
MV_RZ_KD_SUZT_Kl_RK
.pdf
5.4 Робоча область до допуску
61

62

Рисунок 5.2 |
Рисунок 5.3 |

Рисунок 5.4
5.5 Методика виконання роботи
5.5.1 Дослідження РК у нормальному режимі
1 Встановити довжину рейкової лінії 1000 м з мінімальним питомим опором ізоляції RІ – 1 Ом×км.
2 Ввімкнути лабораторну установку та за допомогою ЛАТР встановити на колійній обмотці реле ДСШ-13 напругу надійного спрацювання 15 В.
3 Виміряти напругу UК Тр і струм ІК Тр живильного трансформатора, а також напругу на реле UР і фазові співвідношення в ньому.
4 Не змінюючи довжини рейкової лінії і значення живлячої напруги на трансформаторі КТ, виконати виміри UК Тр., ІК Тр., UР при RІ зі значеннями 0,5; 2,5; 5; 20 та ∞ Ом×км. Дані вимірів занести до таблиці 5.1.
5 Вимкнути лабораторну установку.
Таблиця 5.1
RІ, |
UК Тр., |
IК Тр., |
S, |
UР, |
αР, |
βР, |
Ом×км |
В |
А |
ВА |
В |
град |
град |
0,5 |
|
|
|
|
|
|
1,0 |
|
|
|
|
|
|
2,5 |
|
|
|
|
|
|
5,0 |
|
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
5 За отриманим даними визначити уявну потужність нормального режиму S, а також обчислити кут розстроювання, виходячи з виразу:
βР = αР – αІ,
де αР – кут фазових співвідношень у реле між векторами напруг колійної і місцевої обмоток;
αІ – ідеальний кут між векторами цих напруг при двофазній системі живлення, що дорівнює 90°.
6 Побудувати графіки залежностей: ІК Тр. = ƒ(RІ), S = ƒ(RІ), UР = ƒ(RІ), βР = ƒ(RІ) і проаналізувати їх.
7 Повторити виміри відповідно до п. 1–3 при незмінному RІ значенням 1 Ом×км і довжині рейкової лінії РК зі значеннями 750, 500 та 250 м. Дані вимірів занести в таблицю 5.2.
8 Вимкнути лабораторну установку.
65
Таблиця 5.2
L, |
UК Тр., |
IК Тр., |
S, |
UР, |
φР, |
βР, |
м |
В |
А |
ВА |
В |
град |
град |
1000 |
|
|
|
|
|
|
750 |
|
|
|
|
|
|
500 |
|
|
|
|
|
|
250 |
|
|
|
|
|
|
9 За отриманим даними обчислити S та βР, побудувати гра-
фіки залежностей: UК Тр. = ƒ(L), ІК Тр. = ƒ(L), S = ƒ(L), βР = ƒ(L) і
проаналізувати їх.
5.5.2 Дослідження РК у шунтовому режимі та порівняльний аналіз рейкових кіл з реле ДСШ-13 та ДСШ-16
1 Перемикнути тумблер Т в положення “ДСШ-13”. Встановити довжину рейкової лінії РК 1000 м, RІ зі значенням 0,5 Ом×км.
2 Ввімкнути лабораторну установку та за допомогою ЛАТР встановити на колійній обмотці реле ДСШ-13 напругу надійного спрацювання 15 В.
3Встановити RІ значенням ∞ Ом×км.
4Виміряти напругу перевантаження UР∞ по вольтметру UР.
5Накласти нормативний шунт RШН на живильний кінець та виміряти залишкову напругу на реле UРШЖ по вольтметру UР, а також фазовий зсув між напругами колійної та місцевої обмоток
φРШЖ й визначити кути розстроювання βРШЖ. Дані вимірів і обчислень занести до таблиці 5.3.
6Накласти нормативний шунт RШН на релейний кінець та виміряти залишкову напругу на реле UРШР по вольтметру UР, , а також фазовий зсув між напругами колійної та місцевої обмоток
φРШР й визначити кути розстроювання βРШР. Дані вимірів і обчислень занести до таблиці 5.3.
66
7 Повторити дослідження відповідно до п. 1–6 при незмінній довжині рейкової лінії РК та RІ зі значеннями 1; 2,5; 5; 20 та ∞ Ом×км.
Таблиця 5.3
RІ Мін., |
UР, |
UР∞, |
UРШЖ, |
φРШЖ, |
βРШЖ, |
KШЖ |
UРШР, |
φРШР, |
βРШР, |
KШР |
Ом×км |
В |
В |
В |
град |
град |
|
В |
град |
град |
|
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8Вимкнути лабораторну установку.
9Визначити коефіцієнти шунтової чутливості КШ, користуючись співвідношеннями:
К |
ШЖ |
= |
|
UРВ |
|
, |
|
U′РШЖ |
|
||||||
|
|
|
|
|
|||
КШР |
= |
|
U |
, |
|||
|
РВ |
|
|||||
|
′ |
||||||
|
|
|
|
UРШР |
|
|
де – UРВ напруга відпускання реле ДСШ-13 (паспортне значення
7 В);
U′РШЖ = UРШЖ×cos(βРШЖ) та |
U′РШР = cos(βРШР) приведені за- |
лишкові напруги на реле з урахуванням кутів розстроювання. |
|
10 Побудувати залежності: |
UР∞ = ƒ(RІ Мін.), KШЖ = ƒ(RІ Мін.), |
KШР = ƒ(RІ Мін.) та пояснити їхній характер.
11 Перемикнути тумблер Т в положення “ДСШ-16” та виконати пункти 1–10 враховуючи, що напруга надійного спрацювання реле ДСШ-16 становить 15,5 В, а напруга відпускання – 9 В. В ході роботи виконання заповнити таблицю 5.4.
12 Порівняти залежності КШЖ та КШР для РК з реле ДСШ-13 та реле ДСШ-16, у звіті зробити відповідні письмові висновки.
67
Таблиця 5.4
RІ Мін., |
UР, |
UР∞, |
UРШЖ, |
φРШЖ, |
βРШЖ, |
KШЖ |
UРШР, |
φРШР, |
βРШР, |
KШР |
Ом×км |
В |
В |
В |
град |
град |
|
В |
град |
град |
|
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.5.3 Математичне моделювання РК на ЕОМ
1 Запустити на ПЕОМ файл з математичною моделлю рейкового кола змінного струму частотою 50 Гц з фазочутливими колійними приймачами типу ДСШ-13 та ДСШ-16.
2Ввести параметри РК, що досліджувались на макеті.
3Побудувати залежності: ІК Тр. = ƒ(RІ), S = ƒ(RІ), UР = ƒ(RІ), βР = ƒ(RІ)
UК Тр. = ƒ(L), ІК Тр. = ƒ(L), S = ƒ(L), βР = ƒ(L) UР∞ = ƒ(RІ Мін.), KШЖ = ƒ(RІ Мін.),
KШР = ƒ(RІ Мін.) та надати письмово висновки по результатам досліджень.
4 Отримані данні вивести на друкарський пристрій і додати до звіту.
5 Порівняти дані, що отримані при математичному моделюванні РК, з аналогічними залежностями, що отримані при дослідженні фізичної моделі (побудова залежностей теж можлива в математичному середовищі).
6 У випадку явної розбіжності залежностей зробити повторні дослідження РК на фізичній моделі.
5.6 Контрольні питання до захисту лабораторної роботи
1Переваги рейкових кіл з ФЧП.
2Область застосування РК 25 Гц із ФЧП типу ДСШ-13 (16).
3Переваги рейкових кіл з сигнальним струмом 25Гц.
4Які особливості живлення РК 25 Гц із ФЧП?
68

5 Чому дросель-трансформатори ДТ-1-150 мають низький коефіцієнт трансформації?
6 Навіщо на релейному кінці РК встановлюється додатковий ізолюючий трансформатор ПРТ-А?
7 Поясніть спосіб регулювання фазочутливого РК 25 Гц.
8 Яке призначення RК і RР?
9 Яке призначення захисного блоку 3Б-ДСШ та який характер опору має контур захисного блоку 3Б-ДСШ на частоті 50 і 25 Гц?
10 Чому КШ в РК з реле ДСШ-16 більший, чим в РК з реле ДСШ-13?
5.7 Робоча область до захисту
5.7.1 Графічні залежності
69

70