Lektsia_20
.pdf
Задана функція є кусково-монотонною на проміжку , тому її можна подати рядом Фур’є. Отже,
задача зводиться до знаходження коефіцієнтів Фур’є.
∫ |
|
∫ |
|
|
|
| |
|
|
|
∫ |
|
∫ |
|
| |
| |
|
|
|
|
( |
|
| |
|
∫ |
) |
|
|
∫ |
|
∫ |
|
| |
| |
|
|
|
|
( |
|
| |
|
∫ |
) |
|
|
Підставивши знайдені коефіцієнти в ряд (4) дістанемо
∑
Ця рівність справедлива для всіх точок неперервності заданої функції, тобто
при |
. |
|
У точках |
сума ряду Фур’є дорівнює |
|
|
|
|
|
|
= |
|
= |
|
|
|||
Зауважимо, що задана періодична функція |
||||
збігається з функцією |
лише на проміжку |
|||
, а зовні проміжку |
ці функції різні. |
|||
Приклад2.
Розкласти в ряд Фур’є -періодичну функцію:
{
Знаходимо коефіцієнти Фур’є функції |
: |
( ∫ |
∫ ) |
( ∫ |
∫ |
) |
|
| |
|
||||
|
|
|
|
|
( ∫ |
∫ |
) |
|
| |
|
Отже, ряд Фур’є заданої функції має вигляд
∑ ( |
|
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
( |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
( |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
) |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Знайдений ряд збіжний до функції |
при всіх |
||||||||||||||||
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
У точках |
|
сума ряду дорівнює |
|
. |
|||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
Зауважимо, що якби |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
{
то знайдений у цьому прикладі ряд Фур’є був би збіжним до на всій числовій осі.
Зауваження3. Для довільної інтегровної
-періодичної функції |
виконується рівність |
∫ ∫
для будь-якого числа . У зв’язку з цим коефіцієнти ряду Фур’є можна знайти, обчислюючи інтеграли (5) по довільному відрізку, довжина якого дорівнює періоду, тобто
∫ ∫
∫
У випадку, коли -періодична функція задана на проміжку , ці формули записуються в вигляді
∫ |
|
∫ |
|
∫ |
. |
(6) |
Зауваження4. Умови, які накладаються на функцію при розкладі її в ряд Фур’є, значно простіші, ніж
при розкладі її в степеневий ряд. Дійсно, якщо функція розкладається в ряд Тейлора, то вона на всьому інтервалі збіжності є не тільки неперервною, а й скільки завгодно разів диференційовною. Для розкладу функції в ряд Фур’є у цьому зовсім немає потреби. Згідно з теоремою Діріхле достатньо щоб лише функція була неперервною або навіть мала на відрізку скінчене число точок розриву першого роду.
З цього випливає, що клас функції, які можна подати рядом Фур’є значно ширший, ніж клас функцій, які можна подати рядом Тейлора.
Зауваження5. Якщо функція |
розкладається в |
ряд Фур’є, то частинні суми |
цього ряду (по |
аналогії з многочленами Тейлора їх називають многочленами Фур’є) дають змогу знайти наближення цієї функції
∑
