3.Структура мови
Мова є системою. Система — це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе функціонувати або її функціонування буде недостатньо ефективним. Уявіть собі, що з нашої мови зник звук [б]. У такому випадку слова, які мають цей звук, довелося б вимовляти без нього або замість нього вживати найближчий за звучанням до нього звук [п], що призвело б до непорозумінь.
Кожна система має свою структуру. Структура — це спосіб організації системи, її внутрішня будова. Так, зокрема, мова має чотирирівневу (чотириярусну) будову. Найнижчим рівнем є фонологічний, далі йде морфологічний, відтак лексико-семантичний, і найвищим рівнем є синтаксичний. Кожен рівень має свою одиницю: фонологічний — фонему, морфологічний — морфему, лексико-семантичний — лексему (слово), синтаксичний — речення. Усі названі рівні становлять собою окремі системи і вивчаються окремими лінгвістичними науками: фонологічний — фонологією, морфологічний — морфологією, лексико-семантичний — лексикологією і синтаксичний — синтаксисом.
Мовні рівні не є автономними, незалежними. Вони взаємопов'язані. Із фонем будуються морфеми, з морфем — лексеми, з лексем — речення. Отже, мова складається з чотирьох систем, які утворюють загальну систему мови.
4.Функції мови
Мова в житті громади, виконує важливі функції:
а) вираження думки чи свідомості;
б) збереження і передачі інформації;
в) засобу спілкування або комунікативна функція.
У вищих тварин є зачатки звукової сигналізації. Кури видають кілька десятків звуків, що виражають почуття небезпеки, кличе курчат, сповіщає про наявність чи відсутність їжі. У таких високорозвинених ссавців, як дельфіни, є вже сотні звуковихсигналів, що дає підставу вченим вважати наявність мови в їх комунікації, і якщо це так, то потрібно буде визнати, що існує особлива "дельфін цивілізація". На думку фізіолога І. П. Павлова, сигналізація тварин заснована навідчуттяхі елементарних уявленнях, названих їм першої сигнальної системою. Вона обмежена в обсязі переданої інформації, будь-яка сигналізація тварин може висловити стільки одиниць інформації, скільки в ній є сигналів. Будь-який людський язик може передати і висловити необмеженукількість інформаціїта різноманітних знань.
Мова має суспільно-історичну природу. Люди завжди жили і живуть колективно, у суспільстві. Громадське життя і колективна праця людей викликають необхідність постійно спілкуватися, встановлювати контакт один з одним, впливати один на одного. Це спілкування здійснюється за допомогою мови. Завдяки мові люди обмінюються думками та знаннями, розповідають про свої почуття, переживання, наміри.
Спілкуючись один з одним, люди вживають слова ,.користуються граматичними правилами тієї чи іншої мови. Мова є система словесних знаків, засіб, за допомогою якого здійснюється спілкування між людьми. Мова-це процес використання мови з метою спілкування людей. Мова і мовлення нерозривно пов'язані, являють собою єдність, яка виражається в тому, що історично мова будь-якого народу створювався і розвивався в процесі мовного спілкування людей. Зв'язок між мовою і мовленням виражається і в тому, що мова як знаряддя спілкування існує історично до тих пір, поки люди говорять на ньому. Як тільки люди перестають використовувати ту або іншу мову у мовному спілкуванні, вона стає мертвою мовою. Такою мертвою мовою стала, наприклад, латинська.
Пізнання закономірностей навколишнього світу, розумовий розвиток людини. відбувається шляхом засвоєння знань, вироблених людством у процесі суспільно-історичного розвитку та закріплених за допомогою мови, за допомогою письмової мови. Мова в цьому сенсі є засіб закріплення та передачі від покоління до покоління досягнень людської культури, науки і мистецтва. Кожна людина в процесі навчання засвоює знання, набуті всім людством і накопичені історично.
Отже, одна з функцій мови - служити засобом спілкування між людьми. Інша найважливіша функція мови випливає з розглянутого вище положення про те, що мислення здійснюється у мовній формі. Мова (зокрема, внутрішня мова - внутрішній беззвучний мовний процес, за допомогою якого ми мислимо про себе) є засобом мислення.