1.2 Промислова безпека в комп’ютерній лабораторії.
Електрообладнання приміщення відноситься до установок напругою до 1000 В. Електропостачання приміщення здійснюється від трифазної чотирьох провідної мережі з глухозаземленою нейтраллю, струм змінний, частота струму 50 Гц, напруга 380/220 В. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом, комп’ютерна лабораторія, відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки згідно НПАОП 40.1-1.21-98.
До технічних заходів віднесена: електрична ізоляція струмоведучих частин, система занулення типу TN-C-S, пристрій автоматичного відключення живлення згідно НПАОП40.1-1.32-01. Для цього відкриті провідні частини, які можуть опинитися під напругою, з'єднані з нульовим захисним провідником мережі. Контроль ізоляції проводять згідно з НПАОП 40.1-1.21-98.
Згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 для створення безпечних умов праці у лабораторії забезпечене проведення вступних, первинних і повторних інструктажів, які служать для попередження виникнення нещасних випадків, пов'язаних з небезпекою отримання травм та професійних захворювань. Також при переведенні на інше обладнання, або при виконанні нової роботи проводиться позачерговий інструктаж. Факт інструктажу фіксується в журналі реєстрації інструктажів.
1.3 Виробнича санітарія в комп’ютерній лабораторії.
За енерговитратам організму з ДСН 3.3.6.042-99 робота програмістів відноситься до категорії Iа : робота, виконувана сидячи, не вимагає систематичного фізичної напруги і переміщення тягарів з енерговитратами організму 80 - 120 ккал / год.
Для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів і чистоти повітря застосовується опалення в холодний період року і необхідно застосувати кондиціонування повітря в теплий період відповідно до СНіП 2.04.05-86, щоб нормалізувати підвищену температуру в НДЛ.
Допустимі рівні звукового тиску відповідають вимогам
ДСН 3.3.6.037-99. Еквівалентний рівень шуму на робочому місці програмістів, не перевищує 50дБА.
Для програмістів встановлюється 8-ми годинний робочий день з перервами на 20 хвилин після 2:00 з моменту початку роботи і через 1,5 і 2,5 години по 20 хвилин відповідно після обідньої перерви. Під час перерви необхідно залишити робоче місце, очі не повинні бачити монітор, слухові аналізатори не повинні сприймати шумове вплив. Для зняття втоми під час робочого процесу слід виконувати фізичні вправи і вправи для очей. Загальний час технологічних перерв становить 60 хвилин.
Організація робочого місця повинна задовольняти вимогам
ГОСТ 12.2.032-78 для зручності виконання робіт та економії енергії людини. Напрямок погляду - паралельний розташуванню світильників і вікон з метою виключення відблисків від екрану монітора. Організація робочого місця відповідає вимогам для виконання робіт сидячи: зручне крісло з підлокітниками, спинкою і регульованим кутом її нахилу, підставка для ніг (ширина - 300 мм, глибина - 400 мм, з можливістю регулювання висоти і кута нахилу опорної поверхні). Робочий стіл, висотою 750 мм із спеціальною робочою поверхнею для клавіатури і простором для ніг (висота - 600 мм, ширина - 500 мм, глибина на рівні колін - 450 мм, на рівні витягнутих ніг - 650мм). Схема розташування робочих місць зображено на рис.1.2.

Рисунок
1.2 - Схема розташування робочих місць
та план евакуації при пожежі
Зорова робота оператора ПЕОМ є роботою високої точності, оскільки найменший розмір об'єкта розрізнення 0.3-0.5 мм і розряд зорової роботи III. Згідно вимог ДБН В.25-28-2006 величина коефіцієнта природної освітленості (КЕО) повинна бути не менше 2%. Освітленість при роботі з екраном в поєднанні з роботою над документами повинна бути в межах 300-500 лк. Як джерела світла застосовуються люмінесцентні світильники.
Так як домінуючим шкідливими виробничим фактором за результатами порівняння діючих факторів виробничого середовища є недолік штучного освітлення, то проводити розрахунок загального рівномірного штучного освітлення будемо методом коефіцієнту використання світлового потоку (за СНіП 23-05-95) Метою розрахунку є визначення кількості, розміщення світильників у приміщенні.
Для обліку розмірів приміщення і висоти підвісу, тобто для обліку геометричних параметрів, обчислюється індекс приміщення за формулою:
|
|
|
|
де НР = H - H0 - HСВ - розрахована висота підвісу світильника над робочою поверхнею;
Н - висота приміщення;
Н0 - висота робочої поверхні, Н0 = 0,8 м;
HСВ - підвіс світильника,
H СВ = 0,1 м;
В - ширина приміщення;
А - довжина приміщення.
Розраховуємо НР


У таблиці 1.4 представлені коефіцієнти відбиття в залежності від характеристики поверхні.
Таблиця 1.4 - Коефіцієнт відбиття
|
Розрахунок:
Приміщення: а = 8 м, b = 6 м, h = 3 м, h1 = 0,8 м. Площа приміщення S = 48 м2. Індекс приміщення i ≈ 1,61.
Згідно ДБН В.2.5-28-2006 роботи по набору, редагування текстів та інформації за допомогою ПК відносяться до III розряду зорових робіт, під розряд В (найменший розмір об'єкта розрізнення = 0.3-0.5 мм). Побілений стелю, світлі шпалери, світлий лінолеум, коефіцієнти відбиття стелі - 70, стін - 50, статі - 30.
Виберемо світильник NC-2AС418C. Габаритні розміри: 595x595x72 мм.
Таблиця 1.5 – характеристика світильника
|
Світильник NC-2AC418C (Пассат) |
|||||||
|
Індекс приміщення |
Коефіцієнти відбиття стелі / стін / підлоги,% |
||||||
|
70 50 30 |
70 50 10 |
70 30 10 |
50 50 30 |
50 50 10 |
50 30 10 |
30 10 10 |
|
|
Коефіцієнт використання, U |
|||||||
|
0.60 |
33 |
32 |
27 |
32 |
31 |
27 |
24 |
|
0.80 |
40 |
38 |
34 |
39 |
37. |
33 |
31 |
|
1.25 |
49 |
46 |
43 |
48 |
45 |
42 |
40 |
|
2.00 |
59 |
53 |
51 |
56 |
52 |
50 |
47 |
Виберемо в табл.1.5 для світильника NC-2AС418C рядок, відповідну індексом відвідування i = 1,25, і стовпець, відповідний коефіцієнтам відбиття поверхонь кімнат. Відповідний даному випадку коефіцієнт використання визначається перетинанням.
Світловий потік люмінесцентної лампи Т8-18 Вт по каталогу фірми Osram дорівнює Фл = 650лм
Кз = 1,5 (звичайне офісне приміщення).
Кількість світильників NC-2AС418C (Пассат) для освітлення даного приміщення розраховується за формулою
|
|
|
|
де
-
Світловий потік світильника,
Fсв=Fл
n

Число рядів
визначаємо із співвідношення

Число світильників
світильників
При ширині
світильника
= 0.6 м, загальна ширина світильників
м.
Відстань між світильниками

Знаходимо відстань між світильниками по довжині

Знаходимо відстань між світильниками по ширині

Схема розташування світильників наведена на рис. 1.3

Рисунок 1.3 – Схема розташування світильників


