5.3 Метод економічного аналізу

Економічний аналіз - це насамперед факторний аналіз. Під факторним аналізом розуміється поступовий перехід від вихідної факторної системи до кінцевої факторної системи, розкриття повного набору прямих, кількісно вимірюваних факторів, що впливають на зміну результативного показника.

На кожному етапі застосовуються певні аналітичні прийоми і способи. Так, при первинній обробці інформації використовуються методи групування показників, порівняння, графічне представлення аналізованої інформації, розрахунок відносних і середніх величин. Вивчення стану та закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів здійснюється за допомогою статистичних методів аналізу рядів динаміки.

Науковий підхід дозволяє виділити 3 групи методів:

1. Загальноекономічний (порівняння, графічний, балансовий ув'язки, ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, логарифмічний);

2. Статистичний (середніх і відносних величин, обробки рядів динаміки, індексний, кореляційний, дисперсійний аналіз);

3. Математичний (матричні, теорія міжгалузевого балансу, теорія виробничих функцій, лінійне і нелінійне програмування, теорія графів, ігор).

За характером взаємозв'язку розрізняють методи детермінованого і стохастичного факторного аналізу.

Функціонально-детермінована зв'язок - зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене невипадкове значення результативної ознаки.

Стохастична (імовірнісна) зв'язок - зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки відповідає безліч значень результативної ознаки.

Відповідно до типу зв'язку аналітичні прийоми поділяються на:

1. Методи детермінованого факторного аналізу (ланцюгові підстановки, спосіб відносних і абсолютних різниць, просте додаток нерозкладного залишку, зважених кінцевих різниць, логарифмічний, інтегральний, індексний, спосіб пайової участі);

2. Методи стохастичного факторного аналізу (кореляційний, дисперсійний, багатовимірний, кластерний).

Розділ VI. Господарське право

Правове регулювання діяльності підприємства

Державне регулювання діяльності підприємства здійснюється соціально-економічним прогнозуванням через антимонопольну політику і розвиток конкуренції, державну стандартизацію, метрологію і сертифікацію, систему оподаткування, інших форм регулюючого впливу держави. Нарівні з нормативно-правовим регулюванням відповідних сфер господарювання для економічної діяльності держави характерна розробка комплексних і регіональних програм.

Для державного управління і регулювання в сучасних умовах характерні такі заходи, як загальнонормативне правове регулювання; застосування засобів офіційного визнання господарюючих та інших суб'єктів, введення ліцензування суб'єктів та їх діяльності; визначення порядку здійснення видів господарської діяльності; регулювання оподаткування тарифів і квот, введення стандартизації продукції, робіт і послуг; підтримка і стимулювання підприємництва; здійснення податкових функцій.

Держава для регулювання діяльності використовує як економічні (непрямі), так і адміністративні (прямі) методи впливу на підприємницьку діяльність й економіку країни. Основними серед економічних важелів є податки, перерозподіл прибутків і ресурсів, ціноутворення, державна підприємницька діяльність, кредитнофінансові механізми тощо.

Господарські договори

Важливим аспектом діяльності промислового підприємства є побудова взаємовідносин з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності. Такі взаємовідносини будуються за допомогою укладань господарських договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь - які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління - суб’єктам господарювань для використань при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або допов­нювати його зміст; типового договору, затвер­дженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднань, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Так, на промислових підприємствах мо­жуть укладатися такі договори: купівлі - продажу (наприклад, закупівля сировини для вироблення продукції підприємства); договір підряду (наприклад, проведення експертного обстеження певного обладнань на підприємстві); договори на проведення науково - дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт; договір перевезень; договір про надань послуг; договір позички та позики; договір транспортного експедирування (перевезень вантажу); договір поставки; договір факторингу (передача грошових коштів у розпоряджень підприємства); договори про спільну діяльність та ін.