VI. Шкіра та її похідні

241. Вкажіть правильну послідовність розміщення шарів шкіри (ззовні досередини):

а) epidermis, tela subcutanea, derma;

б) tela subcutanea, derma, epidermis;

в) derma, epidermis, tela subcutanea;

г) epidermis, derma, tela subcutanea

242. В епідермісі анатомічно виділяють наступні шари:

а) зроговілий;

б) ростковий;

в) сосочковий;

г) сітчастий

243. У власне шкірі анатомічно виділяють наступні шари:

а) зроговілий;

б) ростковий;

в) сосочковий;

г) сітчастий

244. Сосочковий та сітчастий шари – це складові:

а) епідермісу;

б) власне шкіри;

в) підшкірної основи

245. Зроговілий та ростковий шари – це складові:

а) епідермісу;

б) власне шкіри;

в) підшкірної основи

246. Потові й сальні залози, корені волосся, м’язи-підіймачі волосся розміщені в:

а) епідермісі;

б) власне шкірі;

в) підшкірній основі

247. Пігментні клітини – меланоцити розміщуються в:

а) епідермісі;

б) власне шкірі;

в) підшкірній основі

248. Елемент шкіри, який з’єднує її з глибше розміщеними органами і складається з пухкої волокнистої сполучної тканини з великою кількістю жирових клітин – це:

а) epidermis;

б) derma;

в) tela subcutanea

249. Значне нагромадження жиру спостерігається в:

а) epidermis;

б) derma;

в) tela subcutanea

250. Розміщені в глибоких шарах власне шкіри, а інколи навіть і в підшкірній основі, протоки залоз відкриваються по всій поверхні шкіри, рідше – у фолікул волосини, секрет – піт, відсутні на голівці статевого члена, на сосках та між ратицями:

а) glandulae sebaceae;

б) glandulae sudoriferae;

в) glandulae lactiferae

251. Розміщені у верхніх шарах власне шкіри, відкриваються у фолікул волосини і рідко – на поверхні шкіри, секрет – шкірне сало, відсутні в шкірі носо-губного дзеркала, рила, м’якушах і сосках вим’я корови:

а) glandulae sebaceae;

б) glandulae sudoriferae;

в) glandulae lactiferae

252. Найбільші потові залози в ділянці відхідника, у вентральній частині грудної й черевної стінок, у шкірі пахвини та бічних частинах шиї, піт містить значну кількість білка (2-5%) у:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки;

д) вівці

253. Секрет сальних залоз змішується з потом, утворюючи жиропіт у:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки;

д) вівці

254. Потові залози є на всій поверхні тіла, найбільш густо вони розміщені в ділянці вентральної поверхні грудної й черевної стінок, на вушних раковинах, на медіальній поверхні передпліччя й гомілки в:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки;

д) вівці

255. Потові залози розвинуті слабо, є лише на м’якушах у:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки;

д) вівці

256. Молочні залози представлені численними парними горбами (грудні, черевні й пахвинні), які лежать паралельно білій лінії живота по нижній частині черевної та грудної стінок:

а) ubera polyglandularis;

б) uber;

в) glandula mammaria

257. Ubera polyglandularis характерне для:

а) корови;

б) кобили;

в) свині;

г) суки

258. Молочна залоза представлена декількома (1-3) парними, злитими в одне ціле горбами, які розміщені на вентральній черевній стінці між стегнами (в пахвинній ділянці черевної стінки):

а) ubera polyglandularis;

б) uber;

в) glandula mammaria

259. Uber характерне для:

а) корови;

б) кобили;

в) свині;

г) суки

260. Молочні залози представлені однією парою горбів, які розміщені на грудних стінках між грудними кінцівками:

а) ubera polyglandularis;

б) uber;

в) glandula mammaria

261. Молочна залоза представлена 2-3 парними залозистими горбами, які зливаються в одне компактне вим’я з трьома парами сосків, з яких задня пара недорозвинена, а найчастіше зникає (4-6 сосків), в кожному соску по одному сосковому каналу в:

а) свині;

б) суки;

в) корови;

г) кобили

262. Вим’я представлено однією парою горбів, яка утворилася в результаті злиття двох залозистих часток, два соска, в кожному соску по два-три соскових канали в:

а) свині;

б) суки;

в) корови;

г) кобили

263. Молочні залози представлені 6-8-ма (інколи 10-ма) парами горбів, на кожному горбі є сосок з 2-3-ма сосковими каналами в:

а) свині;

б) суки;

в) корови;

г) кобили

264. Молочні залози представлені 4-5-ма парами горбів, на кожному горбі є сосок з 6-12-ма (до 20) сосковими каналами в:

а) свині;

б) суки;

в) корови;

г) кобили

265. Кількість соскових каналів у соску корови, вівці та кози:

а) один;

б) два-три;

в) чотири – шість;

г) шість – дванадцять;

д) десять – п’ятнадцять

266. Кількість соскових каналів у соску кобили та свині:

а) один;

б) два-три;

в) чотири – шість;

г) шість – дванадцять;

д) десять – п’ятнадцять

267. Кількість соскових каналів у соску суки:

а) один;

б) два-три;

в) чотири – шість;

г) шість – дванадцять;

д) десять – п’ятнадцять

268. Кількість соскових каналів у соску кішки:

а) один;

б) два-три;

в) чотири – шість;

г) шість – дванадцять;

д) десять – п’ятнадцять

269. Кількість соскових каналів у соску кролиці:

а) один;

б) два-три;

в) чотири – шість;

г) шість – дванадцять;

д) десять – п’ятнадцять

270. У вигляді вузької (0,5 см), безволосої смужки міститься на межі шкіри і рогової капсули копита, має епідерміс, власне шкіру та підшкірну основу, ростковий шар епідермісу продукує тонкий блискучий трубчастий ріг, який зовні вкриває рогову капсулу копита (глазур):

а) limbus ungulae;

б) corona ungulae;

в) paries ungulae;

г) solea ungulae

271. У вигляді широкого валика (до 1,5 см) розміщений дистальніше від облямівки, обмежуючи напівкільцем передню й бічні стінки пальця, має епідерміс, власне шкіру та підшкірну основу, власне шкіра у вигляді валика з тонкими, опущеними вниз сосочками, ростковий шар епідермісу продукує найтовщий (до 1,5 см) трубчастий ріг рогової капсули:

а) limbus ungulae;

б) corona ungulae;

в) paries ungulae;

г) solea ungulae

272. Найбільша частина копита, утворює передню й бічні її поверхні і, продовжуючись на підошву, формує заворотну стінку та кут, має лише епідерміс та власне шкіру у формі листочків або сосочків, яка міцно зростається з окістям копитової кістки, ростковий шар епідермісу продукує м’який листочковий ріг:

а) limbus ungulae;

б) corona ungulae;

в) paries ungulae;

г) solea ungulae

273. Має лише епідерміс та власне шкіру у формі тонких сосочків, яка зростається з окістям копитової кістки, ростковий шар епідермісу продукує м’який трубчастий ріг:

а) limbus ungulae;

б) corona ungulae;

в) paries ungulae;

г) solea ungulae

274. Ростковий шар епідермісу копитової облямівки продукує:

а) глазур;

б) м’який листочковий ріг;

в) твердий трубчастий ріг;

г) м’який трубчастий ріг

275. Глазур – це похідне росткового шару епідермісу:

а) копитової облямівки;

б) копитового вінця;

в) копитової підошви;

г) копитової стінки

276. Ростковий шар епідермісу копитового вінця продукує:

а) глазур;

б) м’який листочковий ріг;

в) твердий трубчастий ріг;

г) м’який трубчастий ріг

277. Твердий трубчастий ріг – це похідне росткового шару епідермісу:

а) копитової облямівки;

б) копитового вінця;

в) копитової підошви;

г) копитової стінки

278. Ростковий шар епідермісу копитової стінки продукує:

а) глазур;

б) м’який листочковий ріг;

в) твердий трубчастий ріг;

г) м’який трубчастий ріг

279. М’який листочковий ріг – це похідне росткового шару епідермісу:

а) копитової облямівки;

б) копитового вінця;

в) копитової підошви;

г) копитової стінки

280. Ростковий шар епідермісу копитової підошви продукує:

а) глазур;

б) м’який листочковий ріг;

в) твердий трубчастий ріг;

г) м’який трубчастий ріг

281. М’який трубчастий ріг – це похідне росткового шару епідермісу:

а) копитової облямівки;

б) копитового вінця;

в) копитової підошви;

г) копитової стінки

282. Щільне потовщення шкіри, яке утворюється за рахунок підшкірної основи, багате на еластичну сполучну тканину з жировими прошарками та нервові закінчення:

а) glandula lactiferae;

б) torus;

в) ungula;

г) cornu;

д) glandula sebaceae

283. У великої рогатої худоби є:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

284. У коня є:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

285. У собаки є:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

286. У свині є:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

287. Torus digitalis характерний для:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки

288. Тorus carpeus характерний для:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки

289. Тorus tarseus характерний для:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки

290. Тorus metacarpeus характерний для:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки

291. Тorus metatarseus характерний для:

а) великої рогатої худоби;

б) коня;

в) свині;

г) собаки

292. У ділянці додаткової кістки зап’ястка розміщений:

а) torus carpeus у коня;

б) torus metacarpeus у коня;

в) torus metacarpeus у собаки;

г) torus carpeus у собаки;

д) torus digitalis у собаки

293. Тorus carpeus у собаки знаходиться:

а) у ділянці додаткової кістки зап’ястка;

б) на медіальній поверхні дистального відділу передпліччя;

в) на медіальній поверхні плесна

294. На медіальній поверхні дистального відділу передпліччя знаходиться:

а) torus carpeus у коня;

б) torus metacarpeus у коня;

в) torus metacarpeus у собаки;

г) torus carpeus у собаки;

д) torus digitalis у коня

295. Тorus carpeus у коня знаходиться:

а) у ділянці додаткової кістки зап’ястка;

б) на медіальній поверхні дистального відділу передпліччя;

в) на медіальній поверхні плесна

296. На медіальній поверхні плесна знаходиться:

а) torus tarseus у коня;

б) torus metatarseus у коня;

в) torus metatarseus у собаки;

г) torus carpeus у собаки;

д) torus digitalis у коня

297. Тorus tarseus у коня знаходиться:

а) у ділянці додаткової кістки зап’ястка;

б) на медіальній поверхні дистального відділу передпліччя;

в) на медіальній поверхні плесна

298. Torus digitalis у коня називається:

а) острог;

б) каштан;

в) стрілка;

г) глазур

299. Стрілка копита в коня – це:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

300. Стрілка – це:

а) torus carpeus та torus tarseus у коня;

б) torus metacarpeus та torus metatarseus у коня;

в) torus digitalis у великої рогатої худоби;

г) torus carpeus у собаки;

д) torus digitalis у коня

301. Тorus carpeus у коня називається:

а) острог;

б) каштан;

в) стрілка;

г) глазур

302. Тorus tarseus у коня називається:

а) острог;

б) каштан;

в) стрілка;

г) глазур

303. Каштан у коня – це рудимент:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

304. Каштан – це рудимент:

а) torus carpeus та torus tarseus у коня;

б) torus metacarpeus та torus metatarseus у коня;

в) torus digitalis у великої рогатої худоби;

г) torus carpeus у собаки;

д) torus digitalis у коня

305. Тorus metacarpeus у коня називається:

а) острог;

б) каштан;

в) стрілка;

г) глазур

306. Тorus metatarseus у коня називається:

а) острог;

б) каштан;

в) стрілка;

г) глазур

307. Острог у коня – це:

а) torus digitalis;

б) torus carpeus;

в) torus metacarpeus;

г) torus tarseus;

д) torus metatarseus

308. Острог – це:

а) torus carpeus та torus tarseus у коня;

б) torus metacarpeus та torus metatarseus у коня;

в) torus digitalis у великої рогатої худоби;

г) torus carpeus у собаки;

д) torus digitalis у коня

309. Волосся, яке характеризується наявністю заповнених кров’ю синусів у волосяній сумці, дуже багате нервовими закінченнями, лежить не лише у власне шкірі, а й в підшкірній основі, розвинуте на губах, щоках, підборідді, біля носових отворів та навколо очей:

а) чутливе (синуозне);

б) покривне;

в) довге

310. Волосся, в якому серцевина слабо розвинута або відсутня:

а) чутливе (синуозне);

б) шерстне;

в) щетинисте (остьове)

311. Волосся грубе, з добре вираженою серцевиною:

а) чутливе (синуозне);

б) шерстне;

в) щетинисте (остьове)

312. Линяння, під час якого відбувається поступова зміна волосся ембріонального типу на постійне визначається як:

а) періодичне;

б) перманентне;

в) ювенільне

313. Линяння, яке відбувається по мірі старіння волосся визначається як:

а) періодичне;

б) перманентне;

в) ювенільне

314. Линяння, яке відбувається в зв’язку із сезоном року визначається як:

а) періодичне;

б) перманентне;

в) ювенільне