7 (1)

Скостеніння. Розвивається з однієї точки скостеніння, яка з'являється на третьому місяці ембріогенезу.

Сльозова кістка (os lacrimale)

Це парна кістка, яка утворює передню частину присередньої стінки очної ямки ( pars anterior pariеtis medialis orbitae).

Спереду та знизу сльозова кістка (os lacrimale) межує з лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae).

Ззаду межує з очноямковою пластинкою решітчастої кістки (lamina orbitalis ossis ethmoidalis).

Угорі з’єднується з присереднім краєм очноямкової частини лобової кістки

(margo medialis partis orbitalis ossis frontalis).

Присередня поверхня сльозової кістки (facies medialis ossis lacrimalis)

прикриває збоку передні решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales anteriores ossis ethmoidalis).

На бічній поверхні сльозової кістки (facies lateralis ossis lacrimalis)

розташований задній сльозовий гребінь (crista lacrimalis posterior), який закінчується унизу сльозовим гачком (hamulus lacrimalis).

Попереду від заднього сльозового гребеня (crista lacrimalis posterior)

розміщена сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яка з такою ж борозною верхньої щелепи (sulcus lacrimalis maxillae) утворює ямку сльозового мішка(fossa sacci lacrimalis).

Скостеніння — первинне, з однієї точки, що з'являється на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку.

11

Нижня носова раковина

(concha nasalis inferior)

Ця кістка є парною тонкою шорсткою пластинкою і має:

-тіло (corpus);

-три відростки (processus) і відмежовує середній носовий хід (meatus nasi medius) від нижнього носового ходу (meatus nasi inferior).

Присередня поверхня нижньої носової раковини (facies medialis conchae nasalis inferioris) – випукла.

Бічна поверхня нижньої носової раковини (facies lateralis conchae nasalis inferioris) ввігнута і своїм верхнім краєм (margo superior) зростається спереду з раковинним гребенем верхньої щелепи (crista conchalis maxillae) та із раковинним гребенем перпендикулярної пластинки піднебінної кістки (crista conchalis laminae perpendicularis ossis palatini) ззаду.

Нижній край нижньої носової раковини (margo inferior conchae nasalis inferioris) вільний і загинається вбік.

13

Від верхнього краю тіла нижньої носової раковини (margo superior corporis conchae nasalis inferioris) відходять наступні три відростки (processus):

- сльозовий відросток (processus lacrimalis), який розташований спереду від інших відростків (processus) нижньої носової раковини (concha nasalis inferior) і піднімається догори, досягаючи сльозової кістки (os lacrimale);

-верхньощелепний відросток (processus maxillaris), що відходить збоку від верхнього краю нижньої носової раковини (margo superior conchae nasalis inferioris), спрямований униз і частково закриває верхньощелепний розтвір верхньої щелепи (hiatus maxillaris maxillae);

-решітчастий відросток (processus ethmoidalis), який розташований на задньому краї тіла нижньої носової раковини (margo posterior corporis conchae nasalis inferioris) і спрямований угору, де з’єднується з гачкуватим відростком решітчастої кістки (processus uncinatus ossis ethmoidalis).

Леміш (vomer)

Це непарна кістка, яка розташована у носовій порожнині (cavitas nasi) і

разом із перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis) утворює кісткову носовуперегородку (septum nasi osseum).

На верхньозадньому краї лемеша (vomer) знаходяться два крила лемеша

(alae vomeris).

Між крилами лемеша (alae vomeris) розташовується клиноподібний гребінь

(crista sphenoidalis) та клиноподібний дзьоб тіла клиноподібної кістки

(rostrum sphenoidale corporis ossis sphenoidalis).

На поверхні лемеша (facies vomeris) розташована борозна лемеша (sulcus vomeris).

14

- коміркової частини (pars alveolaris).

Коміркова частина тіла нижньої щелепи (pars alveolaris corporis mandibulae) має коміркову дугу (arcus alveolaris) із зубними комірками (alveoli dentales), між якими знаходяться міжкоміркові перегородки (septa interalveolaria), а в зубних комірках – міжкореневі перегородки (septa interradicularia).

На зовнішній поверхні коміркової дуги (facies externа arcus alveolaris) є

коміркові випини (juga alveolaria).

Позаду від зубних комірок третіх великих кутніх зубів (alveoli dentales dentium molarium tertiorum) біля основи переднього краю гілки нижньої щелепи (margo anterior rami mandibulae) розташований замолярний трикутник (trigonum retromolare), а в ньому – замолярна ямка (fossa retromolaris).

Основа нижньої щелепи (basis mandibulae) спереду на зовнішній поверхні

(facies externa) має підборідний виступ (protuberantia mentalis), нижче від якого є парний підборідний горбок (tuberculum mentale).

Дозаду та вище від підборідного горбка (tuberculum mentale), на рівні другого малого кутнього зуба (dens premolaris secundus), розташований

підборідний отвір (foramen mentale), а позаду нього починається і йде до гілки нижньої щелепи коса лінія (linea obliqua).

По середині внутрішньої поверхні основи нижньої щелепи (facies interna

16

basis mandibulae) виступає підборідна ость (spina mentalis; spina geni), яка складається з:

-верхньої підборідної ості (spina mentalis superior);

-нижньої підборідної ості (spina mentalis inferior).

По боках від підборідної ості (spina mentalis) на основі нижньої щелепи

(basis mandibulae) справа та зліва розташований двочеревцева ямка (fossa digastrica).

На верхньому краї підборідної ості (margo superior spinae mentalis), ближче до зубних комірок (alveoli dentales), з двох боків розташовується під’язикова ямка (fovea sublingualis).

Під під’язиковою ямкою (fovea sublingualis) починається і прямує косо догори щелепно–під’язикова лінія (linea mylohyoidea), яка закінчується на задньому кінці тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae).

Під щелепно–під’язиковою лінією (linea mylohyoidea), на рівні кутніх зубів

(dens molaris, dens premolaris) розташована піднижньощелепнаямка (fovea submandibularis).

Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) – парна, відходить від тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae) під тупим кутом і називається – кутом нижньої щелепи (angulus mandibulae).

Накуті нижньої щелепи (angulus mandibulae) ззовні (на зовнішній поверхні)

розташовані жувальна горбистість (tuberositas masseterica), а зсередини (на внутрішній поверхні) – крилоподібна горбистість(tuberositas pterygoidea) для прикріплення жувальних м’язів.

Дещо вищевідкрилоподібної горбистості (tuberositas pterygoidea)

розташований отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae), який присередньо обмежований язичком нижньої щелепи (lingula mandibulae).

Отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae) веде в канал нижньої щелепи

(canalis mandibulae), який іде всередині уздовж тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae) та закінчується на його зовнішній поверхні (facies externa)

підборідним отвором (foramen mentale).

17

На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи (facies interna rami mandibulae), дещо позаду від язичка нижньої щелепи (lingula mandibulae)

спускається косо униз та вперед щелепно–під’язикова борозна (sulcus mylohyoideus).

Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) містить:

-передній вінцевий відросток (processus coronoideus);

-задній виростковий відросток (processus condylaris), які спрямовані

вверх.

Міжвінцевим відростком (processus coronoideus) і виростковим відростком

(processus condylaris) розташованa вирізка нижньої щелепи (incisura mandibulae).

Вінцевий відросток (processus coronoideus) має загострену верхівку (apex).

Від основи верхівки (basis apicis) на внутрішній поверхні до останнього великого кутнього зуба (dens molaris) іде скроневий гребінь (crista temporalis).

Виростковий відросток (processus condylaris) закінчується головкою нижньої щелепи;виростком нижньої щелепи(caput mandibulae; condylus mandibulae), яка продовжується в шийку нижньої щелепи (collum mandibulae).

На передній поверхні (facies anterior) розташованa крилоподібна ямка (fovea pterygoidea).

Нижня щелепа (mandibula) – єдина кістка черепа (os cranii), яка з’єднується з черепом за допомогою суглоба (articulatio).

Скостеніння. Нижня щелепа розвивається як первинна кістка із сполучної тканини нижньощелепного відростка І глоткової дуги. Точки скостеніння з'являються по одній з кожного боку в тілі кістки на другому місяці ембріогенезу. На другому році життя обидві половини кістки зростаються.

Нижня щелепа, на відміну від верхньої, протягом життя людини дуже змінюється. У людини, порівняно з стародавніми викопними гомінідами та їхніми найближчими зоопредками, вона не така масивна, що пов'язано з послабленням зубощелеп-ної системи. Внаслідок хвороб і випадіння зубів

18

різко змінюється конфігурація кістки, а також кут нижньої щелепи. У

новонародженого цей кут наближається до 150°, у дорослому віці зменшується до 130 — 110°, а в похилому віці знову збільшується .

Вікові та еволюційні зміни нижньої щелепи людини (за М. Г. Привесом): нижня щелепа: 1 -

новонародженого; 2 - чоловіка 30 років; І - чоловіка 80 років; 4 - сучасної людини на тлі нижньої щелепи

(заштрихована) гейдельбергської людини.

Під’язикова кістка(os hyoideum)

Під’язикова кістка відокремлена від інших кісток черепа. Розміщена в передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior) на рівні 4-го шийного хребця (vertebrae cervicalis IV).

До під’язикової кістки(os hyoideum) кріпляться деякі м’язи шиї (musculi colli), язика (musculi linguae), глотки (musculi pharyngis), а також фіксується гортань (larynx).

19

За функцією – це сесамоподібна кістка, що за своїм розвитком є похідним зябрового апарату, з якого розвиваються кістки черепа (ossa cranii).

Під’язикова кістка (os hyoideum) має:

-тіло під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei);

-дві пари відростків (processus).

Тіло під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei) має вигляд зігнутої пластинки:

-задня поверхня (facies posterior) ввігнута;

-передня поверхня (facies anterior) – випукла.

Від тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei) справа та зліва відходять потовщені на кінцях великі роги (cornua majora), які спрямовані назад, дещо угору, та малі роги (cornua minora), які коротші та спрямовані угору, назад і латерально.

Під’язикова кістка (os hyoideum) за допомогою м’язів (musculi) та зв’язок

(ligamenta) підвішена до черепа (cranium) і з’єднується з гортанню (larynx).

Скостеніння. В ембріогенезі під'язикова кістка виникає як хрящова; точки скостеніння в тілі й великих рогах з'являються наприкінці внутрішньоутробного періоду, а в малих - близько 40 — 50 років;

закінчується скостеніння у віці 50 — 60 років.

Основа черепа (basis cranii)

Основа черепа поділяється на:

-внутрішню основу черепа (basis cranii interna);

-зовнішню основу черепа (basis cranii externa).

Увнутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню. Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.

Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край

20