
- •1.4. Дія газів і парів на організм людини
- •2.1. Класифікація п-тв та зрг
- •2.2. Технологія обробки мяса і мясних продуктів
- •2.3. Державний стандарт професійно-технічної освіти:
- •2.4. Освітлення. Види освітлення. Вимоги сан. Норм до освітлення вп
- •3.1. Характеристика приміщень підприємств громадського харчування та їх обладнання.
- •3.2. Основні способи теплової кулінарної обробки
- •3.3. Планування навчально-виробничого процесу в птнз
- •3.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.1. Інформаційне забезпечення процесу обслуговування
- •4.2. Технологія приготування перших страв
- •4.3. Системи виробничого навчання
- •4.4. Причини нещасних випадків
- •5.1. Основні стадії виробництва макаронних виробів
- •5.2. Технологія соусів
- •5.3. Організація навчального процесу в птнз
- •5.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •6.1. Універсалні приводи
- •6.2. Технологія страв із круп, бобових і макаронних виробів
- •6.3. Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання та його структури
- •6.4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •7.1. Вимоги до машин і механізмів, які використовують на підприємствах громадського харчування
- •7.2. Технологія страв з риби та нерибних продуктів моря
- •7.3. Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до уроку
- •7.4. Ультрафіолетове випромінювання
- •8.1. Риба та рибні продукти
- •8.2. Страви з яєць та сиру
- •8.3. Види інструктажів
- •8.4. Іонізуюче випромінювання
- •9.1. Основні фізико-хімічні властивості харчових продуктів
- •9.2. Товарознавча характеристика кондитерських виробів
- •9.3. Визначення домашніх завдань з в/н
- •9.4. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні
- •10.1. Порядок одержання і підготовка столової білизни, посуду, приборів
- •10.2. Смакові товари
- •10.3. Структура, зміст, мета, завдання пто
- •10.4. Вібрація, нормування та дія на організм. Види вібрації. Засоби захисту
- •11.1. Методи та форми обслуговування в закладах харчування.
- •11.2. Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання.
- •11.3. Загальні кваліфікаційні вимоги до робітничої професії. Кваліфікаційна характеристика кухаря.
- •11.4. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою.
- •12.1. Основні способи подавання страв і закусок.
- •12.2. Класифікація, товарна характеристика м’яса і м’ясних продуктів.
- •12.3. Характеристика циклів дисциплін, за якими здійснюється навчання в птнз.
- •12.4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк.
- •13.1. Організація кейтерингового обслуговування.
- •13.2. Споживчі властивості харчових продуктів.
- •13.3. Зміст та структура навчального плану, програм, освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки робітника харчових технологій.
- •13.4. Види та дія газів і парів за дією на організм людини за характером токсичності: 9 груп.
- •14.1. Характеристика столової білизни.
- •14.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.
- •14.3. Виховання учнів птнз у процесі оволодіння професією.
- •14.4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
- •15.1. Санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги до підприємств харчової промисловості та закладів громадського харчування.
- •15.2.Асортимент і класифікація хлібобулочних виробів.
- •15.3. Поняття про урок. Форми проведення занять теоретичного навчання.
- •15.4. Метереологічні умови виробничого середовища. Абсолютна вологість, відносна вологість. Допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Механізм терморегуляції. Комфортність.
- •16.1. Характеристика технологічних процесів
- •16.2. Фруктоовочеві товари
- •16.3. Орієнтовна структура уроку теоретичного навчання.
- •16.4. Забруднене повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
- •17.1. Види приміщень для обслуговування споживачів та їх характеристика.
- •17.2. Технологія приготування страв з с/г птиці.
- •17.3. Характеристика типів уроків теоретичного навчання та їх структура.
- •17.4. Електромагнітне випромінювання. Спектр електромагнітних випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання.
- •18.1. Машини для обробки м’яса.
- •18.2. Технологія приготування страв і гарнірів з картоплі, овочів, грибів.
- •18.3. Характеристика уроку виробничого навчання.
- •18.4. Інфрачервоне випромінювання. Нормування дії на організм. Основні види захисту віж інфрачервоних променів.
- •19.1. Способи охолодження харчових продуктів. Види холодильного обладнення.
- •19.2. Технологія приготування закусок і холодних страв.
- •19.3. Можливість використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
- •19.4. Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •20.1. Організація приміщень для обслуговування відвідувачів.
- •20.2. Технологія приготування солодких страв і напоїв.
- •20.3. Методи виробничого навчання.
- •20.4.Організація охорони праці в навчально-визовних закладах.
- •21.1. Електричні пекарські, жарові печі та шафи
- •21.2. Молоко та молочні товари
- •21.3. Орієнтовна схема плану уроку майстра у навчальних майстернях.
- •21.4. Заходи по запобіганню виробничому травматизму.
- •22.1. Технологія виробництва сиру
- •22.2. Хімічний склад і енергетична цінність харчових продуктів
- •22.3.Поурочно-тематичний план
- •22.4. Виробниче середовище. Робоча зона.
- •23.1. Правила подавання холодних , гарячих страв і закусок
- •23.2. Смакові та ароматичні речовини
- •23.3. Структура уроку теоретичного навчання
- •23.4.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з пк
- •24.1. Технологія страв з молока і молочних продуктів
- •24.2. Санітарно-гігієнічна підготовка приміщень до обслуговування
- •24.3. Підготовки викладача до уроку теоретичного навчання.
- •24.4. Дія електричного струму на організм людини
- •25.1.Обладнання торгових приміщень.
- •25.2. Машини для розкочування тіста. Збивальні машини та установки.
- •25.3. Технологя приготування дріжжового тіста.
- •25.4. Організація охорони праці
- •26.1. Технологія кулінарних виробів з тіста.
- •26.2. Риба та рибні товари.
- •26.3. Класифікація послуг закладів р/г.
- •26.4. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •27.1. Принципи складання меню та його оформлення.
- •27.2 Визначення якості продовольчих товарів
- •27.3. Класифікація тіста. Суть процесів, що відбуваються при замісі тіста
- •27.4. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень.
- •28.1. Класифікація і товарна характеристика м'яса і м'ясних продуктів.
- •28.2. Основні способи подавання страв і закусок.
- •28.3. Методи і прийоми навчання в птнз.
- •28.4. Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •29.1. Крохмаль. Цукор. Мед.
- •29.2. Технологія борошна.
- •29.3. Класифікація прийомів та банкетів.
- •29.4. Основні причини пожеж.
- •30.1. Характеристика та обслуговування різних видів банкетів.
- •30.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.
- •30.3. Виконання лабораторно-практичних робіт.
- •30.4. Пожежна безпека в навчальних закладах.
5.1. Основні стадії виробництва макаронних виробів
Технологічна схема виробництва макаронних виробів включає такі процеси:
- підготовку сировини до виробництва;
- замішування тіста;
- формування і поділ сирих виробів;
- сушіння;
- стабілізацію;
- пакування готових виробів.
Підготовка сировини. Підготовка борошна полягає в його змішуванні, просіюванні, магнітному очищенні і зважуванні. Яєчні і молочні добавки зберігають в холодильних камерах. Підготовка яєць до виробництва складається з дезинфекції, оскільки яєчна шкаралупа часто буває заражена бактеріями, і промивання водою.
Для рівномірного розподілу добавок в тісті їх змішують з водою в чанах з мішалками.
Макаронне тісто суттєво відрізняється від усіх інших тістових мас харчового призначення. Воно замішується крутим і складається в основному з борошна та води.
Замішування. Термін "замішування" для макаронного тіста застосовується умовно. У тістозмішувачі макаронного шнекового преса не отримують повністю готового тіста. Тут тільки попередньо змішують інгредієнти тіста до утворення крупиноподібної маси. Приготування тіста починається з дозування інгредієнтів.
У тістозмішувальне корито борошно надходить із дозатора тонким шаром безперервно. Тут потік борошна під час падіння зустрічається з водою, яка у вигляді тонких струменів або бризок надходить з іншого дозатора. З першого моменту зіткнення цих компонентів починається процес зв'язування води з колоїдами борошна та їх набухання.
Замішування тіста проходить безперервно, що забезпечує і безперервну роботу дозаторів у тому самому режимі.
Формування макаронних виробів. Нині використовують два способи формування макаронних виробів: пресування і штампування. Найбільш поширений спосіб - пресування.
Виробництво штампованих виробів також пов'язане з пресуванням. Смужка тіста, з якої штампуються вироби складної просторової форми, виробляється методом пресування тіста через тонку щілину матриці макаронного преса.
Пресування. Для формування макаронних виробів використовують шнекові преси безперервної дії, невід'ємною конструктивною частиною яких є пристрої для безперервного готування тіста - тістозмішувачі.
Сушіння є завершальним етапом виробництва макаронних виробів.
Для сушіння макаронних виробів найбільш поширений триста-дійний, або пульсуючий режим сушіння повітрям: з постійною сушильною здатністю, зі змінною сушильною здатністю, з попереднім термообробленням сирих виробів. У кожному режимі основна мета - не допустити розтріскування виробів.
Пакування макаронних виробів. Макаронні вироби небажано пакувати зразу після сушіння, оскільки температура їх відносно висока.
Пакування включає подавання виробів до пакувальних столів або до бункерів, сортування, перевірку виробів на магнітних сепараторах (для короткорізаних виробів), укладання в тару, ущільнення на вібраторі, зважування, забивання кришки, маркування.
5.2. Технологія соусів
Соуси червоні м'ясні
До цієї групи відносять соуси на бульйонах (м'ясному, рибному, грибному), молоці, сметані: основний червоний, основний білий, грибний, сметанний, молочний і похідні.
До складу більшості гарячих соусів входить борошняна пасеровка, яка надає їм відповідної консистенції. Крім того до соусів додають томатне пюре, цибулю, гриби, огірки, капарці, хрін, гірчицю, оцет, виноградне вино, а також прянощі — перець чорний і запашний, лавровий лист, часник, петрушку. Вино вливають у нагрітий посуд, закривають кришкою, дають закипіти і доливають до готового соусу. Як приправу використовують оцет, лимонну кислоту або лимонний сік, розсіл солоних огірків, томатів, квашені яблука. Приправою можуть бути різні соуси промислового виробництва — Ткемалі, Кетчупи, Любительський, Гострий, а також масляні суміші, які поліпшують смак страв і підвищують енергетичну цінність.
Вина, які додають у соуси, поліпшують їх смак. Для білих соусів слід брати біле сухе вино, а для червоних — Портвейн або Мадеру.
Розрізняють червоні і білі соуси на м'ясному бульйоні. Червоні соуси мають яскраво виражений гострий смак, а білі — ніжніший.
Основою червоних соусів є коричневий м'ясний бульйон і червона суха борошняна пасеровка. В ці соуси додають пасеровані ріпчасту цибулю, моркву, біле коріння, томатне пюре і спеції.
Основою для приготування молочних соусів є молоко і біла жирова борошняна пасеровка. Для приготування їх використовують незбиране молоко або молоко, розведене бульйоном чи водою.
Основний молочний соус використовують для приготування похідних соусів. Для приготування соусів сметанних використовують сметану — продукт, який виробляють з пастеризованих вершків (найжирнішої частини молока, яку відокремлюють при сепаруванні його в сепараторах). Вершки заквашують закваскою, приготовленою на чистих культурах молочно-кислих бактерій з наступним дозріванням протягом доби.
Сметанні соуси готують натуральні, тобто зі сметани і білої борошняної пасеровки, або на основі білого соусу з додаванням сметани. Її вводять у готовий соус. Білий соус готують на м'ясному або рибному бульйоні, овочевому відварі залежно від призначення.
Соуси без борошна готують на основі масла вершкового, оцту, олії, фруктових і ягідних відварів. У соуси , приготовлені на основі масла вершкового, додають лимонну кислоту (1-2 г на 1кг) або лимонний сік, щоб надати їм приємного гострого смаку. Соуси на олії належать до холодних. Це майонез, заправи для салатів і оселедців, підливи з хріну, маринади овочеві, приправи.
Соуси на фруктових і ягідних відварах називають солодкими. Їх подають як гарячими, так і холодними до круп'яних і солодких страв.