Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізичні властивості та методи дослідження.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
260.83 Кб
Скачать

7.Методи кількісної металографії.

Кількісна металографія (стереометрична металографія, стереологія) – система методик дослідження, що кількісно оцінюють геометричні параметри просторової мікроскопічної будови металів і сплавів по вимірюваннях на плоских перетинах.

При металографічному аналізі структури її можна охарактеризувати одним з трьох методів: якісним (описовим); напівкількісним (за допомогою умовних чисел – балів) і кількісним. Якісним методом металографії є опис фаз, видимих на поверхні мікрошліфа, рівномірність їх розподілу на поверхні, наявність пор та інших несуцільностей, тощо. 

Найчастіше в практиці зустрічаються два завдання кількісної металографії: визначення розмірів зерен і визначення відносного об'єму структурних складових в матеріалі.  

Якісні методи дослідження структури дозволяють описати насамперед тип, форму, розмір і взаємне розміщення виявлених фаз і структурних складових.

Кількісне дослідження структури поділяється за двома

напрямками:

- дослідження певних механічних або фізичних властивостей з кількісним визначенням хімічного складу окремих фаз або структурних складових. Для цієї мети застосовуються, наприклад, такі методи, як вимірювання мікротвердості або електронно-променевий мікроаналіз;

- вивчення кількісних характеристик просторової будови структури шляхом вимірювання чисельних параметрів мікроскопічного зображення. У загальному випадку цей напрямок називається кількісною металографією.

Основні операції кількісної металографії – підрахунок, вимірювання та класифікація елементів, що знаходяться в полі зору. Результатом можуть бути, зокрема, кількісні параметри зерна або об'ємні частинки різних фаз у структурі сплаву. Кількісна металографія використовується як стандартний метод визначення якості продукції в металургійній і в все більшому обсязі в металообробній промисловості.

8.Твердість та мікротвердість матеріалів.

Твердість (англ.Hardness, фр.Dureté, нім.Härte) — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, твердішого тіла.

Найтвердішим із існуючих сьогодні матеріалів є ультратвердий фулерит(приблизно в 1,17—1,52 разів твердіший заалмаз. Однак це матеріал доступний лише у мікроскопічних кількостях. Найтвердішим з поширених речовин є алмаз (10 одиниць зашкалою Мооса, див. нижче).

Мікротвердість, твердість окремих ділянок мікроструктури матеріалу. Вимірюється втискуванням діамантової піраміди під навантаженням менше 2 н (200 гс ) . Розміри відбитку визначають під мікроскопом, а потім по спеціальних таблицях перераховують на т.з. число твердості — відношення навантаження до площі поверхні відбитку. Прилад для визначення М. забезпечує можливість вибору ділянки мікроструктури, де буде вироблено втискування; завдяки цьому, а також унаслідок малих розмірів відбитку можна вимірювати М. кристалів окремих фаз або різних ділянок зерна. Дані о М. використовують для вивчення неоднорідності розподілу розчинних домішок по зерну, дослідження пластичної деформації, побудови діаграм фазової рівноваги і так далі.