Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Lektsia_20

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
709.42 Кб
Скачать

Задана функція є кусково-монотонною на проміжку , тому її можна подати рядом Фур’є. Отже,

задача зводиться до знаходження коефіцієнтів Фур’є.

 

 

 

 

|

 

 

 

 

 

|

|

 

 

 

(

 

|

 

)

 

 

 

 

|

|

 

 

 

(

 

|

 

)

 

 

Підставивши знайдені коефіцієнти в ряд (4) дістанемо

Ця рівність справедлива для всіх точок неперервності заданої функції, тобто

при

.

У точках

сума ряду Фур’є дорівнює

 

 

 

 

 

=

 

=

 

 

Зауважимо, що задана періодична функція

збігається з функцією

лише на проміжку

, а зовні проміжку

ці функції різні.

Приклад2.

Розкласти в ряд Фур’є -періодичну функцію:

{

Знаходимо коефіцієнти Фур’є функції

:

( ∫

∫ )

( ∫

)

 

|

 

 

 

 

 

 

( ∫

)

 

|

 

Отже, ряд Фур’є заданої функції має вигляд

∑ (

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдений ряд збіжний до функції

при всіх

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У точках

 

сума ряду дорівнює

 

.

 

 

Зауважимо, що якби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

{

то знайдений у цьому прикладі ряд Фур’є був би збіжним до на всій числовій осі.

Зауваження3. Для довільної інтегровної

-періодичної функції

виконується рівність

∫ ∫

для будь-якого числа . У зв’язку з цим коефіцієнти ряду Фур’є можна знайти, обчислюючи інтеграли (5) по довільному відрізку, довжина якого дорівнює періоду, тобто

∫ ∫

У випадку, коли -періодична функція задана на проміжку , ці формули записуються в вигляді

 

 

.

(6)

Зауваження4. Умови, які накладаються на функцію при розкладі її в ряд Фур’є, значно простіші, ніж

при розкладі її в степеневий ряд. Дійсно, якщо функція розкладається в ряд Тейлора, то вона на всьому інтервалі збіжності є не тільки неперервною, а й скільки завгодно разів диференційовною. Для розкладу функції в ряд Фур’є у цьому зовсім немає потреби. Згідно з теоремою Діріхле достатньо щоб лише функція була неперервною або навіть мала на відрізку скінчене число точок розриву першого роду.

З цього випливає, що клас функції, які можна подати рядом Фур’є значно ширший, ніж клас функцій, які можна подати рядом Тейлора.

Зауваження5. Якщо функція

розкладається в

ряд Фур’є, то частинні суми

цього ряду (по

аналогії з многочленами Тейлора їх називають многочленами Фур’є) дають змогу знайти наближення цієї функції

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]