Міжнародне приватне право / 801
.docx№ 801, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестори – суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:
-юридичні особи, створені відповідно до законодавства України;
-фізичні особи - підприємці, створені відповідно до законодавства України;
+юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;
+фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
-фізичні особи – іноземці, які мають постійне місце проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
+іноземні держави;
-держава Україна;
-фізичні особи – підприємці, які зареєстровані як іноземні інвестори на території іноземної держави;
-інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до іноземного законодавства.
№ 802, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестори – суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:
-юридичні особи, створені відповідно до законодавства України;
-фізичні особи – підприємці, які зареєстровані як іноземні інвестори на території іноземної держави;
+міжнародні урядові та неурядові організації;
-фізичні особи – іноземці, які мають постійне місце проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
+інші іноземні суб’єкт інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України;
-фізичні особи - підприємці, створені відповідно до законодавства України;
-держава України;
+фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;
-інші іноземні суб’єкт інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до іноземного законодавства.
№ 803, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
+іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
-грошових коштів, що знаходяться на особистому рахунку інвестора виключно в банківських установах України;
+будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
-іноземної валюти, що визнається конвертованою згідно іноземного законодавства;
-особистих немайнових прав суб’єкта інвестиційної діяльності;
-підприємств з іноземними інвестиціями;
+прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
-інших цінностей відповідно до іноземного законодавства;
+акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті.
№ 804, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
+валюти України – відповідно до законодавства України;
-підприємств з іноземними інвестиціями;
+грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
-особистих немайнових прав суб’єкта інвестиційної діяльності;
-грошових коштів, що знаходяться на особистому рахунку інвестора виключно в банківських установах України;
+іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
-інших цінностей відповідно до іноземного законодавства;
+акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
-іноземної валюти, що визнається конвертованою згідно іноземного законодавства.
№ 805, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
+валюти України – відповідно до законодавства України;
+будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
-інших цінностей відповідно до іноземного законодавства;
-грошових коштів, що знаходяться на особистому рахунку інвестора виключно в банківських установах України;
-майнових та особистих немайнових прав, що належать інвестору;
-іноземної валюти, що визнається конвертованою згідно іноземного законодавства;
+інших цінностей відповідно до законодавства України;
-підприємств з іноземними інвестиціями;
+будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав.
№ 806, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:
-будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
-будь-яких незаборонених законодавством цінностей, що належать інвестору;
+часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
+створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
-валюти України – відповідно до законодавства України;
-майнових та особистих немайнових прав, що належать інвестору;
-іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
+придбання інших майнових прав;
+господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції
№ 807, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:
+придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
-іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
-придбання забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об’єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
-представництва інтересів іноземної держави на території України з метою отримання прибутку;
+придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
-валюти України – відповідно до законодавства України;
+в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України;
-будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
+придбання інших майнових прав.
№ 808, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:
+створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам;
-придбання іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;
-створення підприємств, що повністю належать державі, де зареєстрований іноземний інвестор;
+придбання у власність діючих підприємств повністю;
-придбання валюти України – відповідно до законодавства України;
-придбання у власність державних підприємств України;
+часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами;
-будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;
+придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України.
№ 809, 0, 4, 3, 1, 120
Правильними положеннями щодо обкладення митом згідно ЗУ «Про режим іноземного інвестування» є наступні:
+майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, звільняється від обкладення митом;
+митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації;
-вексель не погашається і ввізне мито справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя;
-митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданої підприємством іменної акції на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 20 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації
-якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито;
+вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя;
-порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється даним Законом;
-митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня ввезення майна на територію України;
-митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 20 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.
№ 810, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про інвестиційну діяльність», суб’єкти інвестиційної діяльності зобов’язані:
+додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством України;
-володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України,
+не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції;
-придбавати необхідне йому майно у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін;
-додержувати державних норм і стандартів, порядок встановлення яких визначається законодавством іноземної держави;
-подавати щорічний звіт про свою діяльність до Міністерства закордонних справ України;
-подавати щорічний звіт про свою діяльність до Міністерства регуляторної політики;
+сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі) в розмірах та у порядку, визначених законами України;
+подавати в установленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність.
№ 811, 0, 4, 3, 1, 120
Відповідно до ЗУ «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право на:
+повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування;
-повернення не пізніше місячного строку з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування;
-повернення не пізніше шестимісячного строку з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій виключно у тій формі, в якій вони були внесені;
+повернення доходів з інвестицій у грошовій чи товарній формі, за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України;
-повернення доходів з інвестицій тільки у грошовій формі;
-повернення своїх інвестицій в сумі фактичного внеску в тому числі сплаченого мита, за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України;
-повернення своїх інвестицій в сумі фактичного внеску в тому числі сплаченого мита, за реальною ринковою вартістю на момент подання заяви до компетентного органу про припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України;
-повернення доходів з інвестицій тільки у товарній формі;
+повернення своїх інвестицій в сумі фактичного внеску без сплати мита, за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
№ 812, 0, 6, 3, 1, 120
Відповідно до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р. міжнародне залізничне сполучення і допуск залізничного обладнання для використання в міжнародному сполученні визначаються:
-Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне перевезення;
-Протоколом про привілеї та імунітети;
-Єдиними правилами до договору про міжнародні залізничні сполучення;
-Єдиними правилами про порядок використання залізничного обладнання;
-Єдиними правилами про заборону окремих видів залізничного обладнання, що використовується у міжнародному сполученні;
+Єдиними правилами про затвердження технічних стандартів і прийняття єдиних технічних приписів, що застосовуються до залізничного обладнання, призначеного для використання в міжнародному сполученні;
-Єдиними правилами про затвердження уніфікованих стандартів;
+Єдиними правилами до договору про використання інфраструктури в міжнародному залізничному сполученні;
+Єдиними правилами про допуск залізничного обладнання, що використовується у міжнародному сполученні.
№ 813, 0, 3, 3, 1, 120
До Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р. додано:
+Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів;
-Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів та вантажів;
-Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажо-багажів та вантажів
-Регламент міжнародних змішаних перевезень вантажів;
+Регламент міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів;
-Єдині правила до договору про міжнародні змішані перевезення вантажів;
-Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення;
-Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення пасажирів та пошти;
+Єдині правила до договору про міжнародні залізничні перевезення вантажів.
№ 814, 0, 6, 3, 1, 120
Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів містять наступні колізійні норми:
-оформлення багажу проводиться згідно з настановами, що діють в місці одержання;
+якщо знайдений багаж не вимагався протягом передбаченого строку або був знайдений після закінчення року після вимоги видачі, то перевізник розпоряджається ним згідно із законами й настановами, що діють у місці знаходження багажу;
-якщо знайдений багаж не вимагався протягом передбаченого строку або був знайдений після закінчення року після вимоги видачі, то перевізник розпоряджається ним згідно із законами й настановами, що діють у місці відправлення багажу;
-договірні зобов’язання, що стосуються перевезення багажу, повинні бути відмічені в багажній квитанції, що вручається пасажирові;
-договірні зобов’язання, що стосуються перевезення багажу та вантажо-багажу, повинні бути відмічені в багажній квитанції, що вручається пасажирові;
+оформлення багажу проводиться згідно з настановами, що діють в місці відправлення;
-перевізник несе відповідальність за збитки, спричинені у зв’язку з повною або частковою втратою або пошкодженням багажу, з моменту отримання його перевізником і до моменту видачі, а також за затримку в доставці;
-правомочна особа може без подальших доказів вважати багаж втраченим, якщо його не видано або не надано в її розпорядження протягом 14 днів після вимоги про видачу;
-немає правильної відповіді.
№ 815, 0, 6, 3, 1, 120
Міжнародні залізничні перевезення регулюються;
-Бернською конвенцією про залізничні перевезення вантажів (МВК) 1890 р.;
-Статутом залізниць;
+Європейська угода про міжнародні залізничні лінії 1985 р.;
-Бернською конвенцією про залізничні перевезення пасажирів і багажу (МПК) 1923 р.;
+Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) 1980 р.;
-Женевська конвенція про договір міжнародного залізничного перевезення вантажів 1956 р.;
-Законом України «Про транспорт»;
+Женевська конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом 1990 р.;
-Бернська конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом 1990 р.
№ 816, 0, 6, 3, 1, 120
Положеннями Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року, що визначають укладення і виконання договору перевезення є:
-той факт, що вантаж не був доставлений протягом року після закінчення узгодженого терміну, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим;
+перевізник може продати вантаж, не очікуючи інструкцій від особи, що має право розпоряджатися ним, якщо вантаж є швидкопсувним або якщо того вимагає його стан, чи якщо витрати по збереженню вантажу будуть занадто високі в порівнянні з його вартістю;
-перевізник може продати вантаж лише після отримання згоди на це від особи, що має право розпоряджатися ним, якщо вантаж є швидкопсувним або якщо того вимагає його стан, чи якщо витрати по збереженню вантажу будуть занадто високі в порівнянні з його вартістю;
-перевізник зобов’язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час здійснення перевезення;
+приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: вірність записів, зроблених у вантажній накладні щодо числа вантажних містить, а також їх маркування та нумерації місць; зовнішній стан вантажу і його упаковки;
+договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної;
-Конвенцією не передбачено максимального розміру відшкодування перевізником шкоди;
+після прибуття вантажу на місце, передбачене для його доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на розписку;
-правильна відповідь не зазначена.
№ 817, 0, 6, 3, 1, 120
Положеннями Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року, що визначають відповідальність перевізника є:
+перевізник зобов’язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його до перевезення;
-Конвенцією не передбачено максимального розміру відшкодування шкоди;
-Конвенцією передбачено лише мінімальний розмір відшкодування шкоди;
+розмір відшкодування не може перевищувати 25 франків за кілограм відсутньої ваги брутто;
+відправник може, за умови сплати узгодженої надбавки до провізного платежу, встановити суму спеціального відсотка при доставці на випадок втрати, ушкодження чи прострочення в доставці вантажу в узгоджений термін;
-той факт, що вантаж не був доставлений протягом року після закінчення узгодженого терміну, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред'явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим;
-розмір відшкодування не може перевищувати 35 франків за кілограм відсутньої ваги брутто;
-перевізник зобов’язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час здійснення перевезення;
+той факт, що вантаж не був доставлений протягом тридцяти днів після закінчення узгодженого терміну, або за відсутності узгодженого терміну, протягом шістдесяти днів із дня прийняття вантажу перевізником, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред’явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим.
№ 818, 0, 6, 3, 1, 120
Доповніть положення Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року, що визначає відповідальність перевізника: «Той факт, що вантаж не був доставлений протягом ____________ після ______________, або _____________, протягом _______________ із __________________, є безперечним доказом втрати вантажу і особа, яка має право пред’явити претензію, може на цій підставі вважати його загубленим.»
+тридцяти днів;
-двадцяти днів;
+закінчення узгодженого терміну;
-початку узгодженого терміну;
+за відсутності узгодженого терміну;
+шістдесяти днів;
-семидесяти днів;
+дня прийняття вантажу перевізником;
-дня отримання вантажу.
№ 819, 0, 6, 3, 1, 120
В усіх судових провадженнях, які виникають у зв'язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року, позивач може звернутися до:
+будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами;
+судів або арбітражів країни, на території якої відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою якого був укладений договір перевезення;
-лише до суду держави, на території якої укладений договір перевезення;
-лише до Міжнародного комерційного арбітражу;
+судів або арбітражів країни, на території якої знаходиться місце передбачене для його доставки;
-будь яких інших судів або арбітражів;
-до господарських судів держави, на території якої укладений договір перевезення;
-лише до суду, на території якої перевізник має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою якого був укладений договір перевезення;
-лише до суду, на території якої позивач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою якого був укладений договір перевезення.
№ 820, 0, 6, 3, 1, 120
Міжнародні автомобільні перевезення регулюються:
+Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу 1997 року;
-Законом України «Про автомобільний транспорт»;
+Женевська конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезеннях небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом 1990 року;
-Афінська конвенція про міжнародні автомобільні перевезення 1974 року;
+Женевська конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року;
-Варшавська конвенція про міжнародні автомобільні перевезення 1929 року;
-Бернська конвенція про міжнародні автомобільні перевезення 1980 року;
-Законом України «Про транспорт»;
-Чиказька конвенція про міжнародні автомобільні перевезення 1944 року.
№ 821, 0, 6, 3, 1, 120
Правила перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні держав - учасниць Співдружності Незалежних держав ….:
-регламентують процес перевезення вантажу автобусами у нерегулярному міжнародному автобусному сполученні;
-розроблені відповідно до Женевська конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезеннях небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом 1990 року;