Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Кафедра психології та педагогіки

Реферат

з дисципліни:

«Педагогіка вищої школи»

На тему:

«Основні ідеї та принципи інноваційного навчання у вищій школі» (№ 9)

Виконала:

Студентка ВПІ

групи СЕ-31м

Гришко К.С.

Київ

2013

Зміст

Вступ

1. Порівняльна характеристика узагальненої традиційної та інноваційних моделей навчання

2. Принципи інноваційного навчання

3. Інноваційні методи навчання з використанням ІКТ

4. Базові ідеї інноваційного навчання

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Перш ніж почати обговорення непростої теми інновацій, мабуть, слід визначити хоч якісь орієнтири , які можливо носять спірний характер , але дають можливість знайти точку відліку в розмові про інноваційний поле і потенціал вітчизняного освіти.

В даний час сам термін інновації , перебравшись в соціальну сферу , втратив своє первісне чітке значення . Надаючи цей термін у практику економісти розуміли під інновацією втілення наукового відкриття в конкретній технології або продукті. Основним вимірником ефективності інноваційних змін було отримання прибутку . У соціальній сфері , а вже тим більше в сфері освіти цей показник не працює , принаймні , настільки однозначно , як в економіці і матеріальному виробництві. Тоді , розглядаючи інновації в соціальній сфері і в освіті , мабуть , треба розглядати питання про те наскільки вони покращують якість життя. Тільки саме поняття якість життя або більш близьке до теми Інноваційного навчання - якість освіти богатоаспектно і тому не має однозначного визначення . Наявність позитивного або негативного результату від педагогічних інновацій складно визначити і з іншої причини. Ефект від впровадження іноді виявляється через досить тривалий час. Ці обставини роблять педагогічну інноватику вкрай ризикованою областю. У стандарті освіти останнього покоління зроблений ще один захід , який міг би допомогти в оцінці введення інновацій. Він полягає в тому , що вперше у вітчизняній практиці в проекті стандарту зроблена спроба описати планований результат і оцінити необхідні для його досягнення умови. Але є й інший підхід . Він у тому , що інновації викликані кризою освіти і є реакцією на цю кризу. У цій логіці інновації покликані вирішити накопичені проблеми, запропонувати способи їх вирішення. Можна виділити і ряд конкретних протиріч , які притаманні і для вітчизняної освіти і до теперішнього часу не тільки не вирішені, але і загострюються . До них слід віднести такі протиріччя, як:

• Між стандартизованим навчанням всіх учнів та їх індивідуальними здібностями і інтересами ;

• Між бурхливим розвитком науки і реальними пізнавальними можливостями учнів ;

• Між тенденціями до спеціалізації навчання і завданням різнобічного розвитку особистості;

• Між панівним в школі репродуктивним навчанням і потребою суспільства в людях з розвиненими творчими здібностями.

Цей підхід не суперечить першому, так як вирішення проблем, вихід з кризи може покращувати і якість життя , і якість освіти , як її складову і очікуваний результат освітнього процесу. Отже, інновації в педагогіці з одного боку стали необхідністю , а з іншого вкрай ризикованою зоною через відсутність простих і ясних критеріїв оцінки . Вони вимагають , як правило, складної експертизи , яку сьогодні прирівнюють до виду дослідницької діяльності та яка вкрай залежна від суб'єктивного досвіду експерта . Інновації передбачають формування нових педагогічних реалій і виникнення нової культурної традиції. Це виходить не завжди . Такий стан характерний для всієї інноваційної діяльності і за даними великих компаній, що мають розвинений інноваційний сектор , до 70 відсотків нововведень не здійснюється у задуманому автором обсязі. В освіті ситуації ще складніша . Наприклад , аналіз робіт поданих на конкурс інноваційних розробок показав , що автори часто навіть не можуть аргументовано і осмислено представити основну ідею і сутнісні характеристики експонованих нововведень , а вже тим більше не можуть пояснити зміст інновації для них самих.