13. Величину, на яку сукупні витрати менше ВВП при повній зайнятості називають:
1.рецесійним розривом;
2.інфляційним розривом;
3.простим мультиплікатором;
4.складним мультиплікатором;
5.всі відповіді неправильні.
14.З’ясуйте, чому дорівнює реальна відсоткова ставка при умові, що фірма приймає рішення про інвестування, для чого бере позику за умов номінальної ставки відсотка 18 % річних, але якщо ціни зростають на 8 %.
15.Гранична схильність до заощадження дорівнює 0,4. Інвестиційні витрати зросли на 30 млн у.г.о. Як і наскільки змінився доходів?
16.З’ясуйте, чи вигідними будуть інвестиції, якщо за оцінкою інвестовані 1500 у.г.о. повинні забезпечити очікувану норму чистого прибутку 15 %, номінальна відсоткова ставка дорівнює 20 %, а темпи інфляції дорівнюють 11 % річних.
Контрольні запитання
1.Що таке інвестиції, чисті та валові інвестиції?
2.Які види інвестицій ви знаєте?
3.Що таке інтелектуальні інвестиції?
4.Проаналізуйте, як впливають на попит та інвестиції очікувана норма чистого прибутку і відсоткова ставка.
5.У чому полягає різниця між номінальною та реальною відсотковою ставкою?
6.Поясніть криву сукупного попиту на інвестиції.
7.З’ясуйте залежність між інвестиціями та ВВП.
8.Опішить невідсоткові фактори інвестицій.
9.Опішить фактори, що впливають на мінливість інвестицій.
10.Охарактеризуйте рецесійний та інфляційний розрив.
11.Що таке мультиплікатор інвестицій?
12.У чому полягає ефект мультиплікатора?
13.З’ясуйте різницю між простим і складним мультиплікатором.
14.Яка роль іноземних інвестицій в економіці України?
15.Який інвестиційний клімат в Україні?
Теми рефератів
1.Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні.
2.Інвестиційна політика в Україні.
135
Література
1.
Агапова Т. А., Середина С. Ф. Макроэкономика. — М.: Дис, 1997. — С. 64—87.
2.Левшин А. Я. Введение в рыночную экономику. Часть І, ІІ. —
Станкин, 1992. — С. 82—98.
3.Макроекономіка: Навч. пос. / П. Ю. Буряк, Л. Л. Цимбал, У. Д. Балагурак та ін. — Львів: ІНТЕРЕКО, 2001. — С. 160—194.
4.Малиш Н. А. Макроекономіка: Навч. пос. — К.: МАУП, 2003. —
С. 62—71.
5.Небова М. І. Теорія макроекономіки: Навч. пос. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. — С. 124—154.
6.Панчишин С. Макроекономіка: Навч. пос. — К.: Либідь, 2001. —
С. 121—141.
7.Поповенко Н. С., Забарная Э. Н, Маковеев П. С. Макроэкономика:
Уч. пос. — Одесса: ОГПУ, 2001. — С. 33—44.
8.Савченко А. Г. та ін. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — С. 88—98, 136—144.
9.Селищев А. С. Макроекономика: Учебник для вузов. — СПб.: Пи-
тер, 200. — Гл. 2, 3.
10.Солоненко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів економічних спец. вищих навч. закладів. — К.: ЦУЛ, 2002. — С. 71—89.
136
ÒÅÌÀ ¹ 8
ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ І КРИЗИ В ЕКОНОМІЦІ
1. Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази. 2. Причини циклічності.
3.Види і тривалість циклів.
4.Деформація класичного економічного циклу.
5.Моделі економічних коливань.
6.Стабілізаційна політика держави.
Поняття циклічності. Економічні цикли та їх фази
Важливою рисою ринкової економіки є її нестабільність. Чергування піднесень і спадів у економіці призводить до того, що її розвиток носить не прямолінійно, а хвилеподібно зростаючий характер. Хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а у формі економічних циклів.
Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, відсоткових ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки. Для економіки притаманні три види циклів: короткі, середні та довгі (цикли Кондратьєва). У даному контексті ми детальніше розглянемо характерні риси середніх промислових циклів.
Економічний цикл (цикл ділової активності) — це пері-
одичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Економічний цикл характеризується:
—самовідтворенням;
—безперервністю;
—хвилеподібним характером динаміки макроекономічних показників.
Рівень ділової активності знаходить свій вираз у певній кількості товарів та послуг, створених економікою даної країни. Зменшення його означає або зниження темпів приросту виробництва, або навіть скорочення виробництва. Зростання — характеризує збільшення обсягів виробництва, робочих місць тощо.
Основні індикатори фаз циклу складають: рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг випуску виробництва.
Спад (криза, рецесія). Надвиробництво і подальше падіння обсягів виробництва. Затоварювання, зменшення обсягів оптової
137
і роздрібної торгівлі, масове банкрутство, скорочення зайнятості. Зменшення платоспроможного попиту, зниження реальної заробітної плати. Нарощування взаємних неплатежів, недостатність кредитних ресурсів, зростання відсоткової ставки, недостатність грошової маси, масове обезцінення основного капіталу, затухання інвестиційних процесів, падіння курсів акцій, біржова паніка.
Рівень |
Економічний цикл |
|
|
пік |
|
||
економічної |
|
||
пік |
|
||
активності |
тенденція |
||
|
|||
|
спад пожвавлення |
зростання |
|
|
|
||
|
дно |
|
|
|
|
Роки |
|
|
Рис. 8.1. Модель економічного циклу |
|
Фази економічного циклу
Дно (депресія, застій). Найнижча точка спаду циклу — депресія — критична точка в економіці. Виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. Спостерігається найбільша кількість банкрутств, дуже висока відсоткова ставка, відсутні нові інвестиції. Поступово починають зменшуватися товарні запаси.
Пожвавлення. Починає оновлюватися капітал, модернізується виробництво, відновлюються інвестиції, активізується попит. Виробництво, зайнятість та споживання зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність. Коли виробництво досягає передкризового рівня, економіка входить до фази піднесення (піка).
Пік (піднесення, експансія, бум). В економіці спостерігаєть-
ся повна зайнятість і виробництво працює на повну потужність. Спостерігається масове оновлення капіталу, розширення виробництва, зростання прибутку та заробітної плати. Рівень цін має тенденцію до підвищення, відчувається недостатність ресурсів, а зростання ділової активності припиняється.
138