Причини мінливості погоди
Погода дуже мінлива, до того ж зміни її відбуваються одночасно в багатьох місцях. Погода будь-якого місця формується на основі складної взаємодії місцевих географічних умов і повітряних мас, що надійшли з інших районів. В областях постійного високого атмосферного тиску на погоду більше впливають місцеві географічні фактори, а в областях низького тиску провідне значення мають сторонні повітряні маси. Наприклад, в екваторіальних широтах погоди дуже одноманітні: до полудня виникають хмари вертикального розвитку з грозами й шквалами, випадають зливові дощі, у другій половині дня все затихас, встановлюється гарна сонячна погода. Такий характер погоди зумовлюється розвитком конвекції в першій половині і її припиненням у другій половині дня [12].
2.1. Погодоформуючі фактори
Погодоформуючі фактори поділяють на природні та антропогенні. До природних відносяться:
– інтенсивність сонячної радіації (сумарна і еритемна – УФ-радіація, тривалість сонячного сяйва) та сонячна активність (сонячні плями, активні області, хромосферні спалахи, радіовипромінювання);
– характер підстилаючої поверхні (сніг, вода, грунт тощо);
атмосферна циркуляція (циклони, антициклони, атмосферні фронти,
пасати, мусони тощо).
Формування і характер погодних умов і їх мінливість обумовлені, головним чином, атмосферною циркуляцією.
Атмосферна циркуляція – безперервний і складний рух повітряних мас. Вона є одним з основних факторів погодо- і кліматоутворення, а також вираженим біотропним фактором клімату. У зв'язку з цим типи циркуляційних процесів покладені в основу більшої частини сучасних методів медико-метеорологічного прогнозування. Циркуляцію атмосфери визначає комплекс факторів, з яких головними є енергія Сонця, обертання Землі навколо своєї осі, неоднорідність земної поверхні. Основною формою загальної циркуляції атмосфери у нетропічних широтах є циклонічна діяльність (виникнення, розвиток і переміщення циклонів і антициклонів) [9].
Циклон – атмосферне збудження з пониженим тиском повітря (мінімальний тиск у центрі) і замкнутими ізобарами (лініями рівного атмосферного тиску), з рухом повітря і напрямом вітру проти годинникової стрілки в північній півкулі, за годинниковою стрілкою – в південній.
На картах позначається літерою Н. Розрізняють циклони позатропічні і тропічні. Останні мають особливі властивості і виникають набагато рідше. Мінімальний атмосферний тиск у циклоні припадає на центр циклону, до периферії воно зростає, тобто горизонтальні баричні градієнти спрямовані зовні циклона всередину (рис.1, 2). Замкнуті ізобари (лінії рівного тиску) неправильної, але в загальному овальної форми обмежують область зниженого тиску (баричну депресію) поперечником від декількох сотень км до 2–3 тисяч км.
У цій області повітря знаходиться у вихровому русі. У вільній атмосфері, вище прикордонного шару атмосфери (біля 1000 м) він рухається приблизно по ізобарах, відхиляючись від баричного градієнта на кут, близький до прямого, вправо в Північній півкулі і вліво в Південній (внаслідок впливу сили Коріоліса і відцентрової сили, що виникає при русі по криволінійних траєкторіях). У земної поверхні вітер утворює з баричним градієнтом кут порядку 60°, тобто до обертального руху повітря приєднується плин повітря всередину циклону. Швидкості вітру в циклоні сильніше, ніж у суміжних областях атмосфери; іноді вони досягають більш 20 м/с (шторм) і навіть більш 30 м/с (ураган). У зв'язку з висхідними складовими руху повітря, особливо поблизу фронтів, у циклонах переважає хмарна погода і випадає основна частина опадів.
Циклонічні утворення формують звичайно похмуру, вологу, нерідко дощову погоду. Проходження циклонів часто пов'язане з фронтальною діяльністю, яка найбільш несприятлива для організму людини, оскільки супроводжується різкою зміною метеорологічних елементів і значними електромагнітними коливаннями атмосферного походження [6].
Фронт – перехідна зона або умовна поверхня поділу двох повітряних мас з різними фізичними властивостями. Ширина зони в горизонтальному напрямі становить декілька десятків кілометрів. Основними атмосферними фронтами є теплий і холодний. Теплий фронт переміщується від теплого повітря до холодного. Перед лінією фронту (до 400 км) випадають зливові опади, відбувається падіння атмосферного тиску, нерідко виникають тумани. Холодний фронт рухається в сторону теплого повітря. Вздовж лінії фронту розвивається потужна хмарність, шквальні вітри, зливи, грози. За фронтом може розвиватися система високошаруватих дощових хмар з сильними опадами, але може також наступити прояснення (рис. 3).
Антициклон – область підвищеного атмосферного тиску із замкнутими ізобарами. Тиск, максимальний в центрі антициклону, до периферії падає. Баричні градієнти в антициклоні менші, ніж в циклоні. Переважають нисхідні рухи повітря, що обумовлює малохмарну погоду зі слабким вітром і добре вираженим добовим ходом метеорологічних елементів. Все це формує переважно сприятливі для організму людини умови погоди. В холодний період року і вночі в антициклоні може спостерігатися охолодження повітря від земної поверхні, що приводить до утворення низьких шаруватих хмар і туманів, які звичайно розсіюються в першій половині дня. Значні вітри виникають тільки на периферії антициклону.
Антициклон повсякденно розвиваються в тропосфері поряд з циклонами. Тривалість існування окремого антициклону – кілька діб, а іноді і тижнів. Як і циклони, антициклони переміщаються в напрямку загального переносу повітря в тропосфері, тобто з заходу на схід, відхиляючись при цьому до низьких широт. Середня швидкість переміщення антициклонів близько 30 км/год. у Північній півкулі і близько 40 км/год. у Південній, але нерідко антициклон надовго приймає малорухомий стан. Вітер в антициклоні дме, огинаючи центр антициклону, у Північній півкулі за стрілкою годинника, у Південній - проти стрілки годинника, утворюючи тим самим гігантський вихор (рис. 4). Розмір антициклону в поперечнику порядку тисяч км. Антициклон несе ясну, сонячну, (узимку морозну) безвітряну погоду.
До антропогенних відносяться: забруднення атмосфери промисловими викидами (смог); знищення лісів, меліорація, іригація, створення штучних водойм [13].