
2012_MU_k_PZ_Chast_2
.pdf
Рисунок 11.2
11.6 Задачі для самостійної роботи Задача 1. Знайти максимальну швидкість електронів, що долітають до
антикатода рентгенівської труби, якщо короткохвильова межа рентгенівського спектра 2 нм.
Відповідь: 1,48 107 м/с.
Задача 2. Визначити зміну довжини хвилі короткохвильової межі рентгенівського спектра при зміні напруги на трубці від 16 до 24 кВ, а також відносну зміну довжини хвилі.
Відповідь: 2,6 10 11м; 1 33%.
Задача 3. Визначити довжину хвилі короткохвильової межі рентгенівського спектра, якщо при збільшенні напруги на рентгенівській трубці у два рази вона зменшилась на 50 пм.
Відповідь: 100 пм.
Задача 4. Знайти довжину хвилі короткохвильової межі рентгенівського спектра, а також прискорюючу різницю потенціалів, якщо швидкість електронів, які підлітають до антикатода, становить 0,3 с .
Відповідь: min 1,24 10 11 м; U 100 кВ.
Задача 5. У рентгенівській трубці антикатод зроблений з ніобію 41 Nb . Визначити довжину хвилі та енергію кванта для K - лінії. При якій найменшій
різниці потенціалів збуджується K - серія?
Відповідь: 7,6 10 11 м; E 16,25 кеВ; U 16 кВ.
Задача 6. При дослідженні лінійчатого рентгенівського спектра деякого елемента було знайдено, що довжина хвилі K - лінії становить 22 пм. Який це
елемент?
Відповідь: Z 74 , вольфрам.
Задача 7. В атомі вольфраму ( Z 74) електрон перейшов з M - шару на L - шар. Приймаючи сталу екранування 5,5 , визначити довжину хвилі фотона, що випромінюється.
Відповідь: 0,14 нм.
121

Задача 8. |
Визначити довжину хвилі K та |
K - лінії характеристичного |
||||||
рентгенівського |
спектра, одержаного в трубці |
з |
молібденовим антикатодом |
|||||
Z 42 . Чи можна спостерігати ці лінії при напрузі 12 кВ? |
|
|||||||
Відповідь: 7,6 10 11 м; |
6,1 10 11 м; неможливо. |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Задача 9. |
Довжина хвилі лінії L у вольфраму Z 74 |
дорівнює 0,1476 |
||||||
нм, а свинцю Z 82 0,1175 |
нм. Виходячи з цих даних, |
знайти значення |
||||||
|
|
|
C Z . |
|
|
|
|
|
констант C та в законі Мозлі: |
|
|
|
|
|
|
||
Відповідь: C 5,398 107 с 1 2 с-1/2 ; 7,8 . |
|
|
|
|
||||
Задача 10. За допомогою закону Мозлі |
|
|
|
|
||||
1) визначити довжину хвилі та енергію кванта, |
що відповідає K - лінії |
|||||||
срібла. |
|
|
|
|
|
|
|
|
2) визначити яким елементам належать наступні K - лінії : 193,5; 178,7; |
||||||||
165,6; 143,4 пм. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: 1) 57,5пм; 2) залізо, кобальт, нікель, цинк. |
|
|||||||
Задача 11. |
Мінімальна довжина рентгенівських променів, отриманих за |
|||||||
допомогою трубки, що працює при напрузі |
|
U =60кВ, дорівнює 20,7пм. |
||||||
Визначити за цими даними сталу Планка. |
|
|
|
|
||||
Відповідь: 6,63 10-34 Дж с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Задача 12. |
Визначити сталу екранування |
для |
L -серії |
рентгенівського |
випромінювання, якщо при переході електрону в атомі вольфраму з М- оболонки на L -оболонку довжина хвилі фотона, що випромінюється, складає
140 пм.
Відповідь: 5,63.
Задача 13. Визначити фактор Ланде для атомів з одним валентним
електроном в станах S та P . |
|
|
|
|
|
||||||
Відповідь: |
g 2 ; |
g |
|
|
2 |
; |
3 |
. |
|
|
|
2 |
|
|
|||||||||
|
1 |
|
|
3 |
4 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Задача 14. |
Визначити в магнетонах Бора магнітний момент атома в 1) |
||||||||||
1F - стані; 2) в стані 2D3 2 . |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Відповідь: 1) |
12 Б ; |
2) 3 5 Б . |
|||||||||
Задача 15. |
Визначити спіновий момент атома в стані D2 , якщо |
максимальне значення проекції магнітного моменту дорівнює чотирьом магнетонам Бора.
Відповідь: MS 23 .
Задача 16. Атом вуглецю з електронною конфігурацією 1s2 2s2 2 p3d має
максимально можливий повний механічний момент. Чому дорівнює (в магнетонах Бора) магнітний момент атома в цьому стані?
122

|
|
|
|
|
|
|
125 . |
||||||
Відповідь: |
|
Б |
||||
|
2 |
|
|
|
Задача 17. Знайти три найпростіші терми, для яких множник Ланде g 0 .
Відповідь: 4D12 ; 5F1 ; 7H2 .
Задача 18. На скільки компонентів розщепиться в досліді, аналогічному досліду Штерна та Герлаха, пучок атомів, які перебувають у стані: 2P3 2 ; 3D1 ;
7 H1 .
Відповідь: N 4; 3; 9.
Задача 19. Максимальне значення проекції магнітного моменту атома, що перебуває в стані D2 , дорівнює чотирьом магнетонам Бора. Визначити
мультиплетність цього терма. Відповідь: æ 7 .
Задача 20. Атом знаходиться в магнітному полі з індукцією B 1,00Тл. Знайти повне розщеплення E термів 1S , 1P , 1D5 2 .
Відповідь: E 0 еВ; 1,16 10 4 еВ; 3,48 10 4 еВ.
Задача 21. Знайти числове значення нормального (лоренцевого) зміщення (при простому ефекті Зеємана) 0 , що відповідає B 1,00 Тл.
Відповідь: 0 0,879 1011 с-1 .
Задача 22. Побудувати схему можливих енергетичних переходів в магнітному полі між станами атома, що визначаються наступними термами
1) |
2P |
2S ; 2) |
2P |
2S ; 3) |
2D |
2P |
. |
|
1 2 |
|
3 2 |
|
3 2 |
3 2 |
|
Задача 23. Який ефект Зеємана (простий чи складний спостерігають при розщепленні в слабкому магнітному полі спектральної лінії, відповідної
переходу: 1P 1S |
0 |
; 1P 1S |
0 |
; 2P |
2S |
? |
1 |
|
3 2 |
3 2 |
|
Відповідь: Простий; складний; складний.
Задача 24. Навести схему можливих переходів в магнітному полі між станами 1P 1S0 та 1F 1D . Скільки компонентів має спектральна лінія, яка
відповідає кожному з цих переходів?
Відповідь: В обох випадках три компоненти.
Задача 25. Визначити можливі значення квантового числа mJ та зобразити на схемі розщеплення енергетичних рівней атома в магнітному полі
для станів 1) 2S , |
2) 2P3 / 2 , 3) 2D5 / 2 , 4)1F . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Відповідь: |
1) |
1 |
, |
1 |
, 2) |
|
3 |
, |
1 |
, |
1 |
, |
3 |
, 3) |
|
5 |
, |
3 |
, |
1 |
, |
1 |
, |
3 |
, |
5 |
, 4) |
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3, 2, 1, 0, 1, 2, 3.
123

Задача 26. |
Визначити кінетичну енергію електронів, що вириваються з |
|
K - оболонки атомів молібдену K - випромінюванням срібла. Сталу в законі |
||
Мозлі вважати рівною одиниці. |
|
|
Відповідь: 1,54 кеВ. |
|
|
Задача 27. |
Атом водню в нормальному стані |
знаходиться на відстані |
r 2,5 см від довгого прямого провідника з струмом |
I 10А. Знайти силу, що |
|
діє на атом. |
|
|
Відповідь: |
F 3 10 26 Н. |
|
Задача 28. |
Інтервал між крайніми компонентами спектральної лінії |
525нм при простому ефекті Зеємана дорівнює 22 пм. Знайти інтервал (в електронвольтах) між сусідніми рівнями зеєманівського розщеплення відповідних термів.
Відповідь: |
E |
c |
|
5 10 5 еВ. |
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
||
Задача 29. |
Вузький пучок атомарного водню пропускається |
в досліді |
||||
Штерна та Герлаха через поперечне неоднорідне магнітне поле |
B |
=2кТл/м. . |
||||
z |
Всі атоми водню знаходяться в основному стані, довжина шляху атомів у магнітному полі 8 см, швидкість 4 км/с. Визначити відстань між компонентами розщепленого пучка атомів на виході з магнітного поля.
Відповідь:4,46 мм.
Задача 30. Вузький пучок атомів рубідію в основному стані пропускається через поперечне неоднорідне магнітне поле довжиною 10 см. На екрані, який розташовано на відстані 10 см від магніту, спостерігають розщеплення пучка на дві компоненти. Визначте силу, що діє на атоми рубідію, якщо відстань між компонентами розщепленого пучка на екрані дорівнює 4мм, а швидкість атомів складає 0,5 км/с.
Відповідь:2,86 10-21Н.
12 БУДОВА АТОМНИХ ЯДЕР. ЯДЕРНІ РЕАКЦІЇ. РАДІОАКТИВНІСТЬ.
12.1 Мета заняття
Навчитися розв’язувати задачі, користуючись основними законами ядерної фізики, записувати схеми радіоактивного перетворення одних атомних ядер в інші при усіх видах розпаду і рівняння ядерних реакцій.
12.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
Вивчити відповідний теоретичний матеріал за конспектом лекцій та підручником [2, розд. 10, 11; 4, § 66-73; 5, розд. 14], звернути особливу увагу на засвоєння основних понять фізики атомного ядра – зарядового числа та
124

масового числа, поняття дефекта маси, енергії зв’язку, основних характеристик радіоактивної речовини – сталої радіоактивного розпаду, періоду піврозпаду, часу життя радіоактивного ядра, активності препарату. Розібратися в усіх радіоактивних процесах ( - розпад, - розпад, - випромінювання, спонтанний поділ важких ядер, протонна радіоактивність. Засвоїти закон радіоактивного розпаду.
Відповісти на контрольні запитання, ретельно розібрати розв’язок задач, що наведені у прикладах.
12.3Основні закони і формули
1.Ядра атомів складаються із протонів та нейтронів. Загальна назва протона та нейтрона – нуклон. Нейтральний атом та його ядра позначаються одним і тим же символом:
ZA X ,
де Х – символ хімічного елемента; Z – атомний номер (число протонів у ядрі); А – масове число (число нуклонів у ядрі). Число N нейтронів у ядрі дорівнює різниці A–Z.
2. Згідно з релятивістською механікою, маса спокою m стійкої системи взаємопов’язаних частинок менша за суму мас спокою m1 + m2 + … + mk тих же
частинок, взятих у вільному стані. Різниця:
m (m1 m2 mk ) m
називається дефектом маси системи частинок.
3. Енергія зв’язку прямо пропорціональна дефекту маси системи частинок:
Eзв c2 m ,
де c – швидкість світла у вакуумі ( c2 8,987 1016 м2/с2=8,989 1016 Дж/кг). Якщо енергія виражена в мега електронвольтах, а маса в атомних одиницях маси, то с2 931,4 МеВ/а.о.м.
4. Дефект маси m атомного ядра є різницею між сумою мас вільних протонів та нейтронів та масою ядра, що з них утворилося:
m Zmp Nmн mя ,
де Z – число протонів у ядрі, N – число нейтронів (N = A – Z), mp та mn – маси вільних протона та нейтрона відповідно, mя – маса ядра.
Якщо врахувати, що mя ma Zme ; mp me m11H , де ma , me , m11H – маса атома, електрона і атома водню відповідно, а А – масове число (число нуклонів в ядрі), то дефект маси можна записати у вигляді
m Zm11H A Z mн ma .
5. Питома енергія зв’язку (енергія зв’язку на один нуклон) є:
Eпит EAзв .
125

6. Основний закон радіоактивного розпаду:
N N0e t ,
де N – число атомів, що не розпалися в момент часу t; N0 – число атомів, що не розпалися в момент часу, прийнятий за початковий (при t = 0), e – основа натуральних логарифмів; – стала радіоактивного розпаду.
7. Період напіврозпаду T1 2 – проміжок часу, за який число атомів, що не
розпалися, зменшується у два рази. Період напіврозпаду пов’язаний зі сталою розпаду співвідношенням:
T |
ln 2 |
0,693 . |
|||
1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Число атомів, що розпадалися за час t:
N N0 N N0 (1 e t ) .
Якщо проміжок часу t T1 2 , то для визначення числа атомів, що
розпалися, можна використовувати наближену формулу:
N N t .
9.Середній час життя радіоактивного ядра – проміжок часу, за який число ядер, що не розпалися, зменшується в e раз:
1 .
10.Число атомів, що міститься в радіоактивній речовині:
N Mm N A ,
де m – маса речовини, М – її молярна маса, NA – стала Авогадро.
11. Активність А нукліду в радіоактивному джерелі (активність ізотопу), є величина, що дорівнює відношенню число dN ядер, що розпалися в ізотопі до проміжку часу dt, за який відбувся розпад. Активність визначається за формулою:
A dNdt N ,
або
A N0e t .
Активність джерела в початковий момент часу (t = 0):
A N0 .
Активність ізотопу змінюється з часом за тим же законом, що і число ядер, які не розпалися:
AA0e t .
12.4Контрольні запитання та завдання
1.З чого складається атомне ядро?
2.Які характеристики атомного ядра ви знаєте?
3.Дайте визначення ізотопів, ізобарів, ізотонів та ізомерів.
126
4.Чому дорівнює енергія зв’язку ядра?
5.Дайте визначення питомої енергії зв’язку ядра.
6.Чому міцність ядер зменшується при переході до важких елементів?
7.Запишіть формулу дефекту маси.
8.Що називається ядерними силами? Назвіть їх основні властивості.
9.В чому суть оболонкової моделі ядра і які явища вона пояснює?
10.В чому суть крапельної моделі ядра і які явища вона пояснює?
11.Що таке радіоактивність? Види радіоактивних випромінювань.
12.Чи зміниться хімічна природа елемента при випроміненні його ядром
-кванта?
13.Які явища супроводжують проходження - випромінювання через речовину і в чому їхня суть?
14.Що називається радіоактивним розпадом?
15.Сформулюйте закон радіоактивного розпаду.
16.Що називається періодом напіврозпаду речовини?
17.Що таке час життя радіоактивного ядра? Як ця величина пов’язана з сталою радіоактивного розпаду?
18.Що називається активністю нукліду? За яким законом змінюється активність з часом?
19.Що називається ядерними реакціями?
20.За якими ознаками можна класифікувати ядерні реакції?
12.5 Приклади розв’язання задач
Задача 1. Водень збагачений дейтерієм. Визначити масові частинки w1 протія і w2 дейтерія, якщо відносна атомна маса такого водню дорівнює 1,122 .
Дані: Ar 1,222 ;
w1 – ? w2 – ? |
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз та розв’язання |
|
||||||
Масові частки w1 протію і w2 |
дейтерію можна виразити |
||||||
співвідношеннями |
|
|
|
|
|
|
|
w1 |
|
|
m1 |
, w2 |
m2 |
, |
|
m1 |
m2 |
m1 m2 |
|||||
|
|
|
|
де m1 і m2 - маси відповідно протію і дейтерію в суміші.
Виразимо з цих рівнянь маси m1 і m2
m1 w1 m1 m2 ; m2 w2 m1 m2
і підставимо їх в знаменник формули, яка визначає молярну масу M суміші
127

M m1 m2 , m1 m2
M1 M 2
де M1 і M 2 – молярні маси компонентів суміші. Після такої підстановки і простих перетворювань одержимо
|
|
M |
M1M2 |
|
|
. |
(12.1) |
||||
|
|
w M |
w M |
|
|||||||
|
|
|
1 |
1 |
|
2 |
|
2 |
|
|
|
Оскільки молярні маси протію і дейтерію пропорційні їх відносним |
|||||||||||
атомним масам, то рівняння (12.1) можна переписати у вигляді |
|
||||||||||
|
|
Ar |
|
Ar |
Ar |
, |
|
|
|||
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
w1Ar |
w2 Ar |
|
|
|
|
|||
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
де Ar |
і Ar |
– відносні атомні маси, |
відповідно, протію |
і дейтерію. |
|||||||
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відзначимо далі, що сума масових часток всіх компонентів повинна бути рівною одиниці, тобто
w1 w2 1.
Розв’язавши спільно рівняння (12.2) і (12.3), знайдемо |
|
||||||||
w |
|
Ar1 Ar2 Ar Ar1 |
, |
(12.2) |
|||||
|
|
||||||||
1 |
|
|
Ar Ar |
Ar |
|
|
|||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
2 |
1 |
|
|
|
|
w |
Ar1 Ar2 Ar Ar1 |
. |
(12.3) |
||||||
|
|||||||||
2 |
|
|
Ar Ar |
Ar |
|
|
|||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
Із фізичних таблиць знаходимо Ar |
1,00783, |
Ar 2,01410 . |
|
||||||
|
1 |
|
|
2 |
|
||||
Підставивши числові значення величин в (12.2) та (12.3), одержимо |
|||||||||
w1 0,796 і w2 |
0,204 . |
|
|||||||
Задача 2. Розрахувати дефект маси m , енергію зв’язку Eзв |
ядра 115 B . |
||||||||
Дані: 115 B ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m – ? Eзв – ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз та розв’язання |
|
||||||||
Дефект маси ядра визначимо за формулою |
|
|
|
|
|||||
m Zm1 |
A Z mн ma |
(12.4) |
|||||||
|
1 H |
|
|
|
|
|
|
Обчислення дефекту маси виконаємо в несистемних одиницях а.о.м.. Для ядра 115 B : Z 5, A 11. Маси нейтральних атомів водню 11H і бору 115 B , а
також нейтрона n знайдемо в фізичних таблицях. Підставимо значення мас в формулу (12.4)
m 5 1,00783 11 5 1,00867 11,00931 |
|
|
|
m 0,08186 а.о.м. |
(12.5) |
Енергія зв’язку ядра визначається співвідношенням
128
Езв m c2 .
Енергію зв’язку також знайдемо в МеВ.
Для цього дефект маси підставимо в співвідношення (12.5) в а.о.м., а коефіцієнт пропорційності с2 931,4 МеВ/а.о.м., тобто
Езв 931,4 0,08186 76,24 МеВ.
Задача 3. Визначити енергію E , яку потрібно затратити для відриву нейтрона від ядра 1123Na .
Дані: 1123Nа ;
E – ?
Аналіз та розв’язання
Після відриву нейтрона число нуклонів A в ядрі зменшиться на одиницю. А число протонів Z залишиться без зміни; одержимо ядро 23Na , що утворилось в результаті захоплення вільного нейтрона ядром 22Na . Енергія
відриву нейтрона від ядра 23Na дорівнює енергії зв’язку нейтрона з ядром 22Na |
||||||
E Eзв . |
|
|
|
|
|
|
Виразивши енергію зв’язку нейтрона через дефект маси системи, |
||||||
одержимо |
m22 |
|
|
|
. |
|
E Eзв c2 m c2 |
Na |
mн m23 |
Na |
(12.6) |
||
|
|
|
|
|
При підстановці числових значень в (12.6) замінюємо маси ядер масами нейтральних атомів. Зважаючи на те, що число електронів в оболонках атомів
22Na і 23Na однаково, різниця мас атомів 23Na , 22Na від такої заміни не зміниться.
E 931,4 0,01334 12,42 МеВ.
Задача 4. Радіоізотоп A1 з сталою розпаду 1 перетворюється у радіоізотоп A2 з сталою розпаду 2 . Вважаючи, що в початковий момент препарат мав лише ядра ізотопу A1, знайти, через який час активність радіоізотопу A2 досягне максимуму?
Дані: A1, 1 , A2 , 2 ; ta max – ? |
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз та розв’язання. |
|
||||||
Активність препарату пропорційна числу існуючих ядер |
|
||||||
a |
dN |
N . |
|
||||
dt |
|
||||||
|
|
|
|
|
|||
Отже, максимальна активність |
радіоізотопу A2 |
відповідатиме |
|||||
максимальному числу ядер N2 . Закон зміни N2 з часом має вигляд |
|||||||
N2 t N1 0 |
|
1 |
|
e 1t e 2t , |
(12.6) |
||
2 |
1 |
||||||
|
|
|
129

де N1 0 – число ядер радіоізотопу A1 |
у момент часу t 0. Щоб знайти |
|||||||||||||||||||
час t , якому відповідає максимум функції |
N2 t , |
продиференціюємо вираз |
||||||||||||||||||
(12.6) за часом і прирівняємо нулю похідну |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
1e |
1t |
|
|
2t |
0 , |
|
|
|
|||||
|
|
N2 t |
N1 0 |
2 |
1 |
|
|
2e |
|
|
|
|
(12.7) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
з формули (12.7) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
e 1t |
e 2t . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звідки маємо |
|
|
|
|
|
ln 1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
t |
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
a max |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Задача 5. |
Визначити, |
скільки |
ядер радіоізотопу |
церію 14151Ce |
|
масою |
||||||||||||||
m0 2 мг розпадаються протягом таких проміжків часу: |
t1 10 с; |
t2 |
1рік. |
|||||||||||||||||
Період піврозпаду церію T 285 діб. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Дані: N |
A |
6,02 1023 моль-1, |
|
|
m 2 10 6 кг, |
|
t |
10 с, |
t |
2 |
1рік, |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||
T 285 діб; 0,144 кг/моль. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N – ?
Аналіз та розв’язання.
1.Число ядер N , що не розпалися, знайдемо із закону
радіоактивного розпаду
N N0 t ,
де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln 2 |
. |
|
|
|
|
|
|
(12.8) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|
||
Звідки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N |
ln 2 |
N |
t . |
|
(12.9) |
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
T |
0 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Початкове число ядер (атомів) визначимо як |
|
|
||||||||||||||
|
|
N |
|
N |
|
|
v N |
|
m0 |
, |
|
(12.10) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
0 |
|
A |
|
|
|
|
|
A |
|
|
|||
де v – число молів, що міститься у препараті, m0 – початкова маса |
||||||||||||||||
препарату, |
N A – число Авогадро, – молярна маса ізотопу. |
|
||||||||||||||
Підставивши (12.10) у (12.9), отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
ln 2 N A m0 t |
|
|
|
12 |
|
|||||||||
|
N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,4 10 . |
|
|||
|
|
|
T |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
2. |
У другому випадку |
|
t T . |
Тому |
можна |
скористуватися |
||||||||||
інтегральною формою закону радіоактивного розпаду |
|
|
||||||||||||||
|
N N0 |
N N0 |
1 e t |
. |
(12.11) |
Підставивши у (12.11) значення N0 і з (12.10) і (12.8), отримаємо
130