Вінницький національний медичний університет
ІМЕНІ М.І. ПИРОГОВА
КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ТА БІОЛОГІЧНОЇ ФІЗИКИ
Розрахунково графічна робота
з дисципліни
«ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФАРМАЦІЇ»
Тема:
«Статистична обробка даних за допомогою
електронних таблиць»
Виконала:
Студентка 51 групи, 1 курсу
фармацевтичного факультету
Азанова Анастасія
Прийняв:
Викладач кафедри медичної
та біологічної фізики
Теренчук Анатолій Тимофійович
Вінниця 2015
Зміст
ВАРІАНТ №2 3
I. МЕТА РОБОТИ 3
IІ. АКТУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ 4
IІІ. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЗАСОБІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ І КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ 5
IV. ОПИС ПРОЦЕДУРИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ З КОРОТКИМИ ПОЯСНЕННЯМИ 6
V. ВИСНОВОК 17
VI. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 19
ВАРІАНТ №2
Задано парну вибірку двох випадкових величин X та Y. За допомогою програмних засобів персонального комп'ютера виконати статистичну обробку даних:
1) визначити точкові оцінки випадкових величин X та Y:
мінімальне та максимальне значення,
варіаційний розмах,
об'єм вибірки,
середина діапазону варіації
середнє арифметичне,
середнє гармонічне,
середнє геометричне,
середнє квадратичне,
мода,
медіана,
дисперсія,
стандартне відхилення,
коефіцієнт варіації,
середнє відхилення.
2) зобразити середні значення величин X та Y за допомогою діаграми, виконати кореляційно-регресійний аналіз парної вибірки (побудувати кореляційне поле,
знайти коефіцієнт кореляції, знайти рівняння лінійної регресії величини Y по величині X, побудувати лінію регресії на кореляційному полі).
I. Мета роботи
Метою розрахунково-графічної роботи є закріплення та поглиблення отриманих теоретичних знань з дисципліни «Інформаційні технології у фармації» та використання їх на практиці; набуття практичних навичок застосування програмних засобів статистичної обробки даних, подання та аналізу їх результатів через виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Статистична обробка даних за допомогою електронних таблиць».
Iі. Актуальність роботи
Розвиток i впровадження інформаційних технологій (далі І.т.) у фармації є суттєвою складовою процесу інформатизації державної галузі охорони здоров’я. Одним із сучасних прикладів застосування І.т. у фармацевтичній практиці є комп’ютерні системи управління реалізацією лікарських препаратів (далі ЛП). Такі системи покликані автоматизувати діяльність аптек, допомагаючи виконувати багато рутинних операцій і забезпечуючи функції з організації діяльності аптеки: безпосередній продаж ЛП та виробів медичного призначення; замовлення і закупівля ЛП у постачальників; проведення обліку; переоцінка і списання товарів та інше. При цьому системі необхідно збирати і зберігати статистичну інформацію про операції в процесі реалізації ЛП, а також проводити статистичну обробку цієї інформації. Для функціонування системи необхідна наявність таких баз даних: база даних товарів (ЛП) зі всіма їх характеристиками (найменування, лікарські форми, ціни, залишки на складі); база даних фірм (постачальників, замовників і партнерів) з їх реквізитами; база даних документів (накладних на прихід, витрату, списання товарів). Ця комп’ютерна система дозволяє легко виконувати такі практичні завдання, як пошук в базах даних, відстежувати оборот конкретного товару або групи товарів за певний період, проводити аналіз продажів препаратів за конкретний період. Окремо слід зазначити, що всі виконувані операції повинні відображатися в базі даних у реальному часі і бути доступними відразу всім користувачам аптечної комп’ютерної системи. Таким чином, комп’ютерну систему реалізації ЛП можна уявити собі як мережеву систему управління базами даних (СУБД). У цій системі можна проглянути інформацію про ціну за одиницю товару чи його залишки. Відповідні дані (чеки кожної покупки) зберігаються в базі даних комп’ютера, і на підставі цих даних формується статистика із загальної історії продажу.
Значення типу задач, які є предметом РГР полягає у тому, що вони дають можливість добиватися повноти статистичної інформації як за охопленням одиниць об'єкта, так і за комплексним відображенням усіх сторін процесу, що вивчається. Також дають можливість забезпечувати зіставлення статистичних показників за рахунок подібності вихідних даних, а також забезпечувати точність та надійність вихідної інформації для достовірності змісту процесу, що досліджується.