Тести з МП

З М І С Т О В И Й М О ДУ Л Ь ІІ

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Те м а 8. Право міжнародних договорів

1.Парафування – це:

а) висловлення згоди на обов’язковість міжнародного договору;

б) форма встановлення автентичності тексту міжнародного договору;

в) застереження до міжнародного договору; г) засіб тлумачення договору.

2.Підписання тексту міжнародного договору ad referendum означає, що:

а) цей договір в подальшому повинен бути прийнятий на референдумі відповідної держави;

б) цей договір потребує подальшого затвердження компетентним органом відповідної держави або міжнародної організації;

в) договір набув чинності відразу після підписання; г) договір набув чинності після ратифікації.

3.Ратифікація є обов’язковою стадією:

а) укладення будь-якого міжнародного договору; б) прийняттябудь-якоїрезолюціїміжнародноїорганізації;

в) укладення міжнародного договору за умови попередньої домовленості сторін щодо ратифікації;

г) укладення будь-якого міжнародного договору за умови його подальшої промульгації.

4. Застереження до міжнародного договору:

а) виключає або змінює юридичну дію певних положень договору в їх застосуванні до держави, що робить застереження; б) декларує політичну позицію держави на міжнародній

арені щодо певної проблеми;

20

в) застерігає сторони договору про можливість його невиконання в певних випадках;

г) застерігає сторони договору про юридичні наслідки у випадку невиконання міжнародного договору.

5.Оберіть, який вид тлумачення міжнародного договору має найвищу юридичну силу:

а) внутрішньодержавне парламентське; б) автентичне; в) доктринальне; г) судове.

6.У разі не реєстрації в Секретаріаті ООН двосторонній міждержавний договір:

а) набуває чинності, але на нього неможливо посилатися

ворганах ООН;

б) у жодному разі не набуває чинності; в) набуває чинності, у тому числі з можливістю поси-

лання на нього в ООН; г) набуває чинності, але на нього неможливо посилатися

в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

7. Держави дотримуються правила альтернату під

час:

а) внутрішньодержавного висловлення згоди на обов’язковість міжнародного договору;

б) підписання міжнародного договору; в) висловлення застережень до міжнародного договору;

г) реєстрації міжнародного договору у Секретаріаті

ООН.

21

8.Відмова держави від ратифікації міжнародного договору, який був неюраніше підписанийза умовиратифікації:

а) є порушенням норм міжнародного права; б) не є порушенням норм міжнародного права;

в) є порушенням зобов’язань за відповідним договором; г) означає автоматичну зміну способу висловлення зго-

ди на обов’язковість міжнародного договору.

9.Денонсація міжнародного договору можлива лише в

разі:

а) невиконання його положень однією зі сторін; б) колізії з нормою jus cogens;

в) якщо сам договір її передбачає; г) не реєстрації його у Секретаріаті ООН.

10.Промульгація:

а) виключає або змінює юридичну дію певних положень договору в їх застосуванні до держави, що робить промульгацію; б) являє собою внутрішньодержавне опублікування між-

народних договорів; в) декларує політичну позицію держави на міжнародній

арені щодо певної проблеми; г) є різновидом висловлення згоди держави на обов’яз-

ковість міжнародного договору.

Т е м а 9. Загальні питання міжнародно-правового

регулювання територіальних просторів

1. Вкажіть, що з перерахованого не входить до складу державної території:

а) суша в межах державного кордону; б) прилегла зона;

в) повітряний простір над територіальним морем; г) надра держави.

22

2. Континентальний шельф є:

а) частиною Міжнародного району морського дна; б) продовженням суходолу прибережної держави; в) власністю Міжнародної морської організації (ІМО); г) власністю людства в цілому.

3. Демаркація – це:

а) договірне встановлення лінії державного кордону, що здійснюється за картами;

б) засіб припинення дії міжнародного договору; в) визначення та позначення лінії державного кордону

на місцевості; г) визначення та позначення лінії державного кордону

уповноваженою міжнародною комісією.

4.Територіальне море має ширину:

а) до 12-ти морських миль; б) 24 морські милі; в) 200 морських миль; г) 48 морських миль.

5.Делімітація – це:

а) засіб припинення дії міжнародного договору; б) договірне встановлення лінії державного кордону, що

здійснюється за картами; в) визначення та позначення лінії державного кордону

на місцевості; г) визначення та позначення лінії державного кордону

уповноваженою міжнародною комісією.

6. Визначте, яка з названих нижче підстав зміни державної території є протиправною:

а) цесія; б) давнина володіння; в) анексія;

г) купівля-продаж.

23

7.Державні кордони поділяються на:

а) сухопутні, водні, повітряні; б) сухопутні, морські, повітряні, космічні; в) сухопутні, повітряні, космічні; г) сухопутні та водні.

8.За правовим режимом території поділяються на:

а) державні території, території з міжнародним режи-

мом, території зі змішаним режимом; б) морські, повітряні, сухопутні;

в) державні території та території з частковим міжнародним режимом;

г) космічні та території Земної кулі.

9.Територія, на якій розміщене дипломатичне представництво акредитуючої держави, – це:

а) територія держави акредитації, але з особливим юридичним статусом;

б) суверенна територія акредитуючої держави; в) нейтральна територія; г) міжнародна територія.

10.Анексія – це:

а) передача території однією державою іншій на підставі публічно-правового міжнародного договору;

б) спосіб придбання території, яка нікому не належить; в) насильницьке приєднання території однієї держави до

території іншої; г) різновид оренди державної території.

24

Т е м а 10. Міжнародно-правовий режим

морського простору

1.Переважна кількість держав світу вважає, що ширина територіального моря може бути не більше ніж:

а) 20 морських миль; б) 3 морські милі; в) 12 морських миль; г) 48 морських миль.

2.За загальним правилом військовим кораблям у міжнародних каналах:

а) забороняється прохід; б) забороняється прохід за умови належності до воюю-

чих держав; в) дозволяється прохід без висадки військових та відван-

таження (завантаження) зброї; г) дозволяється прохід за умови належності до нейтраль-

них держав.

3.До складу просторів зі змішаним правовим режимом не входять:

а) повітряний простір над відкритим морем і над виключною економічною зоною;

б) міжнародні протоки і канали; в) континентальний шельф; г) глибоководне морське дно.

4.Мирний прохід через територіальне море суден іноземних держав повинен бути:

а) швидким; б) швидким і неперервним, але із можливістю зупинки у

випадку необхідності, яка визнається міжнародним правом; в) швидким і неперервним, без права зупинки і стоянки

на якорі; г) неперервним, але необов’язково швидким.

25

5.Прибережна держава має право встановлювати прилеглу зону шириною не більше ніж:

а) 24 морські милі; б) 12 морських миль; в) 20 морських миль; г) 48 морських миль.

6.Міжнародні канали – це:

а) природні морські протоки, що з’єднують частини світового океану;

б) штучні водні шляхи, що з’єднують частини світового

океану;

в) штучні та природні водні шляхи, що з’єднують частини світового океану;

г) лінія найбільших глибин міжнародних рік.

7. Штучні острови:

а) не впливають на водний кордон держави; б) мають своє територіальне море та можуть продовжу-

вати водний кордон держави; в) мають своє територіальне море та можуть продовжу-

вати водний кордон держави лише за умови знаходження не більш ніж за 24 морські милі від берега держави;

г) мають своє територіальне море, виключну економічну зону та можуть продовжувати водний кордон держави за умови знаходження не більш ніж за 100 морських миль від берега держави.

8. Кожна держава має право встановлювати ширину своїх територіальних вод. Внутрішня межа для виміру ширини поясу територіального моря є:

а) лінією найбільшого відливу вздовж берега; б) межею найбільшого приливу;

в) лінією на відстані однієї морської милі від суходолу; г) лінією, яка з’єднує глибини в 5 м.

26

9.Режим відкритого моря розповсюджується на:

а) Арктику; б) Атлантиду; в) Антарктику; г) Шпіцберген.

10.Водну територію держави складають:

а) відкрите море і внутрішні води; б) територіальне море і виключна економічна зона;

в) внутрішні води і територіальне море; г) внутрішні води і виключна економічна зона.

Т е м а 11. Міжнародно-правовий режим

повітряного і космічного простору

1.Міжнародна практика виходить із того, що верхня межа повітряного простору не повинна перевищувати:

а) 50-60 км над рівнем океану; б) 100-110 км над рівнем океану; в) 120-140 км над рівнем океану; г) 150-160 км над рівнем океану.

2.Здійснення польотів у міжнародному (відкритому) просторі можливе:

а) без дозволу будь-якої держави; б) тільки з дозволу приймаючої держави;

в) тільки з дозволу Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО);

г) з дозволу Ради Безпеки ООН.

3.Повітряне судно в повітряному просторі іноземної держави знаходиться під юрисдикцією:

а) Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО); б) цієї іноземної держави; в) держави, яку обирає капітан повітряного судна;

г) держави, яку обирає власник повітряного судна.

27

4.У разі транзитного прольоту над міжнародними протоками припротокова держава:

а) може перешкоджати транзитному прольоту; б) не повинна перешкоджати транзитному прольоту;

в) повинна отримати від командира літака медичний

дозвіл;

г) має перевірити наявність у пасажирів дозвільних документів.

5.Надання права на здійснення міжнародних комерційних польотів є:

а) винятковою компетенцією Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО);

б) компетенцією транснаціональних корпорацій, що здійснюють міжнародні комерційні польоти;

в) компетенцією профспілок авіапрацівників; г) винятковою компетенцією держави.

6.Космос є:

а) простором, в якому реалізовують суверенні права “космічні” держави;

б) загальним спадком людства, який не може бути об’єктом державного привласнення;

в) простором, в якому реалізовують суверенні права держави, які уклали щодо цього договір;

г) простором майбутнього освоєння людством.

7. Метою Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) є:

а) підтримка міжнародного миру та безпеки в усьому

світі;

б) забезпечення безпечного і впорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації в усьому світі;

в) захист прав людини, верховенство права та демократія; г) захист прав найманих працівників авіаційної галузі.

28

8. Місяць та інші небесні тіла є:

а) нейтралізованими територіями; б) демілітаризованими територіями;

в) територіями, на яких дозволено проводити військові випробування;

г) територіями, на яких дозволено проводити військові випробування лише “космічним” державам.

9.Україна щодо Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО):

а) має намір стати членом цієї організації; б) вже є членом цієї організації; в) вийшла з членів цієї організації;

г) із політичних причин не бажає брати участь у її діяль-

ності.

10.Міжнародне публічне право регулює діяльність космічних об’єктів із моменту:

а) початку їх експлуатації; б) виведення їх на орбіту;

в) їх запуску або їх створення в космосі чи на небесному

тілі;

г) початку взаємодії їх з іншими космічними об’єктами.

Те м а 12. Право зовнішніх зносин

1.Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. закріплює такі класи глав дипломатичних представництв:

а) посол, посланник, повірений у справах; б) посол, надзвичайний і повноважний посол, послан-

ник;

в) посол, нунцій, посланник, інтернунцій; г) посол, повноважний посол.

29