Технологія розробки проекту реструктуризації

На першому етапі розробки проекту реструктуризації підприємства необхідно провести комплексну діагностику підприємства, зокрема здійснити аналіз макро- і мікросередовища [13]. До факторів макросередовища доцільно віднести все те, що здатне вплинути не лише на якість, обсяги та структуру виробництва окремого підприємства, а й на загальний обсяг національного виробництва та сукупні результати економічної діяльності країни. Усі фактори макросередовища можна поділити на наступні групи:

• економічні: темп інфляції, рівень безробіття, відсоткова ставка, курс національної валюти, податковий тиск, рівень інтеграції в міжнародну економічну систему, ситуація на світовому ринку тощо;

• політичні: законодавство, нормативні акти, постанови, розпорядження державних органів, які визначають права та обов’язки підприємств, ступінь свободи їх діяльності, захищеності власності, повноваження та обов’язки посадових осіб апарату державного управління, політична ситуація в інших країнах;

• соціальні: демографічна ситуація в країні, соціальний захист населення, наявність національних традицій, менталітет, спосіб життя людей;

• технологічні: розвиток науки і техніки, модернізація технологічної бази, оновлення виробничих потужностей;

• екологічні: раціональне використання природних ресурсів, впровадження ресурсозберігаючих технологій, охорона навколишнього середовища;

• природно-кліматичні: якість ґрунту, клімат, атмосфера, гідросфера.

До факторів мікросередовища відноситься все те, що впливає безпосередньо на результати діяльності окремого підприємства, його структурних підрозділів або групи підприємств. Фактори мікросередовища можна поділити на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх відносяться покупці, постачальники і конкуренти. До внутрішніх: асортимент і обсяг продукції, трудові ресурси і продуктивність праці на підприємстві, стан і ефективність використання основних і оборотних засобів, структура капіталу, обсяг і структура затрат на виробництво і реалізацію продукції. Таким чином, дослідивши макро- і мікросередовище підприємства, можна виявити його сильні і слабкі сторони, що в свою чергу дасть змогу побудувати економічно обґрунтовану стратегію реструктуризації.

Другий етап розробки проекту реструктуризації підприємства (розробка концепції реструктуризації) здійснюється у такій послідовності [12]:

• визначення основних ринкових сегментів діяльності підприємства (країна, галузь, покупець), їх детальний аналіз, який дозволить залишити неприбуткові ділянки ринку і знайти нові;

• створення оптимальної організаційної структури управління;

• розробка бізнес-плану, який має містити наступні обов’язкові елементи: місію і цілі; виробничу програму; фінансовий план; план продаж; планування персоналу.

Отже, даний етап реструктуризації підприємства включає розробку набору чітких стратегічних дій по перетворенню напрямків діяльності підприємства, що може передбачати закриття певних видів діяльності, виділення окремих підрозділів, розширення масштабів функціонування підприємства, створення нових напрямків роботи, а також контроль будь-якого з даних процесів.

Третій етап передбачає розробку програми реструктуризації підприємства. Програмою називається група проектів, якими скоординовано управляють для отримання додаткових вигод, котрі неможливо отримати при незалежному управлінні проектом. Одним з підходів, який можливо ефективно застосовувати на даному етапі реструктуризації підприємства є поділ одного значного проекту на окремі елементи – «комплекси робіт» (Work Breakdown Structures - WBS). Технологія WBS – це ієрархічний поділ проекту на природні елементи з метою забезпечення його контролю і управління.

На четвертому етапі реструктуризації підприємства відбувається впровадження програми реструктуризації та контроль за її виконанням, що передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей та послідовне виконання передбачених проектів і робіт.

Контроль виконання програми реструктуризації передбачає [13]:

• проведення контролю протягом всього бюджетного періоду (ведеться самими виконавцями та відповідальними за виконання робіт проекту) на основі вибору оптимальних альтернатив у рамках встановлених завдань та прийняття поточних управлінських рішень;

• надходження від відповідних виконавців і керівників кожного рівня відповідної інформації про хід виконання проекту до управлінських служб проекту, які аналізують поточну інформацію та готують рекомендації керівнику проекту по коригуванню дій;

• контроль управлінськими службами центрів відповідальності протягом усього періоду реалізації проекту (наприклад, щомісячне та квартальне підведення підсумків);

• проведення контролю спеціальною групою при керівникові проекту або незалежними контролерами;

• підсумковий контроль виконання програми реструктуризації.

Програма реструктуризації

Робота 1.1.