Механізм функціонування структурної інфляції
Механізм функціонування структурної інфляції є, на мій погляд, не таким спірним та дискусійним питанням як причини виникнення структурної інфляції. Так, я вважаю, що механізм функціонування структурної інфляції в узагальненому вигляді можна описати як переміщення попиту. У чому ж воно полягає?
Припустимо таку ситуацію. Є два товари, один з яких (товар А) є недооціненим, а інший (товар Б) є переоціненим. Ринкова ціна товару А нижча за його «дійсну» ціну, а ринкова ціна товару Б відповідно вища за його «дійсну» ціну. Товар А, який вигідно купувати (адже він коштує менше, ніж реально повинен коштувати), користується підвищеним попитом серед споживачів. А товар Б навпаки – користується меншим попитом серед споживачів (адже він коштує більше, ніж повинен). Неодмінно настане такий момент часу, коли на «дуже популярний» товар А ціни почнуть стрімко зростати (по-перше, це може бути спричинене тим, що запаси товару А, почнуть скорочуватися, а по-друге – виробники скористаються вигідною для них ситуацією та підвищать ціни з метою максимізації свого прибутку) . Ціни ж на товар Б будуть рости повільніше або не будуть рости зовсім.
Різні темпи зростання цін на товар А і товар Б відображають не що інше, як зміну відносних цін. Так, якщо товар А дорожчає в 10 разів, а товар Б – лише у 2 рази, то це означає, що відносно товару А товар Б подешевшав у 5 разів (його відносна ціна "у товарі А" зменшилася). Відповідно після такої зміни структури відносних цін виникне наступна ситуація. Недооцінений товар А стане за таких умов переоціненим, а переоцінений товар Б стане недооціненим. Споживачі зреагують на такі цінові зміни переміщенням попиту з товару А на товар Б. А далі все буде відбуватися аналогічно. Варто також зазначити, що у вище наведеному прикладі для спрощення пояснення механізму функціонування структурної інфляції я розглядала лише два товари. Але в реальному житті цих товарів (які постійно змінюють свій статус) може бути набагато більше.
Таким чином, відбувається постійна зміна статусу товарів – з недооцінених у переоцінені й навпаки. А через постійні зміни статусів товарів постійно змінюються їх відносні ціни (ціни відносно одне одного), що своєю чергою спричиняє постійне підвищення (підтягування) середнього рівня цін в економіці. Тому структурна інфляція через механізм свого функціонування, на мою суб’єктивну думку, нагадує маятник.
Щоб розкрити механізм дії структурної інфляції, пропоную скористатися нехай дуже примітивним, проте корисним для кращого розуміння числовим прикладом, який наведений у табл. 2.
Таблиця 2
Ціни на товари а і б, грош. Од.
|
|
Ціна товару А |
Ціна товару Б |
Середній рівень цін в економіці |
|
I |
2 |
4 |
3 |
|
II |
6 |
5 |
5,5 |
|
III |
7 |
8 |
7,5 |
|
IV |
10 |
8 |
9 |
|
… |
… |
… |
… |
Як видно з даних табл. 2, середній рівень цін в економіці зріс з 3 грошових одиниць до 9 грошових одиниць. Це відбулося внаслідок постійної зміни статусів товарів А і Б, їх відносних цін – тобто функціонування структурної інфляції.