
- •1. Предмет філософії. Структура філософського знання. Функції філософії.
- •2. Світогляд, історичні типи світогляду. Філософія і світогляд.
- •3. Ідеалізм і матеріалізм як типи філософського світогляду.
- •4. Релігія. Філософія. Наука. Їх співвідношення.
- •5. Основні питання філософії та основні варіанти їх вирішення.
- •6. Виникнення матеріалізму, ідеалізму і діалектики в античній філософії.
- •7. Загальна характеристика філософії Середньовіччя.
- •8. Загальна характеристика філософії Відродження.
- •9. Загальна характеристика філософії Нового часу.
- •10. Загальна характеристика німецької класичної філософії.
- •11. Історичні різновидності агностицизму. Агностицизм і. Канта.
- •12. Філософська система і метод г. Гегеля.
- •13. Виникнення та розвиток філософії марксизму.
- •14. Основні характеристики неклассичної філософії.
- •15. Позитивізм і його різновиди. Неопозитивізм та постпозитивізм.
- •16. Екзистенціалізм як філософська течія.
- •17. Основні характеристики постнекласичної філософії.
- •18. Герменевтика як теорія та філософський метод.
- •19. Феноменологія як філософська течії та філософський метод.
- •20. Характерні риси аналітичної філософії хх ст.
- •21. Постмодерна альтернатива в філософії.
- •22. Становлення та розвиток філософської думки України (хі-хvііІст. ).
- •23. Університетська, духовно-академічна та академічна філософія в Україні (хіх-хх ст. ).
- •24. Буття як категорія онтології. Об’єктивна та суб’єктивна реальність як види буття.
- •25. Матерія як об’єктивна реальність. Формування та розвиток філософсько-наукового поняття “матерія”.
- •26. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху матерії та їх взаємозв’язок. Механіцизм, енергетизм, редукціонізм.
- •27. Просторово-часовий континуум буття.
- •28. Сутність та походження свідомості. Сучасні концепції свідомості.
- •29. Співвідношення матерії та свідомості: теорія тотожності та теорія елімінації.
- •30. Проблема пізнання світу: межі та можливості пізнання.
- •31. Поняття практики. Різновиди практики. Роль практики в пізнанні.
- •32. Діалектика процесу пізнання: єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Раціоналізм та сенсуалізм.
- •33. Проблема істини в філософії. Об’єктивність істини. Діалектика абсолютної і відносної істини.
- •34. Методи наукового пізнання. Їх класифікація.
- •36. Діалектика як теорія і метод. Діалектика та метафізика.
- •37. Синергетика як сучасна альтернатива діалектики. Синергетика як нове світобачення.
- •38. Поняття закону. Класифікація законів.
- •39. Закони діалектики (Закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількісних та якісних змін, закон заперечення заперечення).
- •40. Поняття суспільства. Сучасні підходи до розуміння суспільства.
- •41. Розвиток суспільства. Проблема розуміння історії: історизм та антиісторизм.
- •42. Основні концепції історичного розвитку суспільства. Формаційна та цивілізаційна концепції.
- •43. Антропосоціогенез. Єдність походження людини та виникнення суспільства.
- •44. Проблема соціалізації людини. Людина у соціальній реальності.
- •45. Значення освіти у соціалізації людини. Освіта як предмет філософського аналізу.
- •46. Проблема свободи особи. Свобода і необхідність. Свобода і відповідальність.
- •47. Суспільна і індивідуальна свідомості: їх співвідношення.
- •48. Структура суспільної свідомості, форми суспільної свідомості.
- •49. Проблема влади як філософська проблема. Державна влада. Громадянське суспільство й держава.
- •51. Політична і правова суспільна свідомість.
- •52. Поняття цінностей. Проблема цінностей у сучасному суспільстві. Аксіологічний релятивізм та загальнолюдські цінності.
- •53. Різноманітність і сутність глобальних проблем сучасності: філософський аналіз.
- •54. Науково-технічний прогрес, його соціальні та гуманітарні наслідки.
26. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху матерії та їх взаємозв’язок. Механіцизм, енергетизм, редукціонізм.
В мире все находится в движении, от атомов до вселенной. Все пребывает в вечном стремлении к иному состоянию, и не по принуждению, а по собственной природе. Поскольку движ есть сущностный атрибут материи, то оно, также как и сама материя, несотворимо и неуничтожимо. Движение - это способ сущ материи. Движ заключено в самой природе материи. Одни формы движ превращ в другие и ни один вид не берется ниокуда.
Движение материи - не только механическое перемещение тел в пространстве, но и любые взаимодействия, а также изменения состояний объектов, которые вызываются этими взаимодействиями. Движение - это и взаимное превращение элементарных частиц, и обмен веществ в клетках организма, и обмен деят-тью между людьми в процессе их социальной жизни.
Основные типы движения: 1. - это движение, когда сохраняется качество предмета; 2. -тип движения, связанный с переходом от одного качества к другому, с изменением качественного состояния предмета. Это может быть разрушение предмета, распад его на составляющие элементы, кот. представляют особые кач-ва, возникающие в рез-те преобразования исходного предмета.
Процессы, связанные с преобразованием кач-ва предметов, с появлением новых кач-ых состояний, кот. как бы развертывают потенциальные возможности, скрытые и неразвернутые в предшествующих кач-ых состояниях, характеризуются как развитие. Процесс развития - это всегда переход одного качества в другое, направленное формирование новых систем, новых типов организации, кот. рождаются из предшествующих им систем. Две разновидности процессов развития: 1) процессы качественных превращений, не выходящие за рамки соответствующего вида материи, опред-го уровня ее организации. 2) Процессы перехода от одного уровня к другому. В неживой природе ярким примером первой разновидности развития может служить эволюция звезд.
Существует несколько качественно различных форм движ материи: механ, физическая, хим, биологическая, социальная. . . Качественное разнообразие одного уровня не м. б. объяснено кач разнообразием другого. Точное описание движ частиц воздуха не может объяснить смысл чел речи. Однако необходимо иметь в виду и общие закономерности, свойственные вскм уровням, а также их взаимодействие. Эта связь выраж в том, что высшее включает низшее. (ДНК - хим соединение) Однако высшие формы не включены в низшие. (нет жизни в хим соединениях)
Развитие, необратимое, направленное, закономерное изменение материальных и идеальных объектов. Только одновременное наличие всех указанных свойств выделяет процессы Р среди др изменений: обратимость изменений хар-ет процессы функционирования; отсутствие закономрности характерно для случайных процессов катастрофич типа; при отсутствии направленности изменения не могут накапливаться, и потому процесс лишается характерной для Р единой, внутренне взаимосвязанной линии. В результате Р. возникает новое качественное состояние объекта, к-рое выступает как изменение его состава или структуры (т. е. возникновение, трансформация или исчезновение его элементов и связей). Способность к Р составляет одно из всеобщих свойств материи и сознания.