1. Довідкові дані

1	Місцезнаходження об'єкта	Харківська обл., Харківський р-н, траса Харків - Ростов, 521 км, с. Рогань
2	Місцезнаходження юридичної особи / місце проживання фізичної особи, відповідальної за ПНО	61000, м. Харків, вул. Леніна, 5
3	Підпорядкованість (за наявності)	НАК "Укрнафтогаз"
4	Код діяльності (КВЕД)	71250
5	Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ)	25789451
6	Форма власності	Колективна

2. Загальні дані

1	Вартість основних виробничих фондів, млн. грн.	0,1
2	Площа підприємства, тис. м2	0.48
3	Санітарно-захисна зона, м	50
4	Загальна кількість працівників, осіб	5
5	Рік уведення в експлуатацію	2000

3. Відомості про внесення до державних (галузевих) реєстрів (кадастрів)

N з/п	Найменування державного (галузевого) реєстру (кадастру)	Реєстраційний номер
	Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки	12.13473160.01.1

4. Виявлені джерела небезпеки

N з/п	Найменування джерела небезпеки	Вид небезпеки		Код можливих НС	Рівень можливих НС
1	Резервуари з бензином	Пожежна, вибухова		10211, 10310	об'єктовий
2	Резервуар з дизпаливом	Пожежна, вибухова		10211, 10310	об'єктовий
3	Паливороздавальні колонки	Пожежна, вибухова		10211, 10310	об'єктовий
Загальна кількість джерел небезпеки			3	Максимально можливий рівень НС		місцевий

5. Висновок за результатами проведеної ідентифікації:

Автомобільну заправну станцію N 5 ТОВ "Укрнафтосервіс" визнано потенційно небезпечним об'єктом.

6. Особи, відповідальні за результати проведеної ідентифікації

N з/п	Найменування організації	Посада	Прізвище, ім'я та по батькові	Підпис	Дата

ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник ТОВ "Укрнафтосервіс"   __________________________________ (дата, підпис) (ініціали, прізвище) М. П.

УЗГОДЖЕНО Державний інспектор з нагляду у сфері цивільного захисту _______________________________ (дата, підпис) (ініціали, прізвище) М. П.

 

Директор Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії

А. О. Некрасов

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Н А К А З

16.08.2005 N 140

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2005 р. за N 970/11250

Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 N 338

З метою вдосконалення державного обліку потенційно небезпечних об'єктів та приведення у відповідність чинному законодавству нормативно-правових актів у сфері техногенної безпеки Н А К А З У Ю:

1. Унести зміни та доповнення до наказу МНС України від 18.12.2000 N 338 ( z0062-01), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за N 62/5253, виклавши Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів у новій редакції, що додається.

2. Голові Державного департаменту страхового фонду документації Степаненку В.Л. забезпечити подання Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у визначений чинним законодавством термін.

3. Начальнику управління документального забезпечення та з питань звернень громадян Департаменту управління Свинцовій В.І. у 10-денний термін після реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, місцевим та територіальним органам державного нагляду у сфері цивільного захисту.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Кальченка В.М.

Міністр Д.Жванія

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МНС України 18.12.2000 N 338 ( z0062-01) (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 N 140)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2005 р. за N 970/11250

ПОЛОЖЕННЯ про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів

1. Це Положення визначає загальні засади паспортизації потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО) та порядок її здійснення для забезпечення державного обліку ПНО, а також накопичення і актуалізації (оновлення) відповідної інформації у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі - Державний реєстр ПНО).

2. У цьому Положенні використано терміни, що вживаються в такому значенні:

потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, яке призвело (або може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, може викликати загибель людей та (або) призвести до значних матеріальних втрат;

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

паспортизація потенційно небезпечного об'єкта - процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного об'єкта;

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів - автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо потенційно небезпечних об'єктів;

паспорт потенційно небезпечного об'єкта - документ визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об'єкт;

джерело небезпеки - технологічний об'єкт (устаткування, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушення технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію;

чинники небезпеки - внутрішні (наявність небезпечних речовин, застосування небезпечних технологічних процесів, незадовільний стан будівель і обладнання, порушення умов безпечної експлуатації тощо) та зовнішні (особливості місцезнаходження небезпечних об'єктів, несприятливі природні умови тощо) фактори, які можуть безпосередньо спричинити виникнення надзвичайної ситуації на об'єкті або негативно вплинути на її розвиток;

ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта - процедура виявлення на об'єкті джерел та чинників небезпеки, на підставі яких об'єкт визнається потенційно небезпечним;

об'єкт господарської діяльності - виробництва, цехи, споруди і будови, які використовуються юридичною особою або фізичною особою - підприємцем для виробничої, науково-дослідницької, комерційної або іншої діяльності;

відповідальні особи ПНО - юридичні або фізичні особи, які є власниками ПНО або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні.

3. Дія цього Положення розповсюджується на:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - МНС України);

центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які входять у структуру єдиної системи цивільного захисту;

комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - комісії з питань ТЕБ та НС) регіонального, місцевого та об'єктового рівнів;

урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту, який діє у складі МНС України (далі - Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки);

урядовий орган державного управління у сфері створення та функціонування державної системи страхового фонду документації, який діє у складі МНС України (далі - Державний департамент СФД), та підпорядковані йому установи;

територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні органи державного нагляду у сфері ЦЗ);

місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту районів, міст, районів у містах (далі - місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ);

відповідальні особи ПНО.

4. Вимоги Положення не поширюються на рухомі транспортні засоби.

5. Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків потенційно небезпечних об'єктів, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.

6. Ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також в оцінці максимального рівня можливих НС.

7. Ідентифікації підлягають усі об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади.

8. Ідентифікація ПНО здійснюється за територіальним та галузевим принципом. Порядок проведення ідентифікації ПНО встановлює МНС України.

9. Відповідальність за проведення ідентифікації у визначені терміни покладається на відповідальних осіб ПНО.

10. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ сприяють відповідальним особам ПНО в організації і проведенні ідентифікації ПНО у повному обсязі та контролюють додержання установлених вимог.

11. Об'єкт ідентифікується як ПНО за наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, яке може спричинити НС об'єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів.

12. За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (додаток 1), яке узгоджується з відповідним місцевим органом державного нагляду у сфері ЦЗ. Один примірник Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки залишається на підприємстві, другий примірник надається місцевому органу державного нагляду у сфері ЦЗ для організації обліку і планових перевірок ПНО.

13. Місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ на основі отриманих Повідомлень про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки складають та щороку уточнюють переліки потенційно небезпечних об'єктів (додаток 2) і до 1 жовтня подають їх до відповідного територіального органу державного нагляду у сфері ЦЗ.

Перелік потенційно небезпечних об'єктів складається і подається на машинному та паперовому носіях.

14. Територіальний орган державного нагляду у сфері ЦЗ формує перелік потенційно небезпечних об'єктів окремої області (регіону) і щороку до 1 листопада подає його на затвердження до відповідної комісії з питань ТЕБ та НС. Затверджені переліки потенційно небезпечних об'єктів направляються до Державного департаменту СФД та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.

15. Галузеві переліки потенційно небезпечних об'єктів складають відповідні центральні органи виконавчої влади і щорічно до 1 грудня надають їх до Державного департаменту СФД та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.

16. Територіальний орган державного нагляду у сфері ЦЗ щорічно до 1 січня надає на машинному та паперовому носіях затверджений регіональний перелік потенційно небезпечних об'єктів до Державного департаменту СФД для здійснення державного обліку ПНО, готує розпорядчий документ щодо проведення паспортизації ПНО, а також організовує контроль за станом паспортизації ПНО.

17. Відповідальна особа ПНО у тридцятиденний термін після отримання акта (розпорядчого документа) територіального органу державного нагляду у сфері ЦЗ або відповідного центрального органу виконавчої влади щодо проведення паспортизації ПНО подає до місцевого органу державного нагляду у сфері ЦЗ оформлений паспорт потенційно небезпечного об'єкта на машинному та паперовому носіях. Копія паспорта потенційно небезпечного об'єкта залучається до наглядової справи ПНО.

18. Форма паспорта потенційно небезпечного об'єкта повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об'єкта (1НС - підприємство, 2НС - вугільна шахта, 3НС - гідротехнічний об'єкт, 4НС - кар'єр, 5НС - автозаправна станція, 6НС - сухопутний тунель, 7НС - міст, віадук, шляхопровід, 8НС - залізнична станція, 9НС - магістральний трубопровід, 9аНС - відгалуження від магістрального трубопроводу).

Форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів розміщуються на офіційному сайті МНС України.

19. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта заповнюється державною мовою з обов'язковою вказівкою повної офіційної і скороченої назв об'єкта, з додержанням вимог щодо чіткості заповнення та однозначного тлумачення наведеної інформації.

Заповнений у повному обсязі (усі графи) паспорт потенційно небезпечного об'єкта має бути завірений підписом керівника та печаткою.

20. Відповідальна особа ПНО, яка має декілька окремо розташованих ПНО, оформляє відповідну форму паспорта на кожний об'єкт з обов'язковою вказівкою на його фактичне місцезнаходження.

21. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта підлягає переоформленню кожні п'ять років.

22. У разі будь-яких змін характеристик ПНО відповідальні особи ПНО зобов'язані у десятиденний термін скласти та надіслати до місцевих органів державного нагляду у сфері ЦЗ та Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мікрографії (далі - НДІ мікрографії) Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об'єкта (додаток 3).

23. Керівники ПНО згідно з чинним законодавством України несуть відповідальність за несвоєчасне подання паспорта потенційно небезпечного об'єкта, змін до нього, неповний обсяг інформації та подання недостовірної інформації.

24. Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ згідно з чинним законодавством мають право здійснювати контроль щодо обсягу, достовірності та своєчасності наданої в паспорті потенційно небезпечного об'єкта інформації. У разі виявлення змін у стані ПНО порівняно з даними паспорта потенційно небезпечного об'єкта територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ зобов'язують адміністрацію ПНО пройти повторну ідентифікацію, оформити Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об'єкта або оновлений паспорт потенційно небезпечного об'єкта.

25. Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ організовують збирання та щоквартальне надсилання отриманих паспортів потенційно небезпечних об'єктів на адресу НДІ мікрографії для подальшої їх обробки та внесення інформаційних даних до Державного реєстру ПНО.

26. У разі необхідності НДі мікрографії має право розробляти окремі форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів або вносити зміни до них.

Форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів та зміни до них затверджуються наказами МНС України в установленому порядку.

Голова Державного департаменту страхового фонду документації В.Л.Степаненко

Додаток 1 до п. 12 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів

Лицьова сторона форми повідомлення

ПОВІДОМЛЕННЯ про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки

_________________________________________________ (повна назва об'єкта господарської діяльності)

1. ДОВІДКОВІ ДАНІ

------------------------------------------------------------------

| 1. | Місцезнаходження об'єкта | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 2. |Місцезнаходження юридичної | |

| |особи / місце проживання | |

| |фізичної особи, | |

| |відповідальної за ПНО | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 3. |Підпорядкованість | |

| |(за наявності) | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 4. |Код діяльності (КВЕД) | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 5. |Ідентифікаційний код | |

| |(ЄДРПОУ) | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 6. |Форма власності | |

------------------------------------------------------------------

2. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ

------------------------------------------------------------------

| 1. |Вартість основних | |

| |виробничих фондів, млн. грн | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 2. |Площа підприємства, тис. кв.м| |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 3. | Санітарно-захисна зона, м | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 4. |Загальна кількість | |

| |працівників, осіб | |

|----+-----------------------------+-----------------------------|

| 5. |Рік уведення в експлуатацію | |

------------------------------------------------------------------

3. ВІДОМОСТІ ПРО ВНЕСЕННЯ ДО ДЕРЖАВНИХ (ГАЛУЗЕВИХ) РЕЄСТРІВ (КАДАСТРІВ)

------------------------------------------------------------------

| N |Найменування державного (галузевого)| Реєстраційний номер |

|з/п | реєстру (кадастру) | |

|----+------------------------------------+----------------------|

| | | |

|----+------------------------------------+----------------------|

| | | |

|----+------------------------------------+----------------------|

| | | |

------------------------------------------------------------------

Зворотна сторона форми повідомлення

3. ВИЯВЛЕНІ ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕКИ

------------------------------------------------------------------

| N | Найменування | Вид |Код можливих | Рівень |

|з/п | джерела небезпеки | небезпеки | НС |можливих НС |

|----+-------------------+------------+-------------+------------|

| 1. | | | | |

|----+-------------------+------------+-------------+------------|

| 2. | | | | |

|----+-------------------+------------+-------------+------------|

| 3. | | | | |

|-------------------------------------+--------------------------|

| Загальна кількість джерел | |Максимально можливий| |

| небезпеки | | рівень НС | |

------------------------------------------------------------------

4. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ:

__________________________________________________ (повна назва об'єкта господарської діяльності)

визнано (не визнано) потенційно небезпечним об'єктом

-----------------------

(непотрібне викреслити)

5. ОСОБИ, ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

------------------------------------------------------------------

| N | Найменування | Посада |Прізвище, ім'я | Підпис |Дата |

|з/п | організації | |та по батькові | | |

|----+----------------+----------+---------------+---------+-----|

| | | | | | |

|----+----------------+----------+---------------+---------+-----|

| | | | | | |

|----+----------------+----------+---------------+---------+-----|

| | | | | | |

------------------------------------------------------------------

ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник

______________ ____________________ (Дата, підпис) (Ініціали, прізвище)

МП

УЗГОДЖЕНО Державний інспектор з нагляду у сфері цивільного захисту

______________ ____________________ (Дата, підпис) (Ініціали, прізвище)

МП

Голова Державного департаменту страхового фонду документації В.Л.Степаненко

Додаток 2 до п. 13 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів

ЗАТВЕРДЖЕНО Рішенням комісії з питань ТЕБ та НС регіонального (місцевого) рівня від "___"______ 200_ року протокол N

ПЕРЕЛІК ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

_______________________________________________ (Автономна Республіка Крим, область, місто, район області, район міста)

------------------------------------------------------------------

1. |Потенційно небезпечні об'єкти, які зареєстровані

|у Державному реєстрі ПНО

------------------------------------------------------------------

| N |Назва ПНО| Місцезна- | Місцезна- | Реєстраційний |

|з/п| | ходження | ходження |номер у Державному|

| | | ПНО |юридичної особи/| реєстрі ПНО |

| | | | місце | |

| | | | проживання | |

| | | |фізичної особи, | |

| | | | відповідальних | |

| | | | за ПНО | |

|---+---------+--------------+----------------+------------------|

| | | | | |

|---+---------+--------------+----------------+------------------|

| | | | | |

------------------------------------------------------------------

2. |Потенційно небезпечні об'єкти, які підлягають паспортизації

------------------------------------------------------------------

| N | Назва |Місцезна- |Підпоряд- | Місце- | Вид |Відпові-|

|з/п| ПНО | ходження |кованість |знаходження |небез- | дальна |

| | | ПНО | ПНО | юридичної | пеки | особа |

| | | | | особи/ | | |

| | | | | місце | | |

| | | | | проживання | | |

| | | | | фізичної | | |

| | | | | особи | | |

| | | | |відповідаль-| | |

| | | | |них за ПНО | | |

|---+--------+----------+----------+------------+-------+--------|

| | | | | | | |

|---+--------+----------+----------+------------+-------+--------|

| | | | | | | |

------------------------------------------------------------------

3. |Потенційно небезпечні об'єкти, які необхідно вилучити

|з Державного реєстру ПНО

------------------------------------------------------------------

| N | Назва | Місце- | Місце- |Реєстрацій| Документ, на |

|з/п| ПНО |знаходжен| знаходження |ний номер |підставі якого|

| | | ня ПНО | юридичної | ПНО у | здійснюється |

| | | | особи/місце |Державному|вилучення ПНО |

| | | | проживання | реєстрі | з Державного |

| | | |фізичної особи,| ПНО | реєстру ПНО |

| | | |відповідальних | | |

| | | | за ПНО | | |

|---+--------+---------+---------------+----------+--------------|

| | | | | | |

|---+--------+---------+---------------+----------+--------------|

| | | | | | |

------------------------------------------------------------------

Для лінійних споруд у графі "Місце знаходження ПНО" необхідно вказати початковий і кінцевий пункти споруди.

Відповідальна особа __________________________________ (Посада, ім'я, прізвище, підпис)

Голова Державного департаменту страхового фонду документації В.Л.Степаненко

Додаток 3 до п. 22 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів

ЗАТВЕРДЖУЮ Керівник

______________ (Підпис, дата)

____________________ (Ініціали, прізвище)

ПОВІДОМЛЕННЯ про зміни у паспорті потенційно небезпечного об'єкта

------------------------------------------------------------------

1. |Довідкові дані

-----+------------------------------------------------------------

| 1. |Назва ПНО | |

|----+-------------------------------------+---------------------|

| 2. |Місцезнаходження ПНО | |

|----+-------------------------------------+---------------------|

| 3. |Реєстраційний номер у Державному | |

| |реєстрі ПНО | |

|----+-------------------------------------+---------------------|

| 4. |Форма паспорта потенційно | |

| |небезпечного об'єкта (1НС, 2НС тощо) | |

|----+-------------------------------------+---------------------|

| 5. |Дата заповнення Повідомлення про | |

| |зміни у паспорті потенційно | |

| |небезпечного об'єкта | |

|----+-------------------------------------+---------------------|

| 6. |Посада, ім'я, прізвище особи, яка | |

| |склала Повідомлення про зміни у | |

| |паспорті потенційно небезпечного | |

| |об'єкта | |

-----+------------------------------------------------------------

2. |Зміни у паспорті ПНО

-----+------------------------------------------------------------

| N | Номер та | Дані паспорта потенційно | Примітка |

|з/п | найменування | небезпечного об'єкта | |

| | розділу (пункту, |---------------------------+-----------|

| | графи) паспорта |що змінюються | нові | |

| | потенційно | | | |

| | небезпечного | | | |

| | об'єкта, який | | | |

| | зазнав зміни | | | |

|----+-------------------+--------------+------------+-----------|

| | | | | |

|----+-------------------+--------------+------------+-----------|

| | | | | |

|----+-------------------+--------------+------------+-----------|

| | | | | |

------------------------------------------------------------------

Голова Державного департаменту страхового фонду документації В.Л.Степаненко

Мета: ознайомлення з основами класифікації надзвичайних ситуацій, методологічними основами ідентифікації та паспортизації об’єктів підвищеної небезпеки, огляд потенційно-небезпечних об’єктів, що функціонують на території України

 

План лекційного заняття

1. Класифікація надзвичайних ситуацій

2. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки

3. Характеристика потенційно-небезпечних об’єктів на території України

 

Згідно із законом України «Про цивільну оборону України», запобігання НС природного і техногенного характеру, ліквідація наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків є загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади й управління всіх рівнів.

Класифікація надзвичайних ситуацій на території України за походженням здійснюється відповідно до:

- Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держстандарту України від 19 листопада 2001 р. – ДК019-2001 (ДК019-2010) – класифікація за походженням;

- Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22 квітня 2003 р. № 119 (класифікація за ознаками).

- Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 (класифікація за рівнем).

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.

Надзвичайні ситуації за походженням поділяють на такі.

Надзвичайні ситуації природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану по­вітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогоспо­дарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біо­сфери тощо.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродина­мічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події:

- раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси і т. д.);

- з небезпекою, яка швидко розповсюджується (наприклад, аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

- з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (наприклад, аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

- з небезпекою, яка повільно поширюється (наприклад, аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

Фази НС

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:

Перша - нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

Друга - ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

Третя - процес надзвичайної події, під час якого відбуваєть­ся вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої.

Четверта - дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

П'ята - ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. П'ята фаза може за часом починатися ще до завершення третьої фази і поєднуватися з четвертою.

Методику ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів розроблено відповідно до Законів України «Про правові засади цивільного захисту», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1288 (із змінами), Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 № 338, (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 140), Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 06.11.2003 № 425.

Методика встановлює єдиний порядок проведення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів з метою вдосконалення організації їх державного обліку у процесі паспортизації та реєстрації у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів.

При викладенні навчального питання використано терміни, що вживаються в такому значенні:

потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії;

ідентифікація потенційно небезпечного об’єкта – процедура виявлення на об’єкті джерел та чинників небезпеки, на підставі яких об’єкт визнається потенційно небезпечним;

надзвичайна ситуація  – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, яке призвело (або може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, може викликати загибель людей та (або) призвести до значних матеріальних втрат;

аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

потенційна небезпека – прихована техногенна небезпека (наявність небезпечних речовин, аварійний стан будов і споруд, небезпечні технологічні процеси, наднормативний знос обладнання, порушення правил техніки безпеки тощо) або небезпечні природні явища (зливи, повені, осідання земної поверхні, бурі тощо), які за певних умов можуть спричинити надзвичайну ситуацію (аварію);

джерело небезпеки – технологічний об’єкт (устаткування, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушення технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію;

чинники небезпеки – внутрішні (наявність небезпечних речовин, застосування небезпечних технологічних процесів, незадовільний стан буді­вель і обладнання, порушення умов безпечної експлуатації тощо) та зовнішні (особливості місцезнаходження небезпечних об’єктів, несприятливі природні умови тощо) фактори, які можуть безпосередньо спричинити виникнення надзвичайної ситуації на об’єкті або негативно вплинути на її розвиток;

об’єкт господарської діяльності – виробництва, цехи, споруди і будови, які використовуються юридичною особою або фізичною особою – підприємцем для виробничої, науково-дослідницької, комерційної або іншої діяльності;

відповідальні особи об'єктів господарської діяльності – особи, уповноважені власниками об'єктів господарської діяльності, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні;

небезпечні речовини – хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі речовини і матеріали, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля;

небезпека – сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, які виникають внаслідок певних ініціюючих подій, і здатних чинити негативний вплив на людей та довкілля.

Дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об'єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій та підлягають ідентифікації.

Вимоги Методики не поширюються на транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини рухомим складом залізничного транспорту, суднами, плавзасобами морського та річкового транспорту, літаками, іншими повітряними транспортними засобами та автомобільним транспортом.

Методика може бути використана фахівцями підприємств, установ, організацій та відповідними комісіями техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій з метою належного виконання заходів, визначених нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту населення, техногенної безпеки та охорони довкілля, а також органів виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування потенційно небезпечних об'єктів.

Результати ідентифікації, отримані відповідно до цієї Методики, можуть використовуватись для розробки заходів щодо попередження НС та підготовки до реагування на них.

Ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.

У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території.

Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).

Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки

Органи виконавчої влади, які відповідають за безпечне функціонування ПНО, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту, відповідно до своїх повноважень встановлюють терміни проведення ідентифікації та вживають заходів щодо забезпечення своєчасності та повноти проведення ідентифікації.

Ідентифікацію проводять відповідальні особи об'єктів господарської діяльності.

Ідентифікацію об'єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади проводять призначені ними особи. Ці відповідальні особи узгоджують результати ідентифікації з місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки надається до місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту для узагальнення результатів проведення ідентифікації. На підставі узагальнених результатів проведення ідентифікації місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту формують та щорічно уточнюють переліки ПНО підвідомчої території.

Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:

вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об'єкті господарської діяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій;

аналіз показників ознак НС, вибраних на попередньому етапі, та визначення їх порогових значень з використанням Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22 квітня 2003 року № 119;

виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних умовах (аварії, порушення режиму експлуатації, виникнення природних небезпечних явищ тощо) можуть стати причиною виникнення НС (для цього використовується Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, наведений в таблиці 1;

визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпек;

визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на об'єкті господарської діяльності, їх кількості та класу небезпеки за допомогою нормативних документів у сфері визначення небезпечних речовин;

оцінка на підставі отриманих даних зони поширення НС, які можуть ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки за допомогою Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої наказом МНС України, Мінагрополітики України, Мінекономіки України, Мінекоресурсів України від 27.03.2001 № 73/82/64/122, а також Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 17.06.99 № 112;

оцінка можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки (кількість загиблих, постраждалих, тих, яким порушено умови життєдіяльності, матеріальні збитки) з використанням Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175 (із змінами);

встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел небезпеки згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями;

визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких зареєстровано або необхідно зареєструвати об'єкт господарської діяльності з використанням Переліку затверджених державних (галузевих) реєстрів України для обліку небезпечних об'єктів;

визначення відповідності об'єкта діючим нормативно-правовим актам у сфері визначення небезпечних об'єктів.

Таблиця 1

Вид небезпеки	Ознаки	Регламентуючі документи
Бактеріологічна	Наявність небезпечних мікроорганізмів (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, простіші)	ГОСТ 12.1.008-76, ДСТУ 2636-94
Біологічна	Наявність небезпечних макроорганізмів (рослини, тварини, інші переносники інфекційних захворювань), а також накопичувачі і полігони біологічних відходів, очисні споруди господарсько-побутової каналізації	ГОСТ 12.1.008-76, наказ МОЗ від 19.06.96 N 173
Вибухопожежна	Наявність газоподібних, рідких та твердих речовин, матеріалів або їх сумішей, а також окислювачів, які здатні вибухати і горіти за певних умов	ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.044-89
Гідродинамічна	Наявність гідротехнічних споруд (дамби, греблі, шлюзи) для накопичення і зберігання значних об'ємів води і рідких речовин	СНіП 2.06.01-86, ГОСТ 27751-88
Пожежна	Наявність газоподібних, рідких та твердих речовин, матеріалів або сумішей, які здатні підтримувати горіння	СНіП 2.01.05-85, ДСТУ 2272-93, ГОСТ 12.1.004-91, ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"
Радіаційна	Наявність радіоактивних речовин і матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання	НРБУ-97/Д-2000 "Норми радіаційної безпеки України", ОСПУ 2000 "Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України"
Фізична	Наявність джерел електромагнітних, світлових, акустичних чи інших полів несприятливого діапазону або потужності. Динамічна небезпека, пов'язана з наявністю джерел високих швидкостей руху, у тому числі перемінних (вібрацій)	ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.038-82, ГОСТ 12.1.040-83, ГОСТ 12.1.045-84, ГОСТ 12.1.051-90, ГОСТ 12.1.012-90, ДСТУ 3994-2000
Хімічна	Наявність токсичних, шкідливих, сильнодіючих отруйних речовин, отрутохімікатів, хімічних засобів захисту рослин та мінеральних добрив	ГОСТ 12.1.007.76
Екологічна	Можливість несприятливого впливу на довкілля техногенних і природних факторів, в результаті чого порушується пристосування живих систем до звичних умов існування	Державні санітарні правила та норми ДСанПіН 2.2.7.029-99 від 01.07.99 N 29

 

Для виявлення на об'єкті джерел небезпеки використовують Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, складений з урахуванням:

постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (із змінами);

Переліку об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631 (із змінами).

У процесі ідентифікації використовують:

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554 (із змінами);

Перелік особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 (із змінами);

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірних умовах обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1214 (із змінами).

Для встановлення рівня можливих НС необхідно визначити такі показники: територіальне поширення імовірних НС; кількість осіб, що можуть постраждати від впливу наслідків можливих НС; кількість осіб, яким можуть бути порушені умови життєдіяльності у результаті можливої аварії на об'єкті; збитки від наслідків можливих НС.

Об'єкт господарської діяльності визнається потенційно небезпечним за умови наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів.

Об'єкти, які підпадають під дію зазначених раніше нормативно-правових актів, належать до потенційно небезпечних незалежно від рівнів НС, які можуть ініціювати виявлені джерела небезпеки.

Об'єкт господарської діяльності, який за результатами ідентифікації не підпадає під вищезазначені вимоги, не визнається ПНО.

При наявності на об'єкті господарської діяльності більше трьох джерел небезпеки у пункті 4 Повідомлення наводять дані про три джерела небезпеки, які можуть ініціювати НС з максимальним рівнем, та загальну кількість джерел небезпеки.

Об'єкти господарської діяльності, які за результатами ідентифікації визнані потенційно небезпечними, підлягають обліку територіальними і місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Позачергова ідентифікація провадиться у таких випадках:

поява у складі об'єкта господарської діяльності, якого за результатами останньої ідентифікації щодо потенційної небезпеки не визнано як ПНО, хоча б одного джерела небезпеки, яке може стати причиною НС державного, регіонального або місцевого рівнів;

ліквідація на об'єкті господарської діяльності усіх джерел небезпеки, наявність яких обумовила віднесення його до категорії ПНО.

За результатами позачергової ідентифікації оформлюється Повідомлення, яке вступає в дію замість Повідомлення, наданого місцевим органам державного нагляду у сфері цивільного захисту за результатами попередньої ідентифікації.

Об'єкти господарської діяльності, дані про які занесені до Реєстру, підлягають ідентифікації тільки за умови ліквідації усіх джерел небезпеки, що входили до їх складу. Результати ідентифікації використовуються для виключення з Реєстру об'єктів, які стали безпечними.

Для виключення об'єкта господарської діяльності із категорії ПНО за результатами позачергової ідентифікації відповідальною особою об'єкта господарської діяльності направляється до відповідного місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту Повідомлення.

Повідомлення враховується при формуванні пункту 3 „Потенційно небезпечні об'єкти, які необхідно вилучити з Державного реєстру ПНО” переліків потенційно небезпечних об'єктів відповідно до пункту 13 Положення.

Проблемним питанням є виявлення на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також в об’єктивній оцінці максимального рівня можливих НС.

Отже зазначимо, що об’єктивно проведений аналіз небезпек об’єкту дозволить запобігти виникненню надзвичайній ситуації на виробництві.

Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів та порядок подання паспорту

Паспортизація потенційно небезпечного об’єкта – процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного об’єкта;

Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів – автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо потенційно небезпечних об’єктів;

паспорт потенційно небезпечного об’єкта – документ визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об’єкт;

У відповідності до вимог керівних документів (Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, введене в дію наказом МНС України від 16.08.2005 р. №140) паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків ПНО, затверджених комісіями з питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.

При цьому, ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати виникнення НС, а також в оцінці максимального рівня можливих НС. Ідентифікації підлягають усі об’єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ сприяють відповідальним особам ПНО в організації і проведенні ідентифікації ПНО у повному обсязі та контролюють додержання установлених вимог.

Об’єкт ідентифікується як ПНО за наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, яке може спричинити НС об’єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів.

За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення за установленою формою щодо наявності або відсутності потенційної небезпеки, яке узгоджується з відповідним місцевим органом державного нагляду у сфері ЦЗ. Один примірник Повідомлення залишається на підприємстві, другий примірник надається місцевому органу державного нагляду у сфері ЦЗ для організації обліку і планових перевірок ПНО.

Місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ на основі отриманих Повідомлень складають та щороку уточнюють переліки ПНО, які підлягають включенню до Державного реєстру ПНО, і в установлені терміни подають їх до відповідного територіального органу державного нагляду у сфері ЦЗ.

Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки щорічно до 1 січня надсилає на машинному та паперовому носіях затверджені регіональні та галузеві переліки ПНО до Державного департаменту СФД для здійснення державного обліку ПНО, які підлягають паспортизації та включенню до Державного реєстру ПНО, а також організовує контроль за станом паспортизації ПНО.

Відповідальна особа ПНО у тридцятиденний термін після отримання акта територіального органу державного нагляду у сфері ЦЗ або відповідного центрального органу виконавчої влади щодо проведення паспортизації ПНО подає до місцевого органу державного нагляду у сфері ЦЗ оформлений паспорт ПНО на машинному та паперовому носіях. Копія паспорта ПНО залучається до наглядової справи ПНО. Форми паспортів ПНО розміщуються на офіційному сайті МНС України.

Паспорт ПНО заповнюється державною мовою з обов’язковою вказівкою повної офіційної і скороченої назв об’єкта, з додержанням вимог щодо чіткості заповнення та однозначного тлумачення наведеної інформації. Заповнений у повному обсязі паспорт ПНО має бути завірений підписом керівника та печаткою. Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні п’ять років.

Відповідальна особа ПНО, яка має декілька окремо розташованих ПНО, оформляє відповідну форму паспорта на кожний об’єкт з обов’язковою вказівкою на його фактичне місцезнаходження.

У разі будь-яких змін характеристик ПНО відповідальні особи ПНО зобов'язані у десятиденний термін скласти та надіслати до місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту Повідомлення про зміни у паспорті ПНО.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту згідно з чинним законодавством мають право здійснювати контроль щодо обсягу, достовірності та своєчасності наданої в паспорті ПНО інформації. У разі виявлення змін у стані ПНО порівняно з даними паспорта ПНО, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту зобов'язують адміністрацію ПНО пройти повторну ідентифікацію, оформити Повідомлення про зміни у паспорті ПНО або оновлений паспорт ПНО.

Таким чином, паспортизацію небезпечних об’єктів здійснюють згідно з Положенням про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженим наказом МНС України  від 16.08.2005 р. № 140.

І. Радіаційно небезпечні об’єкти

Особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища становлять радіаційно небезпечні об’єкти (РНО), до яких належать:

- атомні електростанції (АЕС) – Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська;

- підприємства з виготовлення і переробки відпрацьованого ядерного палива;

- підприємства, які здійснюють захоронення радіоактивних відходів;

- науково-дослідні організації, які працюють з ядерними реакторами;

- ядерні енергетичні установки на об’єктах транспорту та інші.

Радіаційна аварія – аварія, пов’язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації РНО межі в кількостях, що перевищують встановлені межі безпеки експлуатації об’єкта.

Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіаційний вплив і радіоактивне забруднення. Аварії можуть починатися і супроводжуватися вибухами.

В ході радіаційної аварії виникають зони радіоактивного забруднення навколишнього середовища:

- надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г);

- небезпечного забруднення (зона В);

- сильного забруднення (зона Б);

- помірного забруднення (зона А);

- радіаційної небезпеки (зона М).

Таблиця 1

Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінення людини

Доза опромінення, бер	Тяжкість захворювання
100-250	І - легка
250-400	ІІ – середня
400-600	ІІІ – тяжка
>600	ІV – дуже тяжка

Допустимі межі опромінення встановлюються Державними гігієнічними нормативами «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)».

ІІ. Хімічно небезпечні об’єкти

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються постійно або тимчасово, знищують тощо) одна або декілька НХР.

На території України розміщено близько 2 тис. хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), в зонах їх розміщення проживає понад 22 млн. чоловік. Небезпека функціонування цих об’єктів пов’язана з імовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості СДОР за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин.

До ХНО відносяться:

заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР;

заводи (комплекси) з переробки нафтопродуктів;

виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР;

підприємства, які мають оснащені холодильні установки, водогінні станції та очисні споруди, які використовують хлор або аміак;

залізничні станції і порти, термінали і склади, де концентрується СДОР;

транспортні засоби, контейнери, автоцистерни, танкери, що перевозять хімічні продукти;

склади і бази із запасами пестицидів і агрохімікатів для сільського господарства.

Таблиця 2

Класифікація ХНО за ступенями хімічної небезпеки

І ступінь	понад 75 тис. чол. (76 об’єктів)
ІІ ступінь	40-75 тис. чол. (60 об’єктів)
ІІІ ступінь	до 40 тис. чол. (1134 об’єкти)
ІV ступінь	зона можливого хімічного зараження не виходить за межі об’єкту (540 об’єктів)

Як кількісну характеристику вражаючої дії різних токсичних для людей і тварин сполук використовують поняття токсодоза. Токсодоза – це кількість речовини (в одиницях ваги), віднесена до одиниці об’єму і до одиниці часу. Токсодоза характеризує кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтервал часу (токсодоза смертельна, уражаюча, дискомфортна).

ІІІ. Вибухо- і пожежонебезпечні об'єкти

Пожежонебезпечний об’єкт (ПНО) – об’єкт, на якому виробляються, зберігаються чи транспортуються продукти, що виявляють при певних умовах (аваріях, ініціюванні тощо) здатність до горіння.

Горіння – це процес окиснення, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії.

Самозаймання – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, які призводять до виникнення горіння речовини за відсутності підпалення.

Вибух – це швидке перетворення речовин (вибухову горіння), яке супроводжується виділенням енергії та утворенням ударної хвилі.

В Україні діє понад 1500 вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13 млн. т твердих і рідких вибухо- і пожежонебезпечних речовин. До вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів належать: млини, комбікормові підприємства, елеватори, цукрові заводи, пивзаводи.

За вибуховою, вибухово-пожежною і пожежною небезпекою всі виробництва поділяються на шість категорій:

- А, Б (вибухо- і пожежонебезпечні);

- В,Г, Д (пожежонебезпечні);

- Є (вибухонебезпечні).

Найбільша кількість вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів розташована у центральних, східних і південних областях України, де сконцентровані хімічні, нафто- й газопереробні, коксохімічні та металургійні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів.

Через територію України проходить густа мережа нафто- і газопроводів. У 20 % з них термін експлуатації закінчено. Аварії та навмисні пошкодження на магістральних продуктопроводах спричиняють забруднення довкілля і стають джерелами підвищеної екологічної небезпеки.

ІV. Гідротехнічні споруди

Гідродинамічна аварія – це надзвичайна подія, пов’язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічної споруди чи її частини і некерованим переміщенням великих мас води, які несуть руйнування і затоплення великих територій.

Катастрофічне затоплення – це гідродинамічне лихо, яке є результатом руйнування штучної чи природної греблі і полягає в стрімкому затопленні хвилею прориву нижче розташованої місцевості і виникнення повені.

Зоною катастрофічного затоплення вважають територію, яку хвиля проходить за 4 години.

Характерним для катастрофічного затоплення у разі руйнування гідроспоруд є значна швидкість розповсюдження хвилі прориву (3-25 км/год. (для гірських і передгірних районів – до 100 км/год.), її висота (до 10-20 м) і ударна сила (5-10 т/м2), а також швидкість затоплення території.

На території України внаслідок руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах і 16 водосховищах можливе утворення зон катастрофічного затоплення у областях Київській, Чернігівській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Дніпро­петровській, Запорізькій, Донецькій, Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Одеській, у містах Севастополь і Київ.

Значну гідродинамічну небезпеку становлять гідротехнічні споруди на дніпровських водосховищах - греблі, дамби, шлюзи, експлуатовані тривалий час.

Наприклад, у разі прориву греблі Київського водосховища в м. Київ можливе затоплення нинішніх Оболонського, Дніпровського, Подільського, Печерського, Дарницького, Голосіївського районів. Необхідно буде евакуювати до 170 тис. мешканців. Найбільшої висоти — 11,7 м - хвиля досягає через п'ять годин після зруйнування греблі.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А від 29 серпня 2002 р. N 1288 Київ

Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004 N 252 ( 252-2013-п ) від 10.04.2013 }

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів (додається).

2. Установити, що реєстрація потенційно небезпечних об'єктів проводиться починаючи з 1 січня 2003 року.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1288

ПОЛОЖЕННЯ про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів

1. Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів (далі - Реєстр) - є автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації щодо потенційно небезпечних об'єктів.

2. Реєстр створюється з метою державного обліку потенційно небезпечних об'єктів (далі - небезпечні об'єкти) та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів.

3. Інформація Реєстру є власністю держави.

4. Реєстр є складовою частиною Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.

5. Ведення Реєстру - це комплекс заходів, які забезпечують збір, накопичення та актуалізацію інформації щодо небезпечних об'єктів, адміністрування бази даних Реєстру, інформаційне обслуговування користувачів даними Реєстру, розроблення програмного забезпечення ведення Реєстру та інструктивних документів на створення, ведення та користування його даними.

6. Реєстрації підлягають розташовані на території України небезпечні об'єкти, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій.

7. Реєстрація небезпечних об'єктів проводиться безоплатно.

8. Реєстрація обов'язкова для всіх небезпечних об'єктів незалежно від форми власності і підпорядкування. Не підлягають реєстрації в цьому Реєстрі залізничні, морські, повітряні та інші транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини.

До осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, належать юридичні та фізичні особи - власники небезпечних об'єктів, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні.

До користувачів належать юридичні особи (підприємство, установа та організація незалежно від форм власності та підпорядкування), які зареєстровані на території України, а також фізичні особи.

9. Реєстр веде Державний департамент страхового фонду документації. Інформація з Реєстру надається зазначеним департаментом центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, державним аварійно-рятувальним службам та особам, які зареєстрували небезпечні об'єкти, безоплатно. Іншим юридичним та фізичним особам інформаційні послуги надаються на договірних засадах. Інформація з Реєстру надається в електронному вигляді або у письмовій формі (за бажанням користувача).

( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 313 ( 313-2004-п ) від 11.03.2004 )

10. Об'єкт господарської діяльності, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за однією адресою, реєструється як один небезпечний об'єкт.

Об'єкт господарської діяльності, який містить у своєму складі кілька джерел небезпеки, розташованих за різними адресами, реєструється як кілька окремих небезпечних об'єктів відповідно до адрес місцезнаходження джерел небезпеки.

11. Під час реєстрації Державний департамент страхового фонду документації надає кожному небезпечному об'єкту окремий реєстраційний номер, який зберігається у Реєстрі до повної ліквідації небезпечного об'єкта.

12. Реєстрація небезпечних об'єктів вважається закінченою після одержання особами, які зареєстрували небезпечні об'єкти, свідоцтва про їх реєстрацію за формою, встановленою Мін'юстом.

{ Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 252 ( 252-2013-п ) від 10.04.2013 }

13. Особи, які зареєстрували небезпечні об'єкти, згідно із законодавством несуть відповідальність за своєчасність подання інформації про небезпечні об'єкти, їх обсяг і достовірність.

14. Виключення з Реєстру проводиться у разі отримання Державним департаментом страхового фонду документації від осіб, які зареєстрували небезпечні об'єкти, акта про їх ліквідацію.

15. Фінансування заходів із створення та ведення Реєстру здійснюється за рахунок видатків, які щороку передбачаються Укрдержархіву для здійснення керівництва та управління у сфері архівної справи.

{ Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 252 ( 252-2013-п ) від 10.04.2013 }

16. Кошти, отримані за надання інформаційних послуг, які передбачені пунктом 9 цього Положення, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та витрачаються на ведення Реєстру.

Задача 1