METOD-CPM

завадостійкість схеми. Зовнішній часозадаючий резистор R підключають до виводу 11, тривалість вихідного імпульсу визначається виразом: ti=0,69RC. Рекомендується вибирати С=0.1...1000 мкФ, R=2...40 кОм.

Рисунок 5.5 – Функціональна схема мультивібратора К155АГ1

Зверніть увагу на те, що в макеті для спрощення з’єднання часозадаючих елементів, живлення виведено на контакт R (див. функціональне позначення 1 MC DD 2.9 и DD 2.10).

5.4 Порядок виконання роботи

Зберіть на макеті по черзі схеми заданих мультивібраторів.

Дослідіть характеристики мультивібраторів. Дослідження зводиться до оцінки амплітудно-часових параметрів вихідних імпульсів та імпульсних сигналів, визначення залежностей між ними на базі розуміння фізичних процесів у схемах зафіксуйте епюри напружень у всіх точках схеми в одному часовому масштабі, оцініть відхилення експериментальних даних від розрахункових і з’ясуйте причини. Можливими причинами можуть бути відхилення

номіналів резисторів та ємностей, значення Eвих1 , Uпор0 . , та Uпор1 . , від прийня-

33

тих при розрахунку. Перевірте це. Значення Uпор0 . та Uпор1 . можна порівняти за

епюрами напруг на виводах часозадаючого резистора. Зробіть висновки. Зверніть особливу увагу на стабільність тривалості імпульсу tн (для

очікувального мультивібратора) або періоду вихідних імпульсів Т (для мультивібратора в автоколивальному режимі).

Встановіть залежність tи (R,C). Значення R зменшіть (збільшіть) удвічі (при незмінному С) та значення С зменшіть або збільшіть удвічі (при незмінному R). Для кожного випадку розрахуйте tі та порівняйте отримані значення з експериментальними.

При дослідженні ОМВ визначте залежність періоду вихідних імпульсів Т від періодів імпульсів запуску Тз. Що відбудеться, якщо Тз > Ті? Чи можна отримати режим ділення частоти? Перевірте це [ 5, c. 181...184 ].

При дослідженні АМВ треба забезпечити режим синхронізації мультивібратора імпульсним сигналом зовнішнього генератора (Г5-54). Побудуйте області синхронізації [5, с 174-180].

Для досліджувальних мультивібраторів за отриманими вибірковими значеннями tі та Т оцініть значення середньоквадратичних відхилень.

Визначте відносну нестабільність як відношення середньоквадратичного відхилення до математичного очікування.

Виконайте дослідження ОМВ на ІМС К155АГ1 за програмою, поданою

вище.

5.5 Вказівки щодо реєстрації результатів, їх обробки і оформлення

Результати експерименту зафіксуйте у вигляді осцилограм і числових значень амплітудно-часових параметрів імпульсних сигналів у характерних точках схеми (занесіть до таблиці), узагальніть отриманий результат і зробіть висновки експерименту.

Звіт оформіть у відповідності з загальними положеннями. Результати експерименту, часові діаграми напруг у характерних точках схеми приведіть до одного часового масштабу; часові значення параметрів імпульсних сигналів з обов’язковим наведенням режиму схеми і номінальних значень її елементів, висновки за кожен етап виконання роботи, загальні висновки роботи.

5.6Контрольні питання та завдання

1.Мультивібратори. Визначення, призначення, галузі застосування.

2. Очікувальний мультивібратор з резисторно-ємнісним зв’язком: схема, принцип роботи. Часові діаграми напружень на входах і виходах логічних елементів.

34

3.Очікувальний мультивібратор з резисторно-емнісним зв’язком. Основні розрахункові співвідношення. Критерій вибору опору часозадаючого резистора. Від чого залежить стабільність тривалості вихідного імпульсу?

4.Очікувальний мультивібратор на базі RS-тригера: схема, принцип побудови і дії. Часові діаграми напруг у характерних точках схеми.

5.Очікувальний мультивібратор на базі RS-тригера. Основні розрахункові співвідношення. Критерій вибору опору часозадаючого резистора (порівняти зі схемою з резисторно-ємнісним зв’язком).

6.Схема запуску ОМВ.

7.За яких умов ОМВ працює як дільник частоти?

8.Від чого залежить швидкодія ОМВ?

9.Мультивібратор з перехресним резисторно-ємнісним зв’язком в автоколивальному режимі: схема, принцип побудови та дії, часові діаграми напруг у характерних точках.

10.Мультивібратор з перехресним резисторно-ємнісним зв’язком в автоколивальному режимі. Основні розрахункові співвідношення. Обмеження на вибір опору резистора. Від чого залежить стабільність частоти вихідних імпульсів?

11.Мультивібратор з резисторно-ємнісним зв’язком. Як забезпечити

“м’який” режим збудження схеми?

12.Мультивібратор з перезарядом конденсатора часозаданого ланцюга в автоколивальному режимі: схема, принцип побудови і дії, часові діаграми напруг у характерних точках.

13.Мультивібратор з перерозрядом конденсатора часозадаючого ланцюга в автоколивальному режимі: основні розрахункові співвідношення, порівняльні особливості схеми.

14.Спосіб регулювання частоти вихідних імпульсів АМВ (без зміни і зі зміною їх щільності).

15.Спосіб регулювання (дискретно та повільно) тривалості імпульсу

ОМВ.

16.Принцип побудови і дії IМС К155АГ1.

35

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Ерофеев Ю.Н. Основы импульсной техники: Учеб. пособие. – М.:

Высш.шк., 1979. – 389 с.

2.Голденберг Л.М. Импульсные и цифровые устройства: Учеб. посо-

бие. – М.: Связь, 1973. – 496 с.

3.Голденберг Л.М. Импульсные устройства: Учеб. пособие. – М.:

Связь, 1981. – 224 с.

4.Проектирование импульсных цифровых устройств радиотехнических систем: Учеб. пособие / Ю.П. Гришин, Ю.М. Казаринов, В.М. Костиков и др.; Под ред. Ю.М. Казаринова. – М.: Высш. шк., 1985. – 319 с.

5.Справочник по микроэлектронной импульсной технике /Под ред. В.Н. Яковлева. – Киев: Техника, 1983. – 359 с.

6.Гришин Ю.П. и др. Микропроцессоры в радиотехнических системах. – М.: Радио и связь, 1982. – 280 с.

7.Гиттис Э.П., Пискулов Е.А. Аналого-цифровые преобразователи: Учеб. пособие. – М.: Энергоиздат, 1981. – 360 с.

8.Цветков А.И., Епанечников В.А. Прикладные программы для микроЭВМ «Электроника». – М.: Финансы и статистика, 1984. – 175 с.

36

Додаток А ОПИС ЛАБОРАТОРНОГО ОБЛАДНАННЯ

До складу лабораторного обладнання входять: універсальний лабораторний макет УЛМ – ИЦУ/01, осцилограф С1-67, цифровий вимірювач частоти Ч3-33, генератор імпульсів.

Універсальний лабораторний макет дозволяє реалізувати виконання комплексу лабораторних робіт з курсу “ Цифрові пристрої і мікропроцесори” частина 1, частина 2, а також з програми спецкурсів кафедри. При його розробці прийнята блочно-модульна система компановки (рис. А.1); враховано ускладнення схем імпульсних і цифрових пристроїв у процесі вивчення матеріалу: від побудови комбінаційних схем різного призначення, послідовних пристроїв, формувачів, ємнісних релаксаторів до дослідження функціональних цифрових пристроїв з підключенням їх до ПЕОМ на базі мікропроцесора КР580ИК80А та комплексного дослідження цифрової системи.

Рисунок А.1 – Зовнішній вигляд лабораторного макета УЛМ – ИЦУ/01

Робоча панель макета (вертикальна компановка) розбита на три набірних поля П1, П2, П3.

Поле П1 (рис. А.2) містить транзисторний ключ з VT1.1, ЛЕ різних типів логіки, а також основні логічні елементи і комбінаційні схеми ТТЛ, що

37

дозволяє досліджувати різні варіанти побудови логічних і комбінаційних схем, послідовних структур, формувачів імпульсів, ємнісних релаксаторів на ЛЕ. Для розширення схемотехнічних можливостей передбачено чотири монтажні “ АБО” та завдання логічної одиниці (Лог.1) і логічного нуля (Лог.0)

Рисунок А.2 – Зовнішній вигляд панелі П1

Поле П2 містить: функціональні вузли – тригери JК та D, що дозволяє будувати разом із елементами полю П.1 різні цифрові пристрої з пам’яттю (лічильники імпульсів, регістри тощо); очікувальні мультивібратори, таймери (однотактні і програмовані) та базові фрагменти схем імпульсних пристроїв на операційних підсилювачах (тригерів, мультивібраторів, генераторів лінійно змінної напруги).

Поле П3 вміщує фрагменти основних схем функціональних цифрових пристроїв (дільники частоти імпульсів з програмним завданням коефіцієнта

38

ділення імпульсів, цифрового формування імпульсів заданої тривалості, циф- ро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів, селекторів імпульсів тощо).

Схеми, які досліджуються на полях П1, П2, збирають за допомогою дротів, на полі П3 – кнопкових перемикачів.

Усі керуючі і допоміжні сигнали для досліджуваних схем формуються у макеті. Конструктивно та функціонально ці формувачі, а також інші джерела сигналів, набори радіокомпонентів та клавіатура керування і програмування мікропроцесорних комплектів розміщені на похилих полях керування ПУ1-ПУ3. До мережі живлення макет підключається за допомогою тумблера “ СЕТЬ” на ПУ1.

39