5. Технологія та методи утилізації відходів на підприємстві

Переробка відходів хімічних виробництв є складовою частиною техно- логічної схеми, в якій вони утворюються. Переробка відходів здійснюється з метою повернення їх у виробничий цикл, перетворення в товарні продукти чи знищення або доведення до кондицій, при яких викид їх у навколишнє середовище не буде йому загрожувати. На вибір методу переробки відходів впливає багато факторів, серед яких основними є умови утворення відходів, їх кількість, агреґатний стан, хімічні властивості, токсичність, вогне- та вибухонебезпечність. В залежності від місця переробки відходи розділяють на три основні групи: відходи, які доцільно переробляти безпосередньо в цеху, в якому вони утворюються: це відходи, з яких можна вилучити вихідну сировину або проміжні продукти з наступним поверненням їх у виробничий цикл; відходи, з яких може бути вилучена додаткова кількість цільових продуктів; відходи, які важко транспортувати для переробки на інших виробничих площадках (наприклад, невелика кількість газових відходів);

– відходи, які доцільно переробляти на централізованих станціях загальнозаводського призначення (наприклад, спалювання горючих відходів на загальнозаводських агреґатах), що дозволяє проектувати установки великої одиничної потужності з високими техніко-економічними показниками;

– відходи, які слід спрямовувати на спеціалізовані заводи, де їх перероблятимуть у суміші з вихідною сировиною для подальшого використання на виробництві. За агреґатним станом відходи виробництв органічного синтезу поділяються на газові (відхідні гази), рідкі (стічні води) і тверді.

Вловлювання і знешкодження відхідних газів

Якщо в умовах виробництва утворюються токсичні газові відходи, для зменшення концентрації шкідливих домішок у відхідних газах використову- ють розсіювання газів на великій висоті через димові труби, пропускання

газів скрізь абсорбери і скрубери, адсорбцію, спалювання домішок на каталізаторах або комбінацію цих методів. Для санітарної очистки газів необхідно знати граничну концентрацію шкідливих викидів у відхідних газах.

Вміст шкідливих домішок в робочій зоні виробничих приміщень і гранично допустимі концентрації (ГДК) їх в атмосферному повітрі населених пунктів нормується.

Очистка стічних вод

Промисловість тонкого органічного синтезу, особливо органічних барвників та проміжних продуктів, характеризується високою кількістю стічних вод різноманітного складу, які відносяться до найбільш забруднених і токсичних стоків хімічних виробництв. Вони мають високу концентрацію як неорганічних, так і органічних речовин, серед яких найбільш поширені неорганічні солі – переважно це хлориди і сульфати лужних металів, солі заліза, цин- ку, алюмінію, міді та інших металів. До органічних забруднень відносяться заміщені ароматичних речовин різних класів, органічні барвники, фізіологічно-активні речовини тощо.

Очистку стічних вод здійснюють на локальних цехових і загальнозаводських очисних спорудах. Локальні очисні споруди передбачають очистку стічних вод безпосередньо після основного хіміко-технологічного процесу в умовах малотонажних виробництв, а також тоді, коли очисні води з певних причин не можуть бути спрямовані на загальнозаводські очисні споруди або в систему повторного водопостачання. Для очистки стічних вод виробництв тонкого органічного синтезу застосовують механічні, фізико-хімічні, регенеративні, деструктивні, біологічні методи. В свою чергу ці методи можуть бути розподілені на регенеративні, за допомогою яких здійснюється відділення домішок зі стічних вод, і деструктивні, пов'язані з руйнуванням домішок .

6. Роботи технологічної служби підприємства та дільниці цеху