
- •I частина
- •§2. Способи задання функції
- •§3. Властивості функцій
- •§4. Елементарні функції
- •Розділ 2 границя функції. Похідна
- •§1. Границя функції
- •§2. Похідна функції
- •§3. Диференціювання складених функцій
- •§4. Похідні вищих порядків
- •§5. Застосування похідної для знаходження інтервалів монотонності та екстремумів функції
- •§6. Дослідження функції на опуклість, угнутість.
- •§7. Схема дослідження функції
- •§8. Функція багатьох змінних. Частинні похідні функції багатьох змінних. Частинні похідні вищих порядків
- •Розділ 3 диференціал функції
- •§1. Визначення диференціала функції однієї змінної
- •§2. Частинний і повний диференціали для функції багатьох змінних. Диференціали вищих порядків
- •§3. Абсолютна та відносна похибка прямого і посереднього (непрямого) виміру. Застосування диференціалів для визначення похибок вимірювань
- •§4. Застосування диференціала для лінійної апроксимації функції та наближених обчислень
- •Контрольні питання
Розділ 3 диференціал функції
§1. Визначення диференціала функції однієї змінної
Як відомо, похідна функції:
. (1)
З
визначення границі функції випливає,
що якщо
,
то повинно виконуватися умова
,
де
- як завгодно мале позитивне число, що
визначає міру близькості
й
у точці
.
З обліком сказаного, рівнянню (1) буде
відповідати нерівність:
,
Якщо розкрити цю нерівність, то одержимо:
.
З
даної подвійної нерівності можна
визначити приріст функції
,
додавши до лівої і правої частини
нерівності похідну
помножену на приріст аргументу
:
.
Так, як по
визначенню
прагне до нуля, а
є нескінченно малою величиною, той і
їхній добуток
являє собою нескінченно малу величину
більш високого порядку, ніж
чи
окремо. Тому цією величиною
можна знехтувати і записати, що:
, (2)
тобто,
приріст функції
приблизно дорівнює добутку похідної
функції
на нескінченно малий приріст аргументу
.
Цей добуток одержав самостійну назву
– диференціал функції:
, (3)
де
-
диференціал аргументу.
Отже,
диференціал функції
дорівнює добутку значення похідної
функції на приріст аргументу
.
Іншим
визначенням диференціала функції може
бути наступне: диференціалом
функції
називається величина, пропорційна
нескінченно малому збільшенню аргументу
,
що відрізняється від приросту функції
на нескінченно малу більш високого
порядку, аніж
(на величину
).
З геометричної
точки зору диференціал функції в точці
дорівнює збільшенню ординати дотичної
до кривої в даній точці (дивись рис. 17
(а, б)).
Іншими словами – диференціал представляє головну частину приросту функції і може бути як більшим, так і меншим за приріст функції.
Диференціал
функції
являє собою також функцію аргументу
,
тому можна знайти його диференціал, що
називаютьдиференціалом
другого порядку:
. (4)
Диференціал другого порядку дорівнює добутку другої похідної функції на квадрат диференціала аргументу.
Диференціал п-го порядку можна знайти по формулі:
. (5)
Приклади.
№1.
Знайти
приріст і диференціал функції
в точці
і
.
Порівняти отримані результати.
Розв’язання.
Знайдемо приріст функції:
;
Якщо підставити наші значення в останній вираз, то одержимо:
Знайдемо диференціал функції:
;
.
Якщо підставити наші значення в останнє вираження, то одержимо:
.
Порівняємо отримані результати:
,
тобто у цьому випадку
більше
на 0,01.
§2. Частинний і повний диференціали для функції багатьох змінних. Диференціали вищих порядків
Якщо
функція
має дві неперервні частинні похідні
і
,
точастинним диференціалом
функції
по
називають добуток частинної похідної
по
на приріст аргументу
:
. (6)
Частинним
диференціалом функції
по
називають добуток частинної похідної
по
на приріст аргументу
:
. (7)
Повним
диференціалом функції
називають суму частинних диференціалів
цієї функції:
. (8)
Приклад.
Знайти
частинні і повний диференціали функції
в
точці
при
і
.
Розв’язання. Знайдемо частинні похідні першого порядку функції:
;
.
Знайдемо частинні диференціали:
;
.
Повний диференціал:
.
§3. Абсолютна та відносна похибка прямого і посереднього (непрямого) виміру. Застосування диференціалів для визначення похибок вимірювань
Прямим називають вимірювання величини, який роблять безпосередньо, за допомогою вимірювальних приладів. Наприклад, вимір довжини – за допомогою лінійки, ваги – за допомогою ваг, температури - за допомогою термометра і т.д.
Однак
результати вимірювання майже ніколи
не дають точного (істинного) значення
величини. Якщо
- вимірюване значення величини
,
то величина:
. (9)
називається абсолютною похибкою прямого вимірювання. Крім того, можна знайти відносну похибку прямого вимірювання:
(10)
Якщо шукана
величина
пов'язана з вимірюваною величиною
відомою функціональною залежністю
чи
,
то такі виміри називаютьсяпосередніми
(непрямими).
У першому випадку шукана величина є
функцією однієї змінної, у другому -
двох змінних. Наприклад, при вимірюванні
площі квадрата
ми маємо функцію однієї змінної (довжина
сторін), а при вимірюванні площі
прямокутника
- двох змінних (довжини, ширини).
Абсолютну похибка посереднього (непрямого) вимірювання для функції однієї змінної можна знайти за формулою:
, (11)
де
- точне значення величини, а
- отримане після того, як результати
прямих вимірювань підставлені у формулу
.
У свою чергу:
,
тому:
. (12)
Відносну похибкупосереднього (непрямого) вимірювання можна знайти по формулі:
. (13)
Якщо посереднє (непряме) вимірювання є функцією декількох змінних (наприклад, двох), то абсолютна похибка непрямого вимірювання обчислюється за формулою:
. (14)
Відносна похибканепрямого вимірювання для функції двох змінних обчислюється за формулою:
. (15)