Міжнародне приватне право / 1
.docx-самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з ЗУ «Про міжнародне приватне право»;
-самостійною тимчасово створеною арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж;
-дорадчим органом при Торгово-промисловій палаті України;
-самостійним організаційним підрозділом Торгово-промислової палати України.
№ 38, 0, 13, 1, 1, 60
Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України є:
-Додатками до ЗУ «Про міжнародні договори»;
+Додатками до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»;
-Додатками до ЗУ «Про міжнародне приватне право»;
-Додатками до ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
-Додатками до Кодексу торговельного мореплавства.
№ 39, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Положення про Морську арбітражну комісію при Торговельно-промисловій палаті України, морська арбітражна комісія є:
+самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж;
-самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з ЗУ «Про міжнародне приватне право»;
-самостійною тимчасово створеною арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж;
-дорадчим органом при Торгово-промисловій палаті України;
-самостійним організаційним підрозділом Торгово-промислової палати України.
№ 40, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Положення про Морську арбітражну комісію при Торговельно-промисловій палаті України, морська арбітражна комісія:
-вирішує спори, які випливають з договірних та інших цільно-правових відносин, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права;
-вирішує спори, які випливають лише з договірних та інших цільно-правових відносин, що виникають з торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права;
-вирішує спори, які випливають лише з договірних та інших цільно-правових відносин, що виникають з торгового мореплавства, якщо сторонами таких відносин є суб’єкти українського та іноземного права;
+вирішує спори, які випливають з договірних та інших цільно-правових відносин, що виникають з торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права;
-вирішує спори, які випливають з договірних та інших цільно-правових відносин, що виникають з торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права.
№ 41, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», термін «комерційний» тлумачиться:
-охоплює питання, що випливають з усіх договірних відносин торгового обороту;
-охоплює питання, що випливають з усіх недоговірних відносин торгового обороту;
+широко і охоплює питання, що випливають з усіх відносин торгового обороту, - як договірних, так і недоговірних;
-охоплює відносини торгового характеру, крім відносин інвестування;
-охоплює відносини торгового характеру, крім відносин лізингу.
№ 42, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», третейський суд – це:
-колегія арбітрів;
-одноособовий арбітр;
-палата арбітрів;
+одноособовий арбітр або колегія арбітрів;
-рада арбітрів.
№ 43, 0, 13, 1, 1, 60
ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» враховує положення про такий арбітраж, які є в:
+Типовому законі ЮНСИТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж 1985 року;
-Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1968 року;
-ЗУ «Про міжнародне приватне право»;
-Арбітражному регламенті Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ);
-Типовому законі ЮНСИТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж 1968 року.
№ 44, 0, 13, 1, 1, 60
Недержавним органом, який вирішує спори, що виникають між суб’єктами МПрП у сфері міжнародного комерційного обороту, є:
-Верховний суд України;
+міжнародний комерційний арбітраж;
-міжнародний арбітраж;
-спеціалізований суд, що створюється державами для розгляду господарських спорів;
-міжнародний комерційний суд.
№ 45, 0, 13, 1, 1, 60
Системи екзекватури та сумарного розгляду справи є:
+системами визнання і виконання іноземних судових рішень
-системами визначення особистого закону юридичної особи;
-системами оскарження іноземних судових рішень;
-системами тлумачення іноземних судових рішень;
-системами визнання рішень Міжнародного комерційного арбітражу.
№ 46, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (Мінська конвенція), кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступне рішення, винесене на території інших Договірних Сторін:
+рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов’язань;
-рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, за винятком затверджених судом мирових угод по таких справах;
-рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, за винятком нотаріальних актів у відношенні грошових зобов’язань;
-лише рішення судів по цивільних і сімейних справах;
-рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, за винятком затверджених судом мирових угод по таких справах і нотаріальних актів у відношенні грошових зобов’язань.
№ 47, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (Мінська конвенція), суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення,:
+обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані;
-не обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані;
-визначає його відповідність законам держави, де буде виконуватися рішення;
-визначає його відповідність законам держави, де прийняте рішення;
-визначає його відповідність законам держави, де буде виконуватися рішення. Та держави, де прийняте рішення.
№ 48, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (Мінська конвенція), порядок примусового виконання рішення визначається:
-за угодою Договірних сторін;
+за законодавством Договірної сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання;
-за законодавством Договірної сторони, на території якої винесене відповідне рішення;
-за законодавством Договірних сторін;
-рішенням іноземного суду.
№ 49, 0, 13, 1, 1, 60
Конвенція ООН про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року застосовується до відносин:
-визнання і виконання арбітражних рішень, винесених на території держави, де здійснюється визнання і виконання таких рішень, по спорах, сторонами яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;
+визнання і виконання арбітражних рішень, винесених на території держави іншої, ніж та держава, де здійснюється визнання і виконання таких рішень, по спорах, сторонами яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;
-арбітражних рішень, які є внутрішніми рішеннями в державі, де здійснюється їх визнання і виконання;
-визнання і виконання арбітражних рішень, винесених на території держави іншої, ніж та держава, де здійснюється визнання і виконання таких рішень, по спорах, сторонами яких можуть бути лише юридичні особи;
-визнання і виконання арбітражних рішень, винесених на території держави іншої, ніж та держава, де здійснюється визнання і виконання таких рішень, по спорах, сторонами яких можуть бути лише фізичні особи;
№ 50, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ “Про міжнародне приватне право», визнання рішення іноземного суду – це:
-поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому арбітражною угодою;
+поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом;
-прийняття рішення в державі виконання про поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом;
-поширення законної сили рішення іноземного суду на територію іноземної держави в порядку, встановленому законом;
-прийняття рішення в державі виконання про визнання рішення іноземного суду на території України.
№ 51, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається:
+на момент відкриття провадження у справі;
-на момент розгляду справи в суді;
-на вибір сторін;
-на момент звернення до суду;
-на момент визнання рішення іноземного суду.
№ 52, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
-неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
-позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;
-справа не підсудна цьому суду;
-заяву подано недієздатною особою;
+у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тим самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
№ 53, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (Мінська конвенція), за загальним правилом позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються:
+незалежно від їх громадянства в суди цієї Договірної Сторони;
-в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія;
-в суди держави, громадянином якої є одна з сторін;
-в суди держави, громадянами якої є сторони спору;
-відсутня правильна відповідь.
№ 54, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (Мінська конвенція), за загальним правилом позови до юридичних осіб подаються:
-в суд держави, громадянином якої є позивач;
+в суди Договірної Сторони, на території якої знаходиться орган управління юридичної особи, його представництво або філія;
-незалежно від їх громадянства в суди цієї Договірної Сторони;
-в суди Договірної Сторони, на території якої дана юридична особа зареєстрована;
-відсутня правильна відповідь.
№ 55, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 р., у цивільних або комерційних справах судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до:
+компетентного органу другої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії;
-компетентного органу другої Договірної Держави з проханням про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних справах;
-другої Договірної Держави з проханням про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних справах;
-Міжнародного комерційного арбітражу;
-компетентного органу другої Договірної Держави з проханням про полегшення доступу до правосуддя за кордоном.
№ 56, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 р., судовий орган, який виконує судове доручення, застосовує способи і процедури відповідно до:
-законодавства держави запитуючого органу;
+законодавства своєї держави;
-законодавства держави запитуючого органу та держави виконання судового доручення;
-міжнародного договору;
-відсутня правильна відповідь.
№ 57, 0, 13, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 р., при виконанні судового доручення запитуваний орган вдається до належних заходів примусу в тому разі і в тій мірі:
-як це передбачено законодавством запитуючого органу;
+як це передбачено внутрішнім законодавством його держави для виконання рішень, винесених органами його держави, або клопотань сторін процесу;
-як це передбачено законодавством держави запитуючого органу та держави виконання судового доручення;
-відсутня правильна відповідь.
-як це передбачено міжнародним договором.
№ 58, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», до зобов’язань, що виникають з дії однієї сторони, крім випадків, передбачених даним Законом, застосовується:
+право держави, у якій мала місце така подія;
-право держави, громадянином якої є потерпілий;
-право держави, громадянином якої є заподіювач шкоди;
-право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого;
-міжнародним договором України.
№ 59, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються:
-право держави, громадянином якої є потерпілий;
-право держави, громадянином якої є заподіювач шкоди;
+правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що сала підставою для вимоги про відшкодування шкоди;
-правом держави суду;
-право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого.
№ 60, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються:
-правом держави, громадянином якої є заподіювач шкоди;
-правом держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого;
+правом цієї держави;
-правом держави суду;
-міжнародним договором України.
№ 61, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», право іноземної держави не застосовується в Україні, якщо:
-дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України є протиправною;
-дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством іноземної держави є протиправною;
-це передбачено міжнародними договорами України;
-дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством іноземної держави не є протиправною;
+дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною.
№ 62, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», до зобов’язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується:
-право держави, громадянином якої є заподіювач шкоди;
-право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого;
+право держави, у якій такі дії мали місце;
-правом держави суду;
-міжнародним договором України.
№ 63, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. (Мінська конвенція), зобов’язання про відшкодування шкоди, крім тих, що випливають з договорів і інших правомірних дій, визначаються:
+за законодавством Договірної Сторони, на території якої мало місце дія або інша обставина, що послужила підставою для вимоги про відшкодування шкоди;
-за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є потерпілий;
-за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, яка заподіяла шкоду;
-міжнародними договорами України;
-за законодавством Договірної Сторони, на території якої має місце проживання відповідач.
№ 64, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до Положення Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 року, претензію щодо компенсації за шкоду може бути подано запускаючій державі:
-не пізніше, ніж через три роки з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність за запуск;
-не пізніше, ніж через три роки з дати заподіяння шкоди;
-не пізніше, ніж через два роки з дати заподіяння шкоди;
-не пізніше, ніж через два роки з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність за запуск;
+не пізніше, ніж через один рік з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність за запуск.
№ 65, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до Положення Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 року, для подання запускаючій державі претензії щодо компенсації за шкоду на основі цієї конвенції:
-не вимагається, щоб держава-позивач або фізичні або юридичні особи, яких вона представляє, попередньо не використовували місцеві засоби задоволення претензії, які можу бути в їх розпорядженні;
-вимагається, щоб фізичні або юридичні особи попередньо вичерпали місцеві засоби задоволення претензії, які можу бути в їх розпорядженні;
-вимагається, щоб держава-позивач попередньо вичерпали місцеві засоби задоволення претензії, які можу бути в їх розпорядженні;
+не вимагається, щоб держава-позивач або фізичні або юридичні особи, яких вона представляє, попередньо вичерпали місцеві засоби задоволення претензії, які можу бути в їх розпорядженні;
-відсутня правильна відповідь.
№ 66, 0, 11, 1, 1, 60
Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, 1963 р. застосовується до:
-ядерної шкоди на території держави, яка не є Договірною державою;
-ядерної шкоди в будь-яких морських зонах, встановлених державою, яка не є Договірною державою, відповідно до міжнародного морського пава;
+ядерної шкоди незалежно від того, де вона спричинена;
-ядерних установок, які використовуються в мирних цілях;
-відсутня правильна відповідь.
№ 67, 0, 11, 1, 1, 60
Відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, 1963 р., відповідальність оператора за ядерну шкоду є:
+абсолютною;
-відносною;
-солідарною;
-субсидіарною;
-відсутня правильна відповідь.
№ 68, 0, 6, 1, 1, 60
В якому році була прийнята Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу?
-1978 р.
-1977 р.
+1974 р.
-1972 р.
-1970 р.
№ 69, 0, 6, 1, 1, 60
Дата набрання чинності для України Афінської конвенції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р.
-14 липня 1998 р.
-18 серпня 1997 р.
+09 лютого 1995 року
-16 червня 1992 р.
-11 липня 1990 р.
№ 70, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. особа, якою або від імені якої укладено договір перевезення, незалежно від того, чи здійснюється фактично перевезення ним самим чи замінюючим перевізником – це
-власник багажу
-замінюючий перевізник
+перевізник
-пасажир
-власник судна
№ 71, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. особа, іншу ніж перевізник, яка, будучи власником, фрахтувальником чи оператором судна, фактично здійснює все перевезення чи його частину – це
-власник багажу
-перевізник
+замінюючий перевізник
-пасажир
-власник судна
№ 72, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Афінською конвенцією про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р. укладений перевізником або від його імені договір про перевезення пасажира або, у відповідному випадку, пасажира та його багажу – це
-договір найму
-договір фрахту
+договір перевезення
-договір перевезення пасажирів
-договір перевезення багажу
№ 73, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978 року поняття «вантаж» включає
-тільки великих ссавців
-тільки свійських тварин
+живих тварин
-тільки диких тварин
-тільки домашніх тварин
№ 74, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978 перевізник має право перевозити вантаж на палубі тільки в тому випадку, якщо
-цього вимагають пасажири судна
-цього вимагає екіпаж судна
+таке перевезення відповідає угоді з вантажовідправником
-таке перевезення є безпечним
-таке перевезення є економічно вигідним
№ 75, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978 перевізник має право перевозити вантаж на палубі тільки в тому випадку, якщо
-цього вимагають пасажири судна
-цього вимагає екіпаж судна
+таке перевезення відповідає звичаям цієї галузі торгівлі
-таке перевезення є безпечним
-таке перевезення є економічно вигідним
№ 76, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй щодо морського перевезення вантажів 1978 перевізник має право перевозити вантаж на палубі тільки в тому випадку, якщо
-цього вимагають пасажири судна
-цього вимагає екіпаж судна
+таке перевезення вимагається за законодавчими нормами або правилами
-таке перевезення є безпечним
-таке перевезення є економічно вигідним
№ 77, 0, 6, 1, 1, 60
Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент була прийнята
-3 грудня 1927 року
-6 січня 1925 року
+25 серпня 1924 року
-2 лютого 1922 року
-9 лютого 1923 року
№ 78, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Кодексом торговельного мореплавства України доказом укладення договору морського перевезення пасажира і сплати вартості проїзду є виданий перевізником
-коносамент
-накладна
+квиток
-квитанція
-багажна квитанція
№ 79, 0, 6, 1, 1, 60
Згідно з Кодексом торговельного мореплавства України здача перевізнику багажу засвідчується
-коносаментом
-накладною
+багажною квитанцією
-квитанція
-квитком
№ 80, 0, 6, 1, 1, 60
Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень була прийнята
-27 травня 1926 року
+12 жовтня 1929 року
-23 березня 1930 року
-22 квітня 1928 року
-28 березня 1925 року
№ 81, 0, 6, 1, 1, 60
Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень набрала чинності для України: 06.05.2009
-27 травня 2006 року
+06 травня 2009 року
-23 березня 2000 року