3.3 Суть, зміст та структура управління персоналу

Важливим елементом продуктивних сил є люди з їх рівнем освіти, досвіду й майстерності. В теорії менеджменту використовується значна кількість термінів відносно людей, зайнятих у виробництві: трудові ресурси, людський фактор, кадри, персонал.

Термін „ трудові ресурси” було введено в науку в 20-ті роки ХХ століття академіком С. Струмиліним. Сучасне розуміння трудових ресурсів трактується як людські ресурси, що є значно ширшим і включає в себе такі поняття, як трудовий потенціал, стан здоров’я, рівень освіти, здібностей і культури, професійні знання для роботи в сфері суспільно корисної діяльності.

Кадри – це штатні кваліфіковані працівники з певною професійною підготовкою, які мають спеціальні знання, трудові навички чи досвід роботи у вибраній сфері діяльності. Термін „кадри” в зарубіжних і вітчизняних джерелах часто ототожнюється лише із частиною працюючих – спеціалістами або робітниками високої кваліфікації і стажем роботи на даному підприємстві.

Управління кадрами – багатогранний та виключно складний процес, який має специфічні особливості та закономірності. Знання їх необхідне керівникам та спеціалістам сучасного виробництва, робітникам кадрових служб та соціального розвитку для постійного забезпечення підвищення ефективності, якості робіт та продуктивності праці.

Термін „персонал” є найбільш доцільним на рівні організації, так як визначає особовий склад організації, який працює за найом і характеризується певними ознаками. Основними з яких є:

- трудові взаємовідносини з роботодавцем, як правило, оформляються трудовими договорами;

- володіння певними якісними характеристиками, поєднання особистих та організаційних цілей.

Отже, персонал – основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується та змінюється під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.

Розділ IV маркетинг

4.1 Відділ маркетингу

Сутність відділу маркетингу у тому, що цей відділ має у першу чергу думати про клієнта і координувати роботу у цілях задоволення його потреб в очікуванні. Центром цієї бурхливої діяльності на підприємстві «Київприлад» є саме відділ маркетингу.

Важлиу роль на підприємстві відіграє керівник по маркетингу, який повинен вирішувати дві важливі завдання: координувати внутрішню маркетингову діяльність організації та грамотно управляти маркетингом і фінансами, як і грамотно впливати на виробництво. Керівник відділу маркетингу повинен контролювати дослідження, торговий персонал, рекламу. Керівник маркетингу та її підлеглі відстежують стан довкілля маркетингу, звертаючи насамперед увагу до діяльність конкурентів. До основних функцій керівника відділу маркетингувідноситься: вибір цілей і стратегій маркетингової діяльності, визначення необхідних результатів; розробка деталізованих планів маркетингової діяльності; добір, навчання й консультування співробітників маркетингових служб; вироблення і проведення єдиної маркетингової політики.

Основне завдання служби маркетингу у тому, щоб тримати курс - на споживача, постійно стежити. До того ж ознайомитися з діяльністю конкурентів, визначати їх сильні й слабкі сторони, і можливі ринкові дії, виходячи з цього, визначати напрями вдосконалення маркетингової діяльності, розробляти і домагатися виконання планів і програм маркетингової діяльності, доводити маркетингову інформацію до інших підрозділів підприємства. До того ж, служба маркетингу повинна точно представляти можливості організації, щоб, займаючись розвитком та не відриватися від реальної діяльності.

Маркетингова діяльність на підприємстві має забезпечити:

а) надійну, достовірну і їсвоєчасну інформацію про ринок, структуру і динаміку конкретного попиту, смаки та вподобання покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

б) створення такого товару, набору товарів (асортименту), котрий повно відповідає вимогам ринку, ніж товари конкурентів;