
- •1.4. Дія газів і парів на організм людини
- •2.1. Класифікація п-тв та зрг
- •2.2. Технологія обробки мяса і мясних продуктів
- •2.3. Державний стандарт професійно-технічної освіти:
- •2.4. Освітлення. Види освітлення. Вимоги сан. Норм до освітлення вп
- •3.1. Характеристика приміщень підприємств громадського харчування та їх обладнання.
- •3.2. Основні способи теплової кулінарної обробки
- •3.3. Планування навчально-виробничого процесу в птнз
- •3.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.1. Інформаційне забезпечення процесу обслуговування
- •4.2. Технологія приготування перших страв
- •4.3. Системи виробничого навчання
- •4.4. Причини нещасних випадків
- •5.1. Основні стадії виробництва макаронних виробів
- •5.2. Технологія соусів
- •5.3. Організація навчального процесу в птнз
- •5.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •6.1. Універсалні приводи
- •6.2. Технологія страв із круп, бобових і макаронних виробів
- •6.3. Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання та його структури
- •6.4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •7.1. Вимоги до машин і механізмів, які використовують на підприємствах громадського харчування
- •7.2. Технологія страв з риби та нерибних продуктів моря
- •7.3. Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до уроку
- •7.4. Ультрафіолетове випромінювання
- •8.1. Риба та рибні продукти
- •8.2. Страви з яєць та сиру
- •8.3. Види інструктажів
- •8.4. Іонізуюче випромінювання
- •9.1. Основні фізико-хімічні властивості харчових продуктів
- •9.2. Товарознавча характеристика кондитерських виробів
- •9.3. Визначення домашніх завдань з в/н
- •9.4. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні
- •10.1. Порядок одержання і підготовка столової білизни, посуду, приборів
- •10.2. Смакові товари
- •10.3. Структура, зміст, мета, завдання пто
- •10.4. Вібрація, нормування та дія на організм. Види вібрації. Засоби захисту
- •11.1. Методи та форми обслуговування в закладах харчування.
- •11.2. Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання.
- •11.3. Загальні кваліфікаційні вимоги до робітничої професії. Кваліфікаційна характеристика кухаря.
- •11.4. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою.
- •12.1. Основні способи подавання страв і закусок.
- •12.2. Класифікація, товарна характеристика м’яса і м’ясних продуктів.
- •12.3. Характеристика циклів дисциплін, за якими здійснюється навчання в птнз.
- •12.4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк.
- •13.1. Організація кейтерингового обслуговування.
- •13.2. Споживчі властивості харчових продуктів.
- •13.3. Зміст та структура навчального плану, програм, освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки робітника харчових технологій.
- •13.4. Види та дія газів і парів за дією на організм людини за характером токсичності: 9 груп.
- •14.1. Характеристика столової білизни.
- •14.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.
- •14.3. Виховання учнів птнз у процесі оволодіння професією.
- •14.4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
- •15.1. Санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги до підприємств харчової промисловості та закладів громадського харчування.
- •15.2.Асортимент і класифікація хлібобулочних виробів.
- •15.3. Поняття про урок. Форми проведення занять теоретичного навчання.
- •15.4. Метереологічні умови виробничого середовища. Абсолютна вологість, відносна вологість. Допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Механізм терморегуляції. Комфортність.
- •16.1. Характеристика технологічних процесів
- •16.2. Фруктоовочеві товари
- •16.3. Орієнтовна структура уроку теоретичного навчання.
- •16.4. Забруднене повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
- •17.1. Види приміщень для обслуговування споживачів та їх характеристика.
- •17.2. Технологія приготування страв з с/г птиці.
- •17.3. Характеристика типів уроків теоретичного навчання та їх структура.
- •17.4. Електромагнітне випромінювання. Спектр електромагнітних випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання.
- •18.1. Машини для обробки м’яса.
- •18.2. Технологія приготування страв і гарнірів з картоплі, овочів, грибів.
- •18.3. Характеристика уроку виробничого навчання.
- •18.4. Інфрачервоне випромінювання. Нормування дії на організм. Основні види захисту віж інфрачервоних променів.
- •19.1. Способи охолодження харчових продуктів. Види холодильного обладнення.
- •19.2. Технологія приготування закусок і холодних страв.
- •19.3. Можливість використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
- •19.4. Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •20.1. Організація приміщень для обслуговування відвідувачів.
- •20.2. Технологія приготування солодких страв і напоїв.
- •20.3. Методи виробничого навчання.
- •20.4.Організація охорони праці в навчально-визовних закладах.
- •21.1. Електричні пекарські, жарові печі та шафи
- •21.2. Молоко та молочні товари
- •21.3. Орієнтовна схема плану уроку майстра у навчальних майстернях.
- •21.4. Заходи по запобіганню виробничому травматизму.
- •22.1. Технологія виробництва сиру
- •22.2. Хімічний склад і енергетична цінність харчових продуктів
- •22.3.Поурочно-тематичний план
- •22.4. Виробниче середовище. Робоча зона.
- •23.1. Правила подавання холодних , гарячих страв і закусок
- •23.2. Смакові та ароматичні речовини
- •23.3. Структура уроку теоретичного навчання
- •23.4.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з пк
- •24.1. Технологія страв з молока і молочних продуктів
- •24.2. Санітарно-гігієнічна підготовка приміщень до обслуговування
- •24.3. Підготовки викладача до уроку теоретичного навчання.
- •24.4. Дія електричного струму на організм людини
- •25.1.Обладнання торгових приміщень.
- •25.2. Машини для розкочування тіста. Збивальні машини та установки.
- •25.3. Технологя приготування дріжжового тіста.
- •25.4. Організація охорони праці
- •26.1. Технологія кулінарних виробів з тіста.
- •26.2. Риба та рибні товари.
- •26.3. Класифікація послуг закладів р/г.
- •26.4. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •27.1. Принципи складання меню та його оформлення.
- •27.2 Визначення якості продовольчих товарів
- •27.3. Класифікація тіста. Суть процесів, що відбуваються при замісі тіста
- •27.4. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень.
- •28.1. Класифікація і товарна характеристика м'яса і м'ясних продуктів.
- •28.2. Основні способи подавання страв і закусок.
- •28.3. Методи і прийоми навчання в птнз.
- •28.4. Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •29.1. Крохмаль. Цукор. Мед.
- •29.2. Технологія борошна.
- •29.3. Класифікація прийомів та банкетів.
- •29.4. Основні причини пожеж.
- •30.1. Характеристика та обслуговування різних видів банкетів.
- •30.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.
- •30.3. Виконання лабораторно-практичних робіт.
- •30.4. Пожежна безпека в навчальних закладах.
22.4. Виробниче середовище. Робоча зона.
Виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність (предмети праці, знаряддя праці, продукти праці, умови праці).
Робоча зона - простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на якому знаходиться місце постійного або тимчасового перебування працівника.
Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.
Постійне робоче місце - місце, на якому працівник, знаходиться більшу частину (понад 50 % або більше 2 годин безперервно) свого робочого часу. Якщо при цьому робота виконується в різних пунктах робочої зони, постійним місцем вважається уся робоча зона.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:
– загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму;
– подразнюючі, що викликають подразнення дихального тракту та слизових оболонок;
– сенсибілізуючі, що діють як алергени;
– канцерогенні, що викликають ракові захворювання;
– мутагенні, що призводять до змін наслідкової інформації;
– такі, що впливають на репродуктивну (дітонароджувальну) функцію.
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).Виробнича травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів.
23.1. Правила подавання холодних , гарячих страв і закусок
Холодні страви та закуски подають у наступній послідовності: рибна гастрономія (ікра, малосольна риба, шпроти, сардини), рибні страви власного виробництва (риба відварна, заливна, під маринадом та ін.); натуральні овочі, м'ясна гастрономія, м'ясні страви власного виробництва, овочеві, яєчні й молочні. Після холодних страв і закусок подають гарячі. Холодні страви і закуски подають при температурі 10-14°С, гарячі закуски - 75-90°С.
Холодні закуски можуть бути подані в одно- та багатопорційному посуді Посуд для холодних страв і закусок підбирають за розміром залежно від кількості порцій. Він повинен бути красивим і зручним. Тарілки для гарячих закусок слід підігріти в теплових шафах до температури 40-50°С.
При частковому обслуговуванні офіціантами холодні страви та закуски розміщують на столі переважно з лівого боку, а напої - з правого. Якщо замовлено декілька видів закусок і страв, то при розставлянні їх на столі слід дотримуватися визначеного порядку: закуски у високому посуді ставлять ближче до центру столу, а по боках від них - закуски на лотках і страви на блюдах. Закуски без гарніру при індивідуальному обслуговуванні ставлять правіше, а з гарніром - лівіше. Холодні страви та закуски можна поставити на стіл одночасно, гарячі закуски - послідовно перед вживанням. Перед подаванням м'ясних страв і закусок забирають тарілки і набори, використані для рибних страв. Заміна тарілок необхідна й у випадках, коли на тарілці зібралися кістки та інші залишки страв, які подавалися раніше. За бажанням споживача офіціант зобов'язаний розкласти закуски і страви на тарілки.
Гарячі закуски подають, як правило, у тому посуді, в якому вони були приготовлені (у кокотницях, кокільницях, порціонних сковорідках), не перекладаючи в тарілки. Тому їх ставлять безпосередньо перед гостем. Температура подачі - 85-90 "С. Посуд з гарячою закускою ставлять на тарілку для хліба або закусочну з мережжевною паперовою серветкою. Характерною властивістю гарячих закусок є те. то продукти нарізають дрібними скибочками, щоб не треба було користуватися ножем. При подачі гарячої закуски на порціонній сковороді або в баранчику стіл можна засервірувати закусочною тарілкою, а закуску в металевому посуді на тарілці розмістити справа від гостя. При вживанні закусок у кокотницях прийнято користуватися кокоткою виделкою або чайною ложкою. До яєчні-глазуні додатково до закусочних наборів подають десертну ложку. Кокотницю на тарілці ставлять так, щоб ручка була звернена вліво від гостя, а ручка кокотної виделки або чайної ложки - вправо