6. Поточний (модульний) контроль знань студентів
Поточне тестування
Модуль 1:
Предмет та значення логіки. Поняття як логічна форма міркування
Модуль 2:
Судження як логічна форма міркування. Основні принципи логіки
Модуль 3:
Умовивід як логічна форма міркування
12
12
12
Змістовий модуль 1 охоплює теми:
1. Предмет та значення логіки
2. Логіка і мова
3. Історія науки логіки
4. Логічна характеристика понять. Види понять
5. Логічні операції над поняттями
Змістовий модуль 2 охоплює теми:
6. Судження
7. Загальні принципи (закони) правильного міркування
Змістовий модуль 3 охоплює теми:
8. Загальна характеристика умовиводів
9. Дедуктивні умовиводи
10. Недедуктивні умовиводи
11. Доказ і спростування
12. Запитання та відповіді
13. Проблема. Гіпотеза. Теорія.
7. Індивідуальна робота студентів
Індивідуальна робота з курсу логіки – це такий вид діяльності, у ході якої студент, керуючись спеціальними методичними вказівками викладача, здобуває й удосконалює знання, уміння й навички: навчається застосовувати логічні закони, прийоми й операції на практиці, у процесі міркування.
Мета: засвоєння необхідних для кваліфікаційного рівня майбутнього юриста знань з логіки, формування вміння застосовувати логічні закони, прийоми й операції на практиці – у процесі міркування і доведення, при побудові й аналізі текстів, у професійній комунікації.
Зміст: якісне опрацювання запланованого навчальною програмою основного і додаткового матеріалу з курсу “Логіка”, виконання практичних завдань: вправ, задач, тестів.
Кафедра логіки забезпечила досліджуваний навчальний курс “Логіка” програмою та підручником, авторами якого є викладачі кафедри, словником логічних термінів, хрестоматією, планами практичних занять, бібліографією до пропонованих для доповідей тем. У наявності електронні версії всього навчально-методичного комплексу.
Кафедра логіки пропонує різноманітні форми індивідуальної роботи. Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців”, це насамперед:
– підготовка рефератів та есе з проблемних питань;
– підготовка й публікація тез та статей з актуальних проблем логіки;
– опрацювання додаткового матеріалу для якісного проходження поточного модульного контролю;
– підготовка та участь науково-дослідницьких робіт у студентських конкурсах та олімпіадах;
– обговорення проблемних та науково-дослідницьких питань логіки у формі індивідуальних консультацій з викладачами кафедри;
– переклади й анотування монографій або окремих глав, статей іноземних авторів;
– складання бібліографії із запропонованої викладачем теми;
– підготовка до лекцій, семінарських занять;
– вивчення тем і проблем, які не виносяться на лекції й семінарські заняття;
– виконання дослідницьких і творчих завдань у предметному кружку з логіки;
Контроль над індивідуальною роботою студентів здійснюється в ході проміжного тестування, виконання письмових контрольних робіт, колоквіумів, індивідуальних консультацій. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 14 балів.
Теми рефератів та доповідей
1. Формальна логіка як наука.
2. Основні принципи логіки та поняття логічної форми.
3. Природна мова та штучні мови. Особливості штучних мов сучасної логіки.
4. Основні історичні етапи розвитку логіки як науки.
5. Історичні зв’язки логіки і права.
6. Історія викладання логіки в Україні.
7. Взаємозв’язок логіки, семіотики та правознавства.
8. Межі ефективних визначень. Роль визначень в правознавстві.
9. Явні і неявні визначення, вимоги до них.
10. Логічний поділ та вимоги до нього.
11. Класифікація та її роль в науці. Труднощі класифікації правових об’єктів.
12. Висловлювання, судження та речення.
13. Види складних висловлювань.
14. Аналіз категоричних висловлювань в сучасній логіці.
15. Поняття про модальність. Види модальностей.
16. Історія формування сучасної логіки.
17. Мова логіки висловлювань.
18. Критика закону виключеного третього Л. Брауером.
19. Функції закону несуперечності в природній мові.
20. Дедукція та індукція в правознавстві.
21. Індукція як імовірнісне міркування.
22. Аналогія права та аналогія закону.
23. Використання аналогії в науці та правознавстві.
24. Гіпотеза як форма пізнання.
25. Криміналістика та логіка доведення.
26. Софізм як інтелектуальне шахрайство.
27. Поняття логічного парадоксу.
28. Аргументація і доказовість в юридичній практиці.
29. Доказ і доведення в судовому процесі.
30. Логіка в правовій свідомості.
Оформлення та порядок надання письмових робіт
Шрифт: Times New Roman – 14; інтервал – 1,5; поля – 2 см (зверху, знизу, справа), 3 см (зліва), відступ – 1 см; мова роботи – українська.
Оформлення титульної сторінки:
1. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого.
2. Реферат з логіки.
3. Назва теми.
4. Група, курс, назва факультету.
5. Прізвище та ініціали студента.
6. Науковий керівник.
7. Назва міста, рік написання (унизу, посередини).
Обсяг роботи – 12-15 сторінок. Робота повинна мати завершений вигляд. Тема вважається розкритою, якщо в роботі послідовно (за наведеним планом) і змістовно висвітлено всі питання в повному обсязі, правильно й логічно використано рекомендовану та додаткову літературу. Викладання матеріалу бажано розпочати з короткого вступу. Цитати необхідно брати в лапки, унизу сторінки давати точні й повні посилання на конкретне джерело. Наприкінці роботи робиться висновок та надається список використаної літератури.
8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ІСПИТУ З ЛОГІКИ
1. Логіка як наука. Історичні етапи розвитку науки логіки.
2. Поняття про мислення. Характеристики абстрактного мислення.
3. Мислення й мова.
4. Історичні зв’язки між логікою та правом. Значення логіки для юридичної науки та практики.
5. Поняття й слово.
6. Прийоми утворення понять.
7. Логічна структура поняття.
8. Види ознак, що складають зміст поняття.
9. Закон зворотного відношення між змістом й обсягом понять.
10. Екстенсіональна характеристика понять (види понять за обсягом).
11. Інтенсіональна характеристика понять (види понять за змістом).
12. Відношення між поняттями. Зображення їх за допомогою кіл Ейлера.
13. Узагальнення як логічна операція над поняттями.
14. Обмеження як логічна операція над поняттями.
15. Операції з класами як множинами (об’єднання, перехрещення, додавання).
16. Правила поділу понять.
17. Види поділу понять.
18. Класифікація та її значення для юридичної теорії та практики.
19. Види класифікації.
20. Правила визначення й помилки, можливі при визначенні.
21. Види визначень.
22. Судження та речення.
23. Прості судження, їх типи й структура.
24. Види атрибутивних суджень за кількістю і якістю.
25. Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях.
26. Відношення між атрибутивними судженнями. Логічний квадрат.
27. Релятивні та екзистенційні судження.
28. Єднальні (кон’юнктивні) судження.
29. Розділові (диз’юнктивні) судження.
30. Імплікативні судження.
31. Еквівалентні судження.
32. Поняття про модальність суджень. Види модальності.
33. Запитання, їх види та правила. Роль запитань у юридичній теорії та практиці.
34. Закон тотожності.
35. Закон несуперечності.
36. Закон виключеного третього.
37. Закон достатньої підстави.
38. Значення законів логіки для юридичного дослідження.
39. Умовивід як форма мислення.
40. Безпосередні умовиводи.
41. Категоричний силогізм: визначення та складові елементи.
42. Аксіома та загальні правила категоричного силогізму.
43. Правило та модуси I фігури ПКС.
44. ІІ фігура категоричного силогізму: правило та модуси.
45. ІІІ фігура категоричного силогізму: правило та модуси.
46. ІV фігура категоричного силогізму: правило та модуси.
47. Простий умовний силогізм.
48. Умовно-категоричний силогізм: структура та модуси.
49. Розподільно-категоричний силогізм: структура та модуси.
50. Еквівалентно-категоричний силогізм.
51. Умовно-розділовий силогізм.
52. Скорочені силогізми (ентимеми).
53. Полісилогізми. Сорит і епіхейрема.
54. Поняття про індукцію. Повна індукція.
55. Неповна індукція: структура та види.
56. Методи наукової індукції.
57. Аналогія: структура та види. Аналогія права та аналогія закону.
58. Структура та побудова доведення.
59. Види доведень.
60. Правила і помилки в доведенні та спростуванні.
61. Спростування.
62. Поняття про гіпотезу. Структура та види гіпотез.
63. Версія в судовому дослідженні.
9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
З ЛОГІКИ
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з логіки здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного модульного контролю (далі – ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (далі – ПКЗ). Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, – від 0 до 50 балів.
ПКЗ з логіки проводиться у формі іспиту з основних питань курсу, що потребують розуміння теоретичного матеріалу та вміння аналізувати й обґрунтовувати відповідь, синтезувати отримані знання з логіки із сучасними соціальними і правовими проблемами.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання, визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання: перші два – теоретичного змісту, останнє питання – практична задача.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться
сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:
Шкала оцінювання
Oцінка
за шкалою ЕСТS
визначення
Оцінка за національною шкалою
Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
1
2
3
4
А
Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок
5
90-100
1
2
3
4
В
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
4
80-89
C
Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок
75-79
D
Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
3
70-74
Е
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
60-69
FХ
Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти
2
35-59
F
Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс
1-34