14.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.

Сертифікат відповідності вимогам стандартів і безпеки харчових продуктів видають акредитовані органи сертифікації, що діють в обласних центрах і великих містах України.

Кожна партія харчових продуктів, що надходить від виробника, повинна супроводжуватись посвідченням про якість, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або його копією, завіреною постачальником, на товар, котрий підлягає обов'язковій сертифікації, або ж зазначений у товаросупровідній документації певним регістраційним номером.

Сертифікація передбачає перевірку відповідності харчової продукції встановленим стандартам і контроль за дотриманням технологій її виготовлення.

Харчові продукти, які супроводжуються сертифікатом, вважаються проконтрольованими і відповідають вимогам стандартів і безпеки.

Стандарти підприємств (СТП) розробляють на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних і галузевих стандартів.

Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції.

Державні, галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також зміни до них підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України в його територіальних органах—обласних центрах стандартизації і метрології (ЦСМ).

Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів У міжнародній практиці виробництва і торгівлі прийнято штрихове кодування товарів, що дає можливість ефективно управляти їх виробництвом, здійснювати сортування, відбір, відвантаження товарів, а в сфері торгівлі — приймати товари, контролювати запаси, відбирати і відвантажувати товари зі складів в роздрібну торговельну мережу.

Використання штрихового кодування дає можливість втілити автоматизовану ідентифікацію товарів на базі комп'ютерної техніки, що значно підвищує продуктивність праці, суттєво зменшує витрати обігу, є економічно ефективним.

Автоматизований облік проданих товарів дозволяє стежити за наявністю їх на складах, в роздрібних торговельних підприємствах і в разі необхідності швидко подавати товари зі складів в торговельні підприємства. Такий облік дає оперативну інформацію про наявність або відсутність ходових товарів, що користуються попитом населення, або тих, що швидко псуються тощо.

14.3. Виховання учнів птнз у процесі оволодіння професією.

Радикальні зміни соціалістичної реальності, що відбуваються на пострадянському просторі, викликають необхідність по-новому дивитися на проблеми підростаючого покоління, переглядати призначення й суть виховання професійної молоді як процесу її цілеспрямованої соціалізації. Спільною платформою цих трансформаційних процесів є гуманістичний підхід. Ця методологічна парадигма виховання спрямована на втілення таких принципів: 1. Особистість розглядається як неповторне, унікальне явище, що цілісно реалізує себе в суспільстві. 2. Базовою характеристикою особистості є природне прагнення до саморозвитку, самоусвідомлення, самореалізації. З огляду на це особистість учня треба вивчати не лише з погляду досягнутого нею, скільки виходячи з урахування її творчого потенціалу й стратегії індивідуального життєвого шляху. 3. Ефективність зовнішнього впливу на особистість учня є значно вищою в умовах не прямого, а опосередкованого впливу. 4. Вивчення особистості учня необхідно здійснювати, виходячи з «соціальної ситуації розвитку», що складається, включаючи як зовнішні фактори багатостороннього соціального впливу, так і внутрішній, феноменологічний світ індивіда. 5. Використовувані прийоми впливу мають спрямовуватися на пробудження в особистості бажання до самопізнання й самовиховання.

У широкому соціально-професійному контексті суть поняття «виховання» прийнято розглядати як систему цілеспрямованого впливу з боку відповідних соціальних інституцій та організацій на свідомість і поведінку індивідів з метою соціалізації. У цьому плані призначення виховання обумовлене об’єктивною необхідністю послідовного засвоєння особистістю майбутнього кваліфікованого робітникм правил і норм суспільної поведінки, навичок культурно-етичного життя в суспільстві.

У вітчизняній психолого-педагогічній науці виховання традиційно розглядалося як цілеспрямований процес формування особистості, що забезпечується соціальними інститутами суспільства ( Ушинський, Макаренко, Сухомлинський та ін..).

Серед багатьох проблем, які висуває перед нами сьогодення, професійна освіта є необхідною умовою, щоб дати людству шанс і можливість еволюціонувати до миру, гармонії, толерантності, свободи, творчої самореалізації в умовах соціальної справедливості. У період становлення інформаційного суспільства важливо поглиблювати знання професійної молоді про закони економіки, процеси й закономірності становлення ринкових відносин, що потребує від майбутніх кваліфікованих робітників мобільності, дисциплінованості, відповідальності, професіоналізму, вміння адаптовуватися до динамічних змін сьогодення.