- •Міністерство освіти і науки україни
- •- Тема 3. Поняття складу злочину за кримінальним правом. ……………16
- •1. Загальні поради
- •Загальні положення до усіх видів індивідуальної роботи:
- •2. Методичні рекомендації написання курсових робіт
- •Список обов’язкової літератури та матеріали судової практики до всіх тем курсових робіт:
- •Тема 1. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Методичні рекомендації:
- •Список літератури:
- •Тема 2. Об’єкт злочину План
- •Методичні рекомендації:
- •Список літератури:
- •Тема 3. Поняття складу злочину за кримінальним правом
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 4. Об’єктивна сторона злочину
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 5. Суб’єктивна сторона злочину План
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 6. Осудність та неосудність
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 7. Спеціальний суб’єкт злочину
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 8. Умисел як форма вини
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 9. Необережність та її види
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 10. Необхідна оборона
- •Основний та додатковий списки літератури
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 12. Затримання особи, що вчинила злочин
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 13. Крайня необхідність
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 16. Поняття співучасті та її форми
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 17. Види співучасників та їх відповідальність План
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 18. Складна співучасть у злочині
- •Методичні рекомендації:
- •Тема 19. Повторність злочинів та її види
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 20. Рецидив та його види
- •Методичні рекомендації:
- •Основний та додатковий списки літератури:
- •Тема 21. Поняття покарання та його мета План
- •1. Соціальна природа покарання і його значення в протидії злочинності.
- •Тема 22. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:
- •Методичні рекомендації:
- •Тема 23 . Призначення покарання за сукупністю вироків
- •Методичні рекомендації:
- •Список літератури та матеріали судової практики:
- •Тема 24. Давність та її види за кримінальним правом України
- •Методичні рекомендації:
- •Список літератури:
- •Тема 25. Погашення та зняття судимості
- •Методичні рекомендації:
- •Список літератури та матеріали судової практики:
- •Теми рефератів:
Основний та додатковий списки літератури:
Борисов В.І. Необережність та її види: Текст лекції. – Х.: Юрид. ін-т. – 1991. – 21 с.
Дагель П.С., Котов Д.П. Суб’єктивная сторона преступления и её установление.- Воронеж: Изд-во ВГУ,-1974
Коржанський М.Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини. – К.: Атіка, 2004. – 216 с.
Котов Д.П. Мотиви преступлений и их доказывание.- Воронеж: Изд. ВГУ.-1975
Ломако В.А. Зміст умислу та його види: Текст лекцій.-Х.: Укр. юрид. акад.,1991
Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины: Уч. пособие.– Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 52 с.
Рарог А.И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений.-М.,2001
Тарарухин С.А. Установление мотива и квалификация преступления.-К.,: “Вища школа”,1977
Филимонов В. Теоретические проблемы учения о вине в уголовном праве.-(журнал)//Уголовное право.-2004.-№ 3
Х Х Х
Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину. – К.: Атіка. – 2002. – 144 с.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 31 травня 2002 року.
Тема 6. Осудність та неосудність
План
Поняття та кримінально-правове значення осудності.
Поняття неосудності, її критерії та правові наслідки.
Обмежена осудність за кримінальним законом. Її правове значення.
Примусові заходи медичного характеру.
Методичні рекомендації:
Починаючи висвітлювати питання про поняття осудності, треба підкреслити, що осудність є обов’язковою ознакою суб’єкта злочину як елемента складу злочину. Поняття осудності визначається згідно з ч.1 ст.19 КК як здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У цьому зв’язку необхідно показати дві ознаки осудності: інтелектуальну та вольову, їх співвідношення. При цьому необхідно показати, що осудною може бути визнана не тільки психічно здорова людина, але й така, що хворіє на будь-яку душевну хворобу, за умови, що під час вчинення злочину вона усвідомлювала свої дії (бездіяльність) і керувала ними. При завершенні першого питання теми слід показати значення осудності як передумови встановлення вини та кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин.
Переходячи до характеристики неосудності, треба проаналізувати ч.2 ст.19 КК та показати, що за кримінальним законом формула неосудності має змішаний характер, тобто ґрунтується на єдності двох критеріїв: юридичного (психологічного) та медичного (біологічного). Після цього слід докладно розглянути кожен з цих критеріїв, а також їх взаємозв’язок при вирішенні питання про визнання особи неосудною. Аналізуючи медичний критерій, важливо мати на увазі, що він являє собою узагальнюючий перелік усіх можливих хворобливих розладів психіки людини, які мають змогу виступати потенційним джерелом його неосудності. Треба дати коротку характеристику кожної ознаки медичного критерію неосудності (хронічної психічної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки) та показати, що для наявності медичного критерію неосудності достатньо встановити хоча б одну його ознаку.
Пояснюючи питання про юридичний критерій неосудності, треба врахувати, що він включає дві ознаки: інтелектуальну та вольову. Слід назвати їх та послідовно розкрити кожну з них. Треба пояснити, що розуміють під нездатністю особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і в яких випадках правомірно робити висновок, що особа не здатна керувати своїми діями. Тут треба пояснити, чому у понятті неосудності інтелектуальна та вольова ознаки юридичного критерію роз’єднанні сполучником “або”, навести приклади визнання особи неосудною саме за наявності вольової ознаки юридичного критерію (наприклад, суспільно небезпечні діяння клептоманів, піроманів, наркоманів тощо). Наприкінці треба показати значення кожного з вказаних критеріїв для визнання особи неосудною. Тут треба також пояснити, чому саме юридичний критерій є вирішальним при визначенні неосудності, й обґрунтувати, чому визнання особи неосудною не потребує встановлення всіх ознак юридичного та медичного критеріїв. Нарешті необхідно показати значення наслідки визнання особи неосудною.
Висвітлюючи питання про обмежену осудність за кримінальним правом України треба показати, що це питання вперше передбачене новим КК в ст. 20.
Необхідно дати поняття обмеженої осудності, відмежувати її від неосудності, а також показати її кримінально-правове значення.
Для цього слід звернутися до ХІV розділу КК і дати характеристику примусових заходів медичного характеру. Слід визначити мету застосування таких заходів, а також визначити категорії осіб, до яких можливе застосування даних заходів.