5. Гостра ниркова недостатність

Лікування

Лікування основного захворювання.

При отруєнні солями важких металів вводиться антидот ртуті – унітіол внутрішньом’язово з розрахунку 1мл 5% розчину на 10кг маси хворого, в першу добу кожних 6 годин, 2-гу і 3-тю добу кожні 8 годин, в наступні 6-7 днів – 1-2 рази на добу.

При відсутності ефекту показаний гемодіалізі.

При гемолітичному генезі ГНН необхідно введення преднізолону в дозі 2 мг на 1кг ваги.

Вводяться діуретики маннітол, який вводиться внутрішньовенно в 15-25 % розчині з розрахунку 1г сухої речовини на 1 кг ваги дитини.

Для контролю існує маннітолова проба. Маннітол вводять 10-20 хвилин. При цьому в перші 1-3 години діурез повинен збільшитися на 6-10 мл на 1 кг. Якщо цього немає, введення маннітолу припиняють і вводять фуросемід в дозі 1-4 мг на кг на годину з погодинною корекцією.

Призначаються антагоністи калію – 10% розчин кальцію глюконату в дозі 0,5-1 мл на 1 кг маси тіла внутрішньовенно, повільно протягом 5-10 хвилин. Цю дозу можна ввести 2 рази. Ефект відмічається через 30-60 хвилин. При зменшенні ЧСС на 20 в 1' інфузію продовжують до висхідного значення ЧСС.

Для відновлення реологічних властивостей крові призначається гепарин, курантил, реополіглюкін. Однак при тромбоцитопенії реополіглюкін не вводиться.

Розрахунок при інфузійній терапії здійснюється в чіткій відповідності з величиною втрати рідин з організму. З появою діурезу об’єм ін фузійних засобів, що вводяться, може бути збільшений, але не більш ніж у 2 рази в порівнянні з кількістю виділеної сечі.

При гіперкаліємії вводиться 10% розчин глюконату кальцію (антагоніст калію), 20-40% розчин глюкози з інсуліном.

Антибіотики призначаються в половинній дозі і переважно пеніцилінового ряду або цефалоспорини, що володіють меншою токсичністю.

Призначення нейролептиків показане при судомах. Однак у випадку наростання ГНН може наступити уремічна кома і її діагностика буде утруднена на тлі седативної терапії. Оптимальним є введення дроперидолу (1 мг на 1кг маси тіла) кожні 4-6 год.

Контроль за адекватністю інфузійної терапії здійснюється за біохімічними та клінічними показниками. Показанням до припинення інфузійної терапії є наростання симптомів гіпергідратації: збільшення занепокоєння дитини, тахікардія, задишка, виникнення вологих хрипів у легенях, посилення загальномозкових явищ. Консервативне лікування показане в стадії олігурії і короткочасної анурії без ознак ушкодження ЦНС з урахуванням біохімічних змін у крові.

При органічному ушкодженні нирок (дифузний гломерулонефрит, некроз нефротелія, ішемія коркового шару нирок, гемолітико-уремічний синдром та ін.), незважаючи на інтенсивну терапію, діурез може не відновитися, і дитині показане проведення гемодіалізу.

Показання до гемодіалізу:

1. Тривала анурія протягом 6 годин інфузійної терапії.

2. Підвищення

3. рівня креатині ну до 0,3 ммоль/л.

4. Дефіцит бікарбонатів менше 12-15 ммоль/л.

5. Швидкий розвиток ацидозу .

6. Рівень калію крові вище 6 ммоль/л.

7. Приріст рівня сечовини більше 10 ммоль/л/добу.

8. Гіпонатріємія менше 120ммоль/л.

9. Гіпернатріємія більше 165 ммоль/л.