StvorennyasistemiypravlinnyaT2

педагогічних концепцій, у межах яких можливі нові рішення з організації самостійної роботи студентів та управлінні її якістю, уявляються надзвичайно важливою й актуальною теоретичною та практичною проблемою.

Проблеми організації самостійної навчальної діяльності

О. Ярошенко та ін.; роль викладача-т’ютора в організації самостійної навчальної діяльності студентів розглядається Л. Зоріною, Л. Кондрашовою, М. Корцем, М. Скаткіним, В. Сластьоніним та ін. [3, c. 50]; самостійна робота визначається як один з ефективних методів пізнавальної діяльності в роботах А. Алексюка, Б. Єсипова, П. Підкасистого та ін.; самостійна робота як форма організації навчання досліджується Ю. Бабанським, М. Дяченком, Л. Кандибович, І. Лернером, В. Сиротюком та ін.; програмоване навчання виділяється як один із напрямів індивідуалізації самостійної пізнавальної діяльності студентів В. Беспальком, А. Матюшкіним, Н. Тализіною, М. Юсуповою; значна увага приділяється управлінню самостійною пізнавальною діяльністю студентів (В. Бондар, Т. Габай, Є. Машбиць, В. Паламарчук, М. Солдатенко, Н. Протасова та ін.) [4, c. 6].

Існуючі способи організації самостійної роботи, незважаючи на зовнішню відмінність, по суті, виявляються варіантами одного й того самого способу, при якому діяльність відбувається без належного управління, контролюється, головним чином, за кінцевим результатом, до якого здебільшого приходять наосліп. Тому мова повинна йти про нові підходи, нові ідеї, на основі яких визначаються нові управлінські рішення, результативність яких може бути экспериментально перевіренa.

Для управління більш вагоме значення має не констатуюча оцінка рівня навченості студентів за результатами самостійної роботи, а аналіз отриманих даних, виявлення причин незадовільних оцінок, загальних тенденцій та динаміки формування продукту навчання в процесі виконання самостійних завдань [5, c. 47].

У сучасній дидактичній системі сутність навчання не зводиться до передачі студентам готових знань; для неї характерне розумне поєднання педагогічного управління з власною ініціативою, самостійністю, активністю студентів, які розглядаються зараз як повноправні суб’єкти навчального процесу [6, c. 111 – 112]. Мета цього процесу – вивести студента на визначений рівень навченості та сформованості професійних компетенцій з мінімальними витратами часу

41

та матеріальних засобів шляхом активізації та стимулювання мотивів до саморозвитку [7, c. 26]. Процес включення студентів у великий обсяг самостійної роботи має супроводжуватись навчанням з першого ж курсу можливостям і засобам активного пошуку знань, наприклад, у рамках курсу „Основи наукових досліджень‖.

На створення системи управління якістю самостійної роботи впливатимуть наступні інноваційні методичні підвалини, які є детермінантами ефективності сучасної світової освіти (Таблиця 1).

Серед сучасних технологій управління, що практично застосовуються в навчальних закладах різного рівня акредитації, найбільшперспективним вважається система управління якістю процесів

– Total Quality Management. Технологія була вперше запропонована в США на початку 1990-х років, але потім набувала й досі набуває змін, які неважко зробити, щоб адаптувати принципи TQM до специфічних умов виробництва різного профілю [11, c. 36]. У системі вищої освіти, зокрема, застосування технології TQM має низку переваг перед традиційно поширеною адміністративною системою керівництва ВНЗ (Таблиця 2).

Аналізувати та вимірювати якість намагались багато вчених. Їх спроби втілювались і в математичні формули, і в численні таблиці. Діаграма Ішикава, також відома як „фішбон – рибна кістка‖, представляє собою графічне зображення чинників, які створюють умови для поліпшення якості самостійної роботи студентів у процесі її управління. Методика отримала свою назву за ім’ям японського вченого, який уперше запропонував її. Вона дозволяє виявити та класифікувати фактори, що впливають на якість процесу та на його кінцевий результат

[11, c. 115].

Застосовуючи діаграму Ішикава до аналізу якості самостійної роботи студентів за вищезазначеною методикою, ми отримуємо перелік усіх чинників, що впливають на якість процесу організації самостійної роботи, та карту взаємозв’язку між цими чинниками. А оскільки для кожного фактору, що впливає на якість самостійної роботи студентів, знайдеться декілька причин, що їх викликають, виникає необхідність згрупувати ці причини за категоріями впливу, що структура поданої діаграми допомагає встановити наочно.

Таблиця 1

Методологічні засади системи управління якістюСРС

42

Система управління

якістюосвіти

Таблиця 2

Порівняння систем управління СРСу ВНЗ за TQMта без нього

43

Запропонована методика застосовується для дослідження наявного стану якості самостійної роботи, виявленню проблем та причин, що їх викликають, та розробки заходів щодо подолання проблем організації самостійної роботи студентів. Запобігання неякісній самостійній роботі як частини всього навчального процесу є одним з принципових положень TQM в освіті. Група експертів у ході „мозкового штурму‖ та аналізу, узагальнення емпіричних даних та за результатами спостережень встановила наступні категорії факторів, що впливають на якість самостійної роботи студентів:

-якість процедур організації самостійної роботи (чіткість змісту та цілей, точність формулювання завдань, оновленість матеріалу згідно сучасних вимог ринку праці, практичність цілей та змісту, наявність моніторингу за якістю СРС);

-якість суб’єктів (наявність певних компетенцій як у студентів, так і у викладачів, ступінь загальності їх відношення до СРС; їх вмотивованість та готовність до виконання своєї частини місії);

-якість політики ВНЗ (розробленість нормативної бази для управління якістю самостійної роботи студентів, якість та координованість керівництва підрозділами ВНЗ, перевага принципів TQM у процесі управління ВНЗ, якість інформативного обміну між суб’єктами навчального процесу ВНЗ);

-якість СРС, зафіксована на даному етапі (рівень досягнення цілей та завдань СРС, рівень сформованості професійних компетенцій студентів, рівень задоволеності суб’єктів навчального процесу результатами СРС).

Загалом, усі чинники та їх складові працюють на постійне поліпшення якості самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів (Таблиця 3).

На наступному етапі впровадження технології TQM у систему управління якістю СРС ми повинні перейти від методологічних засад тотальної якості, від самої філософії TQM до операційних шагів побудови процесу управління якістю СРС у структурі ВНЗ. При створенні організаційних умов СРС під час управління навчальним процесом ми повинні дотримуватись певного алгоритму: планування – організація та проведення – контроль – корекція результатів [9, c. 203].

45

Впровадження принципів TQM на кожному кроці цього алгоритму дозволить попереджати/уникати негативних результатів СРС та незадоволення суб’єктів процесу (студентів, викладачів, роботодавців, батьків студентів). Запропонована модель змісту управлінської діяльності в процесі управління якістю СРС відіграє роль механізму реалізації розробленої системи управління СРС(Таблиця 5).

Таблиця 3

Поліпшенн

яякості

Таблиця 4

Алгоритм створення організаційних умов управління якістю CРС

46

окремому підрозділі, але шукати можливість постійно поліпшувати якість СРС, відслідковувати сигнали про зміни різних потреб та показників у суб’єктів цього процесу та запобігати виникненню проблем у процесі якісного виконання СРС [10, c. 175]. Розроблені в статті положення можуть відігравати роль критеріїв для самооцінки керівників підрозділів, оцінки результатів СРС, а також удосконалення процесу управління якістю СРС.

На закінчення зазначимо, що в межах статті вирішено два важливих завдання – визначено необхідність застосування технології тотальної якості в управлінні якістю СРС, а також розроблено алгоритми управлінської діяльності, необхідні для реалізації системи управління якістю СРСна основі TQM.

Література

1. Про вищу освіту : закон України. Нормативно-правові документи. – К. : Міленіум, 2001. – 38 с. 2. Белкін Є. Педагогічні основи організації самостійної роботи студентів у ВНЗ : навч. посібник / Є. Белкін. – К. : Знання, 1989. – 165 с. 3. Буряк В. Керування самостійною роботою студентів / В. Буряк // Вища школа. – 2001. – №4 – 5. – С. 48 – 52. 4. Гарунов М. Г. Дидактичні основи організації самостійної роботи студентів на практичних заняттях / М. Г. Гарунов. – М., 1991. – 16 с. 5. Данілов М. А. Самостійна робота студентів : навч.

В. І. Євдокимов. – Х. : Вид-во ХДГУ, 2004. – 140 с. 7. Заіка О. Психологічні запитання організації самостійної роботи студентів у ВНЗ / О. Заіка // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – №5 – С. 13

– 32; №6. – С. 21 – 32. 8. Зінов В. Г. Керування інтелектуальною особистістю : навч. посібник / В. Г. Зінов. – М. : Справа, 2003. – 284 с. 9. Козаков В. Самостійна робота студентів та її інформаційно-методичне забезпечення : навч. посібник / В. Козаков. – К. : Вища школа, 1990. – 248 с. 10. Система організації самостійної роботи студентів: досвід, проблеми : матеріали науково-практичної конференції. – К. : КНЕУ, 2008. – 260 с. 11. Саллис Е. Система менеджменту тотальної якості у вищій освіті / Едвард Саллис. – Лондон : Коган пейдж, 2002. – 176 с.

Губаренко О. М. Впровадження технології тотальної якості в систему управління якістю самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів.

48

Попередній досвід свідчить про те, що вдосконалення методичного забезпечення організації самостійної роботи студентів не вирішує проблеми підвищення її якості та якості компетентності майбутніх фахівців. Автор статті вирішує проблему управління якістю самостійної роботи студентів як частини процесу управління якістю навчання у ВНЗ. У статті обґрунтовується система управління якістю самостійної роботи студентів на основі принципів тотального менеджменту якості.

Ключові слова: управління якістю вищої освіти, самостійна робота студентів, тотальний менеджмент якості.

Губаренко Е. Н. Внедрение принципов менеджмента тотального качества в системе управления качеством самостоятельной работы студентов вузов.

Предыдущий опыт свидетельствует о том, что усовершенствование методического обеспечения организации самостоятельной работы студентов не решает проблемы повышения ее качества и качества компетентности будущих специалистов. Автор статьи решает проблему управления качеством самостоятельной работы студентов как часть процесса управления качеством учебы в вузе. В статье обосновывается система управления качеством самостоятельной работы студентов на основе принципов тотального менеджмента качества.

Ключевые слова: самостоятельная работа студентов, система управления качеством высшего образования, тотальный менеджмент качества.

Gubarenko O. M. Implementing the Total Quality Management principles into the quality management system of the individual work of university students.

The previous investigations of new methods of organization on the individual students’ work have shown it is not enough to use up-to date technologies to improve the quality of students’ individual activity. The article draws the new scheme of the individual students’ work of quality management seen as a part of general managing process of a higher educational establishment. The author has adopted the principles of the TQM into the quality management system of the individual students’ work. This article is an attempt to prove that managing the quality of the individual students’ work in the course general quality management of the institution is the only way to gain, hold, monitor and enhance the individual students’ work.

49

Keywords: individual work of students, total quality management, higher education management.

УДК373.091.12:005.73

Гуськова Н. В.

ФОРМУВАННЯОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Українське суспільство, відповідно до вимог часу, продукує необхідну йому соціальну культуру, а його організації, установи, заклади, трудові колективи – організаційну культуру.

Останнім часом феномен організаційної культури набув значення одного з найбільш цікавих і важливих, на нього спрямована пильна увага представників різних наук, у тому числі й педагогіки. Актуальним визнається серйозне дослідження організаційної культури освітньої установи, вивчення проблеми формування культури організації освіти, практичне використання її потенціалу.

Вивчення організаційної культури – порівняно новий і досить важливий об’єкт управління. Сьогодні організаційнокультурологічний підхід – один з найпопулярніших напрямів у вивченні навчального закладу. Дослідження організаційної культури

С. Королюк, Р. Черновол-Ткаченко, В. Гриньова, Є. Шейн, К. Ханді, В. Базелюк, В. Петрушина та інші.

Мета статті – визначити поняття організаційної культури, необхідність її розвитку в загальноосвітньому навчальному закладі та запропонувати модель формування організаційної культури.

Поняття „організаційна культура‖ слід розглядати в контексті основного тлумачення поняття „культура‖, складовими якої є цінності, норми й традиції. У свою чергу, організаційна культура є основною складовою процесу управління в цілому та управлінської культури зокрема.

Організаційна культура є основою існування організації. Твориться часто вона підсвідомо, проте результат цього творення завжди переломлюється через призму раціонального.

У літературі є різні визначення поняття „організаційна

50