П р а к т и ч н е з а в д а н н я

На базі відповідних статей Конституції скласти схему вищих органів влади і управління Франції періоду П’ятої республіки.

Розпад колоніальних імперій і утворення нових незалежних держав

Тематика семінарського заняття „Утворення Республіки Індії”

П л а н

1. Правове становище індійських князівств та система управління Британською Індією за Законом про управління Індією 1935 р.

2. Боротьба індійців за незалежність у 1936-1946 роках.

3. Опрацювання і прийняття Акта про незалежність Індії 1947 р.

4. Конституція Індії 1949 р.:

а) опрацювання, прийняття і набуття чинності Конституцією Індії;

б) система органів влади і управління за Конституцією Індії.

5. Історичне значення Конституції Індії 1949 р.

С п и с о к л і т е р а т у р и

Акт о правительственном строе Индии, 1935 года // Конституции буржуазных стран. – М.-Л.: Соцэкгиз, 1936. – Т.IV. Британская империя, доминионы, Индия, Филиппины. – С. 248-330.

Конституция Индии. Пер. с англ. – М.: Изд-во иностр. лит., 1956.

Азад А.К. Индия добивается свободы. Автобиографический почерк. Пер. с англ. – М.: Изд-во. иностр. лит., 1961.

Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М.: Мысль, 1979.

Басу Д.Д. Основы конституционного права Индии. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986.

Гопал С. Джавахарлал Неру: Биография. В 3 т. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – Т.І.: 1889-1947; 1990. – Т.ІІ.: 1947-1956.

Криворучко О.В. Акт про незалежність Індії 1947 року (історико-правовий аспект). – Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997.

П р а к т и ч н і з а в д а н н я

1. Складіть схему суб’єктів федерації за Конституцією Індії 1949 р.

2. Складіть таблицю повноважень органів державної влади і управління.

5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів Опис предмета курсу

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS: 5 Модулів: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 172 Тижневих годин: 8	6.0601 “Право” 7.06001 “Спеціаліст”	Обов’язкова: Модуль I Лекції: 60 Семінарські заняття: 40 Модуль ІI Індивідуальна робота: 22 Модуль III Самостійна робота: 50 Вид контролю: іспит

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Історії держави і права зарубіжних країн”, засвоєння якої відповідно перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права зарубіжних країн при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн є систематичність, активність роботи та успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 14 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) від 0 до 5 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп’ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 12 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.