74. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
|
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) |
|
основна умова звільнення від кримінальної відповідальності – закінчення після вчинення злочину певного проміжку часу (строку давності) |
|
особа не повинна до закінчення зазначених строків вчинити новий злочин |
|
особа не повинна ухилятися від слідства або суду |
|
Строки давності, після перебігу яких особа звільняється від кримінальної відповідальності (ч. 1ст. 49 КК) |
|
1) два роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі |
|
2) три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі |
|
3) п’ять років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості |
|
4) десять років – у разі вчинення тяжкого злочину |
|
5) п’ятнадцять років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину |
|
Диференційовані строки давності |
|
тривалість залежить від ступеню тяжкості злочину |
для злочинів невеликої тяжкості тривалість залежить від виду покарання, передбаченого санкцією статті |
чим більш небезпечним є злочин, тим довший строк давності встановлено щодо нього |
Початковий момент перебігу давності – день вчинення особою злочину (день, протягом якого (тобто до 24-ї год.) особа вчинила діяння, що входить до об’єктивної сторони складу злочину). Кінцевий момент строку давності наступає о 24-й год. останньої доби встановленого законом строку, який обчислюється календарними роками (якщо перебіг давності зупинявся, то також місяцями і днями).
|
Порядок обчислення строків давності (ст. 49 КК) |
|
початок обчислення строку давності не залежить від настання наслідків злочину |
|
при незакінченому злочині початком перебігу давності є день, в який були припинені чи не вдалися підготовчі дії або злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного |
|
для співучасників злочину строк давності обчислюється з дня, коли була завершена та роль, яку виконував конкретний співучасник |
|
для триваючих злочинів строк давності обчислюється з моменту припинення з волі чи всупереч волі винного дії чи бездіяльності |
|
при злочинах, що продовжуються, строк давності обчислюється з моменту здійснення винним останнього зі злочинних актів, які охоплювалися єдиним наміром і були спрямовані на досягнення єдиної мети |
|
Винятки з правила про обов’язкове звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності |
|
факультативне незастосування давності (ч. 4 ст. 49 КК) |
обов’язкове незастосування давності (ч. 5 ст. 49 КК) |
|
питання про застосування давності щодо особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом |
давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і ч. 1 ст. 442 КК України |