
- •Критерії
- •Матеріали
- •1. Лексичні помилки
- •1.1. Види лексичних помилок
- •1.1.1. Тавтологія
- •1.1.2. Плеоназм
- •1.1.3. Багатослів'я
- •1.1.4. Уживання слів у невластивому значенні
- •1.1.5. Порушення лексичної сполучуваності слів
- •1.1.6. Уживання слів, не властивих літературній українській мові
- •1.1.7. Уживання слів, не властивих зображуваній епосі
- •1.1.8. Некоректне вживання фразеологізмів
- •1.2. Ілюстративна добірка найпоширеніших випадків лексичних помилок
- •2. Граматичні помилки
- •2.1. Види граматичних помилок
- •2.2. Ілюстративна добірка найпоширеніших випадків граматичних помилок
- •2.2.1. Словотвірні помилки
- •2.2.2. Морфологічні помилки
- •2.2.2.1. Іменник
- •2.2.2.2. Прикметник Творення форм ступенів порівняння прикметників
- •2.2.2.3.Числівник
- •2.2.2.4. Займенник
- •2.2.2.5.Прислівник
- •2.2.2.6. Дієслово Творення особових форм
- •2.2.3. Синтаксичні помилки
- •2.2.3.1. Рівень словосполучення
- •2.2.3.2. Рівень простого речення
- •2.2.3.3.Рівень складного речення
- •3. Стилістичні помилки
- •3.1. Види стилістичних помилок
- •3.2. Ілюстративна добірка найпоширеніших випадків стилістичних помилок
- •3.2.2. Словотвірний рівень Невиправдане використання книжних префіксів і суфіксів
- •3.2.3. Лексичний рівень Недоречне вживання наукоподібної лексики в контекстах, які їй невідповідні.
- •3.2.4. Морфологічний рівень
- •3.2.5. Синтаксичний рівень
- •3.2.6. Текстовий рівень Уживання громіздких одноманітних синтаксичних конструкцій, що роблять текст стилістично невиразним
2. Граматичні помилки
У лінгводидактиці до групи граматичних помилок зараховують морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення.
2.1. Види граматичних помилок
До типових граматичних помилок відносять такі:
1) морфемні й словотвірні - помилки, спричинені:
а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: атомщики, непередбачувальні, поставщиків, датчанин;
б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять, двохтрубне.
2) морфологічні - помилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи тієї повнозначної (самостійної) частини мови - роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду. Залежно від частиномовної приналежності помилки виокремлюються такі різновиди морфологічних помилок:
а) іменникові:
а1) неправильне вживання відмінкових форм: У тих степах випасали конів татари, турки й волохи; на чолі з Віктором Ющенко, заливають водой, по дорогам, Ігоре Костянтиновичу;
а2) неправильне вживання числових форм: заслухано інформації, консерва «Шпроти»; Жінка не знала радостів у житті.
а3) неправильна родова кваліфікація форм: головна біль, найефективніша шампунь, НАТО висадив війська; близько двадцяти гривнів.
б) прикметникові:
б1) неправильне утворення форм ступенів порівняння якісних прикметників:
Найбільш спритнішим виявився Сергій; один з найпередовіших районів, самі справжні гоніння.
б2) неправильне утворення відмінкових форм прикметників: на природніх угіддях, на слабком вогні;
в) числівникові:
в1) неправильне утворення форм числівників: Від п'ятидесяти до шестидесяти відсотків; семистами, тисячу дев 'ятисотий.
в2) неправильне утворення форм числівників у структурі складних слів інших частин мови та відчислівникових утворень: Учора ми відсвяткували п'ятидесятиріччя бабусі, дві треті (=дві третини).
г) займенникові:
г1) неправильне утворення відмінкових форм займенників (крім написання разом, через дефіс): зобов 'язаний усим, саме завдяки ньому, на їй була відповідальність. Г2) неправильне вживання форм їх /їхній: Це була їх помилка.
ґ) прислівникові:
ґ1) неправильне утворення форм ступенів порівняння якісних прислівників:
Найбільш спритніше це зробив Сергій; більш вдаліше, найбільш зрозуміліше;
д) дієслівні:
д1) неправильне утворення станових форм: Я вибачаюся. Вони знемагалися від спеки й голоду.
д2) неправильне утворення особових форм дійсного способу: На заняттях ми розучуєм нові пісні; воду звільнюють, купляйте продукти, викличіть лікаря, хотять, їсиш; ходе, гноють. АЛЕ: гноЄш, пишИш - орфографічна помилка.
д3) неправильне утворення форм умовного способу: Якби б вони тільки говорили. Вони думають би щось корисне зробити.
д4) неправильне утворення форм наказового способу: давайте дружно працювати.
д5) неправильне утворення форм дієприкметників: Книжку прихильно зустріла читаючий загал, робивший ці підлості.
д6) неправильне утворення форм дієприслівників: Читаючі ці рядки, я плакала від болю. Думая що йому все минеться, Чіпка знову йшов на злочини; придбаваючи необхідні матеріали.
д7) неправильне утворення форм на -но, -то: Але його так і не було зіпсувато; У відносинах із природою палицю дуже перегнено сучасними людьми.
д8) неправильне утворення видових форм: Кожного разу вони розмсіювалися над нещасним однокласником.
УВАГА! Порушення, пов'язані з уживанням службових частин мови не належать до групи морфологічних, оскільки їх службовий статус переводить їх у розряд синтаксичних засобів.
Порушення, пов'язані з уживанням прийменників, часток, сполучників, варто кваліфікувати залежно від контексту або як синтаксичні, або як орфографічні (коли небудь, абож, всеж-таки), або як лексичні (так як = оскільки, тому що).
3) синтаксичні - помилки, що спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв'язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні:
а)словосполучень:
а1) неправильне узгодження: чудова шампунь;
а2.1) неправильне безприйменникове керування: Щиро дякую вас; навчання математиці;
а2.2) неправильне керування, засноване на нетиповому поєднанні іменника з прикметником: Сьогодні я написала двоє листів друзям.
а2.3) неправильне прийменникове керування, засноване на:
а2.3.1) неправильному виборі прийменника: Комітет по захисту прав споживачів; Знущання над малим бізнесом;
а2.3.2) уживанні одного прийменника в значенні іншого: Реконструкція коштувала біля двадцяти тисяч гривень;
б)простих речень:
б1) неправильна координація підмета й присудка: Ви правильно говорила про це у своєму виступі;
неправильна побудова однорідного ряду: прийшли діти до мене з відрами, лопатами й граблями, з учителькою та завучем школи; Редакція відреагувала як на листи читачів, так і відповіла на телефонні дзвінки.
неправильна побудова речень із дієприслівниковим зворотом: Ідучи до школи, почався дощ;
неправильна побудова речень і дієприкметниковим зворотом (порушення цілісності дієприкметникового звороту): Вражений Валентин словами вчителя, захопився історією своєї країни;
порушення необхідного порядку слів: Колектив редакції «Шевченків край» щиро вітаємо з нагоди виходу в світ десятитисячного номера газети.
66) використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, або неадекватний контексту: Вона любила свою маму й тата. Знання законів природи та їх відповідності законам суспільства надзвичайно важливе. Діти любили їхню (=свою) маму.
в) складних речень:
в1) відрив підрядного означального речення від пояснюваного слова: Я порадив колегам бути уважнішими в доборі ілюстрацій, що працюють у другу зміну.
в2) немотивована парцеляція: Він зрозумів свою помилку. Але коли це вже було запізно;
в3) використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, або неадекватний контексту: Дійсно, людство має змінити своє ставлення до природи, і замість бездушного викачування ресурсів, вона має знайти нові шляхи гармонійого співіснування; Це слабке та беззахисне створіння, яке залежить від всіх та всього, що її оточує.
в4) недоречне використання або невикористання сполучного засобу: Доречним прикладом є низка катастроф, що зазнала Японія навесні 2011 року.
г) вищому за речення:
г1) використання займенника, що нееквівалентний замінюваній формі, або неадекватний контексту.
г2) поєднання речень недоречними засобами (повторенням і, також, по-перше, з другого боку, але, проте, а, бо, тому що).