
- •I частина
- •§2. Способи задання функції
- •§3. Властивості функцій
- •§4. Елементарні функції
- •Розділ 2 границя функції. Похідна
- •§1. Границя функції
- •§2. Похідна функції
- •§3. Диференціювання складених функцій
- •§4. Похідні вищих порядків
- •§5. Застосування похідної для знаходження інтервалів монотонності та екстремумів функції
- •§6. Дослідження функції на опуклість, угнутість.
- •§7. Схема дослідження функції
- •§8. Функція багатьох змінних. Частинні похідні функції багатьох змінних. Частинні похідні вищих порядків
- •Розділ 3 диференціал функції
- •§1. Визначення диференціала функції однієї змінної
- •§2. Частинний і повний диференціали для функції багатьох змінних. Диференціали вищих порядків
- •§3. Абсолютна та відносна похибка прямого і посереднього (непрямого) виміру. Застосування диференціалів для визначення похибок вимірювань
- •§4. Застосування диференціала для лінійної апроксимації функції та наближених обчислень
- •Контрольні питання
I частина
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ТА ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ
РОЗДІЛ 1
ФУНКЦІЯ
§1. Функція однієї незалежної змінної
Нехай
дано дві непорожні множини Х
та У.
Якщо кожному елементу х
з множини Х
по визначеному закону чи правилу
ставиться у відповідність один і тільки
один елемент у
з множини У,
то говорять що на множині Х
задана функція
f(х). Множина
Х
називається областю
визначення
функції, а множина У,
що складається з усіх чисел виду
,
-множиною
значень
функції.
Змінна х називається незалежною змінною або аргументом, значення у– залежною, або значенням функції.
Область визначення позначається D(f), а множина значень - Е(f). Значення функції f(х) при х=а позначають f(а).
§2. Способи задання функції
Табличний. Функція задається парами відповідних значень (xi;yi).
X |
x1 |
x2 |
… |
xі |
… |
xn |
Y |
y1 |
y2 |
… |
yі |
… |
yn |
Графічний спосіб задання в прямокутній декартовій системі координат xOy (дивись рис. 1).
Графіком
функції
називається безліч точок площиниxOy
з координатами (х;y),
де y=f(х).
Перша координата точки х
називається
абсцисою точки, координата y
–
ординатою.
Графіком функції може бути:
- безліч окремих точок;
- лінії (пряма, крива, ламана);
- відрізки.
3. Аналітичний
спосіб задання функції (за допомогою
формули). У загальному вигляді:
.
У конкретному випадку використовується
відповідна формула. Наприклад:
-
степенева функція
,
;
-
лінійна функція
,
де
і
- довільні числа;
-
показникова функція
,
де
;
-
логарифмічна функція
,
де
;
-
тригонометричні функції:
.
Деякі,
однак, не всі, функції мають обернену
функцію. Нехай дана функція
.
Якщо можна установити відповідність
між множинамиУ
та
Х,
таку, що кожному елементу у
з множини У
по визначеному закону чи правилу
ставиться у відповідність один і тільки
один елемент х
з множини Х,
то говорять що на множині У
задана
функція
,
обернена функції f.
Щоб
для функції
знайти обернену функцію, треба у формулі
поміняти
на
і розв’язати рівняння відносно
.
Графіки
взаємно обернених функцій симетричні
відносно прямої
(дивись рис. 2).
§3. Властивості функцій
Функція
,
називаєтьсяпарною,
якщо для будь-якого значення аргументу
х
з області визначення функції виконується
рівність:
. (1)
Графік парної функції симетричний щодо осі ординат.
Функція
,
називаєтьсянепарною,
якщо для будь-якого значення х
з
області визначення функції виконується
рівність:
. (2)
Графік непарної функції симетричний відносно початку координат.
Функція
називаєтьсяперіодичною,
якщо існує таке додатне число Т,
назване періодом функції, при якому для
будь-якого значення аргументу х,
з області визначення функції, виконується
рівність:
. (3)
Основним періодом функції називається найменше додатне число , що відповідає зазначеній властивості.
Функція
називаєтьсямонотонно
зростаючою
на всій області визначення (чи на
інтервалах), якщо для будь-якого значення
х
з області визначення функції (чи з
інтервалу) виконується нерівність:
. (4)
Тобто, функція монотонно зростає, якщо зі збільшенням значення аргументу, відповідне значення функції теж збільшується.
Функція
називаєтьсямонотонно
спадною
на всій області визначення (чи на
інтервалах), якщо для будь-якого значення
аргументу х
з області визначення функції (чи з
інтервалу) виконується нерівність:
. (5)
Тобто, функція монотонно спадає, якщо зі збільшенням значення аргументу, відповідне значення функції зменшується.
Зростаючі й спадні функції називаються монотонними функціями (на всій області визначення, або на інтервалах) (дивись рис. 3).
Функція
має
максимум у
точці
,
якщо значення функції в цій точці більше,
ніж її значення в будь-якій іншій точці
з деякого околу точки
.
Функція
має
мінімум у
точці
,
якщо значення функції в цій точці менше,
ніж її значення в будь-якій іншій точці
з деякого околу точки
.
Максимум чи мінімум функції називається
їїекстремумом.
Крива
називається угнутою
на інтервалі
,
якщо вона лежить вище дотичної, проведеної
до цієї кривої в будь-якій точці
,
абсциса якої задовольняє умовам
(дивись рис.4(а)).
Крива називається опуклою
на інтервалі
,
якщо вона лежить нижче дотичної,
проведеної до цієї кривої в будь-якій
точці
,
абсциса якої задовольняє умовам
(дивись рис.4(б)).
Точка
неперервної кривої, що відокремлює
ділянку опуклості від ділянки угнутості
і навпаки, називається точкою
перегину.