5 (1)

1

Тема 5.Клиноподібна і решітчаста кістки

Тема 6. Скронева кістка. Канали скроневої кістки.

Клиноподібна кістка(os sphenoidale)

Клиноподібна кістка непарна, розташована попереду потиличної кістки і займає центральне положення серед кісток основи черепа.

Клиноподібна кістка належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica) і

має:

-тіло (corpus);

-великі крила (alae majores);

-малі крила (alae minores);

-крилоподібні відростки (processus pterygoidei).

На верхній поверхнітілаклиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis)

розташоване турецьке сідло (sella turcica), яке ззаду обмежоване спинкою сідла (dorsum sellae), що має:

-зверху парний задній нахилений відросток (processus clinoideus posterior);

-спереду горбок сідла (tuberculum sellae).

Дно турецького сідла займає гіпофізна ямка (fossa hypophysialis).

Перед горбком сідла (tuberculum sellae) проходить передперехресна

1

2

борозна (sulcus prechiasmaticus), яка переходить у зорові канали (canales optici).

Попереду передперехресної борозни (sulcus prechiasmaticus) розташований

клиноподібний випин (jugum sphenoidale).

З обох боків від турецького сідла (sella turcica) розташована парна сонна борозна (sulcus caroticus), яка обмежована позаду і збоку клиноподібним язичком (lingula sphenoidalis).

На передній поверхні тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis)

розташований клиноподібний гребінь (crista sphenoidalis), який:

-спереду з’єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis);

-донизу переходить у клиноподібний дзьоб (rostrum sphenoidale).

Усередині тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis)

розташована клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis), яка розділена

перегородкоюклиноподібних пазух (septum sinuum sphenoidalium) і яка через

отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis) відкривається у верхній носовий хід (meatus nasi superior).

Отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis) оточений

клиноподібною раковиною (concha sphenoidalis).

2

3

Воснові великих крил (alae majores) спереду назад містяться:

-круглий отвір (foramen rotundum);

-овальний отвір (foramen ovale);

-остистий отвір (foramen spinosum), який знаходиться на ості клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis).

Велике крило (ala major) має такі поверхні:

-мозкову поверхню (facies cerebralis);

-скроневу поверхню (facies temporalis);

-підскроневу поверхню (facies infratemporalis);

-верхньощелепну поверхню (facies maxillaris);

-очноямкову поверхню (facies orbitalis).

Велике крило (ala major) має такі краї:

-виличний край (margo zygomaticus);

-лобовий край (margo frontalis);

-тім’яний край (margo parietalis);

-лусковий край (margo squamosus).

На скроневій поверхні великого крила (facies temporalis alae majoris) добре помітний підскроневий гребінь (crista infratemporalis).

Збоку від основи крилоподібного відростка (processus pterygoideus) на великому крилі (ala major) розташована борозна слухової труби (sulcus tubae auditivae; sulcus tubae auditoriae).

Велике крило (ala major) закінчується внизу остю клиноподібної кістки

(spina ossis sphenoidalis).

Малі крила (alae minores) закінчуються ззаду передніми нахиленими відростками (processus clinoidei anteriores), в основі яких знаходяться зорові канали (canales optici).

Між малими крилами (alae minores) і великими крилами (alae majores)

утворюється верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior).

3

4

Крилоподібні відростки (processus pterygoidei) складаються з:

-присередньої пластинки (lamina medialis);

-бічної пластинки(lamina lateralis), між якими в нижній частині проходить крилоподібна вирізка (incisura pterygoidea), яка у верхній частині переходить в крилоподібну ямку (fossa pterygoidea).

Присередня пластинка (lamina medialis) знизу переходить в крилоподібний гачок (hamulus pterygoideus), згин якого формує борозну крилоподібного гачка (sulcus hamuli pterygoidei).

В основі крилоподібних відростків (processus pterygoidei) проходить

крилоподібний канал (canalis pterygoideus) та розташована човноподібна ямка

(fossa scaphoidea).

З внутрішнього боку основиприсередньої пластинкикрилоподібного відростка (lamina medialis processus pterygoidei) розташований піхвовий відросток (processus vaginalis).

Скостеніння. Клиноподібна кістка розвивається майже цілком на основі хряща. Точки скостеніння виникають на другому місяці ембріогенезу. Малі

4

5

крила приростають до тіла на шостому-сьомому місяці утробного розвитку, а

великі - незабаром після народження. Клиноподібна пазуха з'являється до третього року життя. Формування кістки закінчується до 14-15 років.

Решітчаста кістка(os ethmoidale)

Решітчаста кістка— непарна. Розташована посередині, попереду тіла клиноподібної кістки. Бере участь в утворенні основи черепа та очної ямки і належить до складу кісткових стінок порожнини носа.

Решітчаста кісткає кісткою мозкового черепа (neurocranium), бере участь у формуванні лицевого черепа (viscerocranium) і належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica). Вона складається з:

-перпендикулярної пластинки (lamina perpendicularis);

-дірчастої пластинки (lamina cribrosa), раніше її називали горизонтальною пластинкою (lamina horizontalis);

-решітчастого лабіринта (labyrinthus ethmoidalis).

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) дірчастою пластинкою поділяється на дві частини: верхня в порожнині черепа утворює півнячий гребінь (crista galli), а нижня спускається в носову порожнину (cavitas nasi) і

бере участь в утворенні носової перегородки (septum nasi). Крила півнячого гребеня (alae cristae galli) обмежовують сліпий отвір (foramen caecum).

5

6

Дірчаста пластинка(lamina cribrosa) містить 15–20 дірчастих отворів

(foramina cribrosa). З боків до неї прикріплюється решітчастий лабіринт

решітчастої кістки (labyrinthus ethmoidalis ossis ethmoidalis). Бічна поверхня лабіринтів гладка і називається очноямковими пластинками (laminae orbitales).

Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) складається з:

-передніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales anteriores);

-середніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales mediae);

-задніх решітчастих комірок(cellulae ethmoidales posteriores).

До решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) прикріплюються:

-верхня носова раковина (concha nasalis superior);

-середня носова раковина(concha nasalis media), між якими проходить

верхній носовий хід (meatus nasi superior). Інколи буває найвища носова раковина (concha nasalis suprema).

Найбільша комірка решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) має назву решітчастого пухиря (bulla ethmoidalis).

Від решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) латерально від середньої носової раковини (concha nasalis media) простягається гачкуватий відросток (processus uncinatus). Між гачкуватим відростком та решітчастим пухирем знаходиться решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale), яка переходить у півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris).

Завдяки решітчастій лійці (infundibulum ethmoidale) та півмісяцевій щілині

(hiatus semilunaris) порожнини решітчастої кістки (os ethmoidale)

6

7

сполучаються з лобовою пазухою (sinus frontalis) та середнім носовим ходом

(meatus nasi medius).

Скостеніння. Решітчаста кістка формується з хрящової закладки носової плакоди (капсули). Перші точки скостеніння з'являються на п'ятому місяці ембріогенезу. Усі частини кістки зростаються на шостому році життя.

Скронева кістка (os temporale)

Скронева кістка (os temporalе)— парна. Бере участь в утворенні склепіння та основи черепа й розташована між клиноподібною і потиличною кістками.

Уній розрізняють три частини: кам'янисту, барабанну і лускову.

Скронева кістка має три частини:

7

8

-лускову частину (pars squamosa);

-кам’янисту частину (pars petrosa);

-барабанну частину (pars tympanica).

Лускова частина скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) має:

-тім’яний край (margo parietalis), на якому ззаду розташована тім’яна вирізка (incisura parietalis);

-клиноподібний край (margo sphenoidalis);

-скроневу поверхню (facies temporalis);

-мозкову поверхню (facies cerebralis).

На скроневій поверхні лускової частини скроневої кістки (facies temporalis partis squamosae ossis temporalis) розташований виличний відросток (processus zygomaticus), в основі якого міститься нижньощелепна ямка (fossa mandibularis) із суглобовою поверхнею (facies articularis) для з’єднання з головкою нижньої щелепи (caput mandibulae).

Дозаду виличний відросток (processus zygomaticus) продовжується у

надсоскоподібний гребінь (crista supramastoidea).

Спереду нижньощелепну ямку (fossa mandibularis) обмежовує суглобовий

8

9

горбок (tuberculum articulare).

Спереду від зовнішнього слухового отвору (meatus acusticus externus) під нижньощелепною ямкою (fossa mandibularis) розташована барабанно–лускова щілина (fissura tympanosquamosa), в яку виступає вузька кісткова пластинка

(lamina ossea) покрівлі барабанної порожнини (tegmen tympani). Внаслідок цього барабанно–лускова щілина (fissura tympanosquamosa) розділяється на дві:

-кам’янисто–лускову щілину (fissura petrosquamosa), яка розміщена ближче до нижньощелепної ямки (fossa mandibularis);

-кам’янисто–барабанну щілину (fissura petrotympanica), яка розташованa ближче до кам’янистої частини (pars petrosa).

Частина нижньощелепної ямки (fossa mandibularis), що розташована попереду вищеназваних щілин (fissurae), називається суглобовою поверхнею

(facies articularis), яка вкрита суглобовим хрящем (cartilago articularis), і бере участь в утворенні скронево–нижньощелепного суглоба (articulatio temporomandibularis).

На зовнішній поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externa partis squamosae ossis temporalis) вище від виличного відростка (processus

9

10

zygomaticus) вертикально спрямована борозна середньої скроневої артерії

(sulcus arteriae temporalis mediae).

Дещо вище від зовнішнього слухового отвору (meatus acusticus externus) на лусковій частині (pars squamosa) знаходяться:

-надходова ямочка (fovea suprameatica; foveola suprameatalis);

-надходова ость (spina suprameatica; spina suprameatalis).

Мозкова поверхня лускової частини (facies cerebralis partis squamosae)

відокремлюється від кам’янистої частини (pars petrosa ) кам’янисто– лусковою щілиною (fissura petrosquamosa) і на ній знаходяться:

- втиснення звивин; пальцеподібні втиснення; мозкові випини

(impressiones gyrorum; impressiones digitatae; juga cerebralia); - артеріальні борозни (sulci arteriosi).

Барабанна частинаскроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis)

оточує зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus), який веде у

зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus).

Попереду зовнішнього слухового отвору (porus acusticus externus)

розташована велика барабанна ость (spina tympanica major), позаду – мала барабанна ость (spina tympanica minor), а зверху між ними розташована

барабанна вирізка (incisura tympanica).

Барабанна частина (pars tympanica) відокремлюється від кам’янистої частини кам’янисто–барабанною щілиною (fissura petrotympanica).

Кам’яниста частина скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis) має вигляд та назву піраміди (pyramis).

Верхівка кам’янистої частини (apex partis petrosae) спрямована вперед,

униз і присередньо, а основа кам’янистої частини (basis partis petrosae) – в

протилежний бік.

Кам’яниста частина (pars petrosa) має:

-передню поверхню кам’янистої частини (facies anterior partis

petrosae);

-задню поверхню кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae);

10