- •Розділ 1. Загальновійськовий бій
- •1.1. Основи загальновійськового бою підрозділів
- •1.2. Підготовка загальновійськового бою підрозділів
- •1.3. Організаторська робота
- •1.4. Підготовка району бойових дій підрозділів
- •Розділ 2. Розташування на місці
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Охорона
- •Розділ 3. Пересування підрозділів
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Марш підрозділів
- •3.3. Перевезення підрозділів
- •Розділ 4. Оборонний бій
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Підготовка оборонного бою
- •4.3. Ведення оборонного бою Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення бригадою (полком) оборонного бою у смузі забезпечення
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) першого і другого ешелону під час ведення бригадою (полком) оборонного бою на першому рубежі оборони
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення бригадою маневреної оборони
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою під час виходу з бою і відходу
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою в оточенні
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою на водній перешкоді
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою на морському узбережжі
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у горах
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у лісі
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі
- •Особливості підготовки та ведення оборонного бою у степовій місцевості
- •Розділ 5. Наступальний бій
- •5.1. Загальні положення
- •5.2. Підготовка наступального бою
- •5.3. Ведення наступального бою
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час підготовки та ведення бригадою (полком) рейдових дій
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення наступального бою при виході з оточення
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) під час ведення наступального бою на морському узбережжі
- •Особливості підготовки та дій батальйону (роти) при веденні наступального бою з форсування водної перешкоди
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою у місті (населеному пункті)
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою у горах
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою взимку
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою в лісі та лісисто-болотистій місцевості
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою вночі
- •Особливості підготовки та ведення наступального бою у степовій місцевості
- •Розділ 6. Зустрічний бій
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Підготовка зустрічного бою
- •6.3. Ведення зустрічного бою
- •Розділ 7. Дії механізованого батальйону (роти) у тактичному повітряному десанті
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Підготовка до десантування і бойових дій
- •7.3. Десантування і ведення бойових дій
- •7.4. Дії ТакПд в особливих умовах
- •Розділ 8. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у міжнародних миротворчих операціях
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Підготовка батальйону (роти) для участі в міжнародних миротворчих операціях
- •8.3. Дії батальйону (роти) у міжнародних миротворчих операціях
- •Розділ 9. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних, специфічних діях військ (сил) та спеціальній операції
- •9.1. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у стабілізаційних діях
- •9.2. Дії батальйону (роти) під час участі бригади (полку) у специфічних діях
- •9.3. Дії батальйону (роти) під час участі бригади в спеціальній операції
- •Розділ 10. Всебічне забезпечення бою
- •10.1. Бойове забезпечення
- •Тактичне маскування
- •Інженерне забезпечення
- •Радіаційний, хімічний, біологічний захист
- •10.2. Морально-психологічне забезпечення
- •10.3. Матеріально-технічне забезпечення
- •Тилове забезпечення
- •Технічне забезпечення
- •10.4. Медичне забезпечення
Особливості підготовки та ведення оборонного бою у місті (населеному пункті)
230. Бій у місті (населеному пункті) вимагає особливо ретельної організації системи вогню у зв’язку з великою кількістю зон, які не прострілюються, та закритістю підступів до оборони будівлями і спорудами. Під час оборони в місті (населеному пункті) необхідно вміло використовувати особливо міцні будівлі, підвальні приміщення і підземні комунікації.
Батальйон у місті (населеному пункті) обороняє один або декілька кварталів, рота – квартал або декілька будинків, а взвод – один-два будинки.
231. Кожен населений пункт і окрему будівлю батальйон (рота) своїми силами повинен перетворити на неприступну фортецю з круговою обороною, яка забезпечить тривале її утримання навіть у разі повного оточення противником.
232. Під час організації оборони в місті (населеному пункті) командир батальйону (роти), крім звичайних питань, визначає: які будівлі включити в опорні пункти і підготувати до оборони; порядок маневру силами і засобами; у яких приміщеннях обладнати сховище; порядок і терміни підготовки будівель до оборони.
233. Батальйонні райони (вузли) оборони і ротні опорні пункти створюються так, щоб вони перекривали магістральні вулиці, бульвари, площі і мости через ріки і канали. Передній край оборони готується по околиці міста (населеного пункту) або виноситься вперед, якщо до міста примикають командні висоти. Опорні пункти готуються до кругової оборони і повинні мати вогневий зв’язок між собою. У них створюються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продовольства, питної води, медикаментів та інших матеріальних засобів. Між собою опорні пункти з’єднуються ходами сполучення.
Для створення опорних пунктів насамперед використовуються особливо міцні будівлі з напівпідвальними і підвальними приміщеннями, які забезпечують можливість обстрілу вулиць і майданів.
У проміжках між опорними пунктами і на вулицях влаштовуються барикади, загородження, руйнування і завали, підступи до яких мінуються і повинні забезпечувати обстріл фланговим і перехресним вогнем. Легкі будівлі, які заважають спостереженню і веденню вогню, руйнуються.
Для маневру підрозділами всередині кварталів улаштовуються проходи, а також використовуються підземні споруди і колектори. У підземних спорудженнях, які не використовуються для маневру, влаштовуються загородження, а по виходах з них готується вогонь.
234. Система вогню батальйону (роти) будується на поєднанні флангового і перехресного вогню стрілецької зброї, гармат, вогню ПТРК, гранатометів і артилерії, розташованих на закритих вогневих позиціях, а також танків, БМП, які виділені для стрільби прямою наводкою.
Підрозділи, які займають оборону в багатоповерхових будівлях, організовують вогонь у декілька ярусів для забезпечення обстрілу всіх підступів до опорних пунктів (будівель). При цьому більша частина вогневих засобів розміщуються на нижніх поверхах будівель і в напівпідвалах.
Додані механізованому батальйону танки використовуються для дій з вогневих засад або в опорних пунктах механізованих взводів. Вогневі позиції танків, БМП (БТР) і гармат, які виділені для стрільби прямою наводкою, готуються за кам’яними огорожами, у яких пророблюються та ретельно маскуються амбразури.
Вогневі позиції ПТРК і гранатометів обираються в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню уздовж вулиць і майданів.
Більша частина приданої артилерії застосовується переважно для стрільби прямою наводкою. Інші артилерійські підрозділи займають закриті вогневі позиції у парках, садах, на майданах, стадіонах та в інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню.
Зенітні переносні засоби та пости повітряного спостереження розміщуються на дахах будівель, з яких забезпечується круговий огляд.
235. Під час підготовки будівель до оборони вікна та двері закладаються цеглою або мішками з піском (землею) і в них залишаються амбразури для ведення вогню, пророблюються проходи в горищах і міжповерхових перекриттях, підвали кам’яних споруд обладнуються під сховища, усі приміщення очищуються від легкозаймистих предметів, дерев’яні підлоги засипаються шаром піску (землі) та готуються засоби пожежогасіння. У стелях приміщень поверхів готуються проломи для відходу по них особового складу. Для цього у підрозділах готуються драбини і вірьовочні сходини.
236. Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) особливу увагу звертає на максимальну самостійність дій підрозділів, які обороняються, погоджує способи виконання поставлених завдань в умовах відсутності зв’язку та повного оточення. Особлива увага приділяється встановленню сигналів взаємного розпізнавання підрозділів, які доводяться до всього особового складу батальйону (роти).
237. Командно-спостережний пункт батальйону (роти) максимально наближується до переднього краю та обладнується в місцях, які забезпечують найкраще спостереження за районом оборони (опорним пунктом). Для здійснення ефективного управління на напрямках дій підрозділів батальйону (роти) в різних районах (кварталах) міста, спостереження за якими неможливе з одного командно-спостережного пункту командира батальйону (роти), можуть обладнуватися допоміжні командно-спостережні пункти.
У ході бою в місті найбільш широко застосовується дротовий зв’язок та посильні з використанням наявних підземних комунікацій.
238. Бій у місті (населеному пункті) має осередковий характер і ведеться за утримання кожного опорного пункту і будинку. Підрозділи, які їх обороняють, повинні бути здатними вести бій самостійно, навіть в умовах оточення, тому вони підсилюються танками, артилерією, інженерними підрозділами і підрозділами радіаційного, хімічного та біологічного захисту (далі – РХБз).
Противник, якому вдалося увірватися в будинок знищується вогнем упритул, гранатами і в рукопашному бою. При цьому танки, БМП (БТР), гармати та інші вогневі засоби, які розташовані поза будинком, своїм вогнем забезпечують заборону підходу до нього резервів противника.
Контратаки проводяться невеликими силами з метою повернення захоплених противником окремих будинків і опорних пунктів.