Висновки.

Українська філософія, хоча її теорії у своїй більшості і не здобули світового визнання та поширення, органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури; вона була присутня на всіх основних етапах української історії і відігравала важливу роль у розвитку громадської думки. Постаючи переважно внутрішнім культурним явищем, українська філософія постає концентрованою формою виразу особливостей національного характеру та світосприйняття українців, їх суперечливих одвічних прагнень, їх самоусвідомлень та ціннісних орієнтацій. Внаслідок цього українська філософія має цілу низку особливостей, що, почавши формуватися за часів Київської Русі, зберігають свою значущість і по-сьогодні. В умовах наявності самостійної української держави перед філософською думкою України відкриваються нові, небачені раніше перспективи, і лише майбутнє покаже, чи змогла українська інтелектуальна еліта використати їх належним чином.

РОЗДІЛ 10. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ

Поняття буття є вихідним для філософії. По-перше, воно має найширший, граничний ступінь узагальнення і тому постає як наріжний світоглядний орієнтир. По-друге, завдяки цій якості воно виконує функцію сенсоутворення у людському світорозумінні. По-третє, у XX ст., коли людство відчуло можливість свого самознищення, буття постає як вища цінність та міра моральної відповідальності людини за свої дії. Нарешті, у реальному виявленні буття постає перед людиною у контексті питання про смерть, безсмертя та шляхи людського самоутвердження. У розв'язанні проблеми буття філософія співпрацює із сучасною наукою, використовуючи у своїх обґрунтуваннях її здобутки.

Після вивчення матеріалу розділу 10 Ви повинні:

знати

• основні функції, що їх виконує поняття буття у філософії;

• як пов’язане поняття буття із людським способом самоутвердження в світі;

• послідовність категоріальних визначень буття в історії європейської філософії;

• відмінності між філософським та науковим розумінням буття.

вміти

• проводити порівняння класичного та некласичного розуміння буття;

• використовувати у конкретних випадках основні ознаки наукового та філософського визнання реального існування чогось;

• аналізувати переваги та недоліки конкретно-наукового та філософського тлумачення буття.

Розуміти

• особливості та основні аспекти філософського трактування буття;

• рівні осмислення буття у різних науках та у філософії;

• зв'язок основних категорій, якими історично визначалося буття у європейській філософії;

• особливості розуміння буття у сучасній некласичній філософії;

• основні аспекти розуміння буття у сучасній науці.

План (логіка) викладу матеріалу:

10.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття.

10.2. Проблема буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття.

10.3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення).

Ключові терміни і поняття.

АНТРОПНИЙ ПРИНЦИП – у деяких сучасних науках – початкове припущення того, що без урахування факту наявності людини в світі природні процеси не можна зрозуміти в їх єдності та провідних характеристиках, а наукова картина світу не зможе набути логічного та змістового завершення; і навпаки: поза цим принципом із стихії природних процесів появу людини пояснити просто неможливо.

БУТТЯ – НЕБУТТЯ – гранична межа філософського узагальнення; співвідношення, через яке визначається буття, проте не лише внаслідок позначення межі, за якою буття вже немає, а й тому, що такого роду межа вказує на такі якості сущого, втрата яких різвнозначна втраті самого такого сущого; означена межа позначає також граничну щирість людської думки, її вміння утримуватись у власних актах при бутті, а не зриватися в небуття.

ІНТЕНЦІЯ – властивість людської думки та свідомості, пов’язана із їх принциповою спрямованістю на певний предметний зміст; визнання того факту, що не може бути думки “ні про що”, свідомості “із нульовим змістом”.

МЕТАФІЗИКА ТА ОНТОЛОГІЯ – за усталеною традицією філософії ХХ ст. – основні філософські науки про буття; метафізика розглядає найперші, позачуттєві та позафізичні засади буття, а онтологія – види, рівні, форми проявів буття. Метафізика у дослідженні буття тяжіє до вирішення питання “Що?” (“Що є буття?”, “Що є перше буття?”), а онтологія – до вирішення питання “Як?” (“Як проявляє себе буття?”).