Чорноморський державний університет імені Петра Могили
С Х В А Л Е Н О З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
Вченою радою ЧДУ Ректор ЧДУ ім. Петра Могили
ім. Петра Могили
_______________Л.П. Клименко
Протокол № _______
“____”___________ 2012 р. “____”_______________ 2012 р.
Навчальна програма
з дисципліни: Історія стародавньої Греції та Риму _____________________________
назва
статус дисципліни: нормативна__________________________________
нормативна чи вибіркова
галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
напрям підготовки:__6.0203302 «Історія»__________________________
шифр, назва
Перший проректор
_____________О.М. Трунов
Декан факультету політичних наук
_____________О.В. Шевчук
Завідувач кафедри історії
________________С.В. Пронь
Миколаїв 2012
Пояснювальна записка
Історія Стародавньої Греції та Риму вивчає виникнення, розквіт та занепад суспільних й державних структур, що утворилися в країнах античного та елліністичного світу. Треба враховувати, що за більш ніж двохтисячолітній період (від виникнення на межі ІП-ІІ тис. до н.е. перших державних утворень на о. Кріт до падіння Західної Римської імперії) географічні рамки як давньогрецької, так і давньоримської історії значно змінювалися протягом історичного розвитку. До того ж, не зважаючи на значні історіографічні здобутки та величезний обсяг джерельної бази цього історичного розділу, поряд з безсумнівно встановленим залишається й ще багато недослідженого і дискусійного.
Предметом вивчення дисципліни є об'єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку та занепаду цивілізацій Стародавньої Греції та Риму. Вивчення дисципліни спирається на методологічні принципи, які визначають науковий підхід до історико-аналітичного визначення первісного суспільства, стародавніх цивілізацій Сходу та Античності, застосування методів порівняльного аналізу історичного розвитку, що дає змогу визначати як загальні риси історичних процесів, так і їх особливості.
В основу концепції історії Стародавнього Світу покладені історико-природні передумови виникнення суспільства та перших цивілізацій, що передували християнській цивілізації.
Одночасно в процесі вивчення дисципліни звертається увага як на загальні риси формування давніх суспільств, так і на особливості кожної країни. В числі таких рис слід відмітити відсутність рабовласницького ладу в країнах Стародавнього Сходу у тій класичній формі, яка існувала в Стародавній Греції й Римі, хоча ознаки патріархального рабства там мали місце.
Мета курсу: вивчення античної цивілізації як структурного компонента світових надбань
Завдання курсу:
методичні: сформувати погляд на розвиток стародавніх Греції та Риму не як на замкнені системи, а як на невід’ємні складові античної цивілізації з притаманними їм особливостями соціально-політичного, економічного та культурного розвитку;
пізнавальні: поглиблене вивчення розвитку полісної системи, античної форми власності, впровадження демократичних форм правління, феномену давньогрецької та римської культур;
практичні: надати вмінь аналізувати писемні, епіграфічні, нумізматичні джерела; оцінювати конкретно-історичну ситуацію та загальний процес.
Студенти повинні вміти:
-
формувати власну позицію щодо історичних фактів та подій;
-
розрізняти специфічні риси давніх цивілізацій;
-
аналізувати історичні першоджерела;
-
порівнювати історіографічні підходи різних історичних шкіл;
-
розглядати соціально-політичні явища сучасності в перспективі та ретроспективі, в історичних рамках.
-
виявляти сутність докорінних змін в історії народів на різних етапах їх розвитку, їх оригінальність, взаємозалежність в окремих регіонах.
-
використовувати понятійний апарат історії при оцінці конкретних історичних ситуацій.
-
аргументивно відстоювати свою позицію в дискусіях.
-
прогнозувати розвиток історичного процесу.
-
працювати з історичною картою
Студенти повинні знати:
-
В загальних рисах всесвітню історію від перших згадок щодо людини до сьогоднішнього стану людства.
-
Особливості історії не тільки на континентах, регіонах, але в окремих країнах, що складають єдиний світ.
-
Причини та уроки виникнення та розв’язання конфліктів між народами, піднесення та занепад окремих регіонів та країн світу.
Курс «Історія Стародавньої Греції та Риму» найтісніше пов’язаний з іншими науками: філософією, політологією, загальною теорією політики, соціологією, юридичними науками, історією політичної думки, міжнародними відносинами, статистикою, мовознавством, літературознавством, етнологією, етнографією, археологією і т.д. Історія розглядає процес розвитку суспільства з урахуванням своєрідності кожного етносу, країни між якими не завжди підтримувалися зв’язки, аналізує усю спільність явищ суспільного життя, всі його боки (економіку, політику, культуру, побут і т.д.) в їх зв’язках та взаємообумовленості.
Дисципліна «Історія Стародавньої Греції та Риму» виконує деякі соціально значимі функції: пізнавальну, практично-політичну, світоглядну, виховну.
Методологічними підставами змісту курсу є цивілізаційний, культурологічний, регіональний підходи. Принципами вивчення історичних фактів є принцип історизму, об’єктивності, соціального підходу, альтернативності.
Курс «Історія Стародавньої Греції та Риму» розроблений за модульно-рейтинговою системою та включає в себе лекції (28годин), групові заняття (28годин), самостійну роботу), систему контролю та обліку знань. Передбачає написання і захист одного реферату, тестування і підсумкової контрольної роботи за модулями, курсової роботи й складання екзамену.
Екзамен є підсумковою формою контролю знань студентів і проводиться в усній формі. Робота студентів оцінюється за підсумками виконання основних видів завдань. Якщо студент не відвідував курсу лекцій, не відвідував практичні заняття і не виконав тестово-контрольні заходи, а, отже, не набрав необхідної кількості балів, то він, за рішенням кафедри, не допускається до складання екзамену.
ТЕМАТИЧНИЙ ВИКЛАД ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Теми лекцій з курсу «Історія Стародавньої Греції та Риму»
МОДУЛЬ І .Історія стародавньої Греції
Вступ до курсу.
Тема 1. Предмет і значення історії Стародавньої Греції та Риму. Предмет і завдання курсу історії Стародавньої Греції та Риму. Значення давньогрецької й давньоримської історії та її місце серед інших дисциплін.
Тема 2. Періодизація, джерела та історіографія. Періодизація давньогрецької історії. Джерела з історії Криту та Ахейської Греції II тис. до н.е. Джерела з історії архаїчної та класичної Греції. Джерела з історії Греції елліністичного періоду. Вивчення давньогрецької історії за часів середньовіччя, в період Відродження та за доби просвітництва. Історіографія Стародавньої Греції наприкінці XVIII - на початку XX ст. Дослідження давньогрецької історії з 20-х рр. XX ст. до сьогодення. Періодизація давньоримської історії. Джерела з найдавнішого періоду історії Стародавнього Риму. Джерела за доби Римської республіки. Джерела періоду Римської імперії. Вивчення історії Стародавнього Риму в IV-XVIII ст. Розвиток історіографії давньоримської історії у XIX - на початку XX ст. Історіографічні дослідження історії Стародавнього Риму з 20-х рр. XX ст. до сьогодення.
Історія Стародавньої Греції