупцями-нерезидентами, наказу про облікову політику, облікових регістрів та форм фінансової звітності. Правильність визначення фактичного доходу від реалізації продукції на експорт і законність його відображення на рахунках бухгалтерського обліку доцільно контролювати з урахуванням специфіки здійснення експортних операцій (форм розрахунків, відображення авансових платежів і гарантійних сум, продажу експортних товарів на умовах консигнації, комерційного кредиту та ін.). Контролер повинен проаналізувати відхилення фактичної виручки від запланованої та звернути увагу на факти помилкового зарахування до складу доходів від реалізації продукції на експорт надлишків валюти, що виникли у зв'язку з відвантаженням меншої кількості продукції, ніж передбачено контрактом. Необхідно також звернути увагу на те, як обліковуються накладні витрати, які можуть бути під час експорту продукції, а також на те, як обчислюється дохід, отриманий від продажу продукції за іноземну валюту, ПДВ, акцизний збір та як ці операції відображаються в бухгалтерському та податковому обліку.

Основні порушення, які можуть бути виявлені під час перевірки:

а) реалізація продукції на експорт з порушенням квот за демпінговими цінами;

б) фальсифікація обсягів реалізації за номенклатурою матеріальних цінностей;

в) відсутність необхідної первинної документації, що свідчить про оплату рахунків-фактур покупцями-нерезидентами;

г) несвоєчасне і (або) неповне надходження коштів від покупців-нерезидентів за експортовану ними продукцію, виконані на експорт роботи (послуги);

ґ) неправильне відображення доходів від реалізації продукції на експорт за угодами, які здійснюються через посередника чи на умовах комерційного кредиту.