24 (1)

costales), охоплюючи нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior);

-від задньої поверхні груднини (facies posterior sterni);

-від поперекових хребців (vertebrae lumbales).

М’язові пучки діафрагми розташовані радіально, проходять з периферії до її середини і переходять у сухожилковий центр (centrum tendineum).

Залежно від місця початку, в діафрагмі розрізняють такі частини:

1.Груднинну частину діафрагми (pars sternalis diaphragmatis) – починається від мечоподібного відростка груднини (processus xiphoideus sterni).

2.Реброву частину діафрагми (pars costalis diaphragmatis) – починається від VII–XII

ребрових хрящів (cartilagines costales septima–duodecima [VII–XII]).

3.Поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) – починається від передньої поверхні тіл поперекових хребців (facies anterior vertebrarum lumbalium) дещо правіше правою ніжкою (crus dextrum) і дещо лівіше лівою ніжкою (crus sinistrum) від середньої лінії, а також від присередньої дугоподібної зв’язки (ligamentum arcuatum mediale) і

бічної дугоподібної зв’язки (ligamentum arcuatum laterale).

Присередня дугоподібна зв’язка (ligamentum arcuatum mediale) натягнута над великим поперековим м’язом (musculus psoas major) між бічною поверхнею тіла I поперекового хребця (vertebra lumbalis prima [I]) та верхівкою поперечного відростка II поперекового хребця (apex processus transversi vertebrae lumbalis secundae [II]).

Бічна дугоподібна зв’язка (ligamentum arcuatum laterale) охоплює спереду квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum) та з’єднує верхівку поперечного відростка II

поперекового хребця (apex processus transversi vertebrae lumbalis secundae [II]) з переднім кінцем XII ребра (costa duodecima [XII]).

Серединна дугоподібна зв’язка (ligamentum arcuatum medianum) обмежовує краї аортального розтвору (margines hiatus aortici) і утворюється перехрещеними присередніми волокнами правої та лівої ніжок діафрагми (fibrae mediales crurum dextri et sinistri diaphragmatis).

На початку поперекової частини діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) крізь щілиноподібні простори правої та лівої ніжок діафрагми (spatia rimosa crurum dextri et sinistri diaphragmatis) проходять:

-симпатичний стовбур (truncus sympathicus);

-великий та малий нутрощеві нерви (nervi splanchnici major et minor);

21

- непарна вена (vena azygos) та півнепарна вена (vena hemiazygos).

Ніжки діафрагми (crura diaphragmatica) обмежовують аортальний розтвір (hiatus aorticus), через який проходять аорта (aorta) та грудна протока (ductus thoracicus).

Потім ніжки діафрагми (crura diaphragmatica) ще раз перехрещуються і знову розходяться, обмежовуючи стравохідний розтвір (hiatus oesophageus), через який проходять стравохід (oesophagus) та блукаючі нерви (nervi vagi).

Сухожилковий центр (centrum tendineum) утворений щільною волокнистою сполучною тканиною. Справа в сухожилковому центрі є отвір порожнистої вени (foramen venae cavae), через який проходить нижня порожниста вена (vena cava inferior).

Верхня поверхня діафрагми (facies superior diaphragmatis) вкрита внутрішньогрудною фасцією (fascia endothoracica) та пристінковою плеврою (pleura parietalis).

Нижня поверхня діафрагми (facies inferior diaphragmatis) вкрита внутрішньочеревною фасцією (fascia endoabdominalis) та пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).

Між м’язовими волокнами діафрагми є слабкі місця, через які можуть проходити діафрагмові кили (грижі). До них належать:

-попереково–реброві трикутники (trigona lumbocostalia) – парні, розміщені між поперековою частиною діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) та ребровою частиною діафрагми (pars costalis diaphragmatis);

-груднинно–реброві трикутники (trigona sternocostalia) – парні, розміщені між ребровою частиною діафрагми (pars costalis diaphragmatis) та груднинною частиною діафрагми (pars sternalis diaphragmatis).

Упопереково–ребрових трикутниках (trigona lumbocostalia) та груднинно–ребрових трикутниках (trigona sternocostalia) порожнину грудної клітки (cavitas thoracis) відділяють від порожнини живота (cavitas abdominis) тільки серозні та фасціальні листки, що покривають діафрагму:

-угорі це плевра (pleura) та внутрішньогрудна фасція (fascia endothoracica);

-знизу очеревина (peritoneum) та пристінкова фасція живота (fascia abdominis

parietalis).

При скороченні м’язових волокон діафрагма (diaphragma) опускається униз (вдих) і стає плоскою, при цьому збільшується порожнява грудної клітки (cavеa thoracis) і зменшується порожнина живота (cavitas abdominis).

При розслабленні діафрагма (diaphragma) набуває опукло–сферичну форму (видих).

Діафрагма (diaphragma) є основним дихальним м’язом.

При одночасному скороченні з м’язами живота (musculi abdominis) діафрагма (diaphragma) сприяє підвищенню внутрішньочеревного тиску.

.М'ЯЗИ І ФАСЦІЇ ЖИВОТА

М’ЯЗИ ЖИВОТА (musculi abdominis)

Вони поділяються на:

-передню групу;

-бічну групу;

-задню групу.

До м’язів передньої групи живота належать:

1. Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis), що розташований вертикально з обох боків від передньої серединної лінії (linea mediana anterior), розширений зверху і звужений донизу. Має сухожилкові переділки (intersectiones tendineae) та піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis).

Початок: від лобкового гребеня (crista pubica) і лобкового симфіза (symphysis

pubica).

22

Прикріплення: до передньої поверхні мечоподібного відростка (facies anterior processus xiphoidei) і до зовнішньої поверхні V–VII ребрових хрящів (facies externa cartilaginum costalium quintae–septimae [V–VII]).

Функції:

- при фіксованому хребтовому стовпі (columna vertebralis) і тазовому поясі (cingulum pelvicum) опускає ребра (costae) та тягне грудну клітку (груднину і ребра) вниз і згинає хребет (columna vertebralis);

-при фіксованій грудній клітці (thorax) піднімає таз (pelvis);

-бере участь в утворенні черевного преса (prelum abdominale).

2.Пірамідний м’яз (musculus pyramidalis), що розташований спереду нижньої частини прямого м’яза живота (pars inferior musculi recti abdominis), всередині піхви прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis). Він належить до рудиментарних м’язів.

Початок: від лобкового гребеня (crista pubica).

Прикріплення: до нижньої частини білої лінії (pars inferior lineae albae). Функція: натягує білу лінію (linea alba).

До бічної групи м’язів живота належать:

1. Зовнішній косий м’яз живота (musculus obliquus externus abdominis). Він є найширшим із м’язів живота (musculi abdominis) і розташований поверхнево на задній, передній та боковій поверхнях живота і частково грудей (pectus).

Початок: вісьмома зубцями від зовнішньої поверхні V–XII ребер і прямує униз та присередньо, переходячи у широкий апоневроз (aponeurosis), який переплітається з волокнами апоневроза (aponeurosis) протилежного зовнішнього косого м’яза живота

(musculus obliquus externus abdominis), утворюючи по передній серединній лінії (linea mediana anterior) білу лінію (linea alba). Хід м’язових волокон співпадає з ходом волокон зовнішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales externi).

Прикріплення: збоку нижні волокна апоневроза прикріплюються до зовнішньої губи клубового гребеня (labium externum cristae iliacae), а присередньо – до лобкового горбка

(tuberculum pubicum) та лобкового симфізу (symphysis pubica).

Нижній потовщений край апоневроза цього м’яза (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis), шириною в 2–3 см, загинаючись жолобком досередини, формує пахвинну зв’язку (ligamentum inguinale), яка тягнеться від верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) до лобкового горбка (tuberculum pubicum).

Присередньо пахвинна зв’язка розщеплюється і утворює присередню ніжку (crus mediale) і бічну ніжку (crus laterale), між якими знаходяться міжніжкові волокна (fibrae intercrurales). Ці ніжки обмежовують поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis

23

superficialis).

Від пахвинної зв’язки (ligamentum inguinale) відходять волокна, що беруть участь в утворенні:

-затокової зв’язки (ligamentum lacunare);

-гребінної зв’язки (ligamentum pectineum);

-поверненої зв’язки (ligamentum reflexum).

Функції:

-повертає тулуб (truncus) у протилежний бік;

-при двобічному скороченні:

-опускає ребра (costae);

-нахиляє тулуб (truncus) вперед;

-бере участь в утворенні черевного преса (prelum abdominale).

2.Внутрішній косий м’яз живота (musculus obliquus internus abdominis)

розташований глибше зовнішнього косого м’яза живота (musculus obliquus externus abdominis), складає другий м’язовий шар черевної стінки.

Початок: від передніх двох третин проміжної лінії клубового гребеня (linea intermedia cristae iliacae), бічних двох третин пахвинної зв’язки (lig. inguinale), грудо– поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Прикріплення: м’язові пучки віялоподібно розходяться і прикріплюються до зовнішньої поверхні трьох нижніх ребер, а також широким сухожилком вплітаються в білу лінію живота (linea alba abdominis); нижні м’язові волокна разом із волокнами поперечного м’яза живота (m.transversus abdominis) входять у склад сім’яного канатика (funiculus spermaticus) і утворюють м’яз–підіймач яєчка (m. cremaster). Хід м’язових волокон цього м’яза є перпендикулярним до волокон зовнішнього косого м’яза живота і відповідає ходу м’язових волокон внутрішніх міжребрових м’язів (mm. intercostales interni).

Функції:

-при однобічному скороченні повертає тулуб (truncus) у свій бік;

-при двобічному скороченні:

24

-опускає ребра (costae);

-нахиляє тулуб (truncus) вперед;

-бере участь в утворенні черевного преса (prelum abdominale);

-при фіксованій грудній клітці (thorax) піднімає таз (pelvis).

3. Поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis). Розташований найглибше, за внутрішнім косим м’язом живота (musculus obliquus internus abdominis), його м’язові пучки спрямовані поперечно.

Цей м’яз утворює глибокий (третій) шар передньобічної стінки черевної порожнини

(cavitas abdominis; cavitas abdominalis).

Початок: від внутрішньої поверхні VII–XII ребер, передньої частини внутрішньої губи клубового гребеня (pars anterior labii interni cristae iliacae), грудо– поперекової фасції (fascia thoracolumbalis), бічної третини пахвинної зв’язки (lig. inguinale).

Прикріплення:

- м’язові пучки допереду переходять в апоневроз по півмісяцевій лінії (linea semilunaris), яка проходить від ребрової дуги (arcus costalis) вниз до пахвинної зв’язки (lig.iunguinale). Ця лінія вигнута вбік і відповідає контуру бічного краю прямого м’яза живота (margo lateralis musculi recti abdominis);

- нижня частина волокон апоневроза, що переходить у гребінну зв’язку (lig. pectineum) називається пахвинним серпом (falx inguinalis);

- верхні дві третини апоневроза цього м’яза, зрощені із заднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui interni abdominis),

утворюють задню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis);

- нижня частина апоневроза цього м’яза переходить на передню поверхню прямого м’яза живота, зростається з апоневрозами косих м’язів живота і входить до складу передньої пластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis);

- на внутрішній поверхні передньої стінки черевної порожнини нижній край апоневротичної частини піхви прямого м’яза живота утворює дугоподібну лінію (linea arcuata), нижче якої прямий м’яз живота вкритий тільки поперечною фасцією живота (fascia transversalis abdominis). Вона в цьому місці утворює задню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis).

- разом з апоневрозами зовнішніх і внутрішніх косих м’язiв (aponeuroses musculorum obliquorum externorum et internorum abdominis) апоневроз поперечних м’язів

25

живота (aponeurosis musculorum transversorum abdominis) утворюють білу лінію живота (linea alba abdominis).

Функція: опускає ребра (costae) і зменшує розміри черевної порожнини (cavitas abdominis), є основним м’язом черевного преса (prelum abdominale).

У місці переходу м’язових волокон у сухожилкові волокна апоневроза розташованa

півмісяцева лінія (linea semilunaris), а знизу – пахвинний серп (falx inguinalis).

До задньої групи м’язів живота належить:

1. Квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum). Він має чотирикутну форму і розміщений збоку від поперечних відростків поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium).

Початок: від внутрішньої губи клубового гребеня (labium internum cristae iliacae), поперечних відростків нижніх поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium), грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Прикріплення: до поперечних відростків верхніх поперекових хребців

(processus transversi vertebrarum lumbalium), нижнього краю XII ребра (margo inferior costae duodecimae [XII]).

Функції:

- при двобічному скороченні утримує хребет (columna vertebralis ) у вертикальному положенні та вигинає (згинає) поперекову частину хребтового стовпа (pars lumbalis columnae vertebralis);

-тягне XII ребро униз;

-при однобічному скороченні нахиляє тулуб (truncus) у свій бік.

Фасції живота.

У межах черевної стінки найбільш розвинені такі фасції живота.

26

1. Поверхнева фасція живота; у верхньому відділі черевної стінки вона тонка, донизу значно щільніше і відрізняється наявністю еластичних волокон. По серединній лінії поверхнева фасція зростається з білою лінією, а внизу-з паховою зв’язкою.

У нижньому відділі, над симфізом, утворюються щільні тяжі, звані зв’язками статевого члена; їх дві:

а) пращевідная зв’язка статевого члена, lig. fundiforme penis, яка, почавшись від лобкового зрощення, дає дві ніжки, що охоплюють з боків статевий член, і

б) зв’язка, підвішують статевий член, lig. suspensorium penis (у жінок-підвішують зв’язки клітора, lig. suspensorium clitoridis), натягнута від лобкового зрощення до тильній поверхні penis (clitor). Тяжі фасції в області цих зв’язок частково підкріплюються сухожильними пучками прямий і зовнішньої косих м’язів живота.

2.Клубова фасція, fascia iliaca (див. Фасції таза і стегна).

3.Поперечна фасція, fascia transversalis, покриває внутрішню поверхню поперечної м’язи живота і внутрішню поверхню заднього листка піхви прямого м’яза, а нижче linea arcuata – внутрішню, задню, поверхня прямого м’яза. Донизу вона зростається з подвороченним назад і спрямованим догори краєм пахової зв’язки. В області пупка fascia transversalis більш щільна і називається пупкової фасцією. В області нижнього відділу білої лінії за рахунок концентрації поздовжніх пучків утворюється підпора білої лінії, adminiculum lineae albae, подкрепляющая нижній відділ білої лінії живота. У пахової області поперечна фасція утворює воронкоподібне випинання, в якому розташовується піхвовий відросток, processus vaginalis очеревини, триваючий по ходу сім’яного канатика в мошонку; огортаючи насіннєвий канатик і яєчко, це випинання поперечної фасції отримує назву внутрішньої насінної фасції, fascia spermatica interna. Це розширене овальної форми заглиблення на поверхні поперечної фасції є глибоким паховим кільцем (отвором пахового каналу), anulus inguinalis profundus. Медіальний край цього кільця, найбільш виражений завдяки ущільненню фасції, отримав назву меж’ямоч-коеой зв’язки, lig. interfoveolare. До внутрішньої поверхні підочеревинній фасції прилягає очеревина, peritoneum. На очеревині передньої стінки живота знаходиться ряд складок, plicae, відповідних ходу зв’язок і судин у предбрюшінной клітковині. По серединній лінії, від верхівки сечового міхура до пупка, направляється непарна серединна пупкова складка, plica umbilicalis mediana, яка утворюється по ходу облітерірован сечового протоку, urachus, зародка. Латеральне розташовується направляється від бічної поверхні сечового міхура також до пупка парна медіальна пупкова складка, plica umbilicalis medialis, вона утворюється по ходу облітерірован пупкової артерії, a. umbilicalis, плоду. Ще далі кнаружи знаходиться парна латеральна пупкова складка, plica umbilicalis lateralis, по ходу нижніх надчеревній судин (a. et vv. Epigastricae inferiores). Між складками, в нижньому відділі внутрішньої поверхні передньої черевної стінки, є поглиблення, називані ямками. Латеральне plica umbilicalis lateralis мається латеральна пахова ямка, fossa inguinalis lateralis, відповідна глибокому паховому кільцю. Між plica umbilicalis medialis і plica umbilicalis lateralis розташовується медіальна пахова ямка, fossa inguinalis medialis, відповідна зовнішньому кільцю пахового каналу. Тим медіальної і серединної пупковими складками мається надпузирная ямка, fossa supravesicalis. Ці ямки можуть з’явитися місцями почала випинань нутрощів (гриж), які потім, пройшовши черевну стінку, виходять назовні через зовнішнє пахові кільця.

Перелік питань:

27

1.Поділ м’язів спини на шари і групи.

2.Назвіть поверхневі м’язи, що прикріплюються до кісток плечового пояса і плеча: їх початок, прикріплення, функція.

3.Назвіть поверхневі м’язи спини, що прикріплюються до ребер: їх початок, прикріплення, функція.

4.Назвіть глибокі аутохтонні м’язи спини: їх початок, прикріплення, функція.

5.Назвіть глибокі м’язи спини вентрального походження, їх початок, прикріплення, функція.

6.Яка функція найширшого м’яза спини?

7.Який м’яз скорочується, якщо піднята рука опускається, приводиться до тулуба і повертається всередину?

8.Який м’яз скорочується при наближенні лопаток до хребта?

9.Який м’яз скорочується при підніманні лопатки?

10.Які м’язи скорочуються при підніманні та опусканні ребер?

11.Який м’яз скорочується при розгинанні шийної частини хребта?

12.Які частини має м’яз-випрямляч спини?

13.Яка функція м’яза-випрямляча спини?

14.Які м’язи скорочуються при нахилах тулуба в сторони?

15.Які м’язи скорочуються при обертанні тулуба навколо вертикальної осі?

16.Назвіть м’язи, що розгинають хребет.

17.Назвіть підпотиличну групу м’язів спини.

18.Охарактеризуйте функцію підпотиличної групи м’язів спини.

19.Який м’яз скорочується при поворотах голови в сторони?

20.Назвіть м’язи, що нахиляють голову в сторони.

21.Назвіть групи м’язів грудей.

22.Назвіть м’язи грудей, що належать до верхньої кінцівки: їх початок, прикріплення, форма, функція.

23.Назвіть аутохтонні м’язи грудей: їх початок, прикріплення, форма, функція.

24.Назвіть м’яз, при скороченні якого піднята рука опускається, приводиться до тулуба і одночасно повертається всередину.

25.Який м’яз скорочується при нахилах лопатки вперед?

26.Який м’яз укріплює груднино-ключичний суглоб?

27.Який м’яз скорочується при рухах нижнього кута лопатки вперед і латерально?

28.Назвіть м’язи, що опускають ребра.

29.Назвіть м’язи, що піднімають ребра.

30.Які частини має діафрагма?

31.Які органи, судини, нерви проходять через діафрагму?

32.Опишіть будову поперекового відділу діафрагми.

33.Опишіть слабкі місця діафрагми.

34.Що таке сухожильний центр діафрагми?

35.Яка функція діафрагми?

36.Опишіть фасцію грудей, її листки.

37.Назвіть трикутники грудей, їх стінки.

38.Класифікація м’язів за походженням і топографією.

39.Назвіть групи м’язів живота.

40.Покажіть і назвіть бічні м’язи живота, їх початок, прикріплення, функція.

41.Покажіть і назвіть передні м’язи живота, їх початок, прикріплення, особливості будови, функція.

42.Покажіть і назвіть задні м’язи живота: їх початок, прикріплення, функція.

28

Тестовий контроль:

1. У постраждалого вогнепальне пораненя передньої стінки пахвової ямки. Які м’язи можуть бути при цьому пошкоджені?

А.*Великий і малий грудний м’яз Б. Дельтоподібний і дзьобо-плечовий м’язи

В. Двоголовий м’яз плеча і плечовий м’яз С. Передній зубчастий і підлопатковий м’яз Д. Великий і малий круглі м’язи

2. Хворий звернувся до терапевта зі скаргами на біль в грудній клітці при диханні, ядуху, неможливість кашльових рухів, гикавку. Які дихальні м’язи пошкоджені?

А. *Діафрагмовий м’яз Б. Зовнішні міжреброві м’язи В. Зубчастий м’яз

С. Внутрішні міжреброві м’язи Д. М’язи живота 3. Скільки шарів має діафрагма?

А. *5

Б. 2 В. 3 С. 4 Д. 1

4.Хворий звернувся до терапевта із скаргами на болі в грудній клітці при диханні, ядуху, затруднення кашльових рухів, гикавку. Які дихальні м'язи уражені?

A. * Діафрагма

Б. Зовнішні міжреберні В. Передній зубчатий м'яз С. Внутрішні міжреберні Д. М'язи живота

5.У постраждалого колото-різана рана нижнього відділу задньої стінки пахвової ямки. Які м’язи при цьому пошкоджені?

А.* Найширший м’яз спини Б. Триголовий м’яз плеча В. Великий грудний м’яз С. Дельтоподібний м’яз Д. Підостьовий м’яз

6.Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різкий біль у м’язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах рухати верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та пронація. Розтягнення сухожилка якого м’язу відбулося вірогідніше всього?

А. *М. latissimus dorsi Б. М. levator scapulae В. М. romboideus major С. М. trapezius

Д. М. subscapularis

7.У постраждалого вогнепальне поранення передньої стінки пахвової ямки. Які м’язи можуть бути при цьому пошкоджені?

А.*Великий і малий грудний м’яз Б. Дельтоподібний і дзьобо-плечовий м’язи

В. Двоголовий м’яз плеча і плечовий м’яз

29

С. Передній зубчастий і підлопатковий м’яз Д. Великий і малий круглі м’язи

8.У хворого виявлена пахова кила (грижа). Під час операції видалення кили роблять дублікатуру передньої стінки пахового каналу. Які анатомічні структури передньої стінки живота використовують для побудови цієї дублікатури?

А. *Апоневроз зовнішнього косого м’яза живота Б. Поперечну фасцію В. Очеревину

С. Апоневроз внутрішнього косого м’яза живота Д. Поперечний м’яз живота

9.У пацієнта діагностована грижа живота. При пальпації пухлинноподібний утвір і болючість виявились в ділянці півмісяцевої лінії. Де на животі локалізований патологічний процес?

A. * Вздовж латерального краю прямого м’яза живота

Б. На рівні поперечного перетину прямого м’яза живота в ділянці пупка В. На рівні поперечного перетину прямого м’яза живота вище пупка на 10 см

С. На рівні поперечного перетину прямого м’яза живота нижче пупка на 10 см Д. По середній лінії між прямими м’язами живота

10.Після крововиливу у головний мозок у постраждалого порушена функція розгинання поперекового відділу хребта. Який м'яз вірогідніше всього постраждав?

A. *М´яз-випрямляч хребта Б. Найширший м´яз спини В. Трапецієподібний м´яз

С. Верхній задній зубчастий м´яз Д. Нижній задній зубчастий м´яз

Джерела інформації:

а) основні:

1.Анатомия человека / под ред. М. Р. Сапина. - 1986, т. 1, - С. 172-184, С. 189-196.

2.Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.

3.Конспект лекції.

б) додаткові:

1.Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.

2.Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.

3.Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, СанктПетербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.

4.Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./-

Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.

30