- •70.Поняття, юридична природа та значення звільнення від кримінальної відповідальності
- •71 Види звільнення від кримінальної відповідальності та їх класифікація
- •72 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
- •73 Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, у зв'язку з передачею особи на поруки та у зв'язку із зміною обстановки
- •74. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- •Поняття та мета покарання
- •76Система покарань
- •Види покарань
- •78 Принципи та загальні засади призначення покарання
- •79. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
- •80 Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •81 Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •82 Призначення покарання за сукупністю вироків
- •83 Поняття судимості
- •84 Погашення судимості
- •85 Зняття судимості
- •86 Заходи кримінально-правового характеру
78 Принципи та загальні засади призначення покарання
Принципи призначення кримінального покарання – закріплені в нормах кримінального та кримінально-процесуального права положення, що встановлюють підстави, умови та порядок застосування заходів кримінального покарання
|
Принципи кримінального покарання |



|
Принцип справедливості |
Індивідуалізація покарання |
Принцип гуманізму |
|
виражається забороною повторного засудження особи за вчинення одного злочину, знаходить своє втілення відповідно до покарання суспільній небезпеці вчиненого діяння та особі винного
|
полягає в урахуванні всіх факторів, які характеризують діяння та особу винного. Індивідуалізація покарання: в законі та в суді. Індивідуалізація покарання в законі носить абстрактний характер і зобов’язує суддю враховувати всі обставини, перелічені в ст. 65 КК України. Індивідуалізація покарання в суді – це застосування положень Загальної та Особливої частини КК України під час призначення покарання конкретній особі з урахуванням особливостей особи винного та вчиненого діяння |
втілюється у можливості суду мінімізувати покарання, тобто призначити строк ув’язнення (розмір штрафу) менше, ніж передбачено санкцією статті
|
|
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) |

|
1) Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин | |||||||
|
у відносно-визначеній санкції, де вказані найменший та найбільший розміри покарання, суддя має право призначити покарання в указаних межах |
у відносно-визначеній санкції, де вказаний лише найбільший розмір покарання, суддя керується положеннями Загальної частини КК про мінімальний та максимальний розміри для даного виду покарання |
в альтернативних санкціях суд повинен вирішити питання про можливість виправлення особи, що вчинила злочин, без ізоляції від суспільства та лише у разі, коли таке виправлення не можливе, призначити покарання у вигляді позбавлення волі | |||||
|
2) Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК | |||||||
|
1) додержання вимог Загальної частини КК про цілі покарання |
2) додержання вимог Загальної частини КК про систему та види покарання |
3) додержання вимог Загальної частини КК про стадії вчинення злочину |
4) додержання вимог Загальної частини КК про співучасть у злочині | ||||
|
3) Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання | |||||||
|
cтупінь тяжкості вчиненого злочину залежить від положень ст. 12 КК, яка виділяє злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини |
особа винного ( існують такі поняття, як суб’єкт злочину (ст. ст. 18, 22 КК), особа, що вчинила злочин (ст. 86 КК), засуджений (ст. 87 КК) |
обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання – різноманітні фактори, що стосуються особи винного та вчиненого ним діяння, і які відповідно зменшують або підвищують суспільну небезпечність вчиненого діяння і особи, що його вчинила | |||||
|
Сукупність ознак особи, що вчинила злочин |

|
1. Ознаки суб’єкту злочину |
2. Ознаки, які характеризують особу злочинця |
|
вік кримінальної відповідальності, осудність, певні ознаки спеціального суб’єкту (службове становище, наявність родинних зв’язків та ін.) та ознаки, що характеризують попередню злочинну діяльність особи |
психологічні та соціальні властивості особи, фізичний та психічний стан особи, яка вчинила злочин, її соціальний та правовий статус |
Фізичні властивості особи – стать, вік, стан здоров’я, наявність інвалідності та ін.
Психічні властивості особи – темперамент, характер, спрямованість злочинця та інші обставини.
Правовий статус особи – такі обставини, як досягнення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, наявність судимостей та ін.
Соціальний статус особи – посада, професія; відношення до праці, навчання, суспільного та державного обов’язку, колег по роботі, поведінка на виробництві, у суспільстві, у побуті; виконання встановлених у суспільстві порядку та дисципліни, моральних принципів.
|
Обставини, що суд повинен враховувати під час призначення покарання, що стосуються особи винного |

|
Умови неправильного морального формування |
Обставини, які характеризують особу в момент вчинення злочину |
