84 Погашення судимості

Погашення судимості — це автоматичне її припинення при встановленні передбачених законом умов. Головним з них є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину.

Стаття 89 КК встановлює диференційовані строки погашення судимості залежно від виду і строку покарання, відбутого винним. У деяких випадках судимість погашається самим фактом відбуття покарання або звільнення від нього. Наприклад, судимість погашається після відбуття такого покарання, як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стаття 89 КК передбачає також погашення судимості перебігом встановленого в законі строку після відбуття особою основного і додаткового покарання. Тривалість цих строків встановлюється залежно від виду покарання і ступеня тяжкості вчиненого злочину. Так, п. 5 передбачає строк погашення судимості в один рік, якщо особи відбули покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, а для осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі, строк погашення судимості дорівнює двом рокам (п. 6).

У пунктах 6-9 ст. 89 КК строки погашення судимості диференціюються залежно від категорії злочинів (ст. 12). Для злочинів невеликої тяжкості — 2 роки; середньої тяжкості — 3 роки; тяжких — 6 років; особливо тяжких — 8 років.

Закінчення передбачених ст. 89 КК строків судимості за умови, що перебіг строку не переривався вчиненням нового злочину, дозволяє вважати особу такою, яка не має судимості.

85 Зняття судимості

1. Під зняттям судимості розуміється припинення судимості рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом.

2. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим. Для зняття судимості згідно зі ст. 91 КК необхідні такі умови:

1) відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі;

2) закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в ст. 89 КК;

3) встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.

Для дострокового зняття судимості необхідна сукупність цих умов.

Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.

86 Заходи кримінально-правового характеру

У ст. 35 і ч. 5 ст. 36 КК України називаються (очевидно, як види заходів кримінально-правового впливу) кримінальна відповідальність і покарання, а також звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. Крім того, у статтях 3 і 4 КК згадуються «інші кримінально-правові наслідки» без зайвої конкретизації. Під ними, очевидно, слід розуміти: судимість; примусові заходи виховного характеру, крім випадків застосування їх до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність; примусові заходи медичного характеру; примусове лікування; конфіскація (вилучення) та знищення певних предметів, знарядь, сировини і матеріалів для їх виробництва

87Застосування судом заходів кримінально-правового характеру за незакінчений злочин.

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного злочини, бо, вочевидь, звільнити від відповідальності можна лише у випадку, якщо є підстава для такої відповідальності (ст. 2). Так, відповідно до статей 45 та 46 передумовою звільнення від кримінальної відповідальності є вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості, а відповідно до статей 47 та 48 – вчинення вперше злочину невеликої або середньої тяжкості тощо. Отже, йдеться про вчинення злочину певної тяжкості, яка визначається відповідно до ст. 12 КК України.

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею не тільки закінченого, а й незакінченого злочину, а так само вчинення такого злочину індивідуально чи у співучасті.

Прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності є актом, що свідчить про припинення кримінально-правового відношення між особою, яка вчинила злочин, і державою. Це означає також, що з цього моменту дана особа вже не несе обов’язку відповідати перед державою за вчинене, не може нести тягаря кримінальної відповідальності. Виходячи з цього, вчинене раніше нею діяння визнається юридично незначимим, віддається забуттю (вчинений раніше злочин не може враховуватися при визначенні повторності і сукупності злочинів, рецидиві, призначенні покарання за вчинення нового злочину тощо). Водночас, звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа припиняється з нереабілітуючих для особи підстав.